Напад росії і білорусі на Україну

Во вторую чеченскую чеченцы поняли с кем имеют дело и начали творить такую дичь, что никто не хотел попадать живым в чеченский плен. Много на эту тему воспоминаний, можно почитать.

шановне пансьтво,
Ви там рибного супу не обїлись?
То псіхологічєські качок не підходить на фронт а алкашня й нарики підходять... то узькі утілізірують отброси общєства надо й нам ,то закликаєте творіть діч.
Ніфіга собі заявочки
а самому піти командиром взводу озброєних алкашів уголовніків кудись в посадку псіхологічєська готовність є?
Як ви їм будете обясняти про то шо їх надо утілізіровать?
В нас можно розстріл на місці? В морду дати можно?
Допустим завтра можно буде. Ви готові угрожать пістолетом озброєним наркоманам? А давайте плєнних стріляти й заніматись члєноврєдітєльством. Назначим успіха командуючим чорним отрядом гейдріха а флер назначим комісаршою.

За все доведеться заплатити. Якщо не вам, то вашим дітям.
Для політиків мобілізація - політичне питання. Політик не хоче мобілізації, тому що хоче подобатися електорату. Політик завжди думає про вибори; для політика програш на виборах означає програш у війні, а не навпаки. Нечасто буває, щоб політик став, як Вінстон Черчилль, військовим вождем країни, поклав свою політичну кар'єру на вівтар перемоги у війні. У нас немає таких політиків.
Для генералів мобілізація - питання ресурсів, необхідних для ведення війни. Для генералів електорат - це солдати. Солдати мають бути молодими, сильними, здоровими, навченими військовій науці, і бажано мотивованими. Генералам байдуже, звідки візьмуться ці люди, хто вони будуть - робітники, селяни, депутати чи чиновники. Головне, щоб вони були вчасно і в потрібній кількості.
Військкоматам байдуже, де брати людей у солдати. Для них мобілізація - це важка, невдячна робота, не завжди, до речі, прибуткова.
Вони змушені шукати солдатів на вулицях, ловити їх у нічних клубах, дорогою на роботу або в дитячий садок. Військкоматам наплювати на здоров'я, мотивацію, військовий досвід, на важливість роботи, яку мобілізовані виконують у тилу. Їхнє завдання - виконати план війни.
Для населення мобілізація - питання життя і смерті. Бо після навіть найбільш геройської смерті в бою немає вже ні перемоги, ні України, ні самого життя.
Ніхто не хоче вмирати. Тому нехай спочатку вмирають військові - бо їм за це гроші платять. Потім нехай помирають поліціянти - тому що вони носять зброю і нас штрафують. Потім чиновники - тому що ми їх ненавидимо. Потім бізнесмени - тому що багаті. Потім депутати, діти еліти, війська НАТО, і тільки після них можемо бути ми. Якщо спіймаєте. Бо ми нещасні, маленькі українці.
Ось за таких людей і воює імперія. За маленьких, бідних, нещасних, яким усі винні. Вона їх завойовує, борзих розстрілює, сопливим витирає сльози, дає пайку, заганяє в стійло, дозволяє носити вишиванку і вивчати в школах українську мову. Факультативно.
А потім - забирає їх в свою імперську армію. І жене далі на захід, щоб завоювати інших маленьких, дурненьких європейців, яким так само, як і маленьким українцям, нема за що воювати і не хочеться вмирати.
(с) Юрій Касьянов

Ухилянти! Увесь світ крутиться довкола вас!
Ви -- центр світобудови!!
Ви -- причина війни, і поки ви є -- війні бути...

Почекайте!
Виходить, українці такі самі, як європейці?!

Тоді якого дива "борзі" (активісти) очікували від пересічного?
І в кому-чому причина війна, за логікою автора, якщо імперія може використати пересічного українця, європейця для своїх завойовницьких цілей; а активісти - ні.

Активісти демократій самі відмовились від цього (створивши демократію), переконати пересічних не зуміли-не хотіли- не змогли.
А тепер відповідальними роблять пересічних???
Що звичайні обивателі не стали героями.
Так схаменіться-то!
Апріорі пересічний за своєю природою був, є і буде "нещасним, маленьким".
Це його природний стан.
І саме тільки активісти-герої суспільства рухали і повинні рухати суспільство вперед. Це їх, саме їх природня функція.

Треба дивитись чому активісти не змогли переконати, увлєкті пересічних. Хоч чим -- хоч ідеями, пропагандою, хоч грошима, хоч покараннями, хоч чим.
Ось це і буде причина.

Захід дає неймовірні гроші. Мільярди $ (трильйони грв).
Майже вдев`ятеро більша зарплата на нулі, аніж середня в Україні (13878 за даними ПФУ на перші 9міс 2023 року).
Надалі логічно буде гроші прикручувати (== штраф за запізнення, і тим більший чим триваліше запізнення...), і переходити до “копняків”. Наразі ті “копняки”, що через них почав пищати увесь форум -- видаються надто м`якими, лагідними. Я сподівався на “ахрана атмєна, ухилянт, ухилянт, ахтунг, ахтунг!!” -- у всіх крамницях країни. Навіть при оплаті готівкою...
Чи жіночки на касах прикриватимуть ухилянтів? Все аж так погано? Невже і їм не потрібне військо, що закриватиме дорогу гвалтівникам кадирова, прігожина і путлєра?
Як так могло статись, що “тецека погані”, а ухилянти “хороші”? Хто зміг аж так навиворіт познущатись над здоровою свідомістю у тилах?

[2]

...........
Жодна війна не закінчується повним розгромом, а перемовинами.

1945?
Первая мировая (если не подходить слишком формально)?

..а самому піти командиром взводу озброєних алкашів уголовніків кудись в посадку псіхологічєська готовність є?
Як ви їм будете обясняти про то шо їх надо утілізіровать?

Навіщо? Нехай окопи риють чи розмінуванням займаються. Хоч якась користь на фронті від них має бути чи ні?

Як так могло статись, що “тецека погані”, а ухилянти “хороші”? Хто зміг аж так навиворіт познущатись над здоровою свідомістю у тилах?

Мови не було про хто хороші, а хто пагані. Мова була про причину такої ситуації (в логіці Кас'янова).

Дивіться. Ще з одного боку:
активісти за свою активну функцію в суспільстві і мають владу, посади, більше майна. Хоч політичні активні, хоч економічно і т.д.

Пересічні звичайно на словах обурені цим... Можна сказати, що неправі. Бо активні все ж таки справедливо отримують більше.

Тепер прийшов час, що активісти почали вимагати від пересічних такої активності. На практиці!
Різниця -- обурення на словах, буркотіння, але ж ніяк не забирання в активних їх майна, влади, посад, пільг.
І тепер активісти бажають практичної активності від пересічних.
Ті тільки на словах, ці вже на практиці.

От тому і вийшов такий розбаланс...
Бо активісти свої обов'язки виконували так собі...
А тепер схотіли, щоб пересічні свої обов'язки виконали по максимуму -- ціною здоров'я та життя. Як повинні робити активісти-герої.
Тобто апелювати к свідомості, на мій погляд, це помилка.

Пересічний він і є пересічним. Він і не герой, але і не злодій; не гарний, і не паганий. Ні риба, ні м'ясо? Да. Для інших.
Це його природа. Це абсолютно нормально.
Зробити з нього іншого (будівельника -ізмів) хто тільки не хотів. Всі терпіли фіаско...
Вигравали ж тільки ті, хто зумів працювати з пересічним, враховуючи його таким, як він є.

І тепер активісти бажають практичної активності від пересічних.
Ті тільки на словах, ці вже на практиці.

уточняю за 5 копеек, птамуш если бы платили адекватные риску деньги, на фронт стояла бы очередь желающих за год купить квартиру и приличное авто (если не убьют).

Вигравали ж тільки ті, хто зумів працювати з пересічним, враховуючи його таким, як він є.

а именно, кто не игронировал их мотивацию. В бизнесе если ты игнорируешь мотивацию какой либо стороны, сделка обычно проваливается, может не сразу, но люди ищут что лучше. Сначала режут зарплаты, потом закрывают бизнес. 100500 раз наблюдал такое.

Ухилянти! Увесь світ крутиться довкола вас!
Ви -- центр світобудови!!
Ви -- причина війни, і поки ви є -- війні бути...

Причина війни це виключно політика влади, а війна це продовження політики насильницьким шляхом.
Військові не починають і не завершуються війни.
Жодна війна не закінчується повним розгромом, а перемовинами.

Політика влади залежить від точок прикладення тієї влади...

Коли потенційних колаборантів і ухилянтів багато, то яка політика ворожої влади? “чому б і не напасти”??

Кстати, никогда не понимал смысл пословицы про крыс и тонущий корабль. В том плане, что ж этим крысам, идти на дно вместе с кораблем?

Прям с языка сняли. Помнится по старым фильмам, если отряд боится - их в бой ведут командиры.

иногда командиры посылали сыновей (правда не своих, а своего друга)

— Так вот, как отец, раз вышло
На жизнь и смерть воевать,
Отцовский мой долг и право
Сыном своим рисковать,
Раньше других я должен
Сына вперед посылать.
Держись, мой мальчик: на свете
Два раза не умирать.
Ничто нас в жизни не может
Вышибить из седла!—
Такая уж поговорка
У майора была.
— Понял меня?— Все понял.
Разрешите идти?— Иди!—
Майор остался в землянке
Снаряды рвались впереди.

Костантин Симонов(с)Сын Артиллериста

prodigy по Одессе прилетело, вы там целы?