копейка написав:Вспоминая и отмечая годовщину человека отдавшего всю свою жизнь нелегкой ратной службе, человека которого уже нет с нами. Понимая, что каждый приходит в этот мир одиноким и уходит из него также одиноким. С оглядкой на годы жизни, можно с уверенностью сказать, что видимо ничего не сравниться с вечной меркантильностью и жадностью, как беспредельная тупость людей не способных понять, и продолжающих ставить на одну чашу весов, то сколько и что стоит в этой жизни, с тем за что нет никакой обусловленной цены. Никогда нет, и ни за что нет, кроме цены - цены равноценной утрате.
Если ещё и таблички набросаете, я сменю кумира )))
detroytred написав:Це. І є. Оте саме "домовлятися". З підлеглими. Зі смежниками. З ... начальником. Саме з оцього принципу "тобі треба, ти і роби" виникло - домовлятися.
Щоб хтось для тебе щось зробив - є всього ТРИ варіанти Перший - домовитись на взаємовигідних умовах Другий - змусити силою Третій-мікс з перших двох
Що комуністи в совку, китаї , камбоджі , албанії що педераційники - там варіант один - змусити
Але всі хто пішли цим варіантом - програли тим хто навчився УЗГОДЖУВАТИ ІНТЕРЕСИ - читай ДОМОВЛЯТИСЬ..
В мене питання То ми боремось за що ? За те щоб в майбутньому ми жили ПІД ТИСКОМ і ПРИМУСОМ Чи за те щоб в законах якими керуються силовики і влада - були враховані і інтереси населення?
При цьому я не є ярим противником силових варіантів примусу.... Просто вважаю , що якщо будуємо демократію - то якраз в важкі часи і є те вікно можливостей яке дасть поштовх до переходу на заміну совкового примусу і створення законів які відразу перетворять тих кого сьогодні люмпени вважають злочинцями - на тих кому ВИГІДНО буде більше працювати/віддавати на благо Держави.
До чого тут саме примус? Про яку демократію у війську може бути мова?
Добре. Навіть, якщо не брати військо. Є спільна справа. На яку кожен погодився добровільно. Виконувати свої обов'язки згідно посади, яку погодився заняти. Саме під спільну справу визначені посадові обов'язки. Згідно них один зобов'язаний робити то-то і то-то; другий інше; третій і т.д.
Домовлятися з тим, хто й так зобов'язаний виконувати свою частку спільної справи -- це зайва витрата часу та ресурсу. Тобто зниження ефективності.
Узгоджувати інтереси -- це коли люди не зобов'язані нічого ні справі, ні один одному, не мають обов'язку. Що таке узгодити, домовитися? Що? Це дійти до обов'язків, зобов'язань. Домовились -- визначили та визнали оці домовлені між собою зобов'язання. На цивілці це відбувається при прийнятті на роботу. Домовляються. Але потім вже все рівно обов'язки - по яким домовилися. У війську те ж саме. Але сторона "держава" пропонує дискретно --- або згоден на її незмінні умови або ні.
Про що казав я або Флай? Що домовленості вже є. Тебе прийняли на роботу, взяли на службу, є обов'язки, вже є. І знов домовлятися? По домовленим узгодженим обов'язкам сторін? Або самому робити, як хоч, але зробити, якщо не бажаєш бути звільненим, відповідати.
З.и. От дійсно набридає, коли кожну думку трактують з усіх можливих варіантів, обираючи самий або дурний, або дебільний, або негідний. Окрім нормального, адекватного. Не знаєте, як зрозуміти, то перепитуйте. І припиняйте рефлексувати отим совком... Якась прям ностальгія чи фантомні болі...
Щоб хтось зробив для мене --- це вгород мені вскопав тощо. А погодився на посаду, на обов'язки за посадою, то бери і виконуй. Хоч начальник, хоч підлеглий. Не для мене роби, а для СЕБЕ, для справи, яку разом робимо.
Востаннє редагувалось detroytred в Вів 23 січ, 2024 00:38, всього редагувалось 2 разів.
detroytred написав:І чому загроза втрати майна від конфіскації бурятами вже зараз не спонукає ухилянтів?
Потому что у 90% жителей Украины все майно - это квартира (и еще повезет если не арендная) в говнохруще с обоссанными подъездами и ночующий во дворе Ланос который любой ночью могут разбить гопники и начальник полиции на Лексусе только разведет руками, и 30 лет стране было пофиг в каких условиях живут люди а теперь она хочет чтоб люди за это умерли.
В срср в другу світову призов був 18-45 років (Після 45 вже не брали
Покоління 2СВ ні перед нею, ні після неї не їла червону рибку (а може і звичайну рідко їла) , овочі, фрукти, свіжу зелень взимку, тверді сири та печінку тріски , а ліки були подорожник . Рівень медицини- як у класика «если умрет, так он и так умрет». Навіть пізня радянська стоматологія пломбу на рік ставила. А в 2СВ вона взагалі була? В 45 років дійсно вже стара хвора людина. Зараз можна поюморити про «ізносілся», але все ж в 45 ще розквіт сил у більшості.
люди за это умерли.
Не «за это», а проти того, що несуть «асвабадітєлі». І не «умереть» , а жити і захищати. «Тапілі в тісє»))
Hotab написав:Покоління 2СВ ні перед нею, ні після неї не їла червону рибку (а може і звичайну рідко їла) , овочі, фрукти, свіжу зелень взимку, тверді сири та печінку тріски , а ліки були подорожник . Рівень медицини- як у класика «если умрет, так он и так умрет». Навіть пізня радянська стоматологія пломбу на рік ставила. А в 2СВ вона взагалі була?
откуда тогда столько пенсионеров если при совке жили до 45 лет? у меня бабушка и дет до 90 оба дожили, у стоматолога не были ни разу, ну не было в селе стоматолога, а до ближайшего 60км по бездорожью. Все болезни лечили аспирином и цитрамоном. Аптек тоже не было. Работали с 5ти утра и до поздна, сейчас кони так не работают.
откуда тогда столько пенсионеров если при совке жили до 45 лет?
Хтось «жили до 45», хтось менше, хтось більше. А в середньому по лікарні - отак
Багато пенсіонерів - бо і дітей в сімʼях було по 3+ Здоровіші жили довше. Слабші помирали і в 15 . Глянь сімʼю Олександра Довженка (роки життя (1894-1956) (автобіографічна повість «Зачарована Десна») Скільки його братів і сестер вижило. Та і сам він вже з його грошима і більшими можливостями чим у пересічного пожив не дуже багато.
З 14-и дітей у сім’ї неписемних та небагатих селян , вижили тільки він, і сестра Поліна
Можливо тому ми всі і бачимо оці хеппі сторі, як наші бабки/діди жили до 90, бо вони найсильні особи . А слабші не врятувались в дитинстві від хвороб, або зійшли з дистанції в середньому віці, ці анхеппі сторі нам невідомі.
Востаннє редагувалось Hotab в Вів 23 січ, 2024 01:35, всього редагувалось 1 раз.
Успіх написав:Скільки ще чекати до оголошенн/прийняття закону? (давайте хоч якісь цифри/хоч якісь приблизні дати)
Я очікую, що москалі оголосять мобілізацію в квітні, а ми приймемо закон про мобілізацію десь в травні. ПреЗЕдент не бачить потреби мобілізувати людей, тому не буде закону, поки потреба не стане настільки великою, щоб сліпий побачив.
Перегибаете. Президент видит необходимость мобилизации для замены Успіхів, но для этого не нужно 500 тыс. Военные хотят 500 тыс., но их, естественно, не заботит, где на это взять деньги, это не их проблемы, подход: "Мне нужно, а вы думайте, где и как взять". Если планируется "стратегическая оборона", то 500 тыс. очень вряд ли нужны. Если военное командование планирует большое наступление, то, судя по опыту этого года и по текущей помощи Запада и весьма туманных перспективах этой помощи (особенно, от основного партнёра - США), это, как минимум, вызывает сомнение в адекватности. Правда, судя по статье планируется "активная оборона".
«Проблема украинцев в том, что они не хотят оставаться в статичном состоянии», — сказал Эдвард Арнольд из аналитического центра Королевского института объединенных сил. «Если очереди станут статичными и вообще не будут двигаться, это нехорошо с политической точки зрения».
Именно здесь для украинских сил вступает в силу концепция «активной обороны»: удержание оборонительных линий при одновременном продолжении наступательных действий в надежде найти слабые места, которые могут привести к разрушению российских линий.
«Проблема украинцев в том, что они не хотят оставаться в статичном состоянии», — сказал Эдвард Арнольд из аналитического центра Королевского института объединенных сил. «Если очереди станут статичными и вообще не будут двигаться, это нехорошо с политической точки зрения».
Именно здесь для украинских сил вступает в силу концепция «активной обороны»: удержание оборонительных линий при одновременном продолжении наступательных действий в надежде найти слабые места, которые могут привести к разрушению российских линий. ............ Целью Украины на 2024 год, судя по всему, является пополнение своих пострадавших в боях сил и восстановление наступательной боевой мощи в преддверии следующего года.
По словам г-на Арнольда, поддержание гибкой линии обороны позволит украинским войскам тренироваться, а также обеспечит готовность в случае возникновения возможности наступления.
«Статическая оборона редко бывает хорошей идеей для военных, поскольку она как бы закрепляет вашу способность маневрировать», — добавил он.
Навыки и физическая подготовка солдат могут легко ухудшиться, если они слишком долго сидят в окопах, особенно в суровые холодные зимние месяцы в Украине.
Можно порадовать песикота:
Самая мощная из новых оборонительных сооружений может располагаться вокруг Чернигова, северного региона, который Россия была оттеснена в первые месяцы войны. ........ Хотя нет никаких ожиданий, что этот район станет новым фронтом, статическая оборона означает, что Украина может развернуть основную часть своих сил ближе к месту боевых действий.
В статье относительно подробно рассказывается, где как укрепляются. Сильнее всего Лиман, Авдеевка, Покровск, Купянск.
Востаннє редагувалось ЛАД в Вів 23 січ, 2024 01:30, всього редагувалось 1 раз.
В срср в другу світову призов був 18-45 років (Після 45 вже не брали
Покоління 2СВ ні перед нею, ні після неї не їла червону рибку (а може і звичайну рідко їла) , овочі, фрукти, свіжу зелень взимку, тверді сири та печінку тріски , а ліки були подорожник . Рівень медицини- як у класика «если умрет, так он и так умрет». Навіть пізня радянська стоматологія пломбу на рік ставила. А в 2СВ вона взагалі була? В 45 років дійсно вже стара хвора людина. Зараз можна поюморити про «ізносілся», але все ж в 45 ще розквіт сил у більшості. [quote]
Мобілізувати більшість сьогодняшніх 18 річних то дурня повна, то ще діти фактично, мінімум 20 років. Але й про "45 років-розквіт сил" важко погодитися. В містах на нормальній роботі то може так і є, але по селах з виснажливою ненормованою працею; на шкідливих виробництвах; з не дуже доброю спадковістю; ті, хто реально працював після 1986 біля Чорнобильскої станції; жителі місцевостей з вбитою екологією; усілякого роду залежні і т.п. то вже геть не розквіт. Як казав мені один знайомий: "я 20+ років пропрацював на склозаводі в бугалтерії і не знаю жодної людини, котра б почала в молодості працювати в нас у "шкідливих" цехах і дожила до пенсії". А ті, хто воювали в 2 світову, то люди, котрі пройшли жорсткий природній відбір т.я. більшість слабких вмирали ще в дитинстві. Мій дід, що дембельнувся аж після японського фронту у 1946 прожив 88 як і бабця переживша окупацію та голодомори.
budivelnik написав:................ Що комуністи в совку, китаї , камбоджі , албанії що педераційники - там варіант один - змусити
Але всі хто пішли цим варіантом - програли тим хто навчився УЗГОДЖУВАТИ ІНТЕРЕСИ - читай ДОМОВЛЯТИСЬ.. ..........
Не совсем так. 1. РФ сегодня (после проблем с осенней мобилизацией 2022) научилась другим методам и сейчас пока набирает достаточно контрактников за повышенную оплату. 2. СССР, как Вы сами пишете, использовал "примус", но победил в 45-м.
Востаннє редагувалось ЛАД в Вів 23 січ, 2024 01:39, всього редагувалось 1 раз.
копейка написав:Вспоминая и отмечая годовщину человека отдавшего всю свою жизнь нелегкой ратной службе, человека которого уже нет с нами. Понимая, что каждый приходит в этот мир одиноким и уходит из него также одиноким. С оглядкой на годы жизни, можно с уверенностью сказать, что видимо ничего не сравниться с вечной меркантильностью и жадностью, как беспредельная тупость людей не способных понять, и продолжающих ставить на одну чашу весов, то сколько и что стоит в этой жизни, с тем за что нет никакой обусловленной цены. Никогда нет, и ни за что нет, кроме цены - цены равноценной утрате.
