Напад росії і білорусі на Україну

Україна – демократична країна.

katso
чому ж ви скромно мовчали в свій час і не питали, навіщо совіти переіменовували міста? різні ворошиловгради, кіроворогради, жданови і т.п. там же теж хтось народився і виріс, чи вам тільки тепер цікаво? якась однобока у вас цікавість.

путін гарантуватиме безпеку і не проти вступу України до НАТО, але території не віддасть, – Bloomberg.

кремль хоче вирішити конфлікт дипломатично, але, якщо треба, битиметься за українські землі до останнього патрону.


https://www.bloomberg.com/news/articles ... end-to-war

напоминаю свой прогноз, война закончится незадолго до выборов президента рф или сразу после них.

***** ***** ***** ***** ***** ***** ***** ***** ***** ***** ***** ***** ***** ***** ***** *****
<iframe src="https://embed.wave.video/KHYrhFZ0tWy5CtZn" height="322" width="560" frameborder="0" allow="autoplay; fullscreen" scrolling="no"></iframe>

Деякі українські військовополонені, які, за твердженнями держави-агресора Росії, були на літаку Іл-76, вже обміняні. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, пише SkyNews у четвер, 25 січня.
https://ukranews.com/ua/news/980299-dey ... e-lubinets

Тавишо, чому так швидко й ще вроді не міжнародний суд? Сказав А, далі шо?

[4]

Отже, що ми знаємо про літак

По-перше. Росіяни у будь-якому разі винні. Бо вони почали війну і будь-яка трагедія на їх совісті

По-друге. Генштаб фактично підтвердив, що це ЗСУ збили літак. Що цілком природньо. Військовий літак біля лінії фронту біля військового аеродрому. Абсолютно логічна і легітимна ціль.

По-третє. ГУР підтвердив, що обмін планувався.

Але що ще дуже важливе каже ГУР. Що зазвичай, коли росіяни перевозили полонених літаками, вони узгоджували з українською стороною маршрут. Тобто в рамках підготовки обміну казали нам, що «от у цьому літаку летять полонені, тому не збивайте його якщо що». Але цього разу росіяни нічого не сказали.

Про що це може говорити? Є кілька варіантів

Перший: обмін готувався без залучення авіації. І росіяни вигадали цю історію після збиття літака щоб перекрити чергову ганьбу із власною авіацією. Про це, наприклад, говорить зроблений на колінках список полонених від росіян, в якому багато прізвищ людей, що вже були обміняни. І росіяни вирішили перетворити власну ганьбу на свою інформаційну зброю.

Другий: росіяни готували провокацію і спеціально не вказали про необхідність забезпечити безпеку літака. При цьому, вони або спеціально злили маршрут літака через своїх агентів, щоб бути впевненими що ЗСУ його зіб є, чи завдяки роботі своєї розвідки знали, що ЗСУ готують чергову акцію «зкидок» для російської військової авіації. На цей сценарій вказує швидкість і синхронність, з якою російська сторона почала працювати в інформаційному полі відразу після падіння літака. Зазвичай у них це забирає набагато більше часу.

Якщо це російська провокація, то навіщо вона їм була потрібна? Скоріш за все комбінований ефект. Вони намагаються розхитати ситуацію всередині Україні і їх пропаганда дуже активно працює. Вони бачать, що тема полонених дуже чутлива для українського суспільства, тому вирішили бити у цю больову точку. Також, враховуючи їх зовнішньо інформаційну активність, можливо, ця акція могла бути спрямована на те, щоб стримати передання Україні нових засобів ППО, поява яких дуже дорого коштує російській армії. Така собі операція помсти за збитий А-50 над Азовським морем.

Який висновок? Ми напевно ніколи не дізнаємось, що саме сталось. Війна наповнена трагедіями. І щоб це не було ми маємо знати, що винні росіяни. І точно не робити того, до чого російська пропаганда намагається нас підштовхнути. Тобто зберігати єдність. І знати, хто наш ворог. Підступний. Безпринципний. Жорстокий і сильний ворог.

Сергій Фурса

І щоб це не було ми маємо знати, що винні росіяни

деградация набирает обороты. Когда через 2 года кто то повторяет как мантру, кто именно развязал войну, он - идиот. Потому, что это общеизвестный факт, как то что трава зелёная. Под общеизвестными фактами удобно маскировать текущие проблемы фронта и уходить от их решения . Этим страдает не только Фурса, у Золкина те же самые выводы. Блогер это диагноз, если не знаешь ответа, хотя бы молчи. Как же тут промолчишь, такой хайп, просмотры, репосты.

✙Resurgam✙, [25.01.2024 18:33]
Чи зможе Україна встояти без допомоги США?
(Частина перша 1/2)
Даний допис не значить, що я виключаю наявність допомоги від США, але ми розглянемо найгірший із можливих варіантів за принципом "що якщо". Я не можу дати вичерпну відповідь, бо банально не маю необхідної кількості статистичної інформації, яка є переважно засекреченою. Тому моя оповідь буде про обмежені контексти на основі власного сприйняття та потенційні перспективи.
Якби мене у 2022 році запитали, що буде якщо США припинять підтримку України, то я б відповів одним лаконічним добре відомим всім словом. Зараз же я відповідаю цілим дописом, бо достатньо кардинально змінились чинники, які впливали б на мою відповідь тоді й зараз. Серед цих чинників:
Європа переважно трансформувала своє стратегічне уявлення з "відносини з московією — ключовий елемент безпекової стратегії Європи" на "московія —ключова загроза безпековій стратегії Європи". Цього не було у 2022 році, цього, навіть, не було в першій половині 2023 року. Це почалось відносно нещодавно і відображається у цілому переліку заяв європейських лідерів про "ймовірний напад", "необхідність готуватись до війни" та тому подібному.
На практиці це реалізується в європейського ВПК, яке почалось переважно з другої половини 2023 року (бо літній наступ ЗСУ початково планувався як фінальний та забезпечувався переважно складськими резервами Європи). На максимальну потужність власного ВПК країни Європи мають вийти на початок 2025 року. Також, на практиці ця зміна відображається в побудові ліній укріплень в країнах Балтії, проведенні наймасштабніших навчань та іншого.
Головне це практично почало відображатись у діях та риториці щодо України. Правда в різних варіаціях: від тієї, де Україна має знищити військовий потенціал московії (Україна має перемогти) до більш цинічного та прихованого "Україна має виграти час поки Європа проведе переозброєння". Але перший і другий варіант має одну ключову особливість — це необхідність підтримки України.
Тож Європа почала формувати два стратегічні погляди: Україна має знищити військовий потенціал московії (погляд перемоги). Другий — Україна має виграти як мінімум час на переозброєння Європи (погляд "не програти"). Що перший, що другий варіанти мають в основі один простий логічний аспект — у будь-якому разі Україна має "встояти": економічно, військово, політично.
Саме категорія "встояти" є кардинально іншою від двох попередніх категорій: "швидко закінчити й згладжувати наслідки" (Київ за 2-3 дні) чи "наступ однієї надії" (контрнаступ, а далі домовлятись з тими розкладами, що є).
Зміна категорій, змінила й підхід до підтримки України.
• Категорія "швидко закінчити" — відображалась в "шоломах".
• Категорія "наступ однієї надії" — тільки в цільових чи річних програмах підтримки під конкретну ціль без масштабного розширення виробничих спроможностей самого ЄС.
Категорія "встояти" — відображається вже в середньострокових програмах військової та фінансової підтримки України терміном як мінімум до 2027 року.
Саме під цю межу йдуть й програми підтримки від ЄС (50 млрд, 20 млрд) чи програми підтримки від національних урядів країн ЄС: Німеччини, Швеції, Норвегії, Данії, країн Балтії та інших.
Тобто ці програми не дають можливість говорити: "Європа згорне підтримку як цю підтримку згорне США чи Україна військово провалиться на якомусь з етапів", хоча ця теза була актуальною та реальною у 2022 році, та, навіть на початку 2023.
Продовження в частині другій: "Чи достатньо буде спроможностей Європи?"
*Продовження (2/2)
Інше питання: чи достатньо буде спроможності Європи? Тут потрібні дані, яких особливо мало. Але можемо зафіксувати хоча б певні логічні "маячки".
"Маячок 1". Європа у 2023 році вже надає більше половини військової та фінансової допомоги Україні порівняно з 2022 роком. Співвідношення 2023-го року було зафіксовано в республіканському звіті голів Комітетів на рівні 55% (інші донори) до 45% (США). У 2024 році потенційна вага допомоги Європи збільшиться як у %, так й в загальному об'ємі.
"Маячок 2". Від жовтня 2023 року (як почалась епопея з шатдауном та спікерами) Україна переважно вже отримувала більшість військової підтримки з країн Європи й на цій же підтримці досі тримаємось. З грудня навіть обмежені пакети від США зупинились (залишилось тільки надходження з минулих років по програмі USAI (прямі замовлення у виробників)).
"Маячок 3". Європа таки встигне поставити за рік (з березня 2023 по березень 2024) 1 млн боєприпасів попри, те що ще на листопад 2023 року показник виконання був лише 30+%. Тобто, спроможності виробництва дійсно нарощують.
"Маячок 4". Європа має потужного дуалістичного лідера підтримки України, який відображається в політичному впливі Великої Британії та економічно-промислових можливостях Німеччини.
"Маячок 5". У 2023 році включились, а у 2024 році розширюють свою підтримку України такі країни як Японія та Південна Корея . Про них достатньо дописів ( https://t.me/resurgammmm/1673?comment=68084 ) на каналі
"Маячок 6". Це війна на виснаження. Технічний та фінансовий ресурси московії теж є вичерпними та більш обмеженими ніж європейські. З одного боку московія здатна підтримувати війну у перспективі року, можливо років, а з іншого потенційних "чорних лебедів" теж достатньо: як-то вичерпні складські запаси техніки, дисбаланси економіки та інше.
Питання в тому чи з урахуванням підтримки Європи будемо здатні перетерпіти московію, чи ні. У цьому й фактичний зміст війни на виснаження. У цьому й важкість відповіді, коли не маєш необхідного обсягу "чистої" інформації.
Про потенційний погляд на війну у 2024 році є окремий допис ( https://t.me/resurgammmm/1624 ), тому повторюватись не буду. Лише одна теза звідти, як я зі своєї дзвіниці бачу цей рік — вчинити спектр дій, щоб виснаження ворога у 2024 році було кратно більше за наше.
Щодо затягування, скорочення, відсутності підтримки від США, то звісно в цьому немає нічого хорошого, бо це банальне виснаження тих же 155-мм снарядів, яке трансформується у більші втрати для України.
Щодо критичності відсутності такої підтримки, то в першу чергу відсутність підтримки США вплине на наступальні спроможності України, точніше зафіксує стан відсутності необхідних спроможностей (ресурсів) для наступу. З іншого боку підтримка від ЄС та посилені спроможності ВПК, про які ми знаємо з різних лоскутів інформації, свідчать про те, що її має бути достатньо нам для оборонних операцій.
Що робити далі?
Ну, по-перше, сподіватись, що якась таки підтримка від США як мінімум у 2024 році попри все має бути (зараз ми з Вами дивимось на найбільш критичний варіант). По-друге, виснажувати ворога, вкопуватись і виснажувати, донатити та виснажувати, підривати та виснажувати. І намагатись робити це кратно якісніше ніж те саме ворог робить щодо нас. Мінімум ми все маємо робити втричі краще (втричі більше палити техніки, втричі якісніше зберігати особовий склад, втричі більше донати, втричі більше підтримувати один одного), а бажано виходити далі за межі"втричі".
Паралельно готувати більш якісно резерв та надавати йому початковий бойовий досвід у більш "безпечніших" оборонних операціях, щоб на момент, коли ворог дійде до "критичної точки виснаження", ми не повторили помилку, коли наш наступ для 50-70% особового складу був першим практичним військовим досвідом.
Тож на 2024 рік кожен українець, який бажає перемогти (пере-могти, зробити більше ніж можеш початково) має поставити собі за мету бути втричі кращим в усьому за москаляку в цьому році (служба, робота, родина, донати), витерпіти, і на тлі виснаження ворога довести цю перевагу в чотири, п'ять і далі разів в наступний рік.
Resurgam Приєднуйся ( https://t.me/resurgammmm )

Bobua ,

Мінімум ми все маємо робити втричі краще (втричі більше палити техніки, втричі якісніше зберігати особовий склад, втричі більше донати

Якщо податків було «майже нуль» , а донатів «нуль» , то втричі більше це знов нуль.
Каруселити втричі більше не підходить?

Отже, що ми знаємо про літак

По-перше. Росіяни у будь-якому разі винні. Бо вони почали війну і будь-яка трагедія на їх совісті

По-друге. Генштаб фактично підтвердив, що це ЗСУ збили літак. Що цілком природньо. Військовий літак біля лінії фронту біля військового аеродрому. Абсолютно логічна і легітимна ціль.

Який висновок? Ми напевно ніколи не дізнаємось, що саме сталось. Війна наповнена трагедіями. І щоб це не було ми маємо знати, що винні росіяни. І точно не робити того, до чого російська пропаганда намагається нас підштовхнути. Тобто зберігати єдність. І знати, хто наш ворог. Підступний. Безпринципний. Жорстокий і сильний ворог.

Сергій Фурса

Меня только смущает огненный столб от загоревшегося топлива, а это было топливо, речь не идёт овторичных детонациях. То есть, самоле́т, скорее всего, был с полными баками, а с полными баками как правило улетают.

Где-то читал заметку про грузовые самолёты похожего типа. Топлива заливают ровно на полёт до точки, может с небольшим запасом. Эти самолёты способны преодолевать несколько тысяч км но, чтоб сэкономить ресурс двигателей топлива заливают ровно столько сколько нужно. Огненный столб после аварии совсем не похож на пустые баки