Еміграція, заробітчанство

[quote="5567462:Shaman"
віднесіть мене до миру Facelessа, який не існує, й не витрачайте на мене час.

я ніде не писав, що в України шоколадно жити. але коли я починаю озвучувати реальні зп, які існували й існують в Україні, то починається істерика. 14-15 т грн для офісного робітника вже мало, хоче 18-20 т грн. для більш продвинутих - вже й 25-30 т грн малувато.

здається, ви себе більше переконуєте, що як гарно, що ви поїхали - на здоров'я. за кордоном теж не так легко, але про негаразди ви мовчите - то таке
головне питання - коли ви досягнете зп, що можна брати іпотеку й на скільки років?

ось кейс - на старті по спеціальності (пов'язано з кредитуванням) - мін - 28 т євро. оренда кімнати, навіть не квартири - 1 т євро на місяць. для однієї людини - не питання. для сім'ї - якось так не дуже. й це ще гарно, бо є перспектива, - але більше йде в Макдональдс на погодинку

1. я просто інформую, які є зп. де ви побачили мою оцінку - це мало чи багато? це те, що є.
2. а тут ви поясніть, що мали на увазі, будь-ласка. я вважаю, що співвідношення зп - нерухомість в більшості країн приблизно однакове. тільки в розвинених країнах є іпотека, а в Україні - немає.
3. це Ірландія. що вас здивувало? низька зп? так все, як ви кажете - починає з початку, тільки за своїм профілем. junior, бо погана мова. й до речі, вийти на головні позиції важко, бо це спілкування з клієнтами.

1. По духу Вашего поста, создалось впечатление, что 15 кгрн на старт Вы считаете достойной оплатой офисного работника. Что Вы подразумеваете под "офисным работником"? Это специалист? Или это человек с нулевым опытом? Или обязанности такого специалиста - изнашивать клаву на Финанс.юа в рабочее время с перерывами на кофе-брейк? Я не понимаю. Ибо, если компании нужен квалифицированный персонал, который будет работать и зарабатывать компании деньги,а не "функционировать", то такой человек тоже хочет зарабатывать и его отношение к 15 кгрн как негативное, тоже можно понять. В противном случае, Вы рискуете взять кого-то типа Болта, который будет класть болт на работу и "воровать рабочее время, если больше украсть нечего".
2. Не могу сказать насчет соотношения везде. Мой предшественник на позиции взял в мортгидж дом после 3 лет пребывания в стране и 2 лет на моей нынешней позиции. Дом стоил 360 куе. Мне банк прислал именной оффер (не реклама) на мортгидж год назад. Я не просил. Скажем так, ковид я встретил уже в США, но это было начало. Стандартный мортгидж дается с даунпейментом 20%.
При любой зп мортгидж не дадут ранее чем через 2 года, тк нужны инком такс за 2 последних года. ВОт Вам и соотношение доходов и времени для ипотеки. И это НЙ - самый дорогой город мира на сегодняшний день.
3. Насчет Ирландии...Я не стану подвергать сомнению Вашу информацию, так как не имею других данных. Но я знаю, что есть страны с дорогой недвижимостью и арендой и невысокими зарплатами. В этом плане и Украина - совсем не фонтан.
Но позволю себе вернуться к тому что знаю сам и тому о чем информирован.
...

1) як на мене класична помилка, через яку на форумі постійні чвари, - у вас склалося враження - помилково склалося. давайте читати те що написано, й не додавати від себе. озвучена цифра 15 т грн - це цифра, яку дають на старті навіть в ІТ без досвіду - це констатація факту. різниця у ІТ тільки в тому, що якщо ти тямиш, то вже через рік досягнеш набагато більшого.

друга помилка, чому у нас різні враження - не всі посади заробляють гроші, є так званий бек-офіс, який займається документами - у США я гадаю теж саме. наприклад, це бухгалтера, економісти, офіс-менеджер, кадровик та інше.

2) по мортиджу мав на увазі наступне - в нас дуже багато прикладів про працюючих руками закордоном - так от касир ні АТБ, ні Biedronka, ні Walmart - на нерухомість не зароблять й позику просто не сплатять - у великих містах точно. якщо хтось заперечує, то давайте цифри - зп, вартість житла й % - зробимо розрахунок й перевіримо. від якої зп можна заробити на нерухомість - можна спробувати оцінити, але зараз - коли нерухомість подорожчала по всьому світу - я ризикну припустити - не більше половини працюючих у будь-якій країни. чи в США в трейлерах більше ніхто не живе?

3) я навів приклад для іншого - що стартові умови для молодого одинокого норм. але якщо в тебе сім'я, то важкувато. а людина на це пішла, що коли підтягне англійську, я гадаю кар'єра значно прискориться, бо досвід є. але знову обмеження - для високих посад потрібно спілкування з клієнтами, а для цього потрібен рівень мови native - що складно, ви ж самі кажете[/quote]

Знаете, Вы сейчас по всем 3м пунктам сделали немного другие акценты и теперь оно выглядит менее дискуссионно, но смысл абсолютно изменился.
С тем что Вы написали изначально у меня нет согласия и свои точки зрения я выложил.

Также за многие годы проживания за границей, сделал вывод, что постоянные "нахваливания" новой страны проживания, бесконечные сравнения с прошлой жизнью и прочии инсинуации на тему переезда, как правило у САМЫХ НЕУСТРОЕННЫХ и недовольных своим насущным положением эмигрантов.

А варианта, что новая страна может просто нравится и у человека все как минимум не хуже (или даже лучше), чем было на родине, и потому он хвалит новую страну - такого варианта нет?
Сравнения с прошлой жизнью неизбежны в первые годы. Поначалу люди пересчитывают цены в магазине и сравнивают с АТБ. Затем идут сравнения в остальных сферах жизни. А через пару лет уже и не помнишь особо как оно там было "в прошлой жизни".

насправді, ви розумієте, що коли у людини все добре вона більш акцентує увагу на тому, що є зараз.

а коли вона дійсно постійно порівнює як було - то таке.

це як людина, яка постійно розповідає, який він Казанова - насправді все навпаки.
справжні Казанови помовкують, щоб нікого не скомпрометувати

Вірно мислите шановний. Ви практично відповіли за мене. Той хто задоволений країною, не буде про це нагадувати всім і кожному, про своє нове зарубіжне "щастя". Перші роки еміграції - взагалі можна проходити в рожевих окулярах. Не знаючи мови, законів, менталітету місцевих, а особливо досвіду ТРИВАЛОГО проживання ТА РОБОТИ, в новій країні. В 45 років кудись емігрувати - то хіба з прицілом на пенсію із заробленим на неї капіталом. Відносно віку правило одне - чим раніше, тим краще.

зовсім недавно спілкувався - мені доводили, що 2 кує - це сильний джун.

це той, якому в конкуруючій галері дадуть личку мідла, і 3К, але він лінується піти на співбесіду

Порівняння рівня життя спирається на цифри. Та й тема пішла з того що начебто в Україні не можна заробляти навіть на рівні просто заробітчанина, а це геть неправда

Вже кілька разів пропонував порівняти рівень життя людей однакових професій. Наприклад, водія київського автобуса та водія автобуса у Парижі. Чи бухгалтера у Вінниці та бухгалтера у Філаделфії. Працівника складу у Броварах із працівником складу у передмісті Варшави. Ось і все.
Які продукти купують, яке житло, який автомобіль можуть собі дозволити, як часто та куди можуть поїхати у відпустку. І т.д.

Меня картина возле почтового отделения поражает - почтальон, который развозит по нашему нейборхуду посылки, приезжает на работу на новеньком белом кроссовере мерседес, другой почтальон предпочитает кью 7.
Зарплаты на укрпочте кто-то знает?

Порівняння рівня життя спирається на цифри. Та й тема пішла з того що начебто в Україні не можна заробляти навіть на рівні просто заробітчанина, а це геть неправда

Вже кілька разів пропонував порівняти рівень життя людей однакових професій. Наприклад, водія київського автобуса та водія автобуса у Парижі. Чи бухгалтера у Вінниці та бухгалтера у Філаделфії. Працівника складу у Броварах із працівником складу у передмісті Варшави. Ось і все.
Які продукти купують, яке житло, який автомобіль можуть собі дозволити, як часто та куди можуть поїхати у відпустку. І т.д.

Це працює до якогось рівня. Далі в наших просто не має шансів потрапити на аналогічну роботу або посади за кордоном. Тому починаємо з покоївок, закінчуємо водіями фур, ну добре, молодшим інженерним персоналом. Далі просунутись зможуть не тільки лише усі. Коли ми розмовляємо про еміграцію в зрілому віці - позиції вищі за молодший персонал взагалі немає сенсу порівнювати.

Ну да, особенно если сразу давать себе установку - "у меня ничего не получится".
Кто не пробует, не делает - у того и не получается.

Порівняння рівня життя спирається на цифри. Та й тема пішла з того що начебто в Україні не можна заробляти навіть на рівні просто заробітчанина, а це геть неправда

Вже кілька разів пропонував порівняти рівень життя людей однакових професій. Наприклад, водія київського автобуса та водія автобуса у Парижі. Чи бухгалтера у Вінниці та бухгалтера у Філаделфії. Працівника складу у Броварах із працівником складу у передмісті Варшави. Ось і все.
Які продукти купують, яке житло, який автомобіль можуть собі дозволити, як часто та куди можуть поїхати у відпустку. І т.д.

Меня картина возле почтового отделения поражает - почтальон, который развозит по нашему нейборхуду посылки, приезжает на работу на новеньком белом кроссовере мерседес, другой почтальон предпочитает кью 7.
Зарплаты на укрпочте кто-то знает?

пару років тому була стаття, що викладачка коледжу літом на канікулах підроблєє чи то "по виклику" чи офіціанткою, бо не тому що хоче, а на життя не вистачає доходу на основній роботі.

насправді, ви розумієте, що коли у людини все добре вона більш акцентує увагу на тому, що є зараз.

а коли вона дійсно постійно порівнює як було - то таке.

це як людина, яка постійно розповідає, який він Казанова - насправді все навпаки.
справжні Казанови помовкують, щоб нікого не скомпрометувати

Вірно мислите шановний. Ви практично відповіли за мене. Той хто задоволений країною, не буде про це нагадувати всім і кожному, про своє нове зарубіжне "щастя". Перші роки еміграції - взагалі можна проходити в рожевих окулярах. Не знаючи мови, законів, менталітету місцевих, а особливо досвіду ТРИВАЛОГО проживання ТА РОБОТИ, в новій країні. В 45 років кудись емігрувати - то хіба з прицілом на пенсію із заробленим на неї капіталом. Відносно віку правило одне - чим раніше, тим краще.

Ну дивіться, я не написую постійно, наприклад, знайомим чи родичам про те, як тут усе чудово. Але напевно кожен, хто емігрував, отримує такі питання. "А як там у вас то?", "а як там у вас з цим?", "а які зарплати?", "а скільки коштує?". То що я маю розповідати? Скромно мовчати? Я просто розповідаю правду (принаймі так, як я її бачу). Розповідаю і про те, що добре, і про те, що не влаштовує. Так само і в зворотній бік: коли, наприклад, дізнаюся, що мама у Києві послизнулася на нечищених вулицях та забила ребра - одразу порівнюю із тим, як очищують вулиці тут і що шансів послизнутися у Кракові набагато менше.
Я не роблю та не висилаю, наприклад, фото на тлі якоїсь дорогої автівки чи будинку у спробі викликати заздрощі. Не соромлюся зізнаватися, що я їзжу на 18-річному авто та мешкаю у селі. Але теж не соромлюся зізнаватися, що мене це цілком влаштовує, хоч зарплата дозволяє мешкати десь у центрі та взяти якійсь СУВ у лізинг.

Gastarbaiter уточните в польском селе? Персонажи, которые хотят чтобы им завидовали, вызывают только жалость.

Gastarbaiter уточните в польском селе?

Да, в 20 минутах езды от Кракова. Тихо, дешево, лес рядом, кабаны и олени под забором гуляют (хотя они и в Кракове гуляют ).

Gastarbaiter уточните в польском селе?

Да, в 20 минутах езды от Кракова. Тихо, дешево, лес рядом, кабаны и олени под забором гуляют (хотя они и в Кракове гуляют ).

польским кабанам привет)