Інвестування у землю

Сколько сапёры ещё будут вылавливать ВОПы по полям - никому неизвестно

азербайджанцам известно
по Карабаху
несколько десятилетий, если кратко

[
І це не Рошен ніби, а Аваков скупив півЗакарпаття (взяв в оренду паї на 49 років) і посадив фундуки.

Може й регіонали якісь скупили, в я не досліджував фірми-прокладки. Але вже багато років весь урожай монопольно забирає Рошен.

вся земля принадлежит уважаемым людям с Запада
по Латифундисту посмотрите
в основном, европейцам, но чуток американских европейцев допустили, кормильцы все-таки...

как будет тут развиваться мелкий бизнес - его проблемы, будет так как решат уважаемые люди

[
І це не Рошен ніби, а Аваков скупив півЗакарпаття (взяв в оренду паї на 49 років) і посадив фундуки.

Може й регіонали якісь скупили, в я не досліджував фірми-прокладки. Але вже багато років весь урожай монопольно забирає Рошен.

вся земля принадлежит уважаемым людям с Запада
по Латифундисту посмотрите
в основном, европейцам, но чуток американских европейцев допустили, кормильцы все-таки...

как будет тут развиваться мелкий бизнес - его проблемы, будет так как решат уважаемые люди

а якийсь приклади чи аргументи?

бо на Латифундисті цього не видно. хіба що американців. й наших олігархів

Shaman От був в нас в селі невеликий виноградник, роздали народу ряди, організували ТОВ, кілька років продавали урожай в "Чизай" і все було наче нормально. А раз "випадково" пролетів над ним літак, який обробляв сусідні землі від бур'янів - половина винограда висохла, ТОВ збанкрутувало, землю викупив "Рошен" під горішки.
Щодо концентрації - гляньте на той же Нібулон. От в таких підприємств є шанс приносити прибуток, а в дрібних - ні. І це не ноу-хау України, а європейська практика, де дрібні фермери виживають виключно на державних дотаціях.

Теж цікавить питання інвестицій в землю. І теж з Закарпаття. Трохи порозбирався в темі і подосліджував. На Закарпатті тут нереальні ціни на с/г землю. Деякі думають, що вона золота, хоча в тут далеко не чорноземи, і виставляють ціни у разів 3-4 більше за середньоукраїнскі. Або таку ж ціну, але за сотку)) Тут є ціни 10-15 тис.уе за гектар, а то й більше. Ну звичайно, навряд чи хтось купить, але люди думають що це їх золота жила.
І це не Рошен ніби, а Аваков скупив півЗакарпаття (взяв в оренду паї на 49 років) і посадив фундуки. Тому вільної землі тут мало. А якщо і є, то інвестувати не вигідно, бо ділянки в основному мають малий розмір, дуже дорогі, і якщо займатись фермерством, то взагалі не конкурують з чорноземами України. Наприклад, в інших регіонах України можна взяти 10-15 га одним масивом по ціні 1500 дол., таким чином маючи 30-50 тис. дол. можна зробити якийсь старт в фермерстві. А в Закарпатті за ці гроші хіба можна знайти 3-5 гектарів і то розбиті на 3 ділянки в різних місцях

щось пропустив ваше повідомлення.

можливо на Закарпатті так й є - бо це не регіон для класичного сільського господарства - віноградники, сади - щось таке.

а на Західній Україні земля користується попитом - потроху ринок оживає. щоб взяти одним масивом - в нас ще не дуже структурований ринок, процес лише почався

Земельна реформа як дзеркало розвитку: куди привели перші 2 роки ринку землі і що далі по курсу

Що стосується інвесторів, то починаючи з 2023 року попит на земельні ділянки щомісяця кратно зростає. Окрім цікавості ІТівців, військових, підприємців, — в цьому році фокус уваги на землю змістили і інвестори в традиційну нерухомість. Це закономірно, адже земля менш вразлива до руйнувань, навіть при влучанні ворожих снарядів, а агробізнес працює системно і постійно, не зважаючи на будь-які події, своєчасно і без простоїв платить орендну плату і обробляє землю.

Попит підігріває і очікування 2-го етапу реформи та прихід на ринок великих гравців у 2024 році. Тому зараз зацікавлені інвестори поспішають придбати кращі ділянки за поки помірними цінами.

Нещодавно дискутував з другом з цього приводу. Якщо мова не йде про десятки гектарів на одному полі, то виникає питання: а кому потім цю землю продати, щоб "інвестиція" себе виправдала? Бо малий клаптик зацікавить хіба що власника сусідніх ділянок. Які альтернативні можливості для отримання прибутку? Створювати кооператив з сусідами?

Нещодавно дискутував з другом з цього приводу. Якщо мова не йде про десятки гектарів на одному полі, то виникає питання: а кому потім цю землю продати, щоб "інвестиція" себе виправдала? Бо малий клаптик зацікавить хіба що власника сусідніх ділянок. Які альтернативні можливості для отримання прибутку? Створювати кооператив з сусідами?

один з варіантів використання квартир - це здача в оренду. те ж саме відноситься й до землі - хтось це поле буде обробляти, тому й сплатить орендну плату.

якщо намагатися викупати полями - це складне завдання для одного інвестора. цим обов'язково хтось буде займатися - але скоріш це будуть великі гравці - яким потім також можна буде продати ділянку

один з варіантів використання квартир - це здача в оренду. те ж саме відноситься й до землі - хтось це поле буде обробляти, тому й сплатить орендну плату.

якщо намагатися викупати полями - це складне завдання для одного інвестора. цим обов'язково хтось буде займатися - але скоріш це будуть великі гравці - яким потім також можна буде продати ділянку

У тому-то й річ. На ринку оренди/продажу квартир є конкуренція - велика кількість орендарів/покупців. Не підійшла ціна одному - знайдеться інший. На ринку землі, здається мені, трохи інакше. Я не дуже обізнаний з цією галуззю, але припускаю, що диктувати ціну через кілька років буде не спритний інвестор з 2-3 га, а агрокомпанія, яка вже скупила/орендувала більшість ділянок навкруги "інвестиційної". Ніхто не буде ганяти техніку за 20-30-50 км, щоб оці ваші пару гектарів обробити. Власне, як це було і до "исторического материализма" - не хочеш здавати свій пай за мішок борошна - гуляй лісом, або сам культиватором обробляй.
Треба поцікавитися, як це у Польші вирішується. Тут у селах у кожного від будинку виходить вузька полоска землі і кожен обробляє її окремо. Виглядає цікаво з висоти пташиного польоту.

один з варіантів використання квартир - це здача в оренду. те ж саме відноситься й до землі - хтось це поле буде обробляти, тому й сплатить орендну плату.

якщо намагатися викупати полями - це складне завдання для одного інвестора. цим обов'язково хтось буде займатися - але скоріш це будуть великі гравці - яким потім також можна буде продати ділянку

У тому-то й річ. На ринку оренди/продажу квартир є конкуренція - велика кількість орендарів/покупців. Не підійшла ціна одному - знайдеться інший. На ринку землі, здається мені, трохи інакше. Я не дуже обізнаний з цією галуззю, але припускаю, що диктувати ціну через кілька років буде не спритний інвестор з 2-3 га, а агрокомпанія, яка вже скупила/орендувала більшість ділянок навкруги "інвестиційної". Ніхто не буде ганяти техніку за 20-30-50 км, щоб оці ваші пару гектарів обробити. Власне, як це було і до "исторического материализма" - не хочеш здавати свій пай за мішок борошна - гуляй лісом, або сам культиватором обробляй.
Треба поцікавитися, як це у Польші вирішується. Тут у селах у кожного від будинку виходить вузька полоска землі і кожен обробляє її окремо. Виглядає цікаво з висоти пташиного польоту.

головне зауваження - бажано розбиратися в сільському господарстві.

а загалом - є якийсь фермер, який зазвичай обробляє поле. але останні роки я щось не чув про оплату мішком борошна. до війни оренда землі була на рівні до 200 дол/га. чому так - та ж конкуренція - якщо хтось почне урізати оплату - так поруч зажди є конкурент, який готовий перехопити пай. землі в Україні не вистачало. й вона постійно буде в оренді, а от що зараз з орендою в Київі або на Сході.

й продати напевне можливо орендареві - вони теж зацікавлені при можливості купувати землю для виробництва.

ризики є, але гадаю не більше ніж з квартирою. про крипту взагалі мовчу а оформлення землі можливо й по пошті. головне розуміти, що саме ти купуєш - тут треба шарити

а загалом - є якийсь фермер, який зазвичай обробляє поле. але останні роки я щось не чув про оплату мішком борошна. до війни оренда землі була на рівні до 200 дол/га. чому так - та ж конкуренція - якщо хтось почне урізати оплату - так поруч зажди є конкурент, який готовий перехопити пай. землі в Україні не вистачало.

Просто цікаво: як це працює на практиці? Уявляю себе реакцію якогось менеджера з розвитку зімельного банку умовного Кернела. "Ало, вам півтора гектари не треба? Зараз під бурячками, але під соняшник теж піде. Де? Та тут недалеко, у сусідній з вами області.". Чи вони там друг через друга на поля виїздять? Полоса Кернела, полоса ще когось?