І. НД – Недовіра до нових знайомств, людей, речей, ситуацій. Це призводить до того, що будь-який успіх вартує дитині надзвичайних зусиль. Від 1 до 11 – менш явні симптоми; від 12 до 17 – симптоми явного порушення. 1. Розмовляє із учителем лише тоді, коли знаходиться із ним наодинці. 2. Починає плакати, коли йому роблять зауваження. 3. Ніколи не пропонує нікому жодної допомоги, але радо допомагає, коли його про це просять. 4. Дитина «підлегла» (погоджується на «невиграшні» ролі, наприклад, під час гри бігає за м’ячем, поки інші спокійно на це дивляться). 5. Занадто тривожний, щоб бути неслухняним. 6. Говорить неправду через страх. 7. Любить, коли до нього виявляють симпатію, але ніколи не просить про це. 8. Ніколи не дарує вчителеві квітів (або інших подарунків), хоча його товариші часто це роблять. 9. Ніколи не приносить і не показує вчителеві знайдені ним речі або якісь моделі, хоча його товариші так роблять часто. 10.Має лише одного гарного друга, і, як правило, ігнорує інших дітей (хлопців і дівчат) у класі. 11.Вітається з учителем лише тоді, коли той звертає на нього увагу. Хоче бути поміченим. 12.Не підходить до вчителя із власної ініціативи. 13.Занадто сором’язливий, щоб просити про будь-що (наприклад, про допомогу). 14.Швидко стає «нервовим», плаче, червоніє, якщо йому ставлять питання. 15.Легко уникає активної участі у грі. 16.Говорить невиразно, бурмоче, особливо тоді, коли із ним вітаються.
Д – депресія. У більш легкій формі (симптоми 1 – 6) час від часу спостерігаються стрибки активності різнопланового характеру, зміни настрою. Наявність симптомів 7 і 8 свідчить про схильність до дратівливості та фізіологічного виснаження. Симптоми 9 – 20 говорять про гострі форми депресії. Пункт синдрому «Д» зазвичай супроводжують явні синдроми «ТДор.» (IV) і «ВДор.» (V), особливо під час гострих форм депресій. Імовірно, вони репрезентують елементи депресивного виснаження. 1. Відповідаючи на уроці іноді старанний, іноді нічим не переймається. 2. Залежно від самопочуття або просить про допомогу у виконанні домашнього завдання, або – виконує сам. 3. Поводиться по-різному. Старанність у навчанні змінюється майже щодня. 4. В іграх іноді активний, іноді апатичний. 5. У вільний час іноді виявляє повну відсутність інтересу до будь-чого. 6. Виконуючи ручну роботу, іноді дуже старанний, іноді ні. 7. Нетерплячий, втрачає інтерес до роботи по мірі її виконання. 8. Розлючений, «казиться». 9. Може працювати на самоті, але швидко втомлюється. 10.Для ручної роботи не вистачає фізичних сил. 11.Млявий, безініціативний (у класі). 12.Апатичний, пасивний, неуважний. 13.Часто спостерігаються різкі і раптові втрати енергії. 14.Рухи уповільнені. 15.Занадто апатичний, щоб через щось засмучуватись (відповідно, ні до кого не звертається за допомогою). 16.Погляд «тупий» і байдужий. 17.Завжди лінивий та апатичний в іграх. 18.Часто мріє наяву. 19.Говорить невиразно, бурмоче. 20.Викликає співчуття (пригнічений, нещасний), рідко сміється.
З – заглиблення у себе. Уникнення контактів із людьми, самоусунення. Захисна установка щодо будь-яких контактів із людьми, неприйняття будьякої форми вияву любові до себе. 1. Абсолютно ніколи ні з ким не вітається. 2. Не реагує на привітання. 3. Не виявляє дружелюбності і доброзичливості до інших людей. 4. Уникає розмов («замкнений у собі»). 5. Мріє і займається чим завгодно, аби не вчитись (живе в іншому світі). 6. Зовсім не цікавиться ручною роботою. 7. Не цікавиться груповими (колективними) іграми. 8. Уникає інших людей. 9. Тримається на відстані від дорослих, навіть якщо чимось уражений або у чомусь підозрюється. 10.Повністю ізолюється від інших дітей (до нього неможливо наблизитись). 11.Складається враження, ніби він зовсім не помічає інших людей. 12.У розмові стурбований, збивається із теми розмови. 13.Поводиться ніби «насторожена тварина».
тривожне ставлення до дорослих. Занепокоєння і невпевненість у тому, чи цікавляться ним дорослі, чи люблять його. Симптоми 1 – 6 – підліток намагається переконатись чи «приймають» його дорослі, чи люблять. Симптоми 7 – 10 – звертає на себе увагу і надміру вимагає любові дорослого. Симптоми 11 – 16 – виявляє значне занепокоєння щодо того, чи «приймають» його дорослі. 1. Охоче виконує свої обов’язки. 2. Виявляє надмірне бажання вітатись з учителем. 3. Занадто говіркий (набридає своїми розмовами). 4. Охоче дарує подарунки і квіти вчителеві. 5. Охоче приносить і показує вчителеві усі знайдені речі, малюнки, моделі тощо. 6. Надміру дружелюбний щодо вчителя. 7. Занадто багато розповідає про свої заняття у родині вчителеві. 8. «Підлабузник», намагається сподобатись вчителеві. 9. Завжди знаходить привід бути поруч із вчителем. 10.Постійно потребує допомоги і контролю з боку вчителя. 11.Завойовує симпатію вчителя. Звертається із різноманітними проханнями та скаргами на товаришів. 12.Намагається «монополізувати» вчителя (зайняти його повністю своєю особою). 13. Розповідає фантастичні, вигадані історії. 14.Намагається зацікавити дорослих своєю персоною, не докладаючи жодних зусиль. 15. Надміру стурбований тим, щоб зацікавити собою дорослих і отримати їх симпатії. 16. Повністю «усувається», якщо не зміг досягти бажаного.
вороже ставлення до дорослих. Симптоми 1 – 4 – дитина виявляє різноманітні форми неприйняття дорослого, що може бути початком ворожого ставлення або депресії. Симптоми 5 – 9 – ставлення до дорослих змінюється: то вороже, то намагається отримати їхнє схвалення. Симптоми 10 – 17 – неприхована ворожість, що виявляється в асоціальній поведінці. Симптоми 18 – 24 – тотальна, некерована, звична ворожість. 1. Мінливий настрій. 2. Дуже нетерплячий, окрім тих випадків, коли перебуває у «хорошому» настрої. 3. Виявляє наполегливість і настійливість у ручній роботі. 4. Часто має поганий настрій. 5. За відповідного настрою може пропонувати свою допомогу та послуги. 6. Коли про щось просить учителя, то іноді буває дуже щирим, іноді – байдужим. 7. Іноді прагне вітатись з учителем, а іноді уникає його. 8. У відповідь на привітання може виражати злість або підозріливість. 9. Час від часу дружелюбний, а іноді має поганий настрій. 10.Поведінка дуже мінлива. Інколи здається, що дитина навмисно погано виконує свою роботу. 11.Псує громадську та особисту власність (у будинках, садах, громадському транспорті). 12.Вульгарне мовлення, розповіді, вірші, малюнки. 13.Неприємний, особливо, коли захищається від пред’явлених йому звинувачень. 14.«Мимрить під ніс», якщо чимось незадоволений. 15.Негативно ставиться до зауважень. 16.Час від часу бреше, не маючи приводу. 17.Кілька разів був помічений у крадіжках грошей, солодощів, коштовностей. 18.Завжди на щось претендує і вважає, що покараний несправедливо. 19.«Дикий» погляд. Дивиться зпідлоба. 20.Порушує дисципліну, дуже неслухняний. 21.Агресивний (кричить, погрожує, застосовує силу). 22.Охоче дружить із так званими «підозрілими типами». 23.Часто краде гроші, солодощі, коштовні речі. 24.Поводиться непристойно.
тривожність щодо інших дітей. Тривожність дитини щодо прийняття його іншими дітьми. Іноді переходить у форму явного протистояння, ворожості. Усі симптоми однаково важливі. 1. «Грає в героя», особливо, коли йому роблять зауваження. 2. Не може втриматись, щоб не «грати» перед оточуючими. 3. Схильний «прикидатись дурником». 4. Занадто сміливий (ризикує без необхідності). 5. Турбується про те, щоб завжди бути у згоді з більшістю. Нав’язується іншим; ним легко керувати. 6. Любить бути у центрі уваги. 7. Грається завжди (або майже завжди) із дітьми, старшими за себе. 8. Намагається зайняти відповідальну посаду, але побоюється, що не впорається із нею. 9. Вихваляється перед іншими дітьми. 10.Блазнює (поводиться як блазень). 11.Шумно поводиться, коли вчителя немає у класі. 12.Виклично вдягається (штани, зачіска – хлопчики, перебір в одягові, косметика – дівчата). 13.Пристрасно псує громадське майно. 14.Дурнуваті вчинки у групі однолітків. 15.Наслідує хуліганські витівки інших.
брак соціальної нормативності (асоціальність). Невпевненість у схваленні дорослих, що виявляється у різних формах негативізму. Симптоми 1 – 5 – відсутність намагання сподобатись дорослим. Байдужість і відсутність зацікавленості у хороших стосунках із ними. Симптоми 5 – 9 у старших дітей можуть означувати певний ступінь незалежності. Симптоми 10 – 16 – відсутність моральної педантичності у дрібницях. 16 – вважає, що дорослі недружелюбні, втручаються у справи, не маючи на те права. 1. Не зацікавлений у навчанні. 2. У школі працює лише тоді, коли над ним здійснюється контроль або його примушують працювати. 3. Поза шкільними стінами працює лише тоді, коли його примушують або контролюють під час роботи. 4. Не сором’язливий, але виявляє байдужість, коли відповідає на питання вчителя. 5. Не сором’язливий, але ніколи не просить про допомогу. 6. Ніколи добровільно не береться за роботу будь-якого характеру. 7. Не зацікавлений у схваленні чи засудженні дорослих. 8. Зводить до мінімуму контакти з учителем, але нормально спілкується з іншими людьми. 9. Уникає розмов з учителем, але з іншими людьми спілкується. 10.Списує домашнє завдання. 11.Бере чужі книги без дозволу. 12.Егоїстичний, любить інтриги, псує іншим дітям ігри. 13.В іграх з іншими дітьми виявляє непорядність та хитрощі. 14.«Нечесний гравець» (грає тільки для особистої наживи, обманює у грі). 15.Не може дивитись прямо в очі іншому. 16.Потайний і недовірливий.
Вороже ставлення до інших дітей (від ревнивого суперництва до відкритої ворожості) 1. Заважає іншим дітям в іграх, насміхається над ними, полюбляє їх лякати. 2. Час від часу дуже недоброзичливо ставиться до тих дітей, які не належать до кола, з яким він тісно спілкується. 3. Набридає іншим дітям, чіпляється до них. 4. Свариться, ображає інших дітей. 5. Намагається спричинити своїми зауваженнями певні труднощі для інших дітей. 6. Ховає або нищить речі, які належать іншим дітям. 7. У більшості випадків має погані стосунки з іншими дітьми. 8. Чіпляється до слабших дітей. 9. Діти його не люблять, навіть не переносять. 10.Б׳ється невідповідним чином (кусається, дряпається тощо).
Невгамовність. Невгамовність, нетерплячість, нездатність до роботи, яка вимагає посидючості, концентрації уваги та роздумів. Схильність до короткочасних легких занять. Уникнення довготривалих зусиль. 1. Неохайний. 2. Відмовляється від контактів з іншими дітьми у дуже неприємний для них спосіб. 3. Легко переживає невдачі в ручній роботі. 4. Не керує собою під час ігор. 5. Не пунктуальний, не старанний. Часто забуває або губить олівці, книги, інші предмети. 6. Нерівний, безвідповідальний у ручній роботі. 7. Нестаранний під час шкільних занять. 8. Занадто метушливий, щоб працювати самостійно. 9. У класі не може бути зосередженим на чомусь одному протягом тривалого часу. 10.Не знає, що із собою робити. Не може ні на чому зупинитись хоча б на відносно тривалий термін. 11.Занадто метушливий, щоб запам’ятати зауваження чи вказівки
– емоційна напруга. 1. Грається іграшками, занадто дитячими для його віку. 2. Любить ігри, але швидко втрачає до них інтерес. 3. Занадто інфантильний у мовленні. 4. Занадто незрілий, щоб дослухатись і діяти згідно із вказівками. 5. У більшості випадків грається з тими, хто молодший за нього. 6. Занадто тривожний, щоб на щось наважитися. 7. Інші діти чіпляються до нього (він є «цапом-відбувайлом»). 8. Його часто підозрюють у тому, що він прогулює уроки, хоча насправді він намагався зробити це раз чи два. 9. Часто запізнюється. 10.Іде з деяких уроків. 11.Неорганізований, розхитаний, незібраний. 12.У класі поводиться як сторонній, відчужений.
Невротичні симптоми. Гострота їх може залежати від віку дитини; також вони можуть бути наслідками попереднього порушення. 1. Заїкається, запинається. «Важко витягти з нього слово». 2. Говорить непослідовно. 3. Часто моргає. 4. Безцільно рухає руками. 5. Гризе нігті. 6. Ходить, підстрибуючи. 7. Смокче палець (старший за 10 років)
Несприятливі умови середовища 1. Часто відсутній у школі. 2. Не відвідує школу по кілька днів. 3. Батьки свідомо брешуть, виправдовуючи відсутність дитини у школі. 4. Змушений лишатись удома, щоб допомагати батькам. 5. Неохайний, нечупара. 6. Виглядає так, ніби дуже погано харчується. 7. Менш красивий у порівнянні з іншими дітьми
– Сексуальний розвиток 1. Дуже ранній розвиток, чутливість до протилежної статі. 2. Затримки статевого розвитку. 3. Виявляє збочені нахили.
опять попалась эта книга (возможно я уже о ней писал)
Латта Н. Пока ваш подросток не свел вас с ума / Найджел Латта ; [пер. с англ. М. М. Яблокова]. – М. : РИПОЛ классик, 2012. – 352 с. – [Прежде чем ваш ребенок сведет вас с ума]. Дане видання є новою книгою Найджела Латти, визнаного спеціаліста із «безнадійних випадків», психолога зі світовим ім’ям. Автор із виключною делікатністю та глибоким професіоналізмом надає поради щодо вибудовування дипломатичних стосунків із підлітками, радить, як їх зрозуміти та «приручити», не вражаючи їхнього загостреного самолюбства. Найджел Латта щиро переконаний, що у взаємодії із підлітками дорослі повинні не лише надати їм привід бути хорошими, але й надати привід не бути лихими. Тактичні хитрощі та стратегічні рекомендації Найджела Латти дозволять зацікавленим особам осмислити «анархічну філософію» підлітків, зрозуміти, що відбувається із дітьми і чим можна їм допомогти. У книзі розглядаються проблеми статевого (фізичного) дозрівання та дорослішання (формування поведінки), синхронізація і взаємозв’язок яких позначається на особливостях становлення дорослої людини, значна увага приділяється відмінностям дорослішання підлітків-хлопців та підлітківдівчат. Найджел Латта детально розглядає варіанти психокорекційного впливу на підлітка (види покарань, корекційні технології, «виправні роботи» тощо), надає суттєві поради щодо профілактики наркоманії, суіцидальних проявів у підлітковому віці. Автор не дає готових універсальних відповідей, проте формує «алгоритм» нейтралізації безнадійної ситуації «тривалої атаки підліткової нерозумності»: виявлення підстав і сутності вчинків підлітків – осмислення базових принципів психолого-педагогічного супроводу – напрацювання простого плану розв’язання проблеми, що передбачає відповідь на три питання: Коли почалися проблеми? Як можна покращити ситуацію? Як досягти бажаного? Психолог наводить конкретні приклади корекційної роботи із підлітками із використанням означених стратегій для контролювання підліткових проблем у сім’ях. Видання адресоване батькам підлітків, що опинилися на межі відчаю, проте буде цікавим і психологам-практикам. Психологічно доцільні поради психотерапевта Найджела Латти дозволять батькам впоратися із складною ситуацією дорослішання підлітків і «завершити величну пригоду із виховання дітей» із найменшими енергетичними витратами.
бесплатно вся книга тут
рандомный отрывок
Поведение в подростковом возрасте (от 13 до 19 лет) похоже на ограбление банка. Кого-то детство покидает медленно и вежливо, скромные требования грабителей аккуратно написаны на сложенном листке бумаги и переданы кассиру прямо в руки, чтобы не поднимать шума. У других всё происходит так, будто кто-то пробил стену грузовиком и оставил за собой дымящиеся руины и требования выплат по страховке.
Иногда расставание с детством проходит профессионально: все понимают, что другая сторона просто делает свою работу. Родители воспитывают, а подростки бунтуют, грабители грабят, а копы их ловят. Никто не обижается, не задевает чужие чувства и не злится. Но бывает, что всё проходит с перестрелками, воющими сиренами и перекрытыми дорогами. Никто не собирается брать пленных или идти на уступки. Тогда вам остается только пригибаться пониже и молиться о том, как бы выбраться из этой переделки живым.
оворя о половой зрелости, мы имеем в виду гормоны. Довольно долго существовало упрощенное мнение, что где-то внутри подростков в кровеносную систему выливается большое ведро гормонов, на какое-то время дети сходят с ума, а потом всё успокаивается. Оказывается, всё немного сложнее. У всех нас есть эволюционный будильник, установленный на то время, когда рост, возраст и запас энергии в наших телах придут в равновесие.
Когда биологический будильник прозвонит, клетки мозга выделяют особый гормон, который и запускает механизм выделения половых гормонов. Это приводит к физическому развитию половых органов и трансформации некоторых областей мозга. И всё это ведет к тому, что ученые довольно неуклюже описывают как «развитие половых признаков под действием сенсорных стимулов» и «проявление копулятивного поведения при определенных социальных обстоятельствах».
В XIX веке средний возраст, при котором у девочек начиналась менструация, — семнадцать лет, но к 1960 году он снизился до двенадцати-тринадцати лет. С 1960 года возраст, когда начинается менструация, остается неизменным, а половое созревание начинается всё раньше. Исследования в разных частях света показывают, что примерно у 15 % девочек признаки полового созревания наблюдаются в восемь, а иногда и в семь лет. Мальчики на пару лет отстают. Сейчас средний возраст наступления половой зрелости составляет десять лет для девочек и одиннадцать с половиной — для мальчиков.
Это вызвано множеством причин. Сейчас основной считается теория о том, что во всем виноваты изменения в питании, пестициды и всё чаще встречающееся детское ожирение. Психологи также выдвинули несколько теорий. Но какой бы ни была настоящая причина (скорее всего, она окажется ужасно сложной и будет включать множество факторов), нас в первую очередь должна волновать увеличивающаяся пропасть между началом полового созревания и началом психологического взросления.
Слишком многое слишком рано
У некоторых признаки половой зрелости появляются еще в детстве, а это влечет за собой разнообразные проблемы. Требующее больших усилий само-осмысление развивающегося тела начинается всё раньше. Одновременно возрастает вероятность возникновения проблем с менее развитыми ровесниками и депрессии, повышается уровень нарушений пищевого поведения [6] . Национальный центр детской медицины в Вашингтоне, округ Колумбия, работает с детьми от шести лет и старше. Америка возглавляет список стран по нарушениям пищевого поведения, и врачи во всем западном мире наблюдают постоянное снижение возраста, в котором начинаются эти опасные для жизни процессы. Всё раньше и раньше наших детей, особенно девочек, выставляют за дверь детства и тащат дальше, когда они к этому еще не готовы.
психологии в книге нет, скорее дайджест общеизвестных фактов вперемешку с заблуждениями автора. Например
Весь смысл полового созревания в том, чтобы продолжать род, — это не просто показуха. Сама мысль о том, что наши дети способны «делать детей» может заставить ваше сердце ненадолго остановиться, но такова суровая правда, и именно этим они начинают заниматься всё раньше и раньше.
знаю многие мамы с нетерпением ждут внуков и охотно обсуждают как быстро взрослеют / созревают их дети. Целые форумы на эту тему. Где ни одна мамочка не кричит караул моему мальчику всего 13 а червячок уже стал кукурузой и мальчик вполне себе может стать папой. Наоборот этим гордятся, мальчик становится мужчиной!
Итак, если начало половой зрелости выталкивает из детства, то что тащит дальше?
у людей нет никакой связи между половой зрелостью и психологическим взрослением. Хотя где-то у аборигенов вероятно она ещё осталась.
У большинства половая зрелость не означает начало половой жизни, не даёт никакие дополнительных прав и (обычно) не влияет на статус в группе.
Есть исследование что ранее половое созревание наоборот потенциально влечет за собой проблемы социализации, насмешки, "неудобные вопросы" к которым ребенок в силу возраста ещё не готов.
Из детства выталкивает новая социальная роль ребенка. В селе где я рос мальчики ещё до полового созревания курили и употребляли алкоголь. Взрослые конечно не одобряли, но и не наказывали за это, скорее высмеивали, подшучивали. А за отказ от работы могли наказать крапивой.
Есть мнение, что (с точки зрения природы) подросткового возраста вообще не существует, его придумали люди чтобы продлить детство у созревших детей. В природе половое созревание всегда означает окончательное отделение от детства и от опеки родителей/стаи. Я был свидетелем любопытного диалога между отцом и 15ти летним сыном. Оба работали на стройке, папа что то сказал про "деньги в семью", на что сын ему ответил что будет приносить деньги в свою семью, а не в папину. Папа конечно оскорбился. Но картина была забавная.
У людей из-за того что в 12-13 сепарации/эмансипации не происходит начинается "трудный" возраст вся "трудность" которого - стремление ребенка к самостоятельности (в его понимании этого слова). Если давать подростку столько самостоятельности сколько он хочет, трудного возраста не будет.
Ошибка педагогов думать что без влияния родителей ребенок станет наркоманом или пойдёт по пути нарушения законов. Дети сироты показывают что системно этого не происходит. Нормотипичный ребенок ведёт себя так как принято в его окружении. Его его окружение не интересуется наркотиками, 99% что и вашего ребенка это не заинтересует.
Я прошу прощения, может мне отсюда и не так видно, но пуйлу не только Донбасс нужен. Ему вся Украина нужна. Не может быть ссср2.0 без Украины.
Нужна. Но не обязательно в составе РФ (хотя, конечно, ему хотелось бы). Но мог бы удовлетвориться дружественной Украиной, как до сих пор удовлетворяется дружественной Беларусью.
ЛАД вже й сюди свою пропаганду прописав. ЛАД, тут краще поцікавтеся, як називається, коли людина не може відмовитися від своїх переконань, навіть якщо вони хибні
в Біларусі диктатура, власне проти якої ми боремося. яка фамілія диктатора - путін, Лукаш чи Яник - не важливо. важливо, щоб не було диктатури... чому - пояснював неодноразово
Но для меня только один виновник основной виновник этого.
Основной - один. Но хватает и неосновных. Если бы перед войной реакция Запада была более чёткой и жёсткой, возможно, Путин и не решился бы. Если бы не наши крики "подалі від Москви", открыто антироссийская политика, записи в Конституцию стремления в НАТО... В НАТО стремиться было можно и нужно. Но для этого надо было проводить тихую кропотливую работу, а не бросаться с шашками наголо на танки. Толку с этой записи, если в НАТО нас принимать явно не хотят. Такой опытный политик как Порошенко не мог этого не знать и н понимать. Для чего это нужно было? Он проводил чётко конфронтационную политику. Зачем и почему когда-нибудь историки объяснят. Грубейшей ошибкой было АТО. Тоже непростительной для опытного политика. Мы вели себя так, как будто не РФ, а мы ядерная держава с огромными запасами ЯО и средств доставки, и как будто у нас превосходство в силе и ресурсах. Или хотя бы равенство.
як АТО помилка? ми напали? чи треба було ще в 2014 році здатися?..
прокоментуйте ЛАД з такої точки зору, чому Куба та Венесуела не прислухаються до думки США, а навпаки йдуть протиріч. це до питання Права сили - чому це теє ваша хиба, право сили дуже обмежили після 2 СВ - надто дорого за нього заплатили. й руські теж. власне, як й зараз платять, найбільші втрати саме в них...
rjkz написав:... Реинкарнация совка должна развалиться на губернии и только тогда для прилегающих демократических (хоть и все еще коррумпированных) стран опасность новых войн будет минимизированна. Допускаю, что в если (или когда?) раша развалится, там начнутся войны меньшего масштаба между (условно) Ичкерией и Кабардино-Балкарией, между питерской ОПГ и масковской и тд. А может будет "На финско-китайской границе все спокойно".
поки що думка про розвал Раші викликає тут нездоровий скепсис. але дуже багато процесів, які працюють на це. й війна ці процеси сильно каталізувала...
Shaman написав:поки що думка про розвал Раші викликає тут нездоровий скепсис. але дуже багато процесів, які працюють на це. й війна ці процеси сильно каталізувала...
ми ще побачимо
Развалится та країна в якій більше внутрішніх конфліктів. Твоя помилка що уязвляешь свою колокольню найвищою. Манія величі
Shaman написав:поки що думка про розвал Раші викликає тут нездоровий скепсис. але дуже багато процесів, які працюють на це. й війна ці процеси сильно каталізувала...
ми ще побачимо
покишо Україна розвалена більше. Але ждем блекаут в москві
Сталин умер, Берию разоблачили что поменялось кроме как остановка стрельбы в Корее? Репарации Южной выплатили? Из ГДР и Польши ушли? Я почему про успеваемость спрашиваю ну полное же дно, помноженное на прожекторство во имя своих мрий
Додано: Суб 11 жов, 2025 10:54
