Фінансова грамотність – це складова нацбезпеки держави
+Додати тему
Відповісти на тему
Обговорення матеріалів з фінансово-економічних та політичних тем. Новини економіки, наукові статті з економіки, ціни на золото, податковий кодекс, кредит МВФ та інші. Для обговорення Новин, Статей та Оглядів, розміщених на FINANCE.UA
Фінансова грамотність є невід’ємною складовою ефективності захисту прав споживачів фінансових послуг, вважають експерти Світового банку. Вони розробили ключові рекомендації Стратегії захисту прав споживачів і фінансової грамотності в Україні на 2012-2017 рр. на основі аналізу передового зарубіжного досвіду, а також українського законодавства та практики у цій сфері. Про те, як Світовий банк ліквідовуватиме фінансову неграмотність українців, населення оцінюватиме діяльність банків завдяки новому механізму – ренкінгу, а банки в свою чергу каратимуть за неіснуючі «нульові кредити», «Вечірньому Києву» розповів радник голови Державної інспекції з питань захисту прав споживачів Михайло СТРЕЛЬНІКОВ.
– До того як прописувати ліки, треба встановити діагноз. Чи насправді українці настільки фінансово безграмотні, що за справу взявся Світовий банк?
– Як не прикро це констатувати, але у нас більшість людей елементарно не уявляє, як працює фінансова система. Якщо населення сліпо йде у фінансові піраміди, бо «всі пішли і я пішов», чи сприймає будь-який стрибок долара на міжбанку як сигнал скуповувати валюту, то це свідчення, що ми й справді фінансово безграмотні. Якось одна бабця на ринку на запитання, чому в неї подорожчала петрушка, відповіла: «ну, синку, долар же підвищився!». де тут логіка? крім того, що і петрушка, і долар зелені, я жодного взаємозв’язку не бачу. Щоб не «вестися» на ммм, на коливання курсів, люди мають знати, як все це працює. вони мають розуміти, що є не тільки кредит і депозит, а й боргові зобов’язання, інструменти інвестування, акредитиви, векселі… по суті, нам за аналогією зі школою треба піти до першого класу, щоб вивчити таблицю множення, а вже потім переходити до логарифмів.
– Яким чином відбуватиметься фінансовий лікнеп?
– Є цільова програма, розроблена світовим банком, – «стратегія захисту прав споживачів і фінансова грамота України 2012-2017». вона передбачає комплекс заходів, що реалізується спільно з випуском друкованих довідників, проведенням лекцій, семінарів... загалом планується створення громадських організацій, які просуватимуть ці питання в межах країни разом з держорганами, регуляторами. світовий банк передбачив семінари і лекції не тільки для широких верств населення, а і для журналістів, медпрацівників, менеджменту у підприємств, суддів... інформація буде доводитися не тільки через звичні канали розповсюдження, це буде проводитися через ті ж профспілки.
– Хіба ж можна вилікувати хворобу самими брошурами чи семінарами?
– Хочу навести приклад з нашою держспоживінспекцією. Ще років 8-10 тому більшість людей не мала уявлення, як захистити себе, коли вони стикаються з неякісним обслуговуванням у магазинах, ресторанах, на сто... випуск брошур і проведення семінарів призвело до того, що зараз фактично кожен знає, що при купівлі речей потрібно протягом 14 днів зберігати чек або куди слід скаржитися на неякісний сервіс. нині це доведено до широкого загалу. Але щодо фінансів до людей ніхто цього не доводив. навчання фінансової грамотності не дасть поліпшення вже завтра, але якщо зайнятися, то неодмінно принесе свої плоди.
– Можливо, причина безграмотності криється у недовірі до фінансової системи?
– Ви маєте рацію, адже що таке недовіра до неї? На сьогодні, за підрахунками НБУ, за межами фінансового сектору економіки перебуває (навіть страшно називати цю цифру) біля 80 мільярдів доларів! це ті гроші, які люди ховають «під матрацами». дивно, адже тут ми звертаємося до МВФ за кредитом у 10 мільярдів, коли в нас самих 80 всередині країни, але ввести їх у обіг можливо лише повернувши довіру населення, а довіряти можна тільки тому, що розумієш. Якщо не розумієш, то боїшся. подолати цей страх і покликана дана програма. не даремно фінансова грамотність визначена світовим банком як один з елементів національної безпеки. і це дуже правильно, адже безпека держави залежить дуже часто не тільки від зовнішніх чинників, а й від внутрішніх.
– Наскільки ця програма знаходить відгук у самих фінансових установах, тих же банках?
– Нещодавно, спілкуючись з головою незалежної асоціації банків України Борисом Тимонькіним, я говорив, що треба і банкам включатись у цей процес. Він зі мною погодився, навіть поділився досвідом, що таке для банку неграмотний клієнт. ситуація – приходить людина і скаржиться, що вона підписала якусь гарантію, а тепер з неї банк вимагає гроші. мовляв, вона ж не брала грошей, то чому з неї їх вимагають? Люди не розуміють, що підпис на документі несе серйозні наслідки – з вас будуть вимагати як з солідарного поручителя майно, квартиру, машину, яку ви заклали. Я вам скажу, що з того боку фінансового прилавка діють дуже чітко і оперативно, коли приходить людина грамотна, ставить правильні запитання, просить поставити вхідні, вихідні дані, у 80 відсотках спірні питання вирішуються. Повертаючись до банків, складається таке враження, що вони чекають сигналу від НБУ. Проте треба розуміти рівень відповідальності нбУ, тим більше нині – в період хвиль криз за кордоном. У них багато першочергових задач: підтримка національної валюти, міждержавні розрахунки, і чекати, що вони все кинуть і підуть займатися просвітництвом серед населення, напевно неправильно. До речі, що стосується фінансових установ, зокрема, банків, я сподіваюся, що завдяки програмі фінграмотності та допомозі НБУ ми запровадимо новий механізм визначення якісної складової обслуговування клієнтів у банках – ренкінг.
– Розкажіть детальніше, що він передбачає, що клієнт матиме на виході?
– Ренкінг передбачає оцінку споживацьких якостей банків, тобто кожен фінансовий заклад оцінюють за зручністю обслуговування, наявністю скарг, реакцією на них. По суті, все спрямоване на інтерес споживача. Такий ренкінг у нас працює в автомобільній сфері, люди на спеціалізованих ресурсах визначають, які сто добре обслуговують, а які – погано. А ось відносно якості надання фінансових послуг у нас ніхто не додумався цього зробити. на виході клієнт знатиме, як конкретний банк працює. І не тільки в масштабах країни, людей більше цікавить їх регіон. тому ренкінг буде проводитись у кожній області, головне, щоб він регулярно обновлювався. він активно поширюватиметься у пресі, в інтернеті.
– Окрім громадських організацій, хто ще займатиметься виконанням програми?
– Світовий банк каже, що питання фінансової грамотності має розподілятися між регуляторами. Наприклад, у нас цим буде активно займатися державна інспекція з питань захисту прав споживачів. Це ж саме відбувалося в росії, де подібна програма принесла чудові плоди, адже там окрім центробанку цим займався роспоживнагляд, і досі його голова доповідає президентові країни з цього питання. наприклад, остання їх ініціатива полягає в тому, що договори, в яких не прописана добровільна згода клієнта банку на передання його справи колекторам, третім особам для стягнення боргів, не можуть бути їм передані. Якщо в документі немає добровільної згоди клієнта на цей пункт, то не тільки цей пункт можна визнати нікчемним, а і увесь договір. вони вже виграють у судах усіх інстанцій за такими справами. ми маємо прийти до таких же результатів.
– Подібні програми вже давно реалізовано в багатьох країнах. Приклад якої з них для вас взірцевий?
– Мені подобається досвід Польщі в цьому питанні. Показовий приклад – вони вижили таке поняття, як нульові кредити. У нас подивись рекламу, візьми до рук газету – «кредит під 0% річних». Ну не буває такого! На заході за таке банки платять величезні штрафи. Наприклад, нещодавно в польщі було оштрафовано банк за оманливу рекламу на 120 тисяч євро.
24 вересня відбулася у приміщенні Федерації Профспілок України (м. Київ)конференція «Фінансова грамота – складова національної безпеки!». Учасники конференції – фахівці у сфері захисту прав споживачів та фінансів, представники Кабінету Міністрів України, керівники та викладачі вищих навчальних закладів, представники професійних об’єднань та громадських організацій, жваво обговорювали тему фінансової грамотності не тільки на рівні споживачів, а й на просвітницькому (початковому, шкільному, інститутському), а також на рівні професіоналів. Виступаючі: Олег Валентинович Кобельков, в.о. начальника відділу контролю у сфері послуг Держспоживінспекції; Людмила Леонідівна Тарангул, проректор з наукової роботи Національного університету державної податкової служби України; Михайло Вікторович Стрельніков, голова Правління ВГО «Фінансова грамота України»; Петр Плоски, президент EastEuropeanCоnsulting (Польща); Олександр Васильович Зинченко, голова Комісії з питань захисту прав споживачів Громадської Ради при КМДА; Андрій Вікторович Стадник, Генеральний директор Інвестиційно-проектної компанії BFMGroupUkraine; Тетяна Борисівна Рудненко, радник голови Комісії з питань вексельного обігу у НКЦПФР України, – під різними кутами розглядали проблему фінансової просвіти в Україні, пропонували шляхи її вирішення.
У нас, наоборот, нац. безопасность формирует безграмотность. Грамотное население не брало бы кредит под реальные 50% и не несло депозиты под 25%, так как такой высокий процент говорит о скором крахе банка или девальвации нац. валюты. Не покупало бы квартиры вдвое дороже чем в Берлине, вышло бы на митинг протестовать против пенсии в 130 баксов для всю жизнь пропахавших людей и т.д.
Додано: П'ят 28 вер, 2012 18:15
