ULANUSA: ПРОГНОЗ КУРСА ДОЛЛАРА НА 2022 ГОД (UAH/USD)

[10]

ЛАД Так склалося, що на багато життєво важливих для країни і нації процесів маю власну точку зору, більше того, навіть певний досвід. Так стається, що інколи мої думки є правильні, при чому за довго до настання самого факту чи події. В межах теми чатів стараюся викладати, те що вважаю важливим, з приводу чого хочу почути ще чиюсь думку, чи якщо хочу про щось попередити заздалегідь. Не пишу більше ніде, тільки тут, у фейсбуках вистачає людей з правильними думками, навіть значно більше інформованих і результативних.
Де які речі говорю один раз, більш важливі, на мій погляд, стараюся повторити. Щодо курсу, останнім часом кілька разів повторив все важливе, особливо про готівку і реформи. Про персоналії і ситуацію довкола портфелів і активів (включаючи росдочки) також повторювався, правда рідше. Щось пишу раз, хто хоче - прочитає.
Тішить, що тут назбиралося людей, які аналізують і пишуть все правильно. Можу тільки читати, адже до важливих подій ще від 2 тижнів до місяця, а саме головне, у нас все таки немає дискусії. Маємо монологи...

[1]

Alex2007

А где Вы сейчас видите "жирные" проценты? Их уже нет, поезд ушёл. Есть более-менее пристойные (порядка 16%) и просто жлобские.

Ну на сегодня 16% это типа жирно )))
Думаю в вопросе ставок рынок себя сам отрегулирует. Если перестанут нести/начнут забирать под 12-13%, каких бы там "сговоров госбанков" не было - придется поднимать ставки.
В то же время при неработающей/слабоработающей экономике обеспечения депозитов высокими ставками тоже проблематично (где деньги брать на отдачу процентов, плюс нежелание брать дорогие кредиты). Поэтому быть может 20-25% - це вже історія (если не случится коллапса через пару лет и каким то чудом протянем)

А что касается инфляционного паритета... Да, стратегически это работает, а тактически, на относительно коротких промежутках времени (год-два) ориентироваться на это не получится - отклонения могут быть достаточно заметные.

В целом да, естественно возможны отклония. Сейчас даже точной инфляции никто не скажет . Но для меня это как бы "дополнительная защита" от криков "будет по 26, 25,5, ..."
Тем более что к инфл.паритетными 26.17 (на 12.2016) еще добавились около 4% (по версии того же mppconsalting)

Alex2007 Народ еще сидит на жирных годовых ставках,которые постепенно закончатся к осени.Именно с августа-сентября учетку начали снижать почти ежемесячно.
Вот тогда может произойти прозрение.Ведь сколько надо прокачать денег через БС при нынешних ставках,чтоб заработать на минималку или оплатить месячный зимний комуналь?
На все это могут наложиться и планы большинства по летнему откупу,в связи с чем имеем отложенный летний спрос на валюту.
В "байках" привел выкладки баланса по БС и категориям (госы,инодочки/укркомбанки).
Немного здесь подитожу (все в млрд в грн экв. на 1,01,17 по данным НБУ):

Активы всей БС 1242 (в т.ч. 520 в $) = 644 (241 в $) госы + 402 (200 $)инодочки +
+ 166 (78 $)укркомбанки
обязы всей БС 1150 (в т.ч. 649 в $) = 606 (378 в $) госы + 369 (189 $)инодочки +
+ 143 (77 $)укркомбанки

По госам вал.дыра в 5 ярдов зелени и 52 % всей БС.

----------------------------------------------------------------------------------
Теперь по инфляции.
Есть такая категория,как индекс цен производителей.
Индекс цен производителей охватывает все стадии производства: сырье, промежуточные стадии, готовую продукцию, а также все сектора: промышленность, добычу, сельское хозяйство, однако цены импортных товаров в него не входят. Таким образом, главное отличие его от индекса потребительских цен в том, что он охватывает только товары, а не услуги, причем на оптовом уровне их реализации.

Рост индекса цен производителей может стать предвестником более высоких показателей потребительской инфляции; таким образом, его изменения являются ранним инфляционным индикатором. Кроме того, индекс цен производителей отражает то, насколько изменилась покупательная сила национальной валюты.

Так вот,за 2016 г. рост этого показателя составил + 35,8 % (базовая инфляция по НБУ 12,2%)
В 2017 сначала года имеем рост + 6,4%.По месяцам :
январь 99,7%
февраль 103,1 %
март 103,5 %

В 2017 сначала года имеем рост + 6,4%.По месяцам :
январь 99,7%
февраль 103,1 %
март 103,5 %

Блин, у меня 6,3% получается

[10]

у меня возник в контексте сезонности курсовой динамики, хотелось бы услышать Ваши мнения:

Почему летом курс ниже?

с отопительным сезоном и закрытием проплат по контрактам импортеров вроде как понятно, но с другой стороны на этот же период припадают основные поступления от агросектора и металургов.

К началу весны тот же агросектор начинает сливать СКВ для комплектации необходимым для посевной...

а дальше что? пока получается,что слив на посевную просто придавливает курс, а дальше опять же сбалансированный уровень, но мне кажется, что я чегото не учитываю (100%)

Присоединяюсь.А ну ка , особенно Орест и Улан, если есть возможность прокомментируйте.В прошлом году вы лихо предсказывали этапы поступления экспортной выручки и т д.

Не маю часу зараз шукати те, що я вже колись писав про сезонність, та й багато хто не любить, коли я даю посилання на «себе любимого». Опишу коротко і схематично (часу мало) по новому.
1 треба пам’ятати, що в нас були періоди, коли цієї сезонності не було, а були періодичні суттєві девальвації (до 2014 року). Не буду рухати політики і решти контексту тих періодів, гляну тільки на економіку і експорт. Крім с/г і металургії, які працюють зараз і дають левову частку експорту, працювала хімічна промисловість, машинобудування, яке виробляло купу всякого непотребу, який реалізувався в парашу і решта тайожний союз, працювали нафтопереробні заводи, які певним чином забезпечували внутрішній попит на 92 і дизель, в стабільній економіці при прогнозованих факторах було більше дрібного легпрому і тд. Експорт ішов в той таки тайожний союз і був значно більшим (навіть с/г продукції евенки-буряти-чукчі споживали більше ніж зараз ЄС і всякі азійські країни), крім того, експортних товарів було значно більше і вони покривали весь рік без значних сезонних провалів.
2 яскраво сезонність проявляється з 2014 року. При чому, сезонність 2014 року була більше пов’язана з нехваткою валюти і дирою бюджету а потім з надходженням валютних позик і зняттям проблеми. Отже, чисту сезонність можемо спостерігати два роки (пішов третій). Як на мене, часу замало, щоб виділяти аксіоми і тренди. Більше того, у нас немає чистих імпортерів чи експортерів (практично кожен експортер закупляє імпортне обладнання-технології, сировину, енергоносії і тд) і ми маємо ІТ, яке значно росте постійно і немає сезонності. Але можна спробувати. Для чистоти досліду відкинемо валютні виплати по боргах та інвестиції-позики, оскільки вони не носять сезонного характеру, або, дуже часто, перетворюються в 0 (відбувається банальне перепозичення) та не будемо брати до уваги легпром, проводи і сидіння для іномарок і тд, яке виробляється і експортується приблизно однаково протягом року.
Отже, не менше 80% експорту зараз – метал та зерно. Метал (через технології 20-го століття) низькоякісний, який використовується здебільшого в будівництві, яке триває з квітня по серпень. Через відсутність достатньої кількості обладнаних зерносховищ (адже навіть дуже багато площ кукурудзи збирають весною, оскільки кукурудза – культура, яка може перезимувати на стеблі в полі), більшість зерна іде з поля на експорт, тобто, липень-жовтень. Виробництво металу сировинно і енергоємне, тому гроші за його експорт вертаються швидко (думаю 30-60 днів), с/г виробникам не дуже тисне, тому вони можуть чекати і 90 (а зараз і 120) днів.
У підсумку маємо: надходження від експорту металургії ідуть з травня по вересень-жовтень а від зерна – з жовтня по січень.
Тепер імпорт, також відкинемо те, що йде практично рівномірно цілий рік, залишиться газ і вугілля. Їх основну кількість закуповують з серпня по листопад, але, враховуючи кредитні кошти і відтермінування на ці цілі, розраховуються і накопичують кошти для розрахунку з листопада.
Весняний злив с/г виробників під посівну нівелюється тим, що пальне, запчастини, зерно, а зараз і добрива і інші хімікати – імпорт.
Наклавши періоди надходжень і витрат валюти, можна побачити основну картину сезонності. Але, треба розуміти, що цього року, а тим більше з 2018, валютні виплати по боргах можуть зламати всю сезонність, адже ми не генеруємо експортом достатньої кідбкості валюти і дуже залежні від зовнішніх позик і ласки позичальників (яким ми і так уже дуже багато винні). Адже це тільки у блаженного чая НБУ має викупити 6 млрд дол., без уточнення як і звідки має взятися така кількість ДОДАТКОВОЇ ВІЛЬНОЇ американської валюти, адже наші можуть тільки грн. друкувати.
Перепрошую, але обмежений в часі і силах зараз, щоб шукати посилання і цифри на підтвердження своїх слів. Тому, доповнюйте чи критикуйте.

До всього написаного вами, шановні колеги згадаю цей свій допис від січня viewtopic.php?p=3954105#p3954105
Що маємо:
1. ціни на ферум уже впали на 30% від минулорічних максимумів
2. до оплат енергоносіїв додалася необхідність закупляти вугілля в США за долари (хоча, добре, що в США, висока імовірність, що не буде цінових схем як у випадку південноафриканського, ну і купівля енергоносіїв в США це вже світовий тренд, Європа там газ купує, Китай і газ і нафту і тд). Крім того, маємо значний ріст витрат в доларах при значних надходженнях в євро від експорту (валютний перекос у надходженнях і витратах і втрати на "курсовій різниці", про що також не раз писав)
3. після травневих вихідних в честь дня солідарності трудящих, закінчиться городньо-садово-польові роботи, під які населення активно здавало валюту
Ось так, і знову травень...
Ну а на кінець літа і осінь: значне погіршення погоди спровокує втрати врожаю ягід-фруктів в Україні на 30% мінімум (минулий рік був рекордним у експорті ягід за кордон). Втрати в зернових будуть оцінені протягом 10-15 наступних днів.

Так вот,обьем ОВГЗ за один 2016 г. вырос ,внимание,с 505 млрд до 667 млрд ,т.е. на 162 млрд за год.По ОВГЗ банков с 81 млрд на 4,01,16 до 255 млрд на 30,12,16 = на 174 млрд.
В результате на обслуживание долгов НБУ и минфин должен ежегодно выкатывать 100 ярдов,около 8 % всего ВВП.

Основна маса ОВДП - це, по суті, безпроцентний кредит НБУ для уряду, тобто, емісія. Все воно відразу йде на ринок і, ніякого накопичувального ефекту не має.

Ну шо, господа-европессимисты? Пришел и в переулок Козака праздник.

[2]

Ну шо, господа-европессимисты? Пришел и в переулок Козака праздник.

Що сталося?

[2]

Ну шо, господа-европессимисты? Пришел и в переулок Козака праздник.

Що сталося?

Выборы во Франции.
В результате евро прыгнул с 1,072 на 1,088. При этом золото с 1284 на 1270.

[2]

В 2017 сначала года имеем рост + 6,4%.По месяцам :
январь 99,7%
февраль 103,1 %
март 103,5 %

Блин, у меня 6,3% получается

0,997*1,031*1,035=1,06388, т.е. приблизительно 1,064 или 6,4%.