Все про банківські послуги: відкриття поточних рахунків для фізосіб, СПД та юридичних осіб, розрахунково-касове обслуговування (РКО), клієнт-банк, інтернет-банкінг, комунальні платежі населення, отримання готівки та інші послуги.
Квесторе_поверніться написав:Це є геноцид внутрішнього інвестора...слід створити йому привабливість і він 10 млрд валюти занесе в банки під менший прОцент ніж 9%.
А под какой процент эти банки прокредитуют правительство, если сами возьмут около 9? Не путайте банки с казначейством.
Так від 5% до 9% є зазор в 4% - слід гнучко цією свободою скористатися. Перше Фонд підняти в разів 5 до 1 млн. Процент в доларі збільшити хоча б до 7. І імярек занесе занесе в банки троха. Ні?
Ведь и сейчас имея 1млн нет проблемы купить ОГВЗ, и получить госгарантию на всю сумму, а так же получить 7% в долларе. Но "имеряк" не очень спешит.
Квесторе_поверніться написав:Буржуїнам платять 9 чистими а маленькому українцю 5 грязними...то є ганьба можновладцям.
Сьогоднішнє ДТ на цю тему устами Самаєвої чому так:
І є лише одна причина, що пояснює, чому ми змушені позичати під 10% зараз, хоча могли це зробити в лютому під 5%, — це президент, який на той момент уперто опирався створенню Антикорупційного суду. Саме він відповідальний за те, що технічна місія МВФ, яка працювала в Києві з 12 по 16 лютого, поїхала, не уклавши з нами ніяких домовленостей, що фактично закрило Україні доступ на зовнішні ринки у найбільш вдалий для цього період. На латання 70-мільярдної діри держбюджету із зовнішнього фінансування піде 1,275 млрд дол. Тобто рівно стільки, скільки спочатку хотів залучати Мінфін, коли зрозумів, що на внутрішньому ринку вже вибрав усю наявну валюту. Ще 725 млн дол. підуть на погашення зовсім недавно взятого піврічного бридж-кредиту. Пам'ятаєте, наприкінці серпня Мінфін залучав кошти з дисконтом і під 9% річних, щоб у вересні провести планові виплати за зовнішніми позиками. Тепер ми взяли кредит під 9,25%, щоб віддати кредит під 9%, — безглузда й нещадна стратегія управління зовнішнім боргом. https://dt.ua/internal/podatok-na-zhadi ... 2207_.html
І ще табличка звідти
Сибарит написав:Даже госбанки ведут деятельность по общим со всеми критериям. Они не могут себе позволить бесплатно собирать деньги для правительства.
Приват по євро дає аж цілий 1 % і керівництво здивоване, що так повільно забирають фізики вклади. То яку ж маржу треба, щоб залучити на внутрішньому ринку? І як за кордоном можуть грубо кажучи брати під 1 %, щоб давати під 2 %? Швидше всього теперішня верховна стратегія після нас хоч потоп.
Квесторе_поверніться написав:Ну і по інших псевдо можу пояснити. Але це тільки займе Ваш і мій час.
Краще окрему тему на форумі створили, якщо це можливо, і в ній розмістили розшифрування фінансового сленгу про назви банків
Алла, Аллюсик, Алка, Адка (обид.) - Альфа Банк, по имени робота-автоответчика КЦ Бегемот, Зелёный, примат (обид.) - ПриватБанк [...]
С этим словарём сообщения форума стали определенно доступнее для понимания (в отдельных случаях превратились в осмысленный текст из, казалось бы, набора слов).
Ой+ написав:І як за кордоном можуть грубо кажучи брати під 1 %, щоб давати під 2 %?
Так же, как у нас могут брать под 5% и кредитовать под 1% - это случаи, когда проценты за кредитование клиента оплачивает продавец. Общий уровень кредитной ставки в 2% - это миф.
За даними НБУ, 26.10.2018 відбувся черговий кількісний тендер з рефінансування банків, за результатами якого задоволено заявку 1-го банку в загальній сумі 1,3 млрд грн за процентною ставкою у розмірі 20% річних.
Нагадаємо 19 жовтня НБУ надав Укргазбанку кредит на 3 млрд грн під заставу пулу активів під 20% річних на 84 дні.
21 вересня НБУ надав рефінансування для Укрексімбанку на 2,9 млрд грн на термін 84 дні під 20% річних та під заставу держоблігацій.
23 серпня НБУ надав рефінансування для Альфа-Банку на 835 млн грн (під заставу держоблігацій) та банку “Південний” на 480 млн грн (під заставу валюти). Позики були виділені під 19,5% на термін до 85 днів.
Украинский бизнес пачками банкротит компании, чтобы не платить по кредитам Фонд гарантирования высчитал, что вкладчики проблемных банков потеряют на этом 60 млрд грн