|
|
Додано: П'ят 06 бер, 2020 21:40
Конечно съезжаете, потому что не по сути видео высказываетесь, а обращаете внимание на национальность и гражданство автора. Не могу понять, зачем?
Додано: П'ят 06 бер, 2020 22:07
А до этого принимал участие в "Битвe талантів 2018". Там его выступление с песней (какой - узнает тот, кто перейдет по ссылке) тоже можно назвать "концертом победобесия"? Выступление Максима Ткачука -
Додано: П'ят 06 бер, 2020 22:43
Додано: Суб 07 бер, 2020 02:23
Голос крові
Я не вибрав Тебе, рідна мати, Я не вибрав Тебе, роде мій, І вовік не дано вибирати Кров свою та оселю-край свій. Та, якби я таке і мав право, То би вибрав Тебе, моя Русь, Я не знаю найвищої слави, Крім тії, що дитям Твоїм звусь! Моя, праведна Русь-Україно! Лиш з Тобою я плачу й сміюсь, Тут родився, зростав, тут загину, Лиш для Тебе живу і борюсь! Лиш Твої волошковії очі, Золоту сонцесяйну косу Я кохаю та п’ю донесхочу І у пісні-пташині несу. Із краплин материнських молочних, Із масних свіжозораних смуг Здійнялось моє серце співоче Та бунтарський нескорений дух. Мені сняться степи Оріяни, І трипільські лелеки-хати, У душі моїй скіфські кургани Та князівські черлені щити. І литавровим громом пульсує В жилах Дикого поля запал, Закипає, клекоче, нуртує Гайдамацької вольниці шал. Моя сутність в повстанському схроні, У диму лісових таборищ, У п’янкому гірському полоні Та у іскрах домашніх вогнищ. Де б мене не гонило-носило, І куди би не звав бій-набат, Світ, Вкраїно, без тебе немилий: Я лечу у красу твоїх шат. Скільки б я не блукав виднокраєм, Скільки б я не пробув в чужині, Та не стати мені самураєм , І гусаром не стати мені. Ні спартанським гоплітом сталевим, Ні тевтонським ландскнехтом не буть, Не зріднюсь ні з орлом я, ні з левом – Лиш Тризуб Золотий – моя суть. Голос Крові лунає у грудях, Благовістом священним дзвенить, Я ніколи й ніде не забуду, Хто я є ні на день, ні на мить. Я – дещиця Великого Роду, Правди Вишньої вічний солдат, Непоборного пагін народу, Вірний страж звичаєвих засад. Я – нащадок гетьманів низових, Я – інок у аскезі в миру, Я – козак і по духу, й по крові, Козаком проживу і помру. 
Додано: Суб 07 бер, 2020 07:52
В 80-х Чехия и ГДР жили лучше нас. Польша, Венгрия, Болгария - где-то на том же уровне, Румыния - беднее.
Додано: Суб 07 бер, 2020 11:52
Героям слава!Україна втратила на Донбасі "кіборга" з Донецька.
У п'ятницю, 6 березня, в районі селища Кримське на Донбасі в результаті підриву БМП загинув боєць ЗСУ, уроженець Донецька (ламаючи стереотипи) Дмитро Фірсов (позивний "Фірс"). Про це повідомляється на Facebook-сторінці 93-й ОМБр. Фірсов був командиром взводу бригади. До війни жив у Донецьку, з початком окупації Донбасу взяв в руки зброю і пішов на фронт добровольцем. З батальйону "Донбас" перейшов в 93-ю бригаду. В її складі захищав Донецький аеропорт. "Все почалося, коли ми разом евакуйовували наших хлопців з "Іловайського котла" у складі батальйону Донбас. Потім, наприкінці жовтня, ми потрапили у 93 бригаду. 11 січня 2015 року ми зайшли у Донецький аеропорт. "Фірс" був надзвичайно фартовий, я взагалі дивуюся, як він тоді вижив! Ще ми воювали на околицях Донецького аеропорту. Разом із ним брали висоту 93-17. Це так званий "Мурашник" - насип біля злітної смуги ДАПу. Її тримали "сепари", а ми їх звідти вибили. І досі злітна смуга контролюється українськими військами із цієї висоти. Він був справжнім воїном. Пішов на фронт звичайним солдатом, але потім дослужився до офіцера", - згадує Дмитро, побратим по зброї з позивним "Грач". "Я навіть не уявляю, чи можна взагалі замінити таку людину. Це був мотивований офіцер, патріот, який воював з перших років війни, навчений керувати людьми і технікою", - говорить командир бригади, полковник Дмитро Брижинський. Поховають Дмитра Фірсова в Вінниці, де зараз живе його сім'я. Церемонія прощання розпочнеться об 11:00 в Будинку офіцерів. Спіть, хлопці, спіть... Спіть, хлопці, спіть, Про долю, волю тихо сніть! Про долю, волю Вітчизни... Чи ж можуть бути кращі сни? За рідний край, за край святий Ви віддали вік молодий, Ви віддали юнацькі сни, Вишневий світ життя весни. Летіли Ви, мов ті орли... Ні мами плач, ні крик сестри Не зупинили Вас на мить. Цить, мамо, цить! Цить, сестро, цить! Летіли Ви і без ваги, Неначе льви боролись Ви. Що кулі Вам і що штики? Ви юнаки, ви козаки! І кликав Вас Господній глас... Ви йшли боротися за нас, За чарів чар, за мрію мрій, За волю йшли на перебій. І Ви пішли в щасливу путь, І Ви пішли, щоб не вернуть. Червоний штик, кривавий шлях, Стоять могили по лісах... А прийде день, великий день, День радості і день пісень, І загуде свободи дзвін — До Вас прийдем ми на поклін. І там, де Ви лягли кістьми, Ми ляжем вільними грудьми. На ваших тихих могилах Замає наш побідний стяг.
Додано: Суб 07 бер, 2020 13:07
Довольно интересная заметка. Стоит обратить внимание на окончание:
Забыл как резать адрес ссылки. Не напомните, где посмотреть?
Додано: Суб 07 бер, 2020 13:11
А это от того обличча, шо называется сегодня Верховным голокомандуючым А по совместительству играет роль президента Украины. Востаннє редагувалось Kudrjavuy в Суб 07 бер, 2020 13:29, всього редагувалось 1 раз.
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість
Модератор: Модератор |
|
