
С начала 2020 года по конец февраля 2021.

|
|
![]() Зачем нариду сдавать сейчас, если осенью можно будет сдать например по 29-30? ![]() Re: Валютный рынок в контексте ДС
Вы представляете себе размах колебаний, если вдруг НБУ станет щедрым и начнет продавать на снижении, а покупать на росте? ![]() Независимость НБУ - это о другом. С гашением колебаний и управлением резервами он справляется вполне независимо. ![]() Re: Валютный рынок в контексте ДСкуфать хочется сейчас а не когда бакс будет па 40 осмелюсь предположить что колебания в 2-3 грн нужны экономике, потому что как минимум более широко охватывают (и оживляют) интересы всех игроков. Сглаживать их равносильно сбивать температуру 37,2. Только хуже будет. Тонкая берёзка выдержит такие порывы ветка от которых вековой дуб вырвало бы с корнем.
![]()
Нікому крім спекулянтів коливання в 2-3 гривні не вигідні. Це АКСІОМА! Те, що у нас пів країни (і я втому числі ![]() В країні, де крім депозитів для пересічно населення практично не має альтернатив для інвестування, валютні спекуляції перетворюються в свого роду азартну гру. І не забувайте, що гроші нізвідки не з'являються і не зникають. Вони завжди перетікають із однієї кишені в іншу. Тобто якщо десь хтось заробляє, то обов'язково має бути той хто втрачає. От я сьогодні здав трішки по 27,72 те, що купив по 28,03. В доларах поки що не відомо чи я заробив чи втратив. А от в гривні втратив. Значить хтось в гривні заробив. Ф. 27,60/27,70 ![]()
Здравствуйте ! Да все нормально . Это не эмоции , это многолетний опыт работы . Совсем недавно ,еще в мае 2020 доллар был 24 , с чем то .... Не было такой пирамиды ОГВЗ . Потом долетел до 28 с чем то . Все бегали, хватали доллар шо дурные. И О Чудо ,доллар стал дешеветь , потому что его много. Избавится от него нас подталкивают все кому не лень , невзирая на ОГРОМНЫЕ , ГИГАНТСКИЕ долги нашего Государства , которые по водимому будут отдавать наши пра пра внуки проклиная тупорезов которые эти долги нарастили до космических масштабов . Я ведь не за то чтобы доллар дешевел или дорожал . Помните 2004,2008............2017 и т.д. Привез товар на 300 тыс . долл. И вдруг девальвация и ты вдруг теряешь немалую сумму . Так же и сейчас . Государству на тебя на...с..р,,..а..ть , у него другие задачи . Я столько раз в этом убеждался . РАБОТАТЬ ТЯЖЕЛО . Вот Это меня УКРЫЛО (неповторимый сленг от наркоманов ) Короче кто работает ,тот поймет . ![]() Re: Валютный рынок в контексте ДСэлементарный пример, депочеловек сидит в гривне, на покупку квартиры ему нехватает N долларов. Бац курс 24 и о чудо на покупку квартиры уже хватает , дальше деньги по мультипликатору попадают в экономику, подогревая спрос. Другой пример сидит человек в долларах, бац курс 30 и открываются новые возможности для выхода в гривну, т.к. многие гривневые цены (даже на импорт) некоторый период останутся прежними. Взять хотя бы спекулянтов, вы же не солите наспекулированное, а покупаете товары и услуги, подогревая экономику. Курсовые колебания можно сравнить с акциями и распродажами, когда за привычную сумму ты можешь купить больше товаров и услуг, чем обычно.
![]()
![]() Я неоднозначно ставлюсь до голови ради НБУ (одного разу навіть не коректно його обізвав проте мене ввічливо "нарозумили" і я визнав провину), але завжди із інтересом слідкую за його ФБ сторінкою.
От і зараз дуже цікавий коментар Мені він важко піддається розумінню. Перечитував кілька разів. На мою думку ось найцікавіше, що має відношення до теми форуму (в дужках те як я це розумію): Цитата: "Приріст грошової маси (М3) в Україні у 2020 р. становив +29% в річному вимірі (+412 млрд грн) і був переважним чином обумовлений зростанням коштів на рахунках до запитання – на 38% (на 228 млрд грн) та готівки (М0) — на 34% (на 134 млрд грн). Приріст строкових депозитів становив +12% (+ 53 млрд грн). (Грошова маса виросла, але як показує подальший текст загрози це не несе) скорочення витрат підприємств на імпортні закупки товарів та послуг. Зокрема, вартість матеріальних оборотних коштів економіки лише за 9 місяців минулого року скоротилася на 250 млрд грн. Це призвело до формування додаткових залишків коштів на рахунках окремих суб’єктів господарювання, які зважаючи на невизначеність, тимчасово законсервували свою діяльність (здійснювався розпродаж наявних запасів товарів та готової продукції без нових їх закупок чи закупівлі сировини і матеріалів). Тобто валові доходи суб’єктів економіки скоротилися, однак їх інвестиційні витрати (в основний і оборотний капітал) скоротились ще більше. (Все-таки наші імпортери зменшили свої потреби у валюті при високих цінах на продукцію наших експортерів) Готівка (М0) у % до плинного ВВП 2020 р. становила 10,8%. Приріст готівки в середньому за рік становив +23%, що вдвічі перевищує річний приріст обороту роздрібної торгівлі (+12%). Однак, в цілому обсяг готівки в обігу не виглядає надто надмірним. Співвідношення готівки і обсягу роздрібної торгівлі хоч і підвищилось, але перебуває нижче, ніж в середньому за 2017-2018 роки. (адепти надмірного росту готівкової маси (здається Зебра) можете видихнути) Спрямування грошової маси М3 за видами активів не характеризувалося ефективною структурою. При зростанні грошової маси майже на 30%, працюючі кредити в реальну економіку зросли лише на 9%. Натомість прогресивно збільшувалися залишки коштів на рахунках українських банків у зарубіжних банках-кореспондентах та вкладення у державні цінні папери: - збільшення зовнішніх активів банків (приріст: +55 млрд грн); - вкладення банків в державні облігації (приріст: +183 млрд грн); - приріст валютних резервів НБУ (приріст: +227 млрд грн). Рівень кредитування економіки за працюючими кредитами знаходиться на позначці близько 14% ВВП. Це – один із найнижчих показників у світі." (гроші пішли у фінсектор замість реальної економіки. Реальна економіка досі на голодному пайку. Тому не дивно, чому бізнесу так потрібна гривня) І тепер головне. Ось о чого пан Данилишин підводить нас із вами. І якраз цього я не розумію. Банківська система переповнена грошима. Вони не працюють на економіку, а він пропонує видавати кредити рефінансування під низькі відсотки . Як це зрозуміти? Це що у банків є багато коротких грошей, і їх якимось чином потрібно перетворити в довгі та дешеві, щоб запустити їх у економіку у вигляді кредитів. Це і є ціль рефінансування?(це моє запитання) Хтось із форумчан може пояснити?[/b] Цитата "За таких умов вкрай важливим є запровадження комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання грошей в економіці. Серед таких заходів, успішно апробованих низкою як розвинених економік, так і економік, що розвиваються, є запровадження цільових операцій з довгострокового рефінансування банків, що спрямовуватиметься на підтримку підприємств реального сектору. У тому числі в рамках державних програм підтримки кредитування, із розширенням переліку забезпечення, за яким банки можуть отримувати рефінансування НБУ. Ресурси рефінансування доцільно спрямовувати за напрямками підтримки проектів індустріалізації економіки, розширення її інфраструктурного потенціалу, розвитку високотехнологічних сфер, імпортозаміщення, малого і середнього бізнесу, АПК з високою доданою вартістю. Для цього потрібна більш тісна координація дій НБУ та Уряду." (фактично голова ради НБУ пропонує наш варіант цільового кількісного пом'якшення. Але як ми знаємо, рефінансування прив'язане до облікової ставки. А та в свою чергу реагує на інфляцію. Яка буде рости при вливанні грошей в економіку, щоб її запустити. Можемо отримати замкнуте коло, яке потім буде дуже боляче розірвати. Чи я нічого не розумію і помиляюсь?) Прошу шановних форумчан коментувати.
|
|