На ETH/BTC сейчас тест брейкаут.
Логично предположить, что выход битка будет в районе 5го числа, так как у эфира треуг до 5го, а у битка там непонятно, 5-10. Потенциал у фигуры еще есть, и им должны воспользоваться, сходить в район 35к обязаны, с фигуры должны выкачать все деньги
|
|
Додано: Пон 31 тра, 2021 23:22
Там уже в диапазоне 30к-40к собрали всё, что могли. Теперь нужно слить собранное хотя бы на 45к-50к. Месяц заканчивается, но напоследок могут разок дёрнуть вниз.
Додано: Вів 01 чер, 2021 00:14
Очень любопытное мнение, как по мне. Выводы по перспективам крипты делайте сами...
У 2008 році, в рамках протидії Великій рецесії, Центробанки (ЦБ) по всьому світі перейшли до м'якої монетарної політики: -- ZIRP / NIRP (нульові / від'ємні % ставки) у розвинутих державах; % ставки на історично низьких рівнях у державах, що розвиваються; -- QE («кількісне пом'якшення» = вливання ліквідності = розширення балансів ЦБ = вульгарно «друк грошей»). У 2009 Велика рецесія закінчилась. Але відновлення виявилось заслабким, що не дивно в умовах посилення ряду лімітів для росту (раніше згадував про них не раз). Тому м'яка політика продовжилась, сприяючи нарощенню світового боргового навантаження до рівня WW2 (і у нас немає тієї планети для погашення боргів, яка була у 1940-х) та «пузиря всього» («everything bubble»), який має постійно збільшуватись, інакше «лопне» і зруйнує фінсектор. М’яка політика, відтягуючи кінець росту, гарантує падіння ще глибше, ніж воно могло бути. У 2016-17 світова економіка (нарешті) почала демонструвати синхронне зростання, а інфляція пожвавилась. Тож ЦБ здійснювали плавний перехід до жорсткої монетарної політики: -- підвищення ставок; -- скорочення балансів (що рівносильно зменшенню ліквідності, доступної фінсистемі). Конкретно ФРС станом на 12.2018 скоротила баланс із (бл.) 4,45 трлн. дол. (2014-17) до 4,08 трлн.; тоді ж вона підняла ставку до 2,25%-2,5%. Всього лише через зменшення балансу на 0,37 млрд. дол. (що є аналогом підняття ставки на майже 0,4%) та через підйом ставки до 2,5% гроші стали занадто дорогими, що разом із перспективою подальшого росту ставки звалило ринки у піке. ФРС одразу ж зупинила перехід до жорсткої політики (інші ЦБ почали робити те саме). 2019 пройшов не ідеально; втім, протягом 2020 можна було б знижувати ставку, зберігати режим «не-QE» та відтягувати рецесію до 2021-го… У 2020 світовий пандемічний локдаун «порвав» безліч економічних ланцюжків та призвів до дуже глибокої рецесії. Реакція регуляторів – безпрецедентно м'яка монетарна політика. 03.03.20 ФРС знизила ставку на 0,5%, до 1,00-1,25%. 15.03.20 – до 0-0,25% та запустила QE на 700 млрд. дол. 23.03.20 – оголосила про початок QE-4 (т.з. «QE-безкінечність»). Лише екстрені та максимально можливі дії зупинили обвал, вкинули фінансові ринки в ейфорію та ще до кін. 2020 вивели їх до рекордних вершин. Баланс ФРС: 02.20 = бл. 4,15 трлн. дол.; 06.20 = 7,0; 05.21 = 7,9. Ріст у 2 рази за 1 рік. 2021. Локдауни припиняються. Виробники бачать зростаючий попит на свою продукцію (ціни – вгору) та «полюють» за необхідними їм ресурсами (ціни – вгору). Але «поламані» ланцюжки не можуть задовольнити попит (ціни – вгору). Більше того – попит чимало підігрітий відвертими «доларами з повітря» (ціни – вгору), які розійшлись по всіх державах, що експортують товари у США та на ін. розвинуті ринки. Закономірно, що інфляція вкрай прискорилась. Багато років цільовим показником інфляції в США була позначка бл. 2%. У 2021 інфляція навряд чи буде нижче 5%, і не варто дивуватись, якщо сягне 10%. Щоб стримати настільки різку інфляцію необхідно підвищити % ставку, при тому, вище за % інфляції. Але, як промовисто демонструє приклад кін. 2018, критична межа для ставки = бл. 3%, і це при тому, що треба буде підняти ставку орієнтовно до 5%. Варіант реагування на інфляцію №1: -- підняти ставку (до 3% і вище). Наслідки (тим більш дійсні для ставки 6% чи 12%; чим вища ставка, тим швидші наслідки): -- обвал ринку акцій; проблеми на ринку американського боргу (боргу, який зріс із 21 до 28 трлн. дол. за 1 рік, і який стане чимало складніше обслуговувати); шок ліквідності (гроші будуть занадто дорогими); зупинка кредитування; розорення безлічі компаній (особливо «зомбі»); вкидання економіки в справжню депресію; втрата довіри до долара США. Головне ж – неможливість застосування звичних інструментів м'якої антикризової політики, як то зниження ставки та QE (бо інфляція вимагає зворотного – інструментів жорсткої політики!). Варіант реагування на інфляцію №2: -- не піднімати ставку (або піднімати недостатньо). Наслідки: -- інфляція розганяється; втрата довіри до долара США; розорення; стагфляція, депресія. І головне – м'яка політика буде неприйнятною (бо зробить інфляцію ще більш нестримною). Повна профанація обох типів монетарної політики – питання часу. Тепер про те, як, на мою думку, буде діяти ФРС (якщо не втрутяться чергові форс-мажори). На інфляцію варто було б звернути увагу вже зараз. Але рецесія і вихід з неї – цілком невдалий час для підвищення ставки. Тому інфляцію будуть ігнорувати занадто довго. І коли ФРС стане готовою до дуже складного рішення, то, скоріш за все, почне з +0,25% чи +0,5% за 1 засідання. Цього буде замало, інфляція лишатиметься значно вище і навряд чи суттєво сповільниться. Однак поки триватиме неквапливе підвищення, то ставка наблизиться до критичних 3%. Врешті решт, в певний і цілком запізнілий момент, доведеться діяти швидко й рішуче (подібно до 03.2020) та збільшувати ставку на 1,0% (чи й більше) за 1 раз. Десь тут критична межа буде пробита, ступінь жорсткості монетарних умов стане нестерпною, а невблаганна потреба в рості ставки викличе приступ страху на ринках. Відмовитись від жорсткої політики ФРС не зможе, QE буде неприпустимим, і ФРС не матиме засобів для порятунку ринків. Тож далі – випаровування ліквідності, повсюдна втеча від ризику, розпродаж активів, невпинний обвал, найбільше зникнення «багатств» в історії. Шок від нестачі ліквідності вже через 2-3 тижні здатен призвести до хаосу на валютних ринках, значного обмеження роботи банків в Україні та ступору операцій куплі-продажу. Якщо за цим шоком стоятиме потужна організована ініціатива, то світовий фінансовий локдаун взагалі може дійти до нас за кілька днів, ніхто нічого й зрозуміти не встигне. Проти цього немає принципових заперечень; якщо еволюція цивілізації зробила можливим пандемічний локдаун, то фінансовий – можливий тим більш; і якщо ЦБ багато років, як атланти Ренд, організовано тримали Землю, то злагоджено можуть її і відпустити. А вслід за локдауном фінансовим прийде локдаун нафтовий... В кін. 2018 та весною 2020 я хоч і був надмір песимістом, але розумів, що тимчасовий вихід із скрути все ще можливий: більше ліквідності, інтервенцій регуляторів, ризику. Зараз я не бачу реалістичного варіанту розвитку подій, за якого звична нам світова економіка (долар США як світова резервна валюта, «пузир всього», стабільна та інтенсивна міжнародна торгівля, надлишкова пропозиція енергоресурсів, свобода пересування, продовольча стабільність) не буде незворотно розгромленою протягом найближчих 3-х років, до поч. 2025. І це ще дуже консервативна оцінка.
Додано: Вів 01 чер, 2021 03:12
Странный очень рост, однако. Всегда вначале отскакивает дед, потом уже подтягиваются альты. Сейчас наоборот.
Додано: Вів 01 чер, 2021 13:05
Re: Криптовалюты , рынок криптовалютТем временем,снова на Битфайнекс почти 4К биткоинов завели одной транзакцией...Не к добру это,при скором выходе из равностороннего треугольника.
Додано: Вів 01 чер, 2021 14:55
бітфініх погоди не робить ,за бінансом треба спостерігати
Додано: Вів 01 чер, 2021 15:09
Капец...Все снова напоминает майский слив,подготовка как под копирку..+15К-это весьма серьезная заявка на еще одно цунами..Может и через несколько часов,но завтра-послезавтра так точно...
Да шо Вы такое говорите...Ну-ну,спостерігайте. Удачи! Там вообще +24К,лучше вообще не спостеригать,шоб не расстраиваться,а в 20 числах +34К еще было. Востаннє редагувалось osafly в Вів 01 чер, 2021 15:30, всього редагувалось 1 раз.
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
