Ну, і наостанок. «Чому це важливо? – можете спитати ви. – Адже я сам до церкви взагалі не ходжу і хоча я точно проти московських попів, але у кого там скільки парафій, мені байдуже».
Поясню. В наших реаліях, питання церкви – більше ніж про релігію, скоріше, ближче до геополітики. Адже саме РПЦ є творцем і ідеологом «руского міра», під знаменами якого «бойові буряти» (тут – збірний образ) убивають українців. Як Володимир Путін вважає «Розпад СРСР головною трагедію 20 сторіччя», так Кирило Гундяєв затято виступає проти незалежної української церкви. Передовсім тому, що вона є важливим елементом нашої ідентичності. Тоді як УПЦ МП – у більшості своїй – працює як інструмент просування проросійських наративів – «братні народи», «все не так однозначно» й тому подібне.
Але позиція верховних архієреїв УПЦ МП чітка й зрозуміла – вони вичікують результатів війни, щоб присягнути переможцю. Можливо, війна змінила щось у їхніх головах, але до неї чимало з них відкрито кликали сюди Путіна і Росію. І дуже дивно (м’яко кажучи), що Служба безпеки України зараз їм допомагає. Особливо – на тлі заяв Президента Зеленського, якими супроводжувалося звільнення попереднього очільника Служби Івана Баканова, про те, що в рядах Служби досі знаходяться чимало кремлівських агентів, шпигунів, та колаборантів.
Прихильність до московської церкви – прекрасний маркер їх виявлення.
Соціологи кажуть, що до війни росіяни були налаштовані набагато песимістичніше щодо свого майбутнього. А ось війна, виходить, на п'ятому місяці трохи підбадьорила населення, вселяла впевненість у завтрашньому дні.
Це найдивовижніше: звідки вони беруть надію у ситуації не просто безнадійній, а унікально безнадійній? Війна перетворилася на нескінченний та провальний захід. Якщо навіть якимось магічним чином вдасться зафіксувати нинішні територіальні надбання, наростити їх до адміністративних кордонів Донецької, Запорізької та Херсонської областей та закріпитися на східному березі Сіверського Дінця у Харківській, то зовсім незрозуміло, яким чином їх утримувати і чого таке утримання коштуватиме. Найменшого просвіту в санкційному режимі не проглядається на багато років уперед, навпаки, цей зашморг ще тугіше затягуватиметься. Попереду безпросвітний морок, але росіяни якимось чином переконують себе, що хмари розсіються і стане навіть краще. Не прям здорово, але краще. Путін повирішує, він фартовий.
Дивуватися з того, що більшість росіян вважають за краще не помічати, що залишилися без майбутнього, не доводиться. Величезний народ живе в ілюзорній переконаності, що йому нічого не буде за те, що він влаштував бійню в Європі, а, навпаки, відтепер усі почнуть боятись та поважати.
detroytred написав:Соціологи кажуть, що до війни росіяни були налаштовані набагато песимістичніше щодо свого майбутнього. А ось війна, виходить, на п'ятому місяці трохи підбадьорила населення, вселяла впевненість у завтрашньому дні.
Це найдивовижніше: звідки вони беруть надію у ситуації не просто безнадійній, а унікально безнадійній? Війна перетворилася на нескінченний та провальний захід. Якщо навіть якимось магічним чином вдасться зафіксувати нинішні територіальні надбання, наростити їх до адміністративних кордонів Донецької, Запорізької та Херсонської областей та закріпитися на східному березі Сіверського Дінця у Харківській, то зовсім незрозуміло, яким чином їх утримувати і чого таке утримання коштуватиме. Найменшого просвіту в санкційному режимі не проглядається на багато років уперед, навпаки, цей зашморг ще тугіше затягуватиметься. Попереду безпросвітний морок, але росіяни якимось чином переконують себе, що хмари розсіються і стане навіть краще. Не прям здорово, але краще. Путін повирішує, він фартовий.
Дивуватися з того, що більшість росіян вважають за краще не помічати, що залишилися без майбутнього, не доводиться. Величезний народ живе в ілюзорній переконаності, що йому нічого не буде за те, що він влаштував бійню в Європі, а, навпаки, відтепер усі почнуть боятись та поважати.
Стаття ще від 17 серпня.
Стаття ще від 17 серпня. До 17 серпня в них все було прекрасно, особливо в телевізорі. Думаю німці в кінці 41-го також були налаштовані сильно оптимістично.
detroytred написав:о. А ось війна, виходить, на п'ятому місяці трохи підбадьорила населення, вселяла впевненість у завтрашньому дні
На рівні підсвідомості. Це важко для їх залишків розуму - оцінити першопричини та наслідки подій. Дупою чують що щось сталося і як раніше вже не буде, от і чекає споконвічна руська безнадьога що все старе ( ну те що сталося) якось згорить у війні або революції і можна буде почати життя з "чистого аркушу". Мають надію що все само по собі тепер якось разрулится, невідворотно. Хтось там все почав, хтось там все і закінчить і буде у них нове життя Кароче, просто чекають нового баріна.
сейчас происходит на Бахмутском направлении. А там сейчас русня пытается атаковать не жалея снарядов и своих солдат. Поверьте, что прилетает сейчас все, что только возможно - от 120 мин до ракет С-300.
Левый берег Оскола это ситуативная серая зона. Прямо таки смачное серое ситуативное пятно, судьба которого по сути определена и рвать за которое себе и без того поизносившуюся пятую точку недобитые подразделения РОВ не станут. Не станут хотя бы потому, что попросту не смогут.
С другой стороны, не станут они и на административной границе харьковской и луганской области напрягаться, поскольку смысла в этом нет, хотя бы потому, что нет условий. В первую очередь, полноценной линии обороны, а не какого-то жалкого подобия оной. Да и опять таки… ресурс из недобитков – это не ресурс.
В свою очередь ВСУ сейчас никуда не спешат, поскольку необходимо закрепится на освобождённых территориях, а так же провести зачистку местности, по которой продолжают носиться как угорелые мухоморы.
Так же, в ближайшее время мы будем наблюдать больше точечных ударов артиллерии на данном плацдарме, дабы ускорить и без того очевидные процессы. Например, в северо-восточном направлении.
Почему именно там?
Ну, скажем так… Я неоднократно отмечал, что россияне месяцами стаскивали в район Изюма силы и средства, для начала большого и эпического наступления на Славянск, а в итоге и наступление не начали, и Изюм потеряли и сотни единиц техники, которую долго и томительно стаскивали, ВСУ подарили! Вот нечто подобное сейчас можно наблюдать в Белгородской области, с их наполеоновскими планами по спасению Луганщины.
Вот только закончиться это всё может по схожему с изюмским сценарием сюжету, когда большая миссия спасения завершиться так и не начавшись, ведь спасать будет уже некого.
Востаннє редагувалось Wirująświatła в П'ят 16 вер, 2022 16:17, всього редагувалось 2 разів.
Додано: П'ят 16 вер, 2022 10:01
і можна буде почати життя з "чистого аркушу". Мають надію що все само по собі тепер якось разрулится, невідворотно. Хтось там все почав, хтось там все і закінчить і буде у них нове життя 
Кароче, просто чекають нового баріна.
