Напад росії і білорусі на Україну

(досягли "межі росту", якої насправді нема, так як нема межі вдосконалення, межі Всесвіту чи межі енергії).

Межа росту ринку. Ринку. Економіки за ринковими умовами.

Якщо є бажання зрозуміти суть цього, то докопайтеся до об'єктивної! відповіді на питання:
як так виходить -- завод є, матеріали є, роботяги є; громадяни, яким потрібна продукція цього заводу є.
Але завод став. Не працює.

Але межі росту нема)))
Докопайтеся чому зникає попит; та прибыль.

Тоді зрозумієте, чому будь хоть в совку, хоть в Штатів, хоть в Китаю усе усе.
Але вони стануть. Якщо вичерпають ресурс. Росту ринку.
Тому ринки розширюються. А.Сміт. Читайте.

Мортимер доводив, що це навіть для совка. Тобто не залежить від моделі... Хоч для рабовладдя. Тільки інший механізм процесу.
Там, згоден, мутно.
Але з ринком все відмінно видно.

І де ті японці? Мала бути мега-супер держава, а потім в один момент бац, і застряли в дні сурка (досягли "межі росту", якої насправді нема, так як нема межі вдосконалення, межі Всесвіту чи межі енергії).

Що вже не так з Японією? Японці задоволені своїм життям, от тільки сусідські п..раси активізувались, і доведеться озброюватись.

(досягли "межі росту", якої насправді нема, так як нема межі вдосконалення, межі Всесвіту чи межі енергії).

Межа росту ринку. Ринку. Економіки за ринковими умовами.

Якщо є бажання зрозуміти суть цього, то докопайтеся до об'єктивної! відповіді на питання:
як так виходить -- завод є, матеріали є, роботяги є; громадяни, яким потрібна продукція цього заводу є.
Але завод став. Не працює.

Але межі росту нема)))
Докопайтеся чому зникає попит; та прибыль.

Тоді зрозумієте, чому будь хоть в совку, хоть в Штатів, хоть в Китаю усе усе.
Але вони стануть. Якщо вичерпають ресурс. Росту ринку.
Тому ринки розширюються. А.Сміт. Читайте.

Мортимер доводив, що це навіть для совка. Тобто не залежить від моделі... Хоч для рабовладдя. Тільки інший механізм процесу.
Там, згоден, мутно.
Але з ринком все відмінно видно.

зникаю, тому що досягнуто модель в які воно існувало,
напр. була дешева робоча сила, а потім з розвитком економіка вона дорожчала,
і в якийсь момент досягло рівня, коли робоча сила вже не дешева.

Почніть з технологічних укладів: перший, другий, і т.д.

зникаю, тому що досягнуто модель в які воно існувало,
напр. була дешева робоча сила, а потім з розвитком економіка вона дорожчала,
і в якийсь момент досягло рівня, коли робоча сила вже не дешева.

Почніть з технологічних укладів: перший, другий, і т.д.

Це і є вичерпання ресурсу росту. Ріст був на базі, наприклад, дешевої робочої сили.

Знайти новий ресурс на СВОЄМУ ринку (хоч ринок збуту, хоч фінкапітал, хоч дешеві енергоносії, робсилу, хоч технологію, і т.д.), вже не кажучи про поміняти уклад -- не так-то й просто.
Криза накриває скоріше))

А отримання цих ресурсів росту на ЗОВНІШНЬОМУ ринку -- це і є розширенням ринку. Про що і мова йде.
Тому ринки й потребують розширення.
По суті екстенсивний шлях.

До того ж: оскільки для окремого малого села образно ніколи не буде навіть просто потрібен трамвай, то це теж є обмеженням росту.
Навіть не вище трамвая буде розвиток))

Тобто теоретично рости без проблем можна нескінченно (міняй собі вчасно! моделі-уклади, впроваджуй технології), а практично - ні. Тільки через кризи, війни, які є наслідком вичерпання ресурсу росту.

Реальність - всі шукають на чому рости не в себе, а на зовні.

зникаю, тому що досягнуто модель в які воно існувало,
напр. була дешева робоча сила, а потім з розвитком економіка вона дорожчала,
і в якийсь момент досягло рівня, коли робоча сила вже не дешева.

Почніть з технологічних укладів: перший, другий, і т.д.

Це і є вичерпання ресурсу росту. Ріст був на базі, наприклад, дешевої робочої сили.

Знайти новий ресурс на СВОЄМУ ринку (хоч ринок збуту, хоч фінкапітал, хоч дешеві енергоносії, робсилу, хоч технологію, і т.д.), вже не кажучи про поміняти уклад -- не так-то й просто.
Криза накриває скоріше))

А отримання цих ресурсів росту на ЗОВНІШНЬОМУ ринку -- це і є розширенням ринку. Про що і мова йде.
Тому ринки й потребують розширення.
По суті екстенсивний шлях.

До того ж: оскільки для окремого малого села образно ніколи не буде навіть просто потрібен трамвай, то це теж є обмеженням росту.
Навіть не вище трамвая буде розвиток))

Тобто теоретично рости без проблем можна нескінченно (міняй собі вчасно! моделі-уклади, впроваджуй технології), а практично - ні. Тільки через кризи, війни, які є наслідком вичерпання ресурсу росту.

Якщо брати глобальну економіку, то у нас зараз фаза спаду на великому циклі Кондратьєва (дно десь років за 10)

Ви Китай з ким порівнюєте? З Естонією, Молдовою?
Так, зовсім неагресивна. Проти Тайваню ще немає агресії, поки що тільки слова. З В'єтнамом повоювали менше місяця і вивели війська! Та й в тому В'єтнамі вже воювали усі кому не лінь, дехто з іншої сторони планети приперся, хоча він сусід Китаю. І це єдина агресія за 100+років(по-моєму).

Ви забули про корейську війну, про підтримку ірану, і т.п.
І це почалось одразу коли комуністи прийшли там до влади.
мирний китай був ДО комуністів.

Протистояння немає немає не тому що немає ідеології, а тому що Китай неагресивна країна. Він нікому нічого доказувати не хоче(на відміну від совка).
Немає вже ніякої залежності Китаю від США. Китай вже достатньо виріс і окріп, що може без проблем обійтись без США. Я не бачу ніякої залежності.
Я навіть скажу більше - не факт що США обійдеться без Китаю.

Згоден. Про сучасний Китай багато чого чув від наших співробітників, що до недавнього часу туди їздили. Досить сказати, що там майже кожна високорозвинена провінція має фактично свою Академію наук, фінансуванню якої можуть позаздрити і європейські країни.

Пора розлучатися із штампами типу "миска рису" та "вкрали всі технології". Між іншим, японці теж починали з копіювання західних технологій, а зараз на дорогах США - Тойоти, Мазди та Хонди (з КІА та Хюндаями).

Та й американський "обиватель" (с) не погодиться з тим, що (умовний) айфон буде коштувати 2 його місячні зарплати.

А наші співробітники кажуть, що Китай схожий на Московію. Кілька багатих великих міст, та суцільна бідність та занепад на решті території

"Подоляк: Крым можно освободить быстрее, чем Донецк и Луганск" - https://www.dw.com/ru/podolak-krym-mozno-osvobodit-bystree-cem-doneck-i-lugansk/a-64809117
Довольно интересное интервью Подоляка.
В частности о многократно поднимавшемся здесь вопросе:

... Это война о том, что ты точно должен понимать, что придется платить огромную цену всем, не только Вооруженным силам. Вот мы очень мягко это говорили. И я считаю, что это ключевая ошибка.

а мне вот интересно - какую цену в его понимании должен заплатить батальйон монако и ему подобные?
так пусть начнут говорить уже хоть что то про них. а то как бойцам криминалку так это быстро. как закон под алку так тоже долго не чесались. а тут тишина...
какая то однобокая жесткость.

В Ирпене стройки крутятся, как бабки на базаре

Тим часом у нас в провінції зараз кожен день хоронять військових, при чому стільки ще ніколи не було за один рік війни... Якась дивна картина, в одних парадайс - в інших похорони...
Але думаю модери потруть, бо у нас все "пречудово".

Эта ветка сейчас выглядит слишком цинично, это понятно. Вроде, пир во время чумы. Я был на многих похоронах, где по улице несут молодых парней. Я видел могилы. Всё это трагедия.
Но ветка, к сожалению, не об этом.
Здесь обсуждается недвижимость города Киева.
И как бы это чудовищно не звучало, но жизнь будет продолжаться дальше. Мир, вообще, лицемерен, потому что если бы, действительно, идеология сводилась к Канту, где человек бесценен, а не Жукову- бабы нарожают, давайте честно - ни один метр территории не стоил бы ни одной жизни. Это, повторюсь, в теории.
Поэтому давайте здесь не будем причитать, тем более вы вообще в Польше и не слышали ни одного взрыва.

Люди ко всему привыкают. Кто-то помнит о дефиците бензина? О блэкауте? Всё работает. Везде генераторы. Люди под бомбежками мечтают о чём-то, радуются тому, что есть

Мне вообще сложно представить первые послевоенные годы.
Как будут люди сосуществовать в одной социальной среде?
Поясню.
На днях звонил другу - он почти год воюет. Прямо во время разговора "что-то" началось, разговор пришлось прервать.
Потом позвонил другому другу. Он не смог разговаривать - судя по всему гуляли в ресторане. Потом позвонил - друзья достроили дом, отмечали новоселье.
По его словам, в Киеве - обычная мирная жизнь. Прилеты...он мне привел такую аллегорию - "вот раньше едешь по городу, видишь аварию - секунду посочувствовал и поехал дальше. Сейчас с обстрелами - ну попали, ну плохо, ну кто-то погиб, но все живут обычной жизнью". У меня вообще создалось впечатление, что мы тут больше переживаем за тех кто в Украине (в частности в Киеве), чем некоторые из них.
По словам того, кто воюет, и с этим я не могу не согласиться, самые лучшие представители украинского общества сейчас "там".
Но вот настанет мир, они вернутся. Увидят гуляющих в ресторациях здоровых мужиков. Тут еще тероборона Вены подтянется со своим обостренным безупречным вкусом.
Как эти 3 вселенные будут уживаться - ума не приложу.
И как человеку, прожившему не менее года в окопах и блиндажах, впаривать эстетические извращения дизайнерских фантазий? У людей на войне совершенно меняется система ценностей.