Еміграція, заробітчанство

В Україні і до війни був перекос щодо кількості жінки/чоловіки, наче жінок на 15% більше було.

Це тому що жінки живуть і до 60-ти, і до 80-ти. Тобто тільки через жінок віку 60-80 років. Знав трьох чоловіків - померли після 45-50, один взагалі не курив і тільки шампанське на новий рік з алкоголю.

Іноземці зовсім інші.

Ага, ось інші іноземці, добрі, щирі

В Україну з полону в Сирії повернули 2 українок та 6 дітей
https://t1.ua/news/75444-v-ukrayinu-z-p ... ditey.html

Якось на роботі за чашкою чаю спитала 25-річного колегу: «Коли ти плануєш одружитися?» Відповідь мене вразила. Виявилося, що він переживає розлучення з коханою, з якою багато років були разом (зі школи), бо вона вийшла заміж. А він почав шукати відповіді на питання «кого обирають жінки» і натрапив на одне наукове дослідження. Суть дослідження – показати як обирають пару жінки та чоловіки. Якщо коротко – чоловіки роблять свій вибір у 50% випадків, а жінки – лише у 10% випадків (тобто більш вимогливі). Колега каже мені: «Вгадай, чому у жінок так?» Я кажу: «Без мільйона не підходь?» Він засміявся: «Звідки ти знаєш?» Я пояснила, що кожна жінка хоче, щоб про неї піклувалися, щоб чоловік міг забезпечити сім’ю (тобто не лише її, а й їхніх дітей). Він каже: «Ну ось тобі відповідь на твоє питання – одружуся тоді, коли зароблю свій мільйон».

ПС. Чесно скажу, я не з тих, до кого «без мільйона не підходь» і в ресторані завжди маю гроші, щоб за себе заплатити (коли пропоную, то чоловіки у 100% випадків категорично відмовляються). Мій головний критерій вибору – розум. Також у мене гарна інтуїція, ще не підводила.

...дівчата кажуть, що достатньо секунд, щоб оцінити «з ним щось може бути , чи точно ні»))). Так якщо не йокає, то чого його ходити в ті ресторани))..

Мені потрібно хвилин 15 присутності поруч, щоб те оцінити. (Вередлива, мабуть))). Ресторани я не люблю, просто щось інше чомусь дуже рідко пропонують((.
Ти, Hotab, розумний + привабливий, легко знайдеш собі пару, якщо ще не знайшов.

Дякую.

я не з тих, до кого «без мільйона не підходь» і в ресторані завжди маю гроші, щоб за себе заплатити (коли пропоную, то чоловіки у 100% випадків категорично відмовляються). Мій головний критерій вибору – розум.

Я завжди кажу: «жінки люблять чоловіків не за їх гроші. А за ті якості, які їм допомагають заробляти ті гроші»

...
Я завжди кажу: «жінки люблять чоловіків не за їх гроші. А за ті якості, які їм допомагають заробляти ті гроші»

якщо чоловік гарний, то зовсім неважливо якого кольору у нього Бентлі

В Польщі вона отримає дулю з маком, це не Германія - тут нема комунізму/соціалізму. Та і укр-Песель для таких проблемно отримати.

Самому цікаво, отримає песель чи ні. Скоро дізнаємось

Хіба не автоматом дають, хто тимчасовий захист отримав?

Польша не дає тимчасовий захист якщо він був вже оформлений в іншій країні, можуть просто там легально перебувати, але без прав які дає тимчасовий захист.

Є жінка знайома в Німеччині, двоє дітей 12-14 років, діти якої тут в інтеграційному класі рік не вчилися із- за наших донецьких дітей, а в українській школі не вчилися, бо почалися алгебра, хімія, фізіка, вчителі нічого не пояснюють, або пояснюють, коли діти знаходяться в німецький школі, мамі займатися з ними нема коли + немає такого фаху. Я писала про них Так вот, ця мама закінчує В1, в Україні викладала англійську мову, тож хист і розуміння предмету є. Єкзамени, звісно, здасть, говорить нормально. Їй тут запропонували бути вчителькою в інтеграційному класі(5-11 клас за укр шкалою) на повну ставку після закінчення В1. За німецькою шкалою, то буде помічник вчителя, чи щось подібне. Не знаю, що вона вирішить, але бачу, що дилема така: або ти робиш свою "" кар'єру """, або займатися освітою дітей. Бо, реально, рік чи більше діти вже загубили. Або ще варіант брати гроші із зєкономлених на машину:))) і витрачати їх на репетиторів, якщо сам не можеш виконувати цю функцію.

Адаптация детей в школе в забугорье - та еще проблема.
Мы это сходу поняли. Поэтому жена во время ковида тянула дистанционную учебу детей. Сходу оценки были караул. Если-бы на время ковида не отменили годовые оценки, то младший как минимум остался-бы на втторой год.
Постепенно оценки стали улучшаться. Особенно у старшего.
Младшего пришлось на тьюторинг отдать после школы. 700 долларов в месяц. Благо, эти деньги списываются с базы налогообложения. Получим возрата с этого где-то долларов 400-500. И это дало результат.
У старшего дела получше и без тьюторинга.
Я думаю, это в значительной степени заслуга жены и ее главная задача.
Моя задача - обеспечение.

Любопытно, что я ни разу не слышал о беженцах во Франции.
Специфическая страна.

Есть такие знакомые. Молодая семья 30+, выехали в начале войны на своей машине через Молдову. Во Франции им дали 3-х комн.квартиру в городе недалеко от Марселя.
Моя коллега по работе, тоже 30+, не замужем, выехала через Венгрию, сейчас в Париже. Выучила французский, уже сдала экзамен, ищет приличную работу и мужа-олигарха. Говорит, что хорошую работу беженцам не предлагают, очень туго с этим.

"Хорошую" - что Вы имеете ввиду?
Белый воротничок с зарплатой 100500 куе в год?
И чтобы ничего не надо было делать?
Знаю парня из Хмельницкого, бывший офицер НГУ. Молодой еще.
Выиграл Гринкард.
Приехал с женой и маленьким ребенком.
По его словам, "военный человек умеет все...и ничего конкретно".
Пошел учеником в лифтовую компанию. На старт получил 18 долларов в час, через 2 года уже имел 32 доллара в час. Старался брать еще субботу в овертайм, то есть, в субботу к основной зарплате он имел еще 48 долларов в час. То есть, если он регулярно работает каждую субботу, то в год получается около 84 куе.
На тот момент, когда мы познакомились, он работал по экстренным выездам, то есть, когда в лифте застревали люди, то он должен был приехать, открыть двери, достать людей и по возможности запустить лифт. Это если незначительная причина.
Если с лифтом что-то серьезное, то это уже приезжают ремонтники.
Это "хорошая" работа для понаеха?

Любопытно, что я ни разу не слышал о беженцах во Франции.
Специфическая страна.

Есть такие знакомые. Молодая семья 30+, выехали в начале войны на своей машине через Молдову. Во Франции им дали 3-х комн.квартиру в городе недалеко от Марселя.
Моя коллега по работе, тоже 30+, не замужем, выехала через Венгрию, сейчас в Париже. Выучила французский, уже сдала экзамен, ищет приличную работу и мужа-олигарха. Говорит, что хорошую работу беженцам не предлагают, очень туго с этим.

"Хорошую" - что Вы имеете ввиду?
Белый воротничок с зарплатой 100500 куе в год?
И чтобы ничего не надо было делать?
Знаю парня из Хмельницкого, бывший офицер НГУ. Молодой еще.
Выиграл Гринкард.
Приехал с женой и маленьким ребенком.
По его словам, "военный человек умеет все...и ничего конкретно".
Пошел учеником в лифтовую компанию. На старт получил 18 долларов в час, через 2 года уже имел 32 доллара в час. Старался брать еще субботу в овертайм, то есть, в субботу к основной зарплате он имел еще 48 долларов в час. То есть, если он регулярно работает каждую субботу, то в год получается около 84 куе.
На тот момент, когда мы познакомились, он работал по экстренным выездам, то есть, когда в лифте застревали люди, то он должен был приехать, открыть двери, достать людей и по возможности запустить лифт. Это если незначительная причина.
Если с лифтом что-то серьезное, то это уже приезжают ремонтники.
Это "хорошая" работа для понаеха?

То есть сначала он работал за $18 в час по будням и $28 по выходным. Это $49k gross при 40+8 часах в неделю. Там ещё вопрос качества плюшек и медстраховки, отдалённости работы. Для старта сойдёт, но по меркам НЙ мало. Когда поднялся до $32 в час, $87k gross уже нормально, особенно если жена тоже работает.

бачу, що дилема така: або ти робиш свою "" кар'єру """, або займатися освітою дітей. Бо, реально, рік чи більше діти вже загубили. Або ще варіант брати гроші із зєкономлених на машину:))) і витрачати їх на репетиторів, якщо сам не можеш виконувати цю функцію.

Адаптация детей в школе в забугорье - та еще проблема.
Мы это сходу поняли.
Я думаю, это в значительной степени заслуга жены и ее главная задача.
Моя задача - обеспечение.

Проблема, причем, даже для мигрантов, а что говорить про беженцев, из которих, большинство єтого и не поняло еще/уже и не поймут. Зустріла на українському мітингу тут свою давню знайому( працювали разом колись). Вони родиною переїхали в Німеччину задовго до війни, дитині років 5-6 було, дитина тут вчила німецьку і тут пішла в перший клас. Проблеми в школі були відразу, дитина навчалася в школі з дітьми з Африки. Вони чекали, що за період навчання в начальній школі будуть зміні і дитина перейде в середню школу в школу рангом по- вище. Навіть переїхали в іншу землю, бо тут градація на три рівня шкіл, а не на два, як було в Баварії. Сподіваюсь, що воно спрацює.