Еміграція, заробітчанство

знаєте, чому я не беру 40річних на рядові посади? бо мені потрібні сильні специ, навіть без досвіду. а якщо людина через 20 років досі претендує на рядову посаду, то зазвичай це ознака слабкого спеціаліста.

але сильних без досвіду зараз на ринку праці майже немає - їх усіх забирають ІТ та аудити ще зі старших курсів...

т.е. проблема в Вас как менеджере который не может эффективно распределить ресурсы
если посада рядовая, то ее может выполнять такой же рядовой сотрудник без лишних амбиций в том числе по зарплате и прочим понтам
а Вы хотите все и сразу а потом жалобы на отсутствие кадров

если же цель найти и взрастить типо доморощенного "преданного" специалиста то не нужно называть это рядовой посадой

поясніть першу фразу, не розумію, що ви маєте на увазі.

розумієте, рядові працівники й так є - працюю, хто є. але чому коли я бажаю взяти сильного, це так сильно зачепило інших.
зачепило тих, хто не відносить себе до сильних?
чи питання, як я відрізняю сильних від слабих? відрізняю, в своїй фаховій області за скільки років ще не помилився. й так, коли людина так собі - потім так й залишається так собі - чудес ще не було.

й ще раз повторю думку - якщо людина за 20 років не досягла успіхів, то це ознака слабкого спеціаліста. це для рядових позицій, начальник відділу та вище - це вже трохи інше. рядовий - це головне. що не так в цьому твердженні, чому стільки емоцій?

- є просте правило щодо стати профі: 10000 год.,
- не всім треба комусь доказувати успішність,
- який ваш net worth (покласти пісюни на стіл і поміряти в кого більше)?

Ще трохи і наших почнуть кіздити в Польщі.:

https://youtu.be/K9hrqRbxcWI

5% "найуспішніших" - це ще не всі українці.

не всі поїдуть. та до війни з головою можна було й тут влаштуватися. більш схоже на того, кому щось завадило досягти успіху тут - як тому поганому танцюристу

Цікаво, всі ті мільйони що навіть в Польщу виїхали на заробітки до війни на зп до 1000 тис долл. - напевно просто не хотіли отримувати 1500 долл в Україні?
І взагалі нащо тут забріхуєте в темі Еміграція, заробітчанство що в Україні так шоколадно жити? Тут зібралися люди які давно вже планували еміграцію, бо життя в Україні безперспективне. А 5% найуспішніших - хай остаються.

не всі поїдуть. та до війни з головою можна було й тут влаштуватися. більш схоже на того, кому щось завадило досягти успіху тут - як тому поганому танцюристу

Цікаво, всі ті мільйони що навіть в Польщу виїхали на заробітки до війни на зп до 1000 тис долл. - напевно просто не хотіли отримувати 1500 долл в Україні?
І взагалі нащо тут забріхуєте в темі Еміграція, заробітчанство що в Україні так шоколадно жити? Тут зібралися люди які давно вже планували еміграцію, бо життя в Україні безперспективне. А 5% найуспішніших - хай остаються.

віднесіть мене до миру Facelessа, який не існує, й не витрачайте на мене час.

я ніде не писав, що в України шоколадно жити. але коли я починаю озвучувати реальні зп, які існували й існують в Україні, то починається істерика. 14-15 т грн для офісного робітника вже мало, хоче 18-20 т грн. для більш продвинутих - вже й 25-30 т грн малувато.

здається, ви себе більше переконуєте, що як гарно, що ви поїхали - на здоров'я. за кордоном теж не так легко, але про негаразди ви мовчите - то таке
головне питання - коли ви досягнете зп, що можна брати іпотеку й на скільки років?

ось кейс - на старті по спеціальності (пов'язано з кредитуванням) - мін - 28 т євро. оренда кімнати, навіть не квартири - 1 т євро на місяць. для однієї людини - не питання. для сім'ї - якось так не дуже. й це ще гарно, бо є перспектива, - але більше йде в Макдональдс на погодинку

відео - х.рня, не кажіть дурниць, зараз не 90 роки

Схоже ви не жили в 90-ті.
В 90-х такої проблеми не було взагалі. 40-річні спеціалісти з досвідом коштували дешево, тому ніякої потреби брати "молодих і сильних" не було. Проблема знайти роботу "молодому і сильному" була величезна.
Потреба брати "молодих і сильних" з'явилась десь 20 років тому. І всі причини описані в цьому відео. Зокрема в банківській сфері(найбільш високооплачуваній і "перспективній" в той час) тотально домінувала молодь на рядових посадах.

Схоже ви бачите і аналізуєте ситуацію тільки з точки зору бізнесу(роботодавця). А з боку самих працівників ви не дивитесь на ситуацію.

відео - х.рня, не кажіть дурниць, зараз не 90 роки

Схоже ви не жили в 90-ті.
В 90-х такої проблеми не було взагалі. 40-річні спеціалісти з досвідом коштували дешево, тому ніякої потреби брати "молодих і сильних" не було. Проблема знайти роботу "молодому і сильному" була величезна.
Потреба брати "молодих і сильних" з'явилась десь 20 років тому. І всі причини описані в цьому відео. Зокрема в банківській сфері(найбільш високооплачуваній і "перспективній" в той час) тотально домінувала молодь на рядових посадах.

Схоже ви бачите і аналізуєте ситуацію тільки з точки зору бізнесу(роботодавця). А з боку самих працівників ви не дивитесь на ситуацію.

жив, але ще не працював.

як раз молоді та сильні в 90х роках непогано заробили, й не треба це заперечувати. й я не кажу про олігархів, багато хто піднявся, хто ризикнув зайнятися чимось іншим.

бухгалтерів в 90ті роки не було. а в банках молодь домінувала тому що не було з досвідом взагалі.

тому ще раз відео про якихось скнар з початку 00х, добре не 90х, але за останні 20 років я з таким не стикався - саме як робітник. ось ви чим займались, де працювали й ким, що заперечуєте існування нормальних фірм та компаній?

[1]

Какая дискуссия разгорелась...
По сути, точка зрения определяется точкой сидения.
К примеру: "Я уважаемый офисный работник, привык получать в 5-10 раз больше кассира супермаркета, и считаю это нормальным.
Потому что нужно было работать над собой." Или: "я финансист, получаю в 10 раз больше медсестры, и весь мой круг знакомых такой же. А все потому что в больницу идут работать сплошные бездельники или чтобы нагло выпрашивать мои честно заработанные деньги."
Конечно, такой специалист не может себе представить, что он ухаживает за пожилыми людьми, работает в магазине или крутит баранку. Ну и что, что за это ему заплатят как за работу на приличной позиции в украинском офисе.
А раз он себе такого не представляет, значит это невозможно для масс народа в принципе.
Ему сложно представить, что бармен из Мариуполя доволен за рубежом работой официанта. Что строитель доволен тем, что в морозы его отправляют домой с сохранением 60% зарплаты.
Довольны работой электрики, сантехники, продавцы, грузчики, да вообще почти все, кто не гнушался дома работать руками.
Но форум то финансовый. Здесь почти нет представителей рабочих профессий.
Поэтому и начинается это самое - "да кто пойдет на такое, это же..."
А вот прикиньте, идут. Снимают себе квартиры, обставляются, отмечая между собой, что на родине на то же самое им лет пять пришлось работать. Да, с языком пока проблемы. Но когда они видят, как скромно одетая пожилая пара лет 70 в райцентре затаривает полную тележку в супермаркете и на парковке загружает это в свежий паркетник, они начинают крепко так задумываться.
Медсестра здесь вдруг узнает, что на самом деле она крепкий средний класс по местным меркам. Юристы из Украины впадают в уныние, а дельные инженеры наоборот начинают строить планы, искать контакты, и что самое интересное быстро находят.
Да, всем понятно, что первые годы будет сложно, но настрой уже сейчас у наших здесь совсем иной, чем год назад.

не всі поїдуть. та до війни з головою можна було й тут влаштуватися. більш схоже на того, кому щось завадило досягти успіху тут - як тому поганому танцюристу

Цікаво, всі ті мільйони що навіть в Польщу виїхали на заробітки до війни на зп до 1000 тис долл. - напевно просто не хотіли отримувати 1500 долл в Україні?
І взагалі нащо тут забріхуєте в темі Еміграція, заробітчанство що в Україні так шоколадно жити? Тут зібралися люди які давно вже планували еміграцію, бо життя в Україні безперспективне. А 5% найуспішніших - хай остаються.

віднесіть мене до миру Facelessа, який не існує, й не витрачайте на мене час.

я ніде не писав, що в України шоколадно жити. але коли я починаю озвучувати реальні зп, які існували й існують в Україні, то починається істерика. 14-15 т грн для офісного робітника вже мало, хоче 18-20 т грн. для більш продвинутих - вже й 25-30 т грн малувато.

Щось Ви забрехались. То писали про звичні ЗП в Україні 1,5 куе, а тепер "для офісного робітника вже мало, хоче 18-20 т грн", тобто зарплати пропонують 1,5 куе, але люди того не хочуть, а хочуть 0,5 куе.

здається, ви себе більше переконуєте, що як гарно, що ви поїхали - на здоров'я. за кордоном теж не так легко, але про негаразди ви мовчите - то таке
головне питання - коли ви досягнете зп, що можна брати іпотеку й на скільки років?

Кого я тут переконую? Нащо оббріхувати? В мене в Україні було 0 перспектив. Тут вони є. Про труднощі теж тут писав і багато. І нащо мені іпотека, коли я майже зібрав на еквівалент довоєнної 2-к в Києві?

ось кейс - на старті по спеціальності (пов'язано з кредитуванням) - мін - 28 т євро. оренда кімнати, навіть не квартири - 1 т євро на місяць. для однієї людини - не питання. для сім'ї - якось так не дуже. й це ще гарно, бо є перспектива, - але більше йде в Макдональдс на погодинку

У нас оренда 600 Евро на двох 1-кімнатної в новобудові економ класу. 300 Євро на одного, як думаєте, це великі кошти для Європи?

знаєте, чому я не беру 40річних на рядові посади? бо мені потрібні сильні специ, навіть без досвіду. а якщо людина через 20 років досі претендує на рядову посаду, то зазвичай це ознака слабкого спеціаліста.

але сильних без досвіду зараз на ринку праці майже немає - їх усіх забирають ІТ та аудити ще зі старших курсів...

т.е. проблема в Вас как менеджере который не может эффективно распределить ресурсы
если посада рядовая, то ее может выполнять такой же рядовой сотрудник без лишних амбиций в том числе по зарплате и прочим понтам
а Вы хотите все и сразу а потом жалобы на отсутствие кадров

если же цель найти и взрастить типо доморощенного "преданного" специалиста то не нужно называть это рядовой посадой

поясніть першу фразу, не розумію, що ви маєте на увазі.

розумієте, рядові працівники й так є - працюю, хто є. але чому коли я бажаю взяти сильного, це так сильно зачепило інших.
зачепило тих, хто не відносить себе до сильних?
чи питання, як я відрізняю сильних від слабих? відрізняю, в своїй фаховій області за скільки років ще не помилився. й так, коли людина так собі - потім так й залишається так собі - чудес ще не було.

й ще раз повторю думку - якщо людина за 20 років не досягла успіхів, то це ознака слабкого спеціаліста. це для рядових позицій, начальник відділу та вище - це вже трохи інше. рядовий - це головне. що не так в цьому твердженні, чому стільки емоцій?

Вы пробуете свои ценности экстраполировать на остальных.
Есть люди, которые себя комфортно чувствуют на каком-то определенном уровне и НЕ ХОТЯТ выще (в Вашем понимании - достигать успеха). Они отличные работники без амбиций, вполне может быть. Но Вы их оцениваете по двум критериям - возраст и узбех. Одно - это эйджизм, второе - Ваша субъективная точка зрения на ценности. Человек может не хочет иметь в голове мысли о работе после окончания рабочего дня или вместо того, чтобы в свой выходной ковыряться на даче или гулять с детьми в парке, он будет "заносить хвосты" подчиненных.
Я напомню, моя знакомая в НЙ была финдиром большой финкомпании, но предпочла вернуться на должность контроллера из-за нежелания работать еще больше за не сильно бОльшие деньги. Жить ради работы - это может и нравится работодателю, но он не всегда имеет право претендовать на личную жизнь подчиненного.

Пів зарплати касирка в Бедрі!