Карусельщиків, туристів і валютчиків на базарі.
це потенційні клієнти, які зараз стали неплатоспроможними.
Сьогодні забирав в бегемоті, валюта тільки під замовлення.
|
|
![]() Re: Валютний ринок в контексті ДСКарусельщиків, туристів і валютчиків на базарі. це потенційні клієнти, які зараз стали неплатоспроможними. Сьогодні забирав в бегемоті, валюта тільки під замовлення. ![]() Шановні форумчани, нагадую!
Колеги записують подкасти щодня. Все про курс валют та прогноз курсу за 2 хвилини. ![]()
Щирі вітання паньству. «Дещо» змінилася структура джерел пропозиції і попиту валюти як на безготівковому так і на готівковому ринках. Змінилася загальна структура економіки країни і вага провідних секторів. Часу маю не багато, тому накидаю схематично. Можливо буде не зовсім систематизовано і не достатньо розкрито. Вже пардоньте… Отже загальна ситуація в економіці. До повномасштабного вторгнення провідні сектори економіки схематично виглядали так: металургія, видобуток (сировина, левова частка руди), енергетика (внутрішньо вагома альтернативна електроенергетика, великий експорт звичайної електроенергії), потім вже с/г і ІТ. Зараз економіка зруйнована і всохлася не менше ніж на 40% практично пропорційно по всіх галузях. Але металургія, видобуток руд і енергетика більше, а катастрофічний стан логістики (руйнування, блокування портів і задіяння значних ресурсів авто і зд під забезпечення ЗСУ) ще більше скоротили долю цих галузей в експорті. Тому зараз с/г і ІТ, особливо їх експорт, значно виросли у співвідношенні до інших (хоч і теж впали). Описана вище ситуація повністю накладається на безготівковий ринок валюти. Не враховуючи валютних позик і грантів закордонних партнерів, основним джерелом надходження валюти в країну стали саме с/г і ІТ. Вони мають певну специфіку: швидше повернення експортної виручки ніж в металургів і енергетиків і більше використання, скажемо так, готівкового ринку. В с/г зараз складна ситуація, дуже специфічні умови, скажемо так, щоб попасти в порти і не менш цікава ситуація з потраплянням продукції в ЄС як з метою транзиту так і «транзиту» чи реалізації. Але поки що зерно йде і валюта повертається. По різному від «зернової ініціативи» і того що виїхало в ЄС, але. Ну тут є кому більше за мене розказати… В любому випадку с/г і ІТ основні експортні потуги і драйвери валютних ринків. Падіння купівельної спроможності населення, еміграція, значна невизначеність майбутнього (що заставляє багатьох обережніше витрачати заначки) зумовило значне падіння імпорту ширнепотребу і всього решта (імпорт енергоносії до уваги не беру, адже любу їх необхідну кількість поки забезпечать партнери, валюту на «купівлю» виділять). Тому, відкидаючи імпорт енергоносіїв і всього, що потрібне для ЗСУ, в теперішній час, коли аграрії стараються максимально експортувати два попередні врожаї, експорт є більшим ніж імпорт. Ситуація на кордонах, не стільки наша внутрішня, як зовнішня (наші сусіди максимально контролюють все що вїжджає донас і, особливо, виїжджає, щоб не допустити потрапляння наркотиків, зброї-боєприпасів і неконтрольованої с/г продукції), призвела до відчутного падіння контрабанди. Але й там де працює, експорт теж переважає імпорт. Для готівки є ще один позитивний момент. Про падіння добробуту населення, зменшення заощаджень я вже опосередковане вище написав. Тому, передача валюти від родичів із за кордону виросло (безперечно у відсотковому співвідношенні з врахуванням зменшення економіки, населення і тд). З огляду на все написане вище: вплив с/г та ІТ на валютні ринки росте, особливо в періоди сезонів вимушених конвертацій чи «аномальних» ситуативних надходжень, зараз на готівці період надлишку пропозиції, що спричиняє зміцнення грн.. Щодо офіційного курсу, зараз він абсолютно контрольований і встановлюється в ручному режимі на потрібному рівні. Оскільки наповнення полиць супермаркетів надзвичайно залежне від імпорту, а населення бідніє, то, щоб не підливати масла у вогонь інфляції ще й девальвацією (на фоні анонсованого подорожчання електроенергії) курс логічно тримати на теперішньому рівні. Крім того, основним джерелом попиту на валюту на готівковому ринку є зарплатня військових. Тому, стабільний курс з періодами ситуативного зміцнення нацвалюти є важелем стримання цього попиту (а зміни офіційного на готівковому відіб’ються моментально і з дисконтом). До речі, ставки ФРС, ЄЦБ, всякі лібори і тд ростуть, а відсотки на валютні депозити у нас ні, тоді як на гривневі, ніби, на днях виросли. Приблизно така довкола курсова ситуація зараз, на мій дилетантський погляд. Але стабільності немає. В будь який момент можуть настати події, які все змінять… П.С. актуальна емісія є виправданою в сучасних умовах. Гривневий навіс, який формується через значне зменшення економіки і сповільнення руху грошей теж очікуваний. Але я б не розглядав емісію чи суму «вільної» грн., як єдиний чи ключовий чинник формування курсу «потім». Фіскальні, монетарні інструменти не єдині, які будуть формувати курс «потім» (хоч і ними цей навіс можна «нейтралізувати»). Буде ще психологія, очікування, реальні можливості інвестування. Крім того, розміри коштів «на відбудову» і умови їх надання (як варіант, повне списання всієї державної і гарантованої державою заборгованості в рахунок «допомоги на відбудову»), швидкість і перспективи вступу в ЄС, НАТО, імовірність «миротворчих операцій» в білорусії, придністровї, Грузії… ![]() я спокійно свій розрахунок роблю. трохи дивує, що відхилення вже настільки велике, що треба робити корегування, але ніт. до цифр. всі наявні цифри є в період з 24.02.2022 до кінця 2022. головний показник - надходження грошей в банківську систему від бюджету - 1 198 ярдів грн - плюс. звідки така сума? по-перше, це емісія НБУ 400 ярдів грн мінус погашення старих ОВДП НБУ 6 ярдів грн. різниця - 804 ярда грн. ось ця сума й є, скільки бюджет отримав гривні за валюту від іноземних партнерів. насправді ця сума може бути трохи іншою, але для нас це неважливо, оскільки доки гроші в казначействі - ми їх не бачимо, вони ні на що не впливають. (довідково - згідно даних бюджету ми отримали за 2022 рік грантів на 481 ярдів грн та позик на 563 ярдів грн). далі простіше - продаючи валюту НБУ забрав з банківської системи 751 ярд грн - мінус. перейшло в кеш - 59 ярдів грн - мінус погашено рефінансу - 51 ярд грн - мінус інші фактори додали - 35 ярдів грн - плюс таким чином збільшення грошей в банківський системі - 373 ярдів грн під час війни в 2022 році. головний чинник- це емісія НБУ. залишки грошей в банківській системі (включаючи депосерт) на початок війни - 161 ярд грн, на кінець 2022 - 534 ярда грн баланс зійшовся ![]() ![]() Re: Валютний ринок в контексті ДССтавка ФРС +0.25 = 5.25
Завтра Европа ![]() Федеральна резервна система США для боротьби з інфляцією одноголосним рішенням вдесяте поспіль підвищила ставку федеральних фондів - до діапазону від 5% до 5,25%, що є максимумом за 16 років. Разом з тим, ФРС сигналізує, що, можливо, завершила цикл підвищення процентної ставки, пише The Wall Street Journal.
ФРС підвищила базову ставку на сукупні 5 процентних пунктів із майже нуля в березні 2022 року, що стало найшвидшим підвищенням із 1980-х років. «Я вважаю, що ця політика жорстка», — сказав глава ФРС Джером Пауелл. І додав, що «ми готові зробити більше, якщо буде виправдана більша стриманість монетарної політики». ФРС бореться з інфляцією, уповільнюючи економіку шляхом підвищення ставок, що спричиняє жорсткіші фінансові умови, такі як підвищення вартості запозичень, зниження цін на акції та зміцнення долара. Очікується, що стреси в банківській системі ще більше погіршать фінансові умови, але масштаб будь-якої кредитної кризи важко передбачити, і вона може бути неочевидною через місяці. Наступне засідання ФРС відбудеться 13-14 червня. Щодо банківської сфери, яка за останні два місяці пережила декілька гучних банкрутств, Павелл сказав, що умови "в цілому покращилися" з початку березня. Разом із тим напруженість у секторі призводить до більш жорстких кредитних умов для домогосподарств і бізнесу. Це, ймовірно, вплине на економічну активність, зайнятість та інфляцію, проте масштаби наслідків залишаються незрозумілими. Стрімке посилення монетарної політики протягом останнього року, спрямоване на стримування найвищих за останні десятиліття темпів інфляції, також створило тиск на банки, що призвело до найбільших банківських банкрутств з 2008 року. Також Павелл заявив, що США можуть пережити помірну рецесію, але "випадок уникнення рецесії, на мою думку, є більш вірогідним, ніж випадок рецесії". За даними Департаменту праці США, кількість вакансій скоротилася, а кількість звільнень зросла в березні – ринок праці лише зараз починає відчувати вплив жорсткості монетарної політики. ![]() а саме? дивиться, у нас НБУ підняв облікову - змінилася вартість рефінансу та депосертифікатів. мінфіну знадобилось півроку, щоб підвищити ставки по ОВДП в США також позичає бюджет. вони випускають свої облігації під більшу ставку? це обов'язково чи ставка ФРС лише індикатор. а що зі старими - я так гадаю, % по старим паперам не змінюється - чи прив'язано до ставки ФРС? до речі, ФРС в США викуповує облігації держави напряму чи там це теж заборонено? взагалі, коли ФРС емітує долари - як само, хтось знає? чи просто надає рефінанс банкам й все. тобто питання більш складне, ніж загальна фраза - вартість грошей.
|
|