Валютний ринок в контексті ДС

НБУ назвав найбільших покупців валюти в Україні https://minfin.com.ua/ua/2023/11/18/116296972/

це хай таке кажуть першокласникам. :lol:
що повірили в оце все? :wink: :shock:

Может это на межбанке?

коли молоді хлопці і дівчата з фінмону, хапають за фаберже карусельщиків

тут такой парадокс. Заказываете в райфе валюту (на кассе) до 400 тыс грн в день, выкупаете её и никакого финмона, даже имя не спрашивают. У меня по крайней мере. Но загоните 400 тыс на счёт, чтобы купить валюту на депозиты, вас с вероятностью 95% заблокируют. Одна и та же операция. Ощущение что фин.мон не до конца понимает кто ведьма.

Сдавали небольшую сумму на хлебушек в прошлом месяце, кассир сразу после проводки сказала подождите проверяет финмониторинг, операцию пропустили, но сам факт имеет место. И это никакие ни 400 К, пару сотен на обмене.

коли молоді хлопці і дівчата з фінмону, хапають за фаберже карусельщиків

тут такой парадокс. Заказываете в райфе валюту (на кассе) до 400 тыс грн в день, выкупаете её и никакого финмона, даже имя не спрашивают. У меня по крайней мере. Но загоните 400 тыс на счёт, чтобы купить валюту на депозиты, вас с вероятностью 95% заблокируют. Одна и та же операция. Ощущение что фин.мон не до конца понимает кто ведьма.

Сдавали небольшую сумму на хлебушек в прошлом месяце, кассир сразу после проводки сказала подождите проверяет финмониторинг, операцию пропустили, но сам факт имеет место. И это никакие ни 400 К, пару сотен на обмене.

Кого проверял финмониторинг? Обмен валюты без паспорта.

Сдавали небольшую сумму на хлебушек в прошлом месяце, кассир сразу после проводки сказала подождите проверяет финмониторинг, операцию пропустили, но сам факт имеет место. И это никакие ни 400 К, пару сотен на обмене.

Кого проверял финмониторинг? Обмен валюты без паспорта.

есть упоротые банки, сенс и райф, где не клиенту не поменяют

тут такой парадокс. Заказываете в райфе валюту (на кассе) до 400 тыс грн в день, выкупаете её и никакого финмона

Сдавали небольшую сумму на хлебушек в прошлом месяце, кассир сразу после проводки сказала подождите проверяет финмониторинг, операцию пропустили, но сам факт

Райф? - ну и нашли куда сдавать...

Сдавали небольшую сумму на хлебушек в прошлом месяце, кассир сразу после проводки сказала подождите проверяет финмониторинг, операцию пропустили, но сам факт имеет место. И это никакие ни 400 К, пару сотен на обмене.

Кого проверял финмониторинг? Обмен валюты без паспорта.

Да была проверка, кассир ждала одобрения минут 7.
Глобус, Белка навскидку, бывают частенько лучше курсы. Обязательно ФИО, можно чужое, но если клиент, тебя тем более там знают.
И еще у нас свобода слова и свободное передвижение.

теж вважаю, що ставка НБУ завищена. так, це виконує свою функцію, щоб зайві гроші не йшли у валюту. але це не дає кредитувати.

а у нас нагадаю, лише десь третина грошей, які тримають в банках - це кредити. інші дві третини - це ОВДП чи депосертифікати - але гроші там не заробляються, лише перерозподіляються

Ні автор статті ні ви нічого не згадуєте про те, що що можливо те, що виділено жирним це НЕ тільки наслідок високої облікової ставки, а також і того, що в умовах війни в Україні просто не має достатньої кількості надійних позичальників які ці гроші в майбутньому зможуть віддати. І чим довше триватиме війна (і блокада логістики) тим менше таких бізнесів буде ставати.
Із власного досвіду знаю, що для багатьох іноземних компаній в Україні навіть до війни ROI складали не більше 2-років (здебільшого 18 місяців). Розумієте яка дохідність/маржа має бути щоб інвестор вклав кошти та повернув їх за такий короткий час.
Про вітчизняні фірми взагалі мовчу. Так, для фірм які за короткий термін повинні масштабувати свій бізнес кредитні кошти дуже важливі. Але всі решта, здебільшого, розвиваються за рахунок прибутку та оптимізації витрат (б/у обладнання і т.п.)

й оця наша щедрість - гривневі депо під 16,17,20% при стабільному курсі гривні - це все штучно. це як "вічний двигун в економіці". який працює зараз лише тому, що нам поступає іноземна допомога зовсім не через економічні причини, а наші керманичі вважать за правильне тримати курс (помилково вважають).

Розглядайте дану щедрість, просто як премію/компенсацію тим, хто довіряє гривні.

теж вважаю, що ставка НБУ завищена. так, це виконує свою функцію, щоб зайві гроші не йшли у валюту. але це не дає кредитувати.

а у нас нагадаю, лише десь третина грошей, які тримають в банках - це кредити. інші дві третини - це ОВДП чи депосертифікати - але гроші там не заробляються, лише перерозподіляються

Ні автор статті ні ви нічого не згадуєте про те, що що можливо те, що виділено жирним це НЕ тільки наслідок високої облікової ставки, а також і того, що в умовах війни в Україні просто не має достатньої кількості надійних позичальників які ці гроші в майбутньому зможуть віддати. І чим довше триватиме війна (і блокада логістики) тим менше таких бізнесів буде ставати.
Із власного досвіду знаю, що для багатьох іноземних компаній в Україні навіть до війни ROI складали не більше 2-років (здебільшого 18 місяців). Розумієте яка дохідність/маржа має бути щоб інвестор вклав кошти та повернув їх за такий короткий час.
Про вітчизняні фірми взагалі мовчу. Так, для фірм які за короткий термін повинні масштабувати свій бізнес кредитні кошти дуже важливі. Але всі решта, здебільшого, розвиваються за рахунок прибутку та оптимізації витрат (б/у обладнання і т.п.)

й оця наша щедрість - гривневі депо під 16,17,20% при стабільному курсі гривні - це все штучно. це як "вічний двигун в економіці". який працює зараз лише тому, що нам поступає іноземна допомога зовсім не через економічні причини, а наші керманичі вважать за правильне тримати курс (помилково вважають).

Розглядайте дану щедрість, просто як премію/компенсацію тим, хто довіряє гривні.

Так, втратити у 2022 30% на девалі, (або приблизно стільки ж на інфляції, еквілібріум так сказати), а тут вам нате, з барського плеча 16,17,20% до податків. Це 2.5 .. 3 роки виходити в нуль "при стабільному курсі" (колонульовій інфляції).
Возрадуйтеся щедрій політиці НБУ і мінфіна. Амінь!

теж вважаю, що ставка НБУ завищена. так, це виконує свою функцію, щоб зайві гроші не йшли у валюту. але це не дає кредитувати.

а у нас нагадаю, лише десь третина грошей, які тримають в банках - це кредити. інші дві третини - це ОВДП чи депосертифікати - але гроші там не заробляються, лише перерозподіляються

Ні автор статті ні ви нічого не згадуєте про те, що що можливо те, що виділено жирним це НЕ тільки наслідок високої облікової ставки, а також і того, що в умовах війни в Україні просто не має достатньої кількості надійних позичальників які ці гроші в майбутньому зможуть віддати. І чим довше триватиме війна (і блокада логістики) тим менше таких бізнесів буде ставати.
Із власного досвіду знаю, що для багатьох іноземних компаній в Україні навіть до війни ROI складали не більше 2-років (здебільшого 18 місяців). Розумієте яка дохідність/маржа має бути щоб інвестор вклав кошти та повернув їх за такий короткий час.
Про вітчизняні фірми взагалі мовчу. Так, для фірм які за короткий термін повинні масштабувати свій бізнес кредитні кошти дуже важливі. Але всі решта, здебільшого, розвиваються за рахунок прибутку та оптимізації витрат (б/у обладнання і т.п.)

й оця наша щедрість - гривневі депо під 16,17,20% при стабільному курсі гривні - це все штучно. це як "вічний двигун в економіці". який працює зараз лише тому, що нам поступає іноземна допомога зовсім не через економічні причини, а наші керманичі вважать за правильне тримати курс (помилково вважають).

Розглядайте дану щедрість, просто як премію/компенсацію тим, хто довіряє гривні.

позичальників багато. але є військові ризики, які ніхто, окрім держави страхувати/гарантувати не може. про це в статті згадується. якщо держава на депо наливає 20% річних, то на гарантії вистачить - але ефекту буде набагато більше для економіки.

за цю щедрість потім розплатяться всі, коли ці емісійні премії/компенсації тим, хто нічого не виробляє все одно призведуть до девалу

й не ROI два роки, а напевне інвестиції не більше 2 років? але тоді це фінансові інвестиції. ніякі інвестиції в економіку за 2 роки не окупляться

Видалив.
Дякую за допомогу!