prodigy написав: з негативом в повідомленні автора каналу , загальний посил -позитив
Тоді ми разний текст мабуть читали. Бо отакі формулювання автора та їх об'єм в тексті: - Війна — це не прогулянка по бульвару з пакетами АТБ. Тут ахуєваєш кожен день, кожну хвилину, кожну секунду. Не дарма кажуть "Слабким пізда". - Коли зникне хуйня з батальйонами затичками. Підготовкою на тяп ляп, піде стріляє. Соціальною гарантією в 800 гривень. Придуркуватим ВЛК. Соціальною несправедливістю. Знищення деморалізуючої корупції. Ігноруватись права та захист військовослужбовців. - Зараз вже для мотивації йти в армію треба зовсім інші гарантії, які, до речі, є і прописані, але не завжди виконуються так, як треба, в силу існування бюрократії, піхуїзму, хохлізму та транскацапству, коли особисті інтереси ставляться вище, ніж загальні.
Перекривають з лихвою оті пару загальний висновків про позитив. По суті лише: - Насправді, армія — це чудовонно. Це один із кращі моментів в вашому житті. Ніколи не жалкував, що приперся сюди, ні-ко-ли. - Спитайте багатьох бійців, їм там погано до тих пір, поки не відпочинуть. Як тільки відпочили — все, розквіт фенікс, готовий знову їбашити путінських наложніц з ранку до ранку, попри всі незгоди.
А текст автора при його заяві про рекламу негативу повинен був бути протилежним --- вся увага позитиву.
prodigy написав:незважаючи на кількість негативних моментів на війні у тих хто вижив в спогадах залишається "допомога побратимів, відчуття справжньої дружби і самопожертви"
Є хороший друг, який в 2014 добровольцем пішов в АТО і в нього всі спогади тільки про "командирів - набір нехороших слів і їх нехороші прикази"
Востаннє редагувалось Дюрі-бачі в Нед 28 січ, 2024 12:16, всього редагувалось 1 раз.
detroytred читаю автора пару місяців-не концентруюсь на негативі, бо не бачу сенсу - тому що вплинути особисто не можу, намагаюсь заробити якийсь копійки (бо в морі вже 8 років не працюю) -а з цих доходів донатити
Успіх написав:Може і медальку йому потім видадуть...
Эта история началась в 1915 году, когда Южная Африка вступила в Первую мировую войну на стороне союзников. Война велась в основном на территории Германской Юго-Западной Африки (современная Намибия), и в этом конфликте активно использовались животные для различных задач.
В одном из военных отрядов южноафриканской армии была обезьяна по имени Джеко. Она была оправданно известна своим умом и ловкостью, и ее использовали для передачи сообщений и выполнения различных заданий на поле боя. Благодаря своей отличной подготовке и надежности, Джеко стала неотъемлемой частью отряда.
Во время одной из битв Джеко проявила невероятное мужество и отвагу. Вооруженный конфликт, в котором она участвовала, был особенно опасным, но она несла свои обязанности смело и эффективно. Во время сражения Джеко помогла спасти жизни нескольких раненых солдат, доставив им лекарства и воду, а также передавая сообщения между окопами.
Командование южноафриканской армии решило отметить Джеко за ее отвагу и преданность. Ей была присуждена медаль "За отвагу" и воинское звание капрал – что еще больше подчеркнуло ее важность и признало ее вклад в войну.
Игорь Алексеевич написав:Армия Израиля. 100 чел. по трое суток спят в луже не шевелясь, не моются, изнурительно на жаре марш броски и т.д.. Из 100 чел, через 6 мес выдерживают только 10. Но эти 10 чел. положат несколько батальонов в бою.
гарний сценарій, але в житті трохи по-іншому. такі спецпризначенності можуть когось ліквідувати чи врятувати.
а в звичайному бою перемагає все одно кількість. тому м'ясні штурми навіть зараз актуальні. просто в деяких країнах цінують життя, а десь це найдешевший ресурс
хіба що поставити якусь автоматичну турель, що підстрілює все, що рухається - й то м'ясом можуть завалити
Shaman написав:а в звичайному бою перемагає все одно кількість.
Но т.к. численность раши в несколько раз больше нашей, то для этого нужно современное оружие, что бы на нуле оставалось мин. чел. А рашу надо уничтожать когда они начинают скапливаться для наступления. Но у нас такого оружия нет или его очень мало. А значит война превращается в мясорубку. Но, с такой мясорубкой итог один - победит тот у кого людей больше.
prodigy написав:незважаючи на кількість негативних моментів на війні у тих хто вижив в спогадах залишається "допомога побратимів, відчуття справжньої дружби і самопожертви"
Є хороший друг, який в 2014 добровольцем пішов в АТО і в нього всі спогади тільки про "командирів - набір нехороших слів і їх нехороші прикази"
є і такі моменти у 2017р сиділи в ресторані на Дерибассовской(30 років випуску)- один з мого взводу(групи) дістав блокнот і почав читати маячню, котру колись казав наш командир роти (покійний з 2001р)-типу "эй ви трое-оба ко мне", "два наряда вне очереди -встань в очередь", курсант-может в строй? , "фуражка без пружины в голове"(мы вынимали прижину поприколу)-товарищ командир-это у вас нет пружины в голове" а у мене в фуражке, "ботинки не уставные, -уставные)), старшина пиши-ботинки не чищенні) там у нього на було на дві години читати... через 10 хвилин кажу йому -завязывай, тут деякі приїхали з Каліфорнії щоб слухати ту маячню від дебіла(командира) ще раз), хтось в спогадах казав що він був кумедний персонаж..але ця його кумедність вилилась в те, що незважаючи на саму більшу кількість курсантів закінчивших з червоним дипломом(порівняно до 2х інших рот, у нас 22, а у них десь 15 на дві роти) наша рота випустила 82(з 122), а інші роти по 110, 108(цифри не точні) з тих же 120-122 (на першому курсі), тому що наш командир у ночі(в неділю) приходив в роту і чатував на хлопців, котрі повертались з дискотеки (ловив п'яних і подавав рапорт-потім ходив клопотав за когось, приходить і каже-на жаль тебе відрахували, збирайся підеш служити в СА (і це люди вже на 4му-5му курсі були)
prodigy написав:
