За роки незалежності з України вивели приблизно 200 мільярдів доларів.
Країна пройшла через чотири хвилі накопичення первинного капіталу: 1. Приватизація 90-х років, розподіл державного майна на користь малого кола осіб, формування ФПГ та олігархічної політико-економічної системи. 2. Перерозподіл активів кланом Януковича в 2010-2013 роках. 3. Банкрутство та перерозподіл активів банків збанкрутілих через Фонд гарантування вкладів та Національний банк. Обсяг перерозподілу становить близько 30% ВВП. 4. Перерозподіл активів за маркером "російський слід".
Опис цього кадрового процесу не є предметом цього посту, але зауважу лише, що конфісковані активи так і не починали працювати на користь суспільства і продовжують служити невеликій групі людей, які мають відповідні повноваження.
Всі ці чотири "хвилі" майже повністю розмили нашу цивілізаційну основу розвитку: неповага до прав власності, відсутність механізмів захисту прав інвестора/власника. Принцип безумовного захисту таких прав, тобто прийорі, без попередніх умов і оговорок також вирівнюється. Звідси дуже неефективна судова система, деформована та несправна правова система, репресивний характер правоохоронних органів.
В Україні політична мотивація або гібрид "національної ідеї" 30 років була майже ніцшеанським вступом до влади, а потім на ставленні до влади в стилі "що я тремтяча істота або маю право". Право зняти політичну оренду та брати участь у черговому "первинному розподілі капіталу Для того, щоб вивезти "зароблені" за кордон у ті країни, де дотримуються права власності. Ось де головні столиці країни, бо, якщо залишити їх в Україні, то їх заберуть в рамках чергової "хвилі перерозподілу".
У нас ніколи не було розвиткового підходу в розвиток держави, реальної політичної та економічної побудови, де капітал реінвестується в країну, а політичні еліти приходять до влади, щоб залишити слід в історії, а не лише залишити спадщину десятому поколінню. Ми, звичайно, не про жодні інвестиції в економіку, при нескінченному перерозподілі капіталу: інвестицій не буде як внутрішніх, так і зовнішніх.
Наш гібридний анархокапіталізм за 30 років не перейшов з примусового первинного перерозподілу капіталу на ринковий вторинний
За роки незалежності з України вивели приблизно 200 мільярдів доларів.
Країна пройшла через чотири хвилі накопичення первинного капіталу: 1. Приватизація 90-х років, розподіл державного майна на користь малого кола осіб, формування ФПГ та олігархічної політико-економічної системи. 2. Перерозподіл активів кланом Януковича в 2010-2013 роках. 3. Банкрутство та перерозподіл активів банків збанкрутілих через Фонд гарантування вкладів та Національний банк. Обсяг перерозподілу становить близько 30% ВВП. 4. Перерозподіл активів за маркером "російський слід".
Опис цього кадрового процесу не є предметом цього посту, але зауважу лише, що конфісковані активи так і не починали працювати на користь суспільства і продовжують служити невеликій групі людей, які мають відповідні повноваження.
Всі ці чотири "хвилі" майже повністю розмили нашу цивілізаційну основу розвитку: неповага до прав власності, відсутність механізмів захисту прав інвестора/власника. Принцип безумовного захисту таких прав, тобто прийорі, без попередніх умов і оговорок також вирівнюється. Звідси дуже неефективна судова система, деформована та несправна правова система, репресивний характер правоохоронних органів.
В Україні політична мотивація або гібрид "національної ідеї" 30 років була майже ніцшеанським вступом до влади, а потім на ставленні до влади в стилі "що я тремтяча істота або маю право". Право зняти політичну оренду та брати участь у черговому "первинному розподілі капіталу Для того, щоб вивезти "зароблені" за кордон у ті країни, де дотримуються права власності. Ось де головні столиці країни, бо, якщо залишити їх в Україні, то їх заберуть в рамках чергової "хвилі перерозподілу".
У нас ніколи не було розвиткового підходу в розвиток держави, реальної політичної та економічної побудови, де капітал реінвестується в країну, а політичні еліти приходять до влади, щоб залишити слід в історії, а не лише залишити спадщину десятому поколінню. Ми, звичайно, не про жодні інвестиції в економіку, при нескінченному перерозподілі капіталу: інвестицій не буде як внутрішніх, так і зовнішніх.
Наш гібридний анархокапіталізм за 30 років не перейшов з примусового первинного перерозподілу капіталу на ринковий вторинний
висновок - країну закриваємо, толку не буде? не розумію оцей плач Ярославни - мета яка?
За роки незалежності з України вивели приблизно 200 мільярдів доларів.
Країна пройшла через чотири хвилі накопичення первинного капіталу: 1. Приватизація 90-х років, розподіл державного майна на користь малого кола осіб, формування ФПГ та олігархічної політико-економічної системи. 2. Перерозподіл активів кланом Януковича в 2010-2013 роках. 3. Банкрутство та перерозподіл активів банків збанкрутілих через Фонд гарантування вкладів та Національний банк. Обсяг перерозподілу становить близько 30% ВВП. 4. Перерозподіл активів за маркером "російський слід".
Опис цього кадрового процесу не є предметом цього посту, але зауважу лише, що конфісковані активи так і не починали працювати на користь суспільства і продовжують служити невеликій групі людей, які мають відповідні повноваження.
Всі ці чотири "хвилі" майже повністю розмили нашу цивілізаційну основу розвитку: неповага до прав власності, відсутність механізмів захисту прав інвестора/власника. Принцип безумовного захисту таких прав, тобто прийорі, без попередніх умов і оговорок також вирівнюється. Звідси дуже неефективна судова система, деформована та несправна правова система, репресивний характер правоохоронних органів.
В Україні політична мотивація або гібрид "національної ідеї" 30 років була майже ніцшеанським вступом до влади, а потім на ставленні до влади в стилі "що я тремтяча істота або маю право". Право зняти політичну оренду та брати участь у черговому "первинному розподілі капіталу Для того, щоб вивезти "зароблені" за кордон у ті країни, де дотримуються права власності. Ось де головні столиці країни, бо, якщо залишити їх в Україні, то їх заберуть в рамках чергової "хвилі перерозподілу".
У нас ніколи не було розвиткового підходу в розвиток держави, реальної політичної та економічної побудови, де капітал реінвестується в країну, а політичні еліти приходять до влади, щоб залишити слід в історії, а не лише залишити спадщину десятому поколінню. Ми, звичайно, не про жодні інвестиції в економіку, при нескінченному перерозподілі капіталу: інвестицій не буде як внутрішніх, так і зовнішніх.
Наш гібридний анархокапіталізм за 30 років не перейшов з примусового первинного перерозподілу капіталу на ринковий вторинний
висновок - країну закриваємо, толку не буде? не розумію оцей плач Ярославни - мета яка?
Висновок що скільки тут було народного добра, якщо вкрали, вивели, розбомбили і ще багато чого є. Тут навіть тема є "бідкаємося, чи насправді"
За роки незалежності з України вивели приблизно 200 мільярдів доларів.
Країна пройшла через чотири хвилі накопичення первинного капіталу: 1. Приватизація 90-х років, розподіл державного майна на користь малого кола осіб, формування ФПГ та олігархічної політико-економічної системи. 2. Перерозподіл активів кланом Януковича в 2010-2013 роках. 3. Банкрутство та перерозподіл активів банків збанкрутілих через Фонд гарантування вкладів та Національний банк. Обсяг перерозподілу становить близько 30% ВВП. 4. Перерозподіл активів за маркером "російський слід".
Опис цього кадрового процесу не є предметом цього посту, але зауважу лише, що конфісковані активи так і не починали працювати на користь суспільства і продовжують служити невеликій групі людей, які мають відповідні повноваження.
Всі ці чотири "хвилі" майже повністю розмили нашу цивілізаційну основу розвитку: неповага до прав власності, відсутність механізмів захисту прав інвестора/власника. Принцип безумовного захисту таких прав, тобто прийорі, без попередніх умов і оговорок також вирівнюється. Звідси дуже неефективна судова система, деформована та несправна правова система, репресивний характер правоохоронних органів.
В Україні політична мотивація або гібрид "національної ідеї" 30 років була майже ніцшеанським вступом до влади, а потім на ставленні до влади в стилі "що я тремтяча істота або маю право". Право зняти політичну оренду та брати участь у черговому "первинному розподілі капіталу Для того, щоб вивезти "зароблені" за кордон у ті країни, де дотримуються права власності. Ось де головні столиці країни, бо, якщо залишити їх в Україні, то їх заберуть в рамках чергової "хвилі перерозподілу".
У нас ніколи не було розвиткового підходу в розвиток держави, реальної політичної та економічної побудови, де капітал реінвестується в країну, а політичні еліти приходять до влади, щоб залишити слід в історії, а не лише залишити спадщину десятому поколінню. Ми, звичайно, не про жодні інвестиції в економіку, при нескінченному перерозподілі капіталу: інвестицій не буде як внутрішніх, так і зовнішніх.
Наш гібридний анархокапіталізм за 30 років не перейшов з примусового первинного перерозподілу капіталу на ринковий вторинний
висновок - країну закриваємо, толку не буде? не розумію оцей плач Ярославни - мета яка?
Мета - заробить гроші на статті, записать як публікацію. Висновок - "гібридний анархокапіталізм за 30 років не перейшов з примусового первинного перерозподілу капіталу на ринковий вторинний" (Чому примусовий? ). Мені більш подобаються висновки в стилі "кто виноват и что делать". Висновок що до автора - більше не звертаю уваги.
За роки незалежності з України вивели приблизно 200 мільярдів доларів.
Я розумію що зробити гарний заголовок-це також майстерність.... Але якщо до цього заголовку та трошки пояснень.... 1 Сума 200 млрд - це звичайно сума велика і вражає... Але ця сума нічим , крім голослівних заявок не підтверджена. Ба більше , якась частина цієї суми тим чи іншим макаром ( хай з офшорів чи через підставних іноземців)-повернулась назад у вигляді інвестицій. Чи хтось при тверезому розумі повірить що МІСЦЕВІ ЗЛОДІЇ гроші виводять бо бояться а ЗАКОНОПОСЛУШНІ ІНОЗЕМЦІ навпаки нічого не бояться і заводять? Тому моє таке саме голослівне твердження.. Якщо 200 млрд вивели ..то з них 150 млрд завели назад... 2 А хтось пробував глянути на суму в 200 млрд під іншим кутом? А який це відсоток від ВВП за такий самий час? 30 років * 150 млрд ВВП =4500 млрд 200 млрд/4500млрд=4,45% , при чому РЕАЛЬНІ втрати 50 млрд/4500млрд=1,1% Так це погано...але шукати 1,1% в то час коли в Україні за рік легко можна додатково отримати разів в 5-10 більше - може не варто? 3 Сума в 200 млрд для країни в 40 млн... це ні про що Особливо через призму достатності ВЛАСНОГО капіталу... Що може зробити сімя з капіталом 15000 доларів??? Особливо якщо згадати що для розвинутих країн - житло це КАПІТАЛОВКЛАДЕННЯ...
Ірина_ написав:Олексій Кущ За роки незалежності з України вивели приблизно 200 мільярдів доларів.
Особливо вплинуло на сьогоднішні трагічні обставини розпродаж військової техніки, однієї якої по звіту парламентської комісії https://ips.ligazakon.net/document/DH80600A?an=474 було загнано на половину цієї суми.