А США вообще обгадились жиденько, кацапы от страха и смеха наверное в шоке
Уиткофф:
Трамп «в ультимативной форме» настаивает на прямых переговорах России и Украины, иначе США выйдут из процесса урегулирования.
Также он назвал отказ Киева от территорий, использование ЗАЭС и доступ Украины к Днепру и Черному морю главными темами на переговорах по урегулированию.
Трамп зірвав санкційні плани Європи через заклик до прямих перемовин України й РФ, - The Guardian
Зазначається, що премʼєр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск приїхали до Києва 10 травня, щоб натиснути на Трампа.
Вони хотіли переконати президента США: Путін тягне час, а у США немає політичного вибору, окрім як ввести жорсткі економічні санкції проти Росії.
Додаткові санкції США проти Росії мали б не лише економічний вплив, але б і політично довели, що Трамп бачить Путіна як перешкоду у врегулюванні війни в Україні.
А США вообще обгадились жиденько, кацапы от страха и смеха наверное в шоке
Уиткофф:
Трамп «в ультимативной форме» настаивает на прямых переговорах России и Украины, иначе США выйдут из процесса урегулирования.
Также он назвал отказ Киева от территорий, использование ЗАЭС и доступ Украины к Днепру и Черному морю главными темами на переговорах по урегулированию.
Трамп зірвав санкційні плани Європи через заклик до прямих перемовин України й РФ, - The Guardian
Зазначається, що премʼєр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск приїхали до Києва 10 травня, щоб натиснути на Трампа.
Вони хотіли переконати президента США: Путін тягне час, а у США немає політичного вибору, окрім як ввести жорсткі економічні санкції проти Росії.
Додаткові санкції США проти Росії мали б не лише економічний вплив, але б і політично довели, що Трамп бачить Путіна як перешкоду у врегулюванні війни в Україні.
Чим та як заповзятливі євронезламники тиснули?
Востаннє редагувалось flyman в Вів 13 тра, 2025 09:25, всього редагувалось 1 раз.
flyman написав:Чим та як заповзятливі євронезламники тиснули?
Так Песікіт учора пояснив - дипломатією. Правда, в його версії було, що тиснули не Трампа, як дає Гардіан, а на пу.
Це з серії анекдотів про "Армянське радіо": Будет ли новая всемирная война? — Войны не будет, но будет такая борьба за мир, что камня на камне не останется.
Саме так.
За великим рахунком: - рфія пробила коридор по суходолу до Криму; - Україна зберігла суверенітет; - Антанта має контроль на Пінічним Причерномор'ям; - Штати отримали угоду з "копалинами".
Але всім гравцям ще потрібне продовження процесу. Потрібен сам процес або він вже не залежить від них. Хз. Бо на пояснення кожного гравця можна не дивитись. Учора без гарантій ніяк, сьогодні запросто. Учора чотири області для початку перемовин, сьогодні запросто. Учора спочатку РПВ потім перемовини, сьогодні запросто. Учора війська при критичній ситуації, сьогодні да які війська. Що хочуть, те й несуть.
Єдине, що спадає на думку, це за всім оцим стирчать вуха Китаю. Да і взагалі усієї Азії.
detroytred написав:Так Песікіт учора пояснив - дипломатією. Правда, в його версії було, що тиснули не Трампа, як дає Гардіан, а на пу.
Це з серії анекдотів про "Армянське радіо": Будет ли новая всемирная война? — Войны не будет, но будет такая борьба за мир, что камня на камне не останется.
Саме так.
За великим рахунком: - рфія пробила коридор по суходолу до Криму; - Україна зберігла суверенітет; - Антанта має контроль на Пінічним Причерномор'ям; - Штати отримали угоду з "копалинами".
Але всім гравцям ще потрібне продовження процесу. Потрібен сам процес або він вже не залежить від них. Хз. Бо на пояснення кожного гравця можна не дивитись. Учора без гарантій ніяк, сьогодні запросто. Учора чотири області для початку перемовин, сьогодні запросто. Учора спочатку РПВ потім перемовини, сьогодні запросто. Учора війська при критичній ситуації, сьогодні да які війська. Що хочуть, те й несуть.
Єдине, що спадає на думку, це за всім оцим стирчать вуха Китаю. Да і взагалі усієї Азії.
Похоже, что так и есть...
Мир в Україні збільшить ризик нападу Росії на Європу, — Єврокомісар з питань оборони
Андрюс Кубілюс зазначив, що розвідки Німеччини, Данії та інших країн попереджають: росія може бути готова до нападу на одну з європейських країн до 2030 року — або навіть раніше.
«Причина цього зрозуміла. Економіка рф перейшла на військові рейки й виробляє багато зброї. Водночас, і це ще важливіше — просто повернути економіку до попереднього стану вже неможливо».
Ну ось хай Європа замість споювання бігунців халявним баварським, економічно мобілізує їх для виготовлення чи закупівлі зброї у США. Все вирішують США та КНР, а Європа втратила шанс на суб'єктність у коротко-середньостроковій перспективі. За рф не хвилюйтесь, буде продавати зброю обом сторонам індо-пакистанського конфлікту , снаряди зараз це як нафта з золотом
Banderlog написав:Зеля ж підтримав ініціативу Трампа про прямі переговори України і Рф ? Значить є шанс що коли цього разу в стамбулі домовляться, європа не почне знову воду мутити. Хотять брити воювати? хай самі воюють.
нахабне перекручування. якщо ми домовимося, то проти не буде ніхто - все це вигадки проросійських дурнів.
а от якщо Раша знову почне під "домовитися" підсовувати капітуляція - найвірогідніше так й буде, то тоді Європа нам допоможе не капітулювати, а демілітаризувати Рашу далі
Знову і знову думаю про нашу Другу світову, і ніяк у моїй голові не складеться пазл. 8 травня мав ефір на радіо, говорили про місце й роль України у Другій світовій, і я зрозумів, що все ще не до кінця знаю, як про неї говорити.
Ми зараз послуговуємось наративом, який поєднує в собі дві малопоєднувані речі:
1. 362 дні на рік ми говоримо про період УРСР/СРСР як про окупацію. Проводимо тотальну декомунізацію, руйнуємо радянські пам’ятники, говоримо про комунізм=нацизм.
2. Кілька днів на рік (8 травня, 1 вересня, 22 червня) ми раптово згадуємо, що, взагалі-то, 6-7 мільйонів українців пройшли через фронти Другої світової війни у складі радянської армії, що ми народ-переможець нацизму і що наші предки здійснили подвиг, зламавши голови нацистській гідрі.
Що у всій цій історії не так? Багато що. У мене постійно виникає відчуття когнітивного дисонансу як мінімум і лицемірства як максимум. Ми протягом року використовуємо два різних наративи про Другу світову, і, здається, всім нормально. ............. У якийсь момент почало з’являтись відчуття, що єдино правильні українці у Другій світовій – це УПА. Всі інші – складні, сумнівні і не тягнуть на зрозумілих героїв, яких усім так хочеться знайти у Другій світовій. ......... Зараз щодо УРСР домінує трохи дитяча позиція: усе хороше, що було в УРСР, – то наше, а все погане – то російське. Але це так не працює, і перемагати нацизм, будучи окупаційним квазідержавним утворенням, особисто мені якось не виходить. .......... То що ж нам робити з пам’яттю про радянських воїнів? Останні роки в нас «народ-переможець» виходить дуже абстрактним, безособовим. Є просто якась шестимільйонна маса, що воювала проти нацизму. Радянські генерали-офіцери – уже давно не українці, вони декомунізовані, як члени Комуністичної партії. ......... Ми соромимось будь-якого прізвища радянського воїна, бо ж багато незручних запитань тоді випливає. Навіть Ковпак із Берестом уже давно не в тренді – нема їх на офіційному рівні, держава/влада їх не бачить, є просто абстрактний «українець-червоноармієць», бажано – рядовий і без партійного квитка. ..........
То що для нас є перемога у Другій світовій війні? Ми переможені чи перемогли? Щоразу, як заходить розмова про народ-переможець, варто поставити одне запитання: що нам дала ця перемога? Чи дійсно ми можемо відчути результати цієї перемоги?
Для Франції чи Великої Британії перемога над нацизмом – очевидна, бо ці країни дійсно можуть сказати: перемога над нацизмом дала нам можливість жити й розвивати свої країни як незалежні.
Що перемога дала українцям? Мені складно відповісти. Ми повернулись туди ж – у тоталітарний комуністичний союз, і перемога хіба тимчасово змінила статус УРСР, давши їй якийсь мінімум суб’єктності в 1940-1950-х роках.
й висновки
Є три варіанти, як нам вийти із цих суперечностей. Перший – простіший, ми до нього підійшли найближче, другий і третій – складні, і поки що малоймовірні.
1. Погодитись, що УРСР – не українська держава або й взагалі не держава. Сказати чітко, що це – продукт російської окупації і українці, що служили цьому режиму, – як мінімум використаний всліпу матеріал, як максимум – колаборанти.
Але тоді доведеться відмовитись від ігор у народ-переможець і просто сказати: ми – безсуб’єктна жертва двох окупацій – нацистсько-німецької та комуністично-російської.
2. Взяти на себе відповідальність за УРСР і сказати, що українці – теж творці цього квазідержавного утворення і свідомі виконавці багатьох його дій. Взяти на себе хоч трошки відповідальності за війну проти УНР, за складнощі індустріалізації, за антирелігійні кампанії й колгоспи, за формування владних вертикалей і «радянської людини».
Тоді буде чесніше говорити про перемогу над нацизмом, але це багато в чому перекреслить національний наратив вічної боротьби з Росією.
3. Можна спробувати говорити про те, що Друга світова війна для українців – це поєднання національно-визвольної, громадянської й загарбницької війни. Припинити нарешті чорно-білу Другу світову, коли в нас протягом року «червоні» – окупанти і ґвалтівники, і потім раз на рік вони стають «народом-переможцем». Нам треба спробувати пояснити і Червону армію, і УПА, і дивізію СС «Галичина», і різні течії Руху Опору. Не пробувати їх змішати в одній тарілці і не протиставляти один одному, бо це неможливо.
Тоді Друга світова вийде менш героїчною, або й зовсім не героїчною, але чеснішою. Нам нарешті пора припинити оглядатись на всіх.
Banderlog написав:Значить є шанс що коли цього разу в стамбулі домовляться
(це дипломатичний пінг-понг)
це переговори про мир. Схоже наша влада вже зрозуміла, що військовим шляхом рішити протиріччя не вийде і треба домовлятись. Чи піде на це путін в момент коли перевага на його стороні побачим. Тепер з позиції сили говорить він. А для трампа україна тільки один з пунктів договору з росією. .
перевага постійно на стороні Раші. тому припини наперед виправдовувати путіна, коли він в черговий раз відмовиться від перемовин...