Однак, хоча Китай продовжує лідирувати за кількістю нових заводів, що вводяться в експлуатацію, країна також лідирує за кількістю заводських корпусів, які так і не були оснащені та запущені в роботу. Таким чином вони ставали фабриками-зомбі. За останні кілька років близько десятка гучних заводських проектів, які коштували інвесторам від $50 млрд до $100 млрд, збанкрутували.
Причиною більшості провалів стали завищені амбіції без належної технічної бази. Деякі стартапи, не маючи досвіду, кадрів чи доступу до передового обладнання, одразу брались за 14-нм або навіть 7-нм техпроцеси. Часто їх повністю фінансували місцеві уряди, які не мали експертизи в цій галузі, а контроль за використанням коштів був слабким. У багатьох випадках це завершувалось корупційними скандалами, арештами керівників або повною зупинкою будівництва.
З 2019 року ситуацію ускладнили американські санкції. Китайські компанії втратили доступ до критично важливого обладнання для виробництва чипів за технологіями нижче 10 нм. Це зупинило прогрес у передових напрямках, і багато проєктів просто втратили сенс.
й дуже сумніваюсь, що Китай може виготовляти чіпи 7 нм...
Shaman написав:й дуже сумніваюсь, що Китай може виготовляти чіпи 7 нм...
Напевно не буде їх виробляти, бо:
США безнадійно програли Китаю: уся справа в одному маленькому, але потужному, чипі Xiaomi офіційно вступила в гонку високопродуктивних чипів, випустивши Xring O1 власної розробки. Створений на основі 3-нм процесу другого покоління, він вміщує 19 млрд транзисторів у кристал площею 109 кв. мм і забезпечує роботу нових гаджетів Xiaomi.
Навмисне для Вас витрачу трішки свого часу розуміючи,що я для Вас не авторитет хоча і є дипломованим лікарем, то може Антоній Мельник, доцент кафедри практичної психології та психодіагностики Волинського національного університету імені Лесі Українки для Вас буде достатньо авторитетною людиною: В Україні нині доволі популярні Університети третього віку — освітні заклади, які пропонують людям пенсійного та передпенсійного віку навчатися, розвивати інтелектуальні та культурні навички, підтримувати активний спосіб життя. В Європі такі університети виникли ще у 1970-х роках і швидко набули поширення у всьому світі — у США, Канаді, Австралії, деяких країнах Азії.
Коли ми їздили на сеньйоріади (культурно-спортивні або освітні заходи, орієнтовані на людей похилого віку. — Авт.) до Польщі та Словаччини, то мали можливість побачити учасників із дуже багатьох країн. На Заході, власне, оперують терміном “сеньйорський вік”, а не “похилий вік”. Це той вік, коли можна присвятити увагу собі та улюбленій справі, тобто коли вже діти та онуки виросли, а трудова діяльність відійшла на задній план. Тоді люди готові далі навчатись та опановувати професію, про яку мріяли упродовж життя.
Навчання у пізньому віці допомагає підтримувати активність мозку, покращує пам’ять, увагу та інші когнітивні здібності. Крім того, освітні заняття й курси дають можливість спілкуватися з новими людьми, обмінюватися досвідом та розширювати соціальні зв’язки. Успішне опанування нових знань позитивно впливає на самооцінку, додає впевненості у собі. Загалом така активність іде на користь як ментальному, так і фізичному здоров’ю людини.
Навмисне для Вас витрачу трішки свого часу розуміючи,що я для Вас не авторитет хоча і є дипломованим лікарем, то може Антоній Мельник, доцент кафедри практичної психології та психодіагностики Волинського національного університету імені Лесі Українки для Вас буде достатньо авторитетною людиною: В Україні нині доволі популярні Університети третього віку — освітні заклади, які пропонують людям пенсійного та передпенсійного віку навчатися, розвивати інтелектуальні та культурні навички, підтримувати активний спосіб життя. В Європі такі університети виникли ще у 1970-х роках і швидко набули поширення у всьому світі — у США, Канаді, Австралії, деяких країнах Азії.
Коли ми їздили на сеньйоріади (культурно-спортивні або освітні заходи, орієнтовані на людей похилого віку. — Авт.) до Польщі та Словаччини, то мали можливість побачити учасників із дуже багатьох країн. На Заході, власне, оперують терміном “сеньйорський вік”, а не “похилий вік”. Це той вік, коли можна присвятити увагу собі та улюбленій справі, тобто коли вже діти та онуки виросли, а трудова діяльність відійшла на задній план. Тоді люди готові далі навчатись та опановувати професію, про яку мріяли упродовж життя.
Навчання у пізньому віці допомагає підтримувати активність мозку, покращує пам’ять, увагу та інші когнітивні здібності. Крім того, освітні заняття й курси дають можливість спілкуватися з новими людьми, обмінюватися досвідом та розширювати соціальні зв’язки. Успішне опанування нових знань позитивно впливає на самооцінку, додає впевненості у собі. Загалом така активність іде на користь як ментальному, так і фізичному здоров’ю людини.
Дуже раджу дослухатися його порад
Дякую. Але мене більше цікавить питання, у що вкладати гроші?
Investor_K написав:Вибачаюсь, що втручаюсь у цю геополітичну дискусію. То що з 5 г злитками золота? Купляти чи буде потім дешевше?
В мене вже один інвестор питав поради. Я попросив відповісти на запитання viewtopic.php?p=5823466#p5823466 Ви теж хоч собі дайте відповідь, тоді і пошук варіантів стане простішим.
Трохи про торгівельний баланс Держмитслужба повідомила, що протягом січня-червня 2025 року: В Україну імпортували товарів на суму $38,3 млрд, З України експортували – на $20 млрд. Країни, з яких найбільше ІМПОРТУВАЛИ товарів до України: - Китай — $8,2 млрд (а недавно Зеленським введено санкції проти певного переліку китайських компаній), - Польща — $3,5 млрд - Німеччина — $3,2 млрд. Експортували з України найбільше до: - Польщі — на $2,4 млрд, - Туреччини — на $1,7 млрд, - Італії — на $1,2 млрд. (ТОР країни імпорту/експорту -незмінні) У загальних обсягах ввезених товарів 68% склали такі категорії товарів: - машини, устаткування та транспорт — $14,8 млрд; - продукція хімічної промисловості — $6,2 млрд; - паливно-енергетичні — $4,9 млрд. При цьому оподаткований імпорт склав $28,9 млрд, при митному оформленні до бюджету сплачено 93,4 млрд грн+48, 5 млрд.грн.+87.9 млрд.грн.-відповідно по кожній із трійки лідерів груп товарів. До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: - продовольчі товари — $11,2 млрд - метали та вироби з них — $2,3 млрд - машини, устаткування та транспорт — $1,9 млрд Отже, торгівельний баланс за 6 місяців: мінус 18, 3 МІЛЬЯРДІВ ДОЛАРІВ США. В першому півріччі 2024 року імпорт в Україну склав 33 204,8 млрд дол. США, експорт з України 19 598,4 млрд дол.. а дефіцит, відповідно – 13 606,4. Ріст імпорту в першому півріччі 2025 року на 15% а експорту всього на 2% і це при умові, що ще діяв «торгівельний безвіз».
ihorsic написав:Цікаво а тут є ті хто пам'ятає курс 1,6 долара за євро? Так що все може бути!
Тут є ті хто Леоніда Ілліча памятають і дойчмарку. Але щоб оцінювати теперішні перспективи головної валютної пари треба розуміти актуальні фундаментальні чинники та силу і тривалість дії інформаційно-маніпулятивних впливів (зокрема і пропаганди в межах протистояння США-Китай).
в поточній ситуації, й якщо кажемо про с/г землю - Західна або Центральна Україна. так, це дорожче, ніж Східна Україна, але ще дешевше, ніж в тій Польщі.
я без жартів - як на мене зараз це єдиний реальний актив, який може зробити х2, х3, й при цьому вже зараз приносить нормальний дохід у вигляді орендної плати за землю. так, поки що може трохи незрозумілий - але для багатьох нерухомість теж незрозуміла - але є такі, які в нахалбуди Войцеховського інвестують й здавати в оренду простіше. видно, що цікавість до цього активу потроху зростає
й здавати в оренду простіше. видно, що цікавість до цього активу потроху зростає 
