|
|
Додано: Пон 03 лис, 2025 11:53
Ну це перебільшення, достатньо не мати в Україні житла, бізнесу, фоп і мати центр життєвих інтересів в закордонній країні.
Додано: Пон 03 лис, 2025 12:11
Накуа тоді взагалі щось декларувати в Україні?
Додано: Пон 03 лис, 2025 13:38
Це теоретично звучить просто, але на практиці — зовсім не так. Податкова не визнає відсутність резидентства автоматично лише на підставі того, що людина не має житла чи ФОП в Україні. Центр життєвих інтересів — це суб’єктивна категорія, яка зазвичай трактується на користь держави. Якщо особа має українське громадянство, родину в Україні, банківські рахунки, або навіть просто повертається періодично — це вже підстава для визнання резидентства. Ключова проблема — не в тому, що критерії відомі, а в тому, що довести їх виконання складно. Податкова не надає чіткої процедури для підтвердження нерезидентського статусу. Відсутність житла чи бізнесу — це лише частина картини. Без офіційного підтвердження нерезидентства, іноземні доходи дійсно підлягають декларуванню за замовчуванням, і саме це створює ризики. Тому моя теза — не перебільшення, а відображення реальної практики. Якщо є приклади, коли хтось успішно довів нерезидентство і отримав офіційне підтвердження — буду радий ознайомитись з практичним досвідом, але це радше виняток, ніж правило.
Додано: Пон 03 лис, 2025 18:09
Наприклад, для зняття з реєстрації в Україні і реєстрації постійного місця проживання за кордоном для подальшої відмови від українського громадянства і набуття іншого (яке без такої відмови не дають). Так, для чоловіків це зараз взагалі нездійснений процес з інших причин, але ж бувають і інші громадяни. Наскільки я знаю, для цієї процедури потрібна довідка з податкової, а вони вимагають подати часткову декларацію за минулу частку року. Не знаю, чи подає зараз хтось реально, і якщо так, то чи стикаються з такою проблемою, але з великою ймовірністю податкова буде дуже прискіпливо запитувати, де в декларації іноземні доходи і сплачені податки з них.
Додано: Чет 06 лис, 2025 21:22
Очень правильный ответ. Самый короткий из понятных. Сам недавно консультировался в Эвропах,такой же ответ
Додано: П'ят 07 лис, 2025 10:18
Шановні форумчани, пропонуємо до обговорення:
Нерухомість у країнах Європи: що купують українці та скільки це коштує
Додано: П'ят 07 лис, 2025 11:40
Досить цікавий матеріал, містить реальні цифрові дані та реально корисні висновки та поради. Доповню такими тезами. За п. 1. Погоджуюся мабуть в повному обсязі. У Франції як правило продаються не новобудови (їх дуже мало), а готові будинки - за нашим критерієм «вторинний ринок». Орієнтир ціни 250 000…350 000€. Можна добре слідкувати за сайтом оголошень і тоді можна знайти в цілому непогані варіанти за ціною в 75 000…125 000€. Звісно, ж варіанти і по 1 500 000€. Але дешеві потребують ремонту, інколи досить дорогого. Наприклад: замінити кахлі тільки робота 500$ за 20 кв.м. Замінити меблі кухні 3000€ (за комплект). Переробити електрику середнього обʼєму робіт 2500€. Тому дешеве - на завжди оптимальний варіант. За п.2 важко сказати, яку цифру грошей наші люди мають в кишенях, але мені здається значно вищу за вказані 50 000€. З сумою в 50 000€ треба сидіти вдома. Але це більше, ніж достатня сума, щоби взяти щось в іпотеку в США або в Канаді (перший внесок від 5%). За п. 3 погоджуюсь. Тільки паспорт - навіть без перекладу. Місцевий податковий номер як правило у Франції не є потрібним, в разі його відсутності його отримає за клієнта нотаріус. В Туреччині його можна оформити в он-лайн режимі. І у Франції, і в Туреччині присутність Покупця є обовʼязковою. Обовʼязковою є присутність ліцензованого перекладача. Податки сильно різняться в кожній країні Європи. В Туреччині Покупець сплачує 4% від ціни, яка зазначена в Акті експертизи квартири. У Франції ця сплата іде на рахунок нотаріуса та складає 8$ продажної ціни, узгодженою між сторонами Угоди. За п. 4. Неоднозначне питання щодо оренди. У Франції це поодинокі випадки, бо жорстке податкове навантаження та контроль. В Туреччині поступове таке податкове навантаження збільшують: Угоди оренди виключно в он-лайн режимі, сплата орендної плати виключно через банк, заборона короткотермінової оренди (правда, порушують заборону та здають). Доволі складне та специфічне питання, відповідь на яке сильно розрізняється в кожній країні. Моя думка: купувати нерухомість в Європі щоби здавати в оренду: безглуздо. Самому треба жити. А якщо ж щось здавати - то в Україні: ніякого контролю за прибутками та цінами. Проблеми орендарів вирішуються якісним підбором тих орендарів. За п. 5 невелика помилка щодо Туреччини: Вид на проживання можна отримати, якщо куплено нерухомість кадастровою ціною в 200 000$, а не 250 000. За такою ціною можна купити квартиру 2+1 в гарній локації, все готове, під ключ. За п. 7 всі пункти порад корисні. В цілому якісний матеріал: мені сподобався.
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
