|
|
Додано: Сер 22 гру, 2010 07:17
На акции протеста не ходим - как то дико стоять одному и требовать ликвидации банка, в Каменце-Подольском  Кстати груши у Вас дорогие, на зарплату преподавателя можно купить аж 3 ящика 
Додано: Сер 22 гру, 2010 10:17
"Как сообщает пресс-служба главы государства, президент внес в парламент представление на увольнение Стельмаха. Назначить главой Нацбанка Янукович предлагает Сергея Арбузова, сейчас занимающего пост первого заместителя главы НБУ. Ранее экономист Олег Соскин заявлял, что Владимир Стельмах уже потерял контролирующие функции главы НБУ, а фактически Нацбанком руководит друг старшего сына президента Сергей Арбузов."
Арбузов- достойный кандидат. Помнится как он делал громкие заявления о том что вопрос с надрой будет решен до конца октября 2010. Славное "дело" стельмаха будет продолжено.
Додано: Сер 22 гру, 2010 10:57
Вас жахає проект Податкового Кодексу? Ви ще не читали проект Житлового!
Тетяна Монтян // 29.11.2010 Вас жахає проект Податкового Кодексу? Ви ще не читали проект Житлового! Перед людьми, які спланували грандіозну аферу, прописану в проекті Житлового Кодексу (редакція до другого читання від 05.11.2010 р.), можуть з повагою та заздрощами зняти капелюха натхненники і “тендерної мафії”, і концерну “ЄДАПС”, і решта витівників, що влаштовують ігри навколо державних, комунальних чи приватних грошей в стилі “розпил&відкат”. І справа тут зовсім не в відчуженні житла заради міфічних “суспільних потреб”. Зазвичай прагнення “відчужувати” продиктоване лише однією мотивацією. А саме - нестримними бажаннями різноманітних забудовників викинути “людішок” куди подалі, а на звільненому просторі побудувати чергового архітектурного “монстра”. Однак відчуження — справа довга і нудна, і часто викликає шалений опір скривджених та акції “воїнів-месників” з організацій на кшталт “Збережи старий Київ”. Щоб провернути таку аферу, потрібно скуповувати гуртом та вроздріб “непідкупних” українських суддів, “годувати” прокуратуру, міліцію та інших кровосісь, тощо. А тому примусове відчуження на практиці стосуватиметься дуже незначної кількості простих українців. Практикуватиметься воно доволі рідко — лише в тих випадках, коли потенційні надприбутки є значно суттєвішими, ніж поточні витрати на “зачистку території”. Отже, справа не у відчуженні. То може, найбільша небезпека кодексу - це пеня за несвоєчасну сплату послуг ЖКГ, якою жахають українців вже кілька місяців? Також ні. Тим більше, що вже й зараз стягнення комунальних боргів відбувається в порядку наказового провадження, і неплатникам загрожують боргові тюрми. Всі ці жахалки слугують для забалакування та приховування СПРАВЖНЬОГО жаху, який чатує на всіх нас з прийняттям цього ЖК в запропонованому варіанті. Справжня мета цього Кодексу дійсно значно серйозніша. Тому вона і “ховається” в декількох статтях посеред 127-сторінкової відбірної брєдятіни. Цю мету можна сформулювати доволі коротко — ВСІХ ГРОМАДЯНхочуть зробити кріпаками так званих “виконавців послуг з управління житлом”.У тексті проекту ЖК також вказано, що ці організації повинні “...відповідатиспеціальним кваліфікаційним вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України”. Кріпаками — тому що кожен будинок зобов'язаний буде обрати собі такого “виконавця”, і лише одного. Тим будинкам, які не захочуть/не зможуть знайти собі хазяїна-феодала самостійно, його в примусовому порядку призначатимуть органи місцевого самоврядування. Не перший день знаючи накатану систему, за якою визначають відповідність різноманітним “спеціальним кваліфікаційним вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України”, можна з ймовірністю 99,9% припускати, що Україну буде поділено на “зони впливу” зацікавлених угрупувань. Вони створять контори “Роги та Копита”, котрі отримають ”благословення” Кабміну “грабувати коровани”, тобто - укладати договори на обслуговування будинків. При цьому, звичайно ж, ці “блатні” феодальні контори самі ніяким обслуговуванням не займатимуться. Бо не для того вони створюються - “брудну роботу” з надання житлово-комунальних послуг безпосередньо робитимуть ті самі люди та організації, що й зараз, але — в порядку субпідряду, за відкати та після “заносу”. Для “державного нагляду і контролю” хочуть створити чергового бюрократичного монстра - Державну житлово-комунальну інспекцію. Це новітнє одоробло матиме власні територіальні органи. І вони покликані стежити, аби центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів АР Крим, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи, організації, громадяни - тобто всі, всі, всі - дотримувалися вимог законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо: - утримання, використання, обслуговування, експлуатації житлового фонду - ведення обліку, обстеження та паспортизації житлового фонду - утримання, обслуговування, експлуатації об’єктів комунального господарства - формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги Повноваження Держжитлокомунінспекції плануються непомірними і включатимуть навіть право “...безперешкодного доступу в установленому порядку до об'єктів житлового фонду та житлово-комунального господарства незалежно від форми власності”! Що там буде ще — навіть страшно уявити, оскільки саме Положення про Держжитлокомунінспекцію ще має бути затверджене Кабінетом Міністрів України. Хтось може сказати - “а я не підпишу договір з цими феодальними шаромижниками, і фіг мені хтось щось зробить, адже Цивільний Кодекс України гарантує свободу укладення договорів”! Ага, щяз — передбачливі аферюги і це врахували, взявши на озброєння харківський “концесійний” досвід Допи та Гєпи: Договір “...може бути укладено як у вигляді індивідуально договору з пропозиціями споживачу (що підлягає письмовому оформленню) – шляхом укладання такого індивідуального договору, так і у вигляді публічно запропонованого договору з пропозиціями споживачу (що не підлягає письмовому оформленню) – шляхом публікації пропозиції в місцевих засобах масової інформації”!!! Що, з'їли? Думаю, є зайвим пояснювати, на стороні якого нормативного акту будуть в цьому випадку наші найчесніші в світі суди! А ви кажете — Податковий Кодекс, Податковий Кодекс... У “бариг та лавочників” є хоча б можливість “прослизнути у тінь” чи принаймні плюнути на все, облишити бізнес та піти на біржу праці, в той час як з власної домівки нікуди не втечеш! Крім того — пдприємців в країні лише близько п'яти мільйонів +/- пов'язані особи, в той час як хоч-якесь житло є практично_у_всіх! Ну, то як вам масштаби афери, любі співгромадяни? Вражають?Отож бо! Звісно ж, я поцікавилась, кому поголос серед “втаємничених” приписує авторство цього грандіозного прожекту. І що б ви думали? Абсолютно різні люди назвали мені одне й те саме ім'я — ім'я Едуарда Прутніка. За чутками, він заручився підтримкою Володимира Рибака та інших “шанованих людей” нашої доморощєної “коза ностри” та отримав “добро” на всю цю прєлєсть у Самого Лідєра!!! Трєпєщітє, жалкіє людішкі! Незважаючи на те, що Головне юридичне управління ВР зробило цілком однозначний узагальнюючий висновок: “законопроект потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням зауважень Головного юридичного управління та направлення на повторне друге читання”- навряд чи це зупинить серйозних пацанів, які ВЖЕ відчули смак реально_великого_бабла, яке ось-ось поллється на них з кишень лохів на безвідмовній основі. Не знаю, чи вдасться мені донести до широких народних мас, ЯКА кабала чатує на них найближчим часом... Але прошу всіх-всіх-всіх — розповсюдьте цей текст всіма можливими способами! Поки ще не пізно... ЗІ. Трохи матчастини та історії - чому сама ідея Житлового Кодексу є концептуально хибною? В основу радянського житлового права було покладено принцип державної власності на житловий фонд. Державне житло надавалося громадянам на основі найму. Право на заселення визначав ордер, виданий місцевим виконкомом. Єдиним допустимим варіантом угоди з житлом був обмін державного житла на інше, теж державне. Допускався примусовий обмін за рішенням суду. Відомчий/службовий житловий фонд був різновидом державного, оскільки самі відомства теж були державними. Окремо в житловому законодавстві прописувалися норми стосовно житлових та житлово-будівельних кооперативів. Квартири в кооперативному будинку надавалися членам ЖБК, які виплачували вартість квартири у вигляді паю, але самі квартири при цьому належали не окремим людям, а кооперативу. По суті, це був єдиний варіант «купівлі» житла. Оформити право індивідуальної власності на кооперативну квартиру стало можливим тільки в 1990 році, після ухвалення закону СРСР «Про власність». Якщо ж згадати про приватні будинки (стосовно яких існували суворі обмеження щодо площі, поверховості тощо) - існувала заборона використовувати їх “для систематичного отримання нетрудових доходів”. А людина, яка, наприклад, отримувала у спадщину будинок, і при цьому мала на умовах найму державну квартиру, зобов'язана була або здати квартиру, або протягом року провести відчуження будинку. Таким чином, основною метою радянського житлового законодавства, яка навіть не приховувалася, був контроль за тим, аби кожна людина мала лише одне місце проживання. Саме на досягнення цієї меті і були спрямовані Основи житлового законодавства СРСР та Житлові Кодекси союзних республік. З початком перебудови така концепція житлового законодавства перестала відповідати своїй основній меті, а отже, стала саме концептуальнозастарілою. Можливо, якби новий Житловий Кодекс ухвалювали на початку 90-х років, тоді мало б сенс кодифікувати всі норми, які мають хоч якийсь стосунок до “житлових” правовідносин. Наразі в цьому немає жодної необхідності, оскільки відповідні правовідносини вже врегульовані різними чинними законами, і ухвалення зараз нового Житлового Кодексу не принесе жодної користі. Натомість його ухвалення принесе багато шкоди у вигляді неабиякої плутанини. Адже, розуміючи, що вони намагаються врегулювати вже врегульоване, автори проекту просто “перефразували” вже існуючі норми, тобто, переписали їх “своїми словами”. Ось що пише з цього приводу Головне юридичне управління ВР: “Переважна більшість статей проекту спрямована на регулювання відносин, які вже врегульовані Цивільним кодексом України, законами України «Про житловий фонд соціального призначення», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про житлово-комунальні послуги», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» тощо”. Безумовно, є в цьому проекті і норми, щодо яких можна вести дискусію. Це, зокрема, Глава 13, в яку автори проекту внесли положення щодо співвласності, яким місце в Цивільному Кодексі та в Законі “Про ОСББ”.Але весь позитив просто губиться та аннігілюється тією системою неофеодалізму, яку планується запровадити цим Кодексом. ЗІІ. Навряд чи мене почує Прутнік та іже з ним, але все таки я скажу: мужики, не можна (!!!) керувати країною так, як ви звикли керувати своїм мафіозним угрупуванням. Мафіозне угрупування — це лише малесенька частина цілого, хоча і сильна, і впливова частина, а країна, якою ви (недолуго) намагаєтеся керувати зараз — це СПІЛЬНИЙ РЕСУРС для всіх, це — ЦІЛЕ! І той стиль управління, який ви практикуєте зараз — призводить ВИНЯТКОВО до руйнації спільного ресурсу. Звісно, багатьом з вас на це просто начхати, але усвідомте - далеко не кожен з вас у годину Х встигне добігти до Борисполя. В мафіозному угрупуванні можна не враховувати інтереси “сторонніх”, тобто якихось там “людішок”, але в цілій КРАЇНІ “сторонніх”_НЕМАЄ! Якщо ЗОВСІМ не враховувати інтереси “людішок”, вони можуть здійняти бунт та підняти вас на вила, чи, в крайньому випадку, привести до влади інше угрупування жадібних шакалів (як це вже сталося з вами в 2004 році, але це нічому вас так і не навчило). І тоді ці “чужі” шакали будуть вас жорстоко щемити, і з ними вам доведеться ділитись з такими зусиллями награбованим ресурсом! Пам'ятайте про це та опам'ятайтеся, поки не пізно! Ведіть діалог з суспільством, оскільки той шлях, яким ви йдете зараз — це падіння в прірву стрімким домкратом! http://infoporn.org.ua/2010/11/29/vas_z ... zhytlovogo Нежилой кодекс Смешно сказать, но страна 27 лет живет по Жилищному кодексу Украинской Советской Социалистической Республики. Со времени независимости было несколько проектов и попыток принять новый, но все они содержали такие одиозные нормы, что запросто разбивались оппозицией, теперь и не вспомнить какого цвета. Сегодня, по сути, достаточно взмаха руки товарища Чечетова, и любой законопроект будет проголосован вне зависимости от его содержания. Страна, следовательно, может получить проблемы, соизмеримые по резонансу с первоначальными новациями Налогового кодекса, так как касаться они будут не нескольких миллионов предпринимателей, а всего населения страны, которое может потерять многое, потому как каждый человек имеет жилье. Анализировать весь 128 страничный проект нового Жилищного кодекса (ЖК), принятого не так давно за основу, морально тяжело, грустно да и нет надобности — достаточно вникнуть только в некоторые перлы, чтобы задаться вопросом: а может, лучше жить по старому? Ноль целых и одна сотая процента иллюзий До 1996 года пеня за неуплату ЖК-услуг составляла 0,01% за каждый день просрочки. В том же году Верховная Рада приняла, вероятно, самый короткий закон Украины. Он состоял всего из трех статей: первая запрещала взимание пени в связи с нерегулярной выплатой заработных плат, пенсий, стипендий и пр., третья вводила закон в действие, а вот вторая гласила: «Дія цього Закону поширюється на час до усунення Кабінетом Міністрів України причин, зазначених у статті 1, і прийняття відповідного рішення Верховною Радою України». Авторы нового ЖК, вероятно, решили, что с приходом к власти Партии регионов Кабмин Николая Азарова выполнил поставленную задачу и пеню можно вернуть (статья 112 проекта ЖК), да еще и увеличив ее в 10 раз. Однако последние данные Госкомстата (http://www.ukrstat.gov.ua ) свидетельствуют, что на 1 ноября все же осталось чуть-чуть невыплаченных зарплат — 1 млрд. 340 млн. грн., или они не в счет? При средней зарплате 2176 грн. это означает, что 616 тыс. человек не получили ни копейки. Учитывая, что в большинстве случаев люди получают неполную зарплату (сколько таких — статистика не знает), можно смело предположить: речь идет о миллионах. Касательно руководства КМУ и МинЖКХ, очевидно, имеет место стойкая иллюзия, что начисление пени поправит финансовое положение отрасли. Происхождение этого допущения — из-за непонимания природы задолженности. Население страны за последние пять лет хуже всего платило в 2006-м — 90,6% от начисленных сумм, но в том году начисления (и тарифы) выросли на 76%(!) — поэтому платежи и упали. Уже в 2007-м люди оплатили 94,1%, в 2008-м — 95,5%, в 2009-м (в кризис!) — 92,4%, зато за девять месяцев 2010-го — 103,2%! (Более 100% это потому, что народ погашал долги прошлых лет.) Также заметим, что в расчет тарифа никогда не закладывается иллюзия на стопроцентную оплату ЖК-услуг, в советские времена был стандарт 95%, сколько сейчас, одному Богу известно, но, надо полагать, теневые владельцы украинских ТЭЦ не глупее совковых бухгалтеров. Отсюда вывод: люди платят исправно, только за тепло народ заплатил 105%. Почему же тогда предприятия теплокоммунэнерго, за 10 месяцев оплатили только 70% потребленного газа (интервью министра ЖКХ Юрия Хиврича и первого вице-премьера Андрея Клюева, http://www.rbc.ua/ukr/top/show/yu-hivri ... 2010192000 )? Откуда такой разрыв — 35%? А это долги бюджетных организаций, которые финансируются из местных бюджетов. Получается, что власть — уже новая, а не старая, — наибольший должник за ЖК-услуги! Это она не справляется с наполнением бюджета, не платит за тепло и прочие блага цивилизации, а вот вентили перекрывают населению, как уже дважды в этом отопительном сезоне делало в столице «Киевэнерго», отчего киевляне, несмотря на исправные платежи, мерзли. Но это — столица, а в других городах, надо полагать, ситуация еще хуже… Так неужели господа Азаров, Клюев, Хиврич да и авторы Жилищного кодекса, среди которых, кстати, и Александр Попов, серьезно считают, что 0,1% пени их спасут? Просрочка по кредиту? На улицу! Надо прямо признать, что сегодня, а тем более в будущем, самым реальным способом получить квартиру будет ее покупка, и в большинстве случаев в кредит. Как же регулирует этот процесс законодатель? Единственная новелла, этому посвященная, — статья 129. Суть ее в том, что если вы не заплатили за кредитную (ипотечную) квартиру, то по письменному требованию кредитора вы — без всякого суда — обязаны в месячный срок квартиру освободить!? В противном случае вас выселят через суд. Во-первых, это прямое нарушение статьи 47 Конституции Украины, где черным по белому написано: «Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду», т.е. суд должен быть обязательно, но на основании какого закона? А если в семье несовершеннолетние дети, или немощные старики, или прикованные к постели инвалиды — их что, тоже выбрасывать на улицу? А если в стране или семье форсмажорные обстоятельства — экономический кризис, стихийное бедствие, кто-то потерял работу или кормилец, не приведи Господи, умер? Никакие «смягчающие обстоятельства» в кодексе не прописаны. Параллельно возникает другой вопрос: будет ли банк возвращать семье выплаченные за жилье деньги? Ведь известно, что кредитор при выплате кредита с процентами получает утроенную стоимость квартиры! Логика подсказывает: если договорные стороны возвращаются к нулевому варианту, то есть, семья возвращает квартиру, то и банк должен вернуть все деньги: и тело кредита, и проценты, и учесть инфляцию! Все это, очевидно, должно было быть в кодексе, однако ничего этого нет. В итоге украинскую семью, родные депутаты оставляют один на один с «акулами» банковского бизнеса и их хитрыми лоерами, а как они «любят» возвращать людям их кровные сбережения, народ уже убедился, пытаясь вернуть свои депозиты во время кризиса 2009 года. Вывод: 129 статья ЖК — обыкновенная заказуха строительного и банковского бизнеса, и подтверждает она лишь забытое утверждение Карла Маркса: ради 300% прибыли капитал пойдет на любое преступление. Однако есть еще одно основание для неприемлемости этой статьи. Старый ЖК УССР давал только три причины принудительного выселения без предоставления другого жилья — систематическое разрушение или порча жилья, использование жилья не по назначению и систематическое нарушение правил социалистического общежития, которые делают невозможным проживание в квартире или доме других людей. Конституция Украины в ст. 22 запрещает ограничивать или суживать права и свободы граждан при принятии новых законов, в нашем случае это означает, что нельзя вводить дополнительные основания для выселения. Заметим, что в 2003 году Верховная Рада внесла аналогичную норму о выселении из кредитной квартиры в старый ЖК, однако там предусматривалось предоставление жилья в «отселенческом» фонде, но если такового не было, то процесс выселения не останавливался, т.е. снова на улицу. Следовательно, как тогда, так и теперь вопросами конституционных прав граждан депутаты «не заморачивались». Право собственности не священно и прикосновенно Если кто-то считает, что «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності» и «Право приватної власності є непорушним», как записано в ст. 41 Конституции Украины, пусть откроет проект кодекса… Даже не будучи юридически подкованным, там можно найти массу случаев, где приватной квартирой и долей в помещениях общего пользования будет распоряжаться кто угодно. Для начала народ, как когда-то в колхозы, загоняют в ОСМД — Объединение собственников многоквартирного дома. Далее все жильцы обязаны подчиняться решениям общего собрания, даже если они не вступили в ОСМД! Все эти нормы ограничивают право граждан свободно распоряжаться своей собственностью. Конечно, за ОСМД — будущее: личная квартира не может висеть в пространстве без нижних и верхних этажей, водяных труб, электропроводки и канализации, только не надо загонять народ в лучшее будущее железной рукой интеллектуального пролетариата. Апофеоз или апофигей отношения к чужой собственности — в статье 36: граждан обязывают отдавать — безвозмездно — свою собственную квартиру, принадлежащую им на основании права частной собственности (как прямо сказано в статье!), органу, который предоставляет им в порядке очереди новую. (У меня лично нет слов для комментариев. — А.С.) Конечно, казаки-разбойники (авторы-депутаты) могут оправдываться: если все это в законе, то это уже не «противоправно», а законно! Однако записать в закон — отнюдь не все. Достаточно прочитать дальше ту же статью 41 Конституции, чтобы понять — их намерения противоречат конституционным нормам: «Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості». Здесь целых четыре качественных признака принудительного отчуждения — исключительность случая, соответствие закону, наличие процедуры и полная компенсация. По моему мнению, ни одно из отступлений нового ЖК от норм ст. 41 Конституции не попадает под определение «исключительность», напротив — все подобные случаи в жизни носят массовый характер, и самый больной пример — отселение из хрущевок, идущих на реконструкцию. Добровольно нельзя принудительно Проект ЖК не поставил в этом утверждении запятую, поэтому застройщики будут читать его в свою пользу, а обитатели хрущевок — в свою. В проекте всего одна небольшая 166-я статья скупо повторяет то, что закреплено в старом законе 2006 года «О комплексной реконструкции кварталов (микрорайонов) устаревшего жилого фонда», однако с одним существенным изменением — статья явно открывает путь принудительному выселению граждан из своих собственных квартир. В свое время автор исследовал тот закон и связанные с реконструкцией проблемы («Элитные» хрущевки», «ЗН» № 9 от 8.03.2007), но с тех пор проект ЖК ни на шаг не продвинулся в решении этих вопросов. Главный из них — однозначные и четкие гарантии тем, кому предлагают переселиться: какая жилая и общая площадь им предлагается, каким будет интерьер и оборудование квартиры, какова денежная оценка нового жилья (если кто захочет взять деньгами) и, в конце-концов, какова компенсация за все неудобства, связанные со стихийным бедствием под названием «переезд». В проекте сказано, что компенсация собственникам и нанимателям жилья и земли в кварталах, попадающих под реконструкцию, будет предоставляться в «порядке, установленном законом», но в том-то и вопрос, что кодекс не установил такой порядок! С другой стороны понятно, если семье предлагают новую большую оборудованную квартиру и денежную компенсацию за неудобства (на мебель, например), то нормальная человеческая реакция — соглашаться! Вывод: законодатель, как и в случае с выселением из кредитной квартиры, выполняет бизнес-заказ застройщика, чтобы он, особо не церемонясь, мог освободить себе территорию под застройку. Понятно, что никакой «общественной необходимостью» здесь и не пахнет — обычный бизнес, и выселение будет не как исключение, а как общее правило. Социальное гетто В самой богатой стране мира, США, тоже строят бесплатное жилье для бедных, при этом семья получает его в кредит на 30 лет, но только два-три процента выплачивают его до конца. Остальные переезжают, точнее, покупают лучшее жилье, т.е. социальная квартира дает семье социальный старт, чтобы подняться вверх по общественной лестнице. Авторы нашего ЖК поступают прямо противоположным образом — не только социальное, но любое жилье, полученное в порядке очереди после введения в действие кодекса (ст. 117), приватизировать нельзя! Таким образом, 1,2 млн семей, которые сейчас находятся на очереди, автоматически попадают в социальное гетто, из которого выхода нет. Более того, их дома обречены на быстрое превращение в трущобы, ибо, как показывает наш опыт, жилье, полученное бесплатно, не ценится и не бережется. Вообще проект ЖК не решил проблему квартирной очереди, в которой в Украине надо стоять 73 года, а ведь большинство украинцев столько не живут («Очередь длиною в жизнь», «ЗН» №43 от 15.11.2008). По Конституции (ст. 47), право на бесплатное жилье имеют только граждане, которые нуждаются в социальной защите, а как же остальные? Кодекс оставил этот вопрос без ответа. И вообще жилье — совсем не та собственность Почему авторы кодекса так бесцеремонно обращаются с чужими квартирами, становится понятно только «в конце кино»: в переходных положениях они объявляют жилье особой формой собственности, отличной от других. Те юридические нормы, которые были разработаны две тысячи лет назад в Древнем Риме, двести лет работают в кодексе Наполеона во Франции и вообще являются непреложными истинами для цивилизованного мира (зафиксированными и в Гражданском кодексе Украины), оказывается, депутатам не указ! На чужое добро они смотрят с высоты председателя советского колхоза: захочу — дам, захочу — заберу! Именно поэтому в переходных положениях проекта Жилищного кодекса переписывается ст. 379 ГКУ, которая объявляет, что отныне «особливості виникнення, реалізації і припинення права власності на житло регулюються Житловим кодексом України». Каково?! http://www.zn.ua/1000/1550/71024/ Советую почитатать.В сравнении с депозитной проблемой-эффект разорвавшеся бомбы.
Додано: Сер 22 гру, 2010 11:38
ацАлександр, при всём моём действительно большом уважении к Вам, на акции протеста ходить буду, только с делами разгребусь.
Кстати уважаемый Моня стоять одному тоже прикольно, хоть и не так весело, а как привлечь таких же как и Вы могу подсказать если Вам это интересно. Всем удачи, Надре вечная память. :)
Додано: Сер 22 гру, 2010 12:14
Re: Ликпей
Сегодня утром успешно пополнил счет Ликпея надровской картой. Так что все нормально. Может вы лимит превышаете?
Додано: Сер 22 гру, 2010 14:32
Ну,надеюсь ,теперь для вкладчиков надры ситуация максимально упростилась ! Нам теперь нафиг не нужны ни НБУ ,ни Фирташ,ни Жуковская и распыляться на них не стОит ! Теперь всё - в одном флаконе : ЗА НАШИ ДЕПОЗИТЫ ОТВЕЧАЕТ ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО ОДИН ПРЕЗИДЕНТ ! Для тех,кто в танке : 1.Новый глава НБУ Арбузов -друг семьи Януковичей + его мамашка возглавляет банк среднего януковича-Александра . 2.Фирташ -фаворит преза ,осыпанный и финансово-материальными щедротами ,и гос.должностями. 3.Жуковская - шестерка,которая ничего не решает ,а только озвучивает фирташевское бла-бла-бла... Поэтому - если и акции ,то только у логова президента.Все остальное - провокации, сотрясание воздуха и игра на руку всем вышеперечисленным. Ну,есть смельчаки  ?
Додано: Сер 22 гру, 2010 14:51
Re: ац
Так у меня дело прошлое, я депо забрал, а то что сейчас отсудил - больше воспитательная мера. Хотя с другой стороны поделитесь опытом я в файлик докину от Вашего имени, новеньким пригодится. Что касаемо меня то я на 3-4 сайтах статейки понаписывал, и надрам о них сообщил, плюс народ приглашал в групу - реакции ноль. Кстати у меня была идея, но так и не раелизовал. Смысл такой - покупаем место на билборде, и клеим символику банка с описанием подвигов. Мы стараемся для Пупкина - потому неотдаем ему его деньги, игнорируя решение суда. У нас билборд на неделю - 400 грн. Класно будет смотрется на фоне отделения банка. Востаннє редагувалось Monya3 в Сер 22 гру, 2010 15:18, всього редагувалось 2 разів.
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
