Купуємо для себе, а не в ОРЕНДУ, закордонну нерухомість

Тому я в свій час і пропонував Польшу, як місце, де гроші хоча б можна накопичувати в вигляді нерухомості , без тих фінансових ризиків, які є завжди в Україні.
Але зрозуміло, що Польща теж не кращій варіант.
Тому Анталія це добре, але ж треба десь ще гроші брати на життя в ній.

Я погоджуюсь із вами, що Польщя виглядає привабливим дружнім варіантом.
Але... Але... я вже писав: я особисто Польщу знаю з 1988 року - там вперше став на гірські лижі, і мав бізнес-контакти до - мабуть - 1997 або 1998 року... І дійсно теж думав, що самий привабливий варіант...
Але знову виникає питання:
ЯКІ "ПЛЮСИ"?
Не бачу ніяких...
Це не бачу я, який і працював і відпочивав там і проїхав за кермом майже всю.
Давайте так:
- квартири за ціною класні, але дуже дорогі: 1500-2500 ойро квадрат.
- квартири маненькі, як око у колібрі.
- ціни на комуналку не малі, а високі.
- ВНЖ за фактом купівлі квартир хоч у Варшаві, хоч у Кракові не дають і не дадуть...
- так само виникає питання:

... але ж треба десь ще гроші брати на життя в ній.

Так ось, раніше в Польщі було все для нас дешевшим в 2, а то й в три рази.
Часи змінилися - все теперь трохи дешевше, ніж в найбагатшій - судячи по цінах - країні світу - в Україні.

Далі. Ну ось купили ви кавалєрку в Польші площею 38 квадратів, що далі?
Я наводив реальний приклад: син приятелів отримує ДУЖЕ високу зарплатню як для Польщі - 10 000 злотих на місяць - і не мріє купити собі квартиру...
Навіть не мріє.
То де ж тут плюси?
Ось я і не побачив ЖОДНОГО.

Проаналізував ситуацію із тим питанням, переглянувши всі країни - повторюю всі, зважив на те, що більша половина моєї родини мешкає у Франції та в США, і прийшов до висновку, що Туреччина - оптимальний варіант.
- за фактом купівлі будь-якої квартири - ВНЖ.
- авто ввіз без розмитнення та катаюсь мінімум 2 роки на авто української реєстрації...
- дешеве утримання житла...
- просто чудовий клімат: в зимку не було нижче +10, а в квартирі без включення кондиціонера - нижче, ніж +19 на ранок...
- медичне страхування для іноземців із дуже якісним медичним обслуговуванням - а ціною 100 доларів на рік... Медичне, а не туристичне...
- орієнтир цін на квартир із повним ремонтом, а не у вигляді залізобетонного паралелопіпеда на місті завода, що виготовляв ртутні термометри - 1 000 доларів за квадратний метр...
- дешева комуналка...
- якісні дешеві продукти...
- можливість приємних позитивних "маніпуляцій" із банківською сферою...
- можливість безкінечних подорожей по реально швидкісних класних дорогах...
- авіапереліти по країні - від 10 (десяти) доларів в один бік...
- гарне - якщо не сказати суперове - відношення до українців.
- плавальний басейн у кожного будинка, який працює від 1 червня до 1 жовтня...
- чудові гірськолижні курорти на відстані від 40 до 640 км від мого будинка...
- безоплатні парковки прямо на чудовій набережній...

НЕДОЛІКИ: не мрійте знайти тут роботу.... тим більше без знань мови...
Найкращій варіант: "віддалена робота" або постійні надходження з України...

Ну ось: не зможете ці козирі перебити нічим...

P.S. Починається посадка в літак Boeing-777 Air France рейсу 0085 із Сан Францисько до Парижу... Політика авіакомпанії: шампанське на борту та якісне харчування - безкоштовно...
Ну, бережись, Air France...

P.S. Починається посадка в літак Boeing-777 Air France рейсу 0085 із Сан Францисько до Парижу... Політика авіакомпанії: шампанське на борту та якісне харчування - безкоштовно...
Ну, бережись, Air France...

Повідомлення Air France після преземлення в аеропорту Парижа: фірма обанкротилась в польоті Усі продукти з"їв і шампанське випив якийсь турецький магнат, який всю дорогу розповідав, що США і Франція = Givno, а Анталія - то куууллль
Гарного перельоту, пане akurt
Чекаємо наступних історій ! За звичаї у США дуже дякую. Пізнавально!

[1 1]

Туреччина - оптимальний варіант.

Как раз дописал контракт на покупку кое-чего в Турции. Если бы покупал в Италии - цена в 5 раз выше, в Германии - в 7. Через месяц снова в Турцию по бизнесу. Подумываю при случае чуть поучить язык. Но...жить в Турции могу представить только на пенсии. И то, смущает жаркий климат. Который будет становиться все жарче. Если смотреть на вариант жить семьей, то детям в Турции делать нечего. Пацаны выкрутятся, а девчонкам в мусульманской стране не позавидуешь. Отдать дочку турку - ни за что. Кстати все рассказы Акурта про турецких Гюльчатай - чес чистой воды. К местным турчанкам даже азеры боятся подкатывать. Братья быстро кишки выпустят. Можно только смотреть с 20 метров.

[quote="4700117:akurt"]
НЕДОЛІКИ: не мрійте знайти тут роботу.... тим більше без знань мови...
Найкращій варіант: "віддалена робота" або постійні надходження з України...


От з цього і потрібно починати!
Бо "віддалена робота" або постійні надходження з України можливі, але на це можна разраховувати тільки в межах кілька років, бо, як я вже казав, в світі все дуже швидко змінюється.
От накопичив собі чолов'яга в 2006 році 3 квартири під здачу в Україні і вирішив, що вже досить працювати, настав час вже відпочивати і поїхав собі в Туреччину в свої 50 років.
А чого ж неїхати?
Квартири дорожчають, аренда теж, діти самостійні, не життя, а казка.
Грошей кожен рік від аренди все більше, живе, як царь.
Поки не почався вересень 2008 року, гривня впала, ціни на його нерухомість впали майже вдвічі і аренда теж.
Та й з арендою останнім часом тільки одні проблеми- арендарі постійно хвилюють:то те зламалося, то те поміняйте, то ціна не влаштовує.
Вже й відпочинок не відпочинок, але гроші ще якісь капають, будемо моя люба і далі відпочивати.
Якщо квартири були в Донцьку, чи Луганську то життя такого пенсіонера б закінчилося в 2014 році, бо все б втратив і постійні надходження з України закінчилися б.
Якби в Київі, то зменшилися б знову вдвічі і вже б на життя в Туреччині на двох з жінкою 450 доларів на місяць, які стали приносити його квартири , вже не вистачати стало.
От і все, пожили в Туреччині, пора повертатися на землю, тьху, тобто в Україну в 58 років.
Повернулися, але і хрущовки і панельки все дешевше становляться, квартирам вже ремонт потрібен, бо квартирантів в такі умови, крім бомжів, вже ніхто не йде.
Ціни ростуть, комунальні ростуть, чим платити, за що жити?
Ще й з Туреччини хвилюють-сплачуйте кажуть по рахункам.
Взялися за голову та й давай все разпродовувати, разпродалися та й купили однушку в новострої, зробили ремонт, впустили арендарів за 300 доларів і живуть в Україні, жебракують, бо вже з такими грошима вже в Україні тяжко, а в Туреччині тим паче.

Так що головне питання, Акурт, в тому: - як забезпечити себе постійним, хоча б в межах 20-ти майбутніх років, прибутком?
Бо може статися, як в історії вище.
П.С. Тому квартири в Польщі виглядають приємнішим збереженням, ніж квартири в Україні, але саме виглядають, а проблеми ті ж самі.
Все складно.

Отличные рассказы. Про Гюльчатай верю, есть семьи где муж славянин жена турчанка, в основном это парни каким то образом освоившие турецкий язык и культуру, большей частью выпускники факультетов востоковедения. Есть и пары славянин - арабка, тоже с такими же данными в анамнезе. Вообще знание языка вопрос первоочередной для успешного понаеха.

Находясь в Париже, и рассуждая вместе со свахой о том, как будущий дедушка Ленин учил Инессу Арманд лечиться от мигрени арманьяком 40-ка летней выдержки, с большим интересом читаю эссе от sinus.
Все отлично описал. Реально все практично и логично. И все основано на фактах.
Мне многие вещи нравятся.
Ремарки такие:
- сдача квартир - многолетний бизнес и много лет приносит стабильную прибыль, так как лендлорд корректирует арендную плату. Действительно яма в ценах на аренду была в 2009 году (как и на квартиры). Тут надо ориентироваться на тот принцип, о котором я раньше писал: «В недвижимости, как и в сексе, надо все делать быстро и вовремя». В 2008 году у меня умерла мать, осталась трешка в панельке, я ее сдал. К марту 2009 оказалось, что арендная плата смешная. Я немедленно выставил на продажу вместе с квартирантами и отдал за 45000$. За эти 45000$ к 1 сентября 2009 построил дом в 2 этажа 90 квадратов и продал его потом ща 90000$. Shapo скажет, что я хвастаюсь, а я просто рассказываю про принцип, описанный выше.
- забавно, но в сентябре 2018 на фоне роста курса доллара лендлорды подняли арендную плату на 20%. В этом году доллар так падает, что плакать нужно, но лендлорды потирают руки от удовольствия: их прибыль в долларах ВЫШЕ И намного.,Но радости особой нет, так как всю из прибыль сразу отбирают наши олигархи, задирая и задирая цены на водопроводную воду в пластиковых бутылках и не содержащую мясо колбасу, как и на молокоподобный продукт.
- а теперь делаем ход конем: всю денюжку от сдачи в аренду умный лендлорд через сервис Привата перегоняет на карту турецкого банка, который по курсу Межбанка конвертирует в турецкую лиру и лендлорд вдруг становится ещё богаче, чем был, ибо за те же деньги, жуя рябчиков на пляже Средиземного моря, может купить гораздо больше!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
- поддерживаю идею sinus о том, что покупать надвину в Украине, которая вошла в полосу непредсказуемой турбулентности - самое глупое дело.
- удаленная работа не возникает в один день и не исчезает в один день.
- также, как «береги честь с солоду», так и бабло надо копить с молоду. Об этом у нас молодежь забывает: занимается понтами. Понты заканчиваются быстро!

А вот alex77 наделал целую кучу ошибок:
1) akurt нигде и никогда не писал, что славянин женится/женился на турчанке. Нигде и никогда. akurt писал о совершенно противоположном: нашим девушкам со времён Роксоланы стоит выходить замуж за турков. СтОит и стоИт. Последнее даже лучше, ибо турецкие парни не бухают, женятся не в 18 лет, потому как не успел вовремя вытащить, и приводят жену ВСЕГДА в новую квартиру. А не в комнату квартиры-двушки родаков, где ещё живет и младшая сестра. Альтернатива: парень Миша из села Васильковского района Днепропетровской не переименованной в Сичеславскую область. Миша хороший и курит только анашу и глотает только колеса. А если выпьет стакан макового молока, то ставит личный мировой рекорд в сексе. Первое время это даже нравится.
И на всякий случай повторюсь: я НИГДЕ И НИКОГДА не писал, что нужно подходить/подползать к деффушке турчанке или не дай Бог арабке.. Это alex77 ошибся, Я с 14 лет воспитан на украинских блондинках. И только на блондинках, и женился в 27, уже имея приличный социальный статус, дом и новую машину, на блондинке.
2. Про детей может быть самая большая ошибка. Это кажется, чтотшкола хорошая или лицей за 35000 гривен в месяц откроет широкие двери в высокое будущее. Не откроет. Или не факт. Ещё хуже обстоят дела с университетским образованием: нельзя верить ни одному слову абитуриенту на Дне открытых дверей. Достаточно в будний учебный день просто пройти по коридорам нынешних университетов и в большинстве случаев убедиться, что «нигде нет никто». Пустые коридоры и пустые аудитории. В большинстве случаев студенты с доцентами создали группу в Вайбере и вообще не ходят на занятия. Ректоры не разрешают сейчас ставить двойки и отчислять студентов. Вообще от слова «вообще».
3. Вот alex77 очень горюет по образованию для детей. Правильно горюет. Достаточно, пройдясь по пустым и оттого страшным коридорам некоторых университетов со статусом «Национальный» и посмотреть внимательно на расписание. Я вот зашёл на сайт одного из университетов Львова. Смотрю: понедельник, вторая лента, лекция по Высшей математике, женщина-цент Х. Третья лента - лекция по «Теории механизмов и машин» - женщина-доцент Х (та же). Вторник, вторая лента дисциплина «Сопротивление материалов» лекция, женщина-доцент Х (опять та же!!!!!!). Герой соцтруда мужчина Стаханов нервно курит в сторонке. А наш практик shapo потом в ужасе от горе-специалистов. Обращаю внимание на мою неверную гендерную политику: я считаю - меня так воспитывали знаменитые мужчины-профессора, что пирожки должен печь пирожник, а сапоги шить сапожник, и когда женщина читает лекции по трём взаимоисключающим дисциплинам, и все это в «потоке» из ТРЁХ технических суто мужских специальностей - то это неверно. Я как то написал отрицательную рецензию на уже изданное учебное пособие, где женщина-псевдоученый написала в текстах задач фразы типа «...котки масою 5 тонн з‘eднанi мiж собою нитками» и прочие ужасающие глупости, которые написала женщина, которая никогда в жизни не видела ни болт, ни гайку, ни шарнирное соединение. Тираж был уже отпечатан. Допечатывали десять страниц и сидели эти псевдоученые вручную вклеивали в каждый экземпляр.
4. Климат не нравится? В Париже сейчас +34. В Анталии +34. Только в Париже нет Средиземного моря...

3. Вот alex77 очень горюет по образованию для детей. Правильно горюет. Достаточно, пройдясь по пустым и оттого страшным коридорам некоторых университетов со статусом «Национальный» и посмотреть внимательно на расписание. Я вот зашёл на сайт одного из университетов Львова. Смотрю: понедельник, вторая лента, лекция по Высшей математике, доцент Х. Третья лента - лекция по Теории механизмов и машин - доцент Х (та же). Вторник, вторая лента дисциплина «Сопротивление материалов» лекция, доцент Х (опять та же!!!!!!). Герой соцтруда Стаханов нервно курит в. сторонке. А наш практик shapo потом в ужасе от горе-специалистов. Обращаю внимание на мою неверную гендерную политику: я считаю - меня так воспитывали знаменитые мужчины-профессора, что пирожки должен печь пирожник, а сапоги шить сапожник, и когда женщина читает лекции по трём взаимоисключающим дисциплинам, и все это в «потоке» из ТРЁХ специальностей - то это неверно.

1) Предметы не взаимоисключающие, а достаточно близкие. Это ведь не химия высокомолекулярных соединений и физика плазмы.
2) Деградация высшей школы началась еще до того как СССР почил бозе, где-то с начала 70-х. Причина очень простая - количество вузов перешло в их плохое качество плюс плановое хозяйство по которому после 3 го курса студент попадал в планы Минвуза на распределение и выгнать его становилось проблематичным ( знаю изнутри как проработавший в этой системе в 80е примерно 7 лет).
3) Нынешняя усугубившаяся украинская деградация науки и высшей школы связана с тем, что в 90-е науку и высшую школу опустили ниже плинтуса, они потеряли госфинансирования, и, соответственно ,бывшую советскую престижность.
Поэтому мое поколение оттуда ушло 25 -30 лет назад в другие области и уже лет 15-20 как деды учат внуков с соответствующим результатом.

До речі, Акурте, а як справи ідуть в Анталії по здачі в аренду, скільки річних приносить і який район для цього більш прибутковіший?
І що то за звір такий- ліцензія, яка необхідна для подобової здачі?
Кому її вигідно робити, які треба вимоги виконати, щоб її отримати і скільки вона коштує?
Дякую.