холява написав:Було би гарно як би ВИ подивились по сторонах за кордоном . Дуже багато людей бажають слухати та читати Вас ?
з нетерпінням чекають мене щодня на нарадах це флагмани фінансового та іт-середовища навіть прізвища ротшильдів \ рокфелерів у діловому листуванні проскакують після цього читати такі особисті випади...
Номерний знову в погребці з вином засів
"Працюю it-компанії"
князья толкутся и жужжат там, как шмели, только и слышно: ж… ж… ж… Иной раз и министр… Городничий и прочие с робостью встают с своих стульев. Мне даже на пакетах пишут: «ваше превосходительство». Один раз я даже управлял департаментом. И странно: директор уехал, – куда уехал, неизвестно. Ну, натурально, пошли толки: как, что, кому занять место? Многие из генералов находились охотники и брались, но подойдут, бывало, – нет, мудрёно. Кажется и легко на вид, а рассмотришь – просто чёрт возьми! После видят, нечего делать, – ко мне. И в ту же минуту по улицам курьеры, курьеры, курьеры… можете представить себе, тридцать пять тысяч одних курьеров! Каково положение? – я спрашиваю. «Иван Александрович, ступайте департаментом управлять!» Я, признаюсь, немного смутился, вышел в халате: хотел отказаться, но думаю: дойдёт до государя, ну да и послужной список тоже… «Извольте, господа, я принимаю должность, я принимаю, говорю, так и быть, говорю, я принимаю, только уж у меня: ни, ни, ни!.. Уж у меня ухо востро! уж я…» И точно: бывало, как прохожу через департамент – просто землетрясенье, всё дрожит и трясётся, как лист. Городничий и прочие трясутся от страха. Хлестаков горячится сильнее. О! я шутить не люблю. Я им всем задал острастку. Меня сам государственный совет боится. Да что в самом деле? Я такой! я не посмотрю ни на кого… я говорю всем: «Я сам себя знаю, сам». Я везде, везде. Во дворец всякий день езжу. Меня завтра же произведут сейчас в фельдмарш… (Поскальзывается и чуть-чуть не шлёпается на пол, но с почтением поддерживается чиновниками.)
холява написав:Було би гарно як би ВИ подивились по сторонах за кордоном . Дуже багато людей бажають слухати та читати Вас ?
з нетерпінням чекають мене щодня на нарадах це флагмани фінансового та іт-середовища навіть прізвища ротшильдів \ рокфелерів у діловому листуванні проскакують після цього читати такі особисті випади... але треба стиснувши зуби тримати зв'язок з простим народом, мені ще вас залізною рукою до щасливого майбутнього гнати
Ось де чекають ,там і залишайтесь . Разом з всіма розумниками які з закордону мріють як їм керувати Україною.
Бо коли стискаєш зуби при зв,язку з простим народом то можливо попасти у "звичайні руці" паталогоанатомів від перенервуваня .
fox767676 написав:Потомки разгоромленного Тохтамышем Мамая , пошшли в черниговвкую (северскую ) землю, оснавали на правах федератов ВКЛ свое княжество Мансура. Нормально там смешались местными, потому что те уже не были чистыми славянами - в этногенензе северян принимали участия иранских племен севров. Приняли православие , дали начало роду Глинских и казаков-Мамаев
Богдан Глинський був сином князя Федора Глинського, який вів своє походження від ординського темника Мамая з половецького роду Кият і Чингізхана (предка дружини Мамая).
У 1488 році Богдан перебував на посаді намісника великого князя у Черкасах і обіймав її до 1495 року. Після руйнівних походів Менглі Герая Богдан мав навести лад на кордоні й організувати оборону від майбутніх нападів. Але він виявив ініціативу й почав — за прикладом степових беків набирати ватаги «вільних» вояків (або ж «козаків») з українців для походів на південь[5].
1492 року Глинський здійснив похід на Тягинку, що поблизу гирла Дніпра, захопив кримськотатарський корабель і визволив багато українців з полону. У зв'язку з цим хан Менґлі I Ґерай надіслав скаргу великому князю Литовському Олександру.
Вважають, що саме він міг бути прототипом «Козака Мамая», ледь не найпопулярнішого світського персонажу українського живопису протягом кількох століть[5].
Hotab написав:Спражню думку мають в Німеччині. Бо на питання
Додано: Суб 27 гру, 2025 14:59
