Виявляється - завищені очікування з'явились у самих партнерів (та населення), а ми до цього ніяким чином не причепні.
Ну наші високопосадовці артисти, так артисти.
|
|
![]() Он воно як))
Виявляється - завищені очікування з'явились у самих партнерів (та населення), а ми до цього ніяким чином не причепні. Ну наші високопосадовці артисти, так артисти.
![]() Все зупинилось. 2019. Але: *На державному підприємстві «НВО «Павлоградський хімічний завод» тривають роботи зі створення кількох модифікацій коригованих боєприпасів для комплексу «Вільха». Про це йдеться в сюжеті програми 5-го каналу «На власні очі».* 30 червня 2020. Кому вірити? До того ж: 1. Квітень 2021 "ЗСУ продовжують закуповувати першу, т.зв. «коротку», версію коригованих ракет «Вільха», які мають дальність застосування до 70 км – на рівні не модернізованої РСЗВ «Смерч». Про це генеральний директор КБ «Луч» Олег Коростельов розповів у програмі Security Talks. Модернізована версія «Вільха-М», із дальністю стрільби 120 км, наразі Міністерством не замовлялась. Пан Коростельов очікує, що модернізовану «Вільху-М» для української армії почнуть закуповувати по завершенню державних випробувань. Водночас Олег Коростельов повідомив, що на постачання систем «Вільха-М» вже підписаний експортний контракт. З ким саме укладені контракти він не сказав, проте натякнув, що це «багаті арабські країни, які можуть собі дозволити таку коштовну техніку». 2. Вересень 2021 "Вільху" ми серійно виготовляємо. У цьому році сотня, минулого року – сотня. Будемо ставити на озброєння "Вільху" – на більшу дальність, майже вдвічі. На 120 км. Міноборони фінансує серійне виготовлення "Вільхи", - зазначив Олег Коростельов. Також планово тривають роботи зі створення іншого знакового замовлення – першого дивізіону берегової версії РК-360 МЦ "Нептун". "Міністерство оборони торік підписало договір і дало гроші аж у грудні, 29-го. Дали 30% авансу – ми почали працювати, потім нам дофінансували до 70%, і зараз ми половину комплексу зробили, але здавати його будемо в першому кварталі наступного року", - розповів Генеральний конструктор – Генеральний директор.
![]() Нарешті знайшов підтвердження своїх здогадок від фахівця:
*До масштабного російського вторгнення, жодна з країн-партнерів не зробила висновки з нашого воєнного досвіду і з наших можливостей ведення війни. Вони вважали, що тривалого спротиву росіянам ми не чинитимемо, і якщо Україна не вистоїть, то опір ми будемо чинити у форматі партизанської війни. Тому, перед російським наступом нам давали хіба що стрілецьку зброю, «Джавеліни» та «Стінгери». По суті, нас сприймали як такий собі Талібан. А тепер, звісно, наші західні союзники змушені багато в чому змінювати і своє ставлення до нас і свої концепції ведення бойових дій. * Ключові слова - до масштабного вторгнення. Сприймали, як такий собі Талібан. Ще цікавий факт, як хтось готувався раніше: "– Наведу один приклад: ми з 2015-го року намагалися 92-гу механізовану бригаду переозброїти на БТР-4Е. Втім, за сім років, всієї техніки так і не отримали.".
![]() Re: Напад росії і білорусі на Українуталібан? країна в центрі Європи, трошки корумпована, бідна, але не так давно володіла ядерною зброєю і мала технології для будування ракет (типу Сатана SS-18) і найбільший в світі літак (Мрія) у влади після 2019 було потужне бажання поцілувати пуйлу дупу (подивитись у очі не вийшло) і заміритися на роки (з братами московськими), але у хуйла були на Україну інші плани(він заздрив царю Петру першому і мріяв "собиранием земель рюских") впевен, що Порошенко зробив би на порядок-два більше в плані підготовки до вторгнення, зараз вже не секрет, що 4 місяці були в наявності для цього ![]() если бы совок делал акцент на победу над идеологией то народ мог бы начать задавать неправильные вопросы так как идеология совка во многом перекликалась с фашизмом. да даже больше - фашистская Германия много заимствовала у совка тех времен. а так раз победили Германию значит только там фашизм. ![]() Re: Напад росії і білорусі на УкраїнуБТР-4 було виготовлено всього 126 до початку війни 2022
![]() ЛАДу читати уважно шевелячи губамиСвій трудовий шлях я розпочав у сімнадцять років на фабриці нетканих матеріалів у Рівному. «Клейовий цех», куди мене направив суворий кадровик, напевно, ветеран КГБ, представляв собою дві чи три величезні японські машини, які, не сходячи з місця, виробляли тонку матерію, що підкладають усередину піджаків, аби ті краще тримали форму.
Але щось із тими машинами було не так — клей, що мав просякати крізь бавовняно-синтетичну заготовку, зрадницькі застрягав у залізній сітці, крізь яку мав просочуватись. Як наслідок, машину щогодини зупиняли, аби я разом із таким самим пацаном знімали ту сітку і везли її за територію фабрики, перекидаючи за паркан. Там, на вогнищі з дощок розбитих ящиків та іншого фабричного мотлоху, ми випалювали той клей доти, доки металева сітка не ставала знову чистою. Звісно, мене тоді зацікавила оця технологія, що не зовсім личила японській машині. У цеховій «курилці» я віднайшов купу кольорових рекламних проспектів до тої машини з фото і текстом англійською. У час поміж черговим тяганням сіток я дізнався, що цією машиною, яка звалася «Вако Койокі», мала б керувати одна людина. У нас же цим займався цілий цех із майстрами, бригадирами, робітниками, профспілковою, комсомольською та партійною організаціями і начальником на прізвище Науменко. Як я зрозумів, отой клей був у нас не японський і тому мені, і таким як я, знаходилася робота. Також я думав над тим, навіщо було тягнути до Рівного дорогу японську техніку, аби угробити її врешті не тим клеєм, віскозою та всім іншим помноженим на кваліфікацію наших фахівців. З часом я про це все забув. Тим більше, що серед усього японського, що прийшло до нас за останні десятиліття, я жодного разу не чув більше назви «Вако Койокі». Відповідь, чому саме, виявилась несподіваною та на диво актуальною. Я дізнався, що ота «Вако Койокі» була насправді, як тепер кажуть, «фірмою-прокладкою», яка під прикриттям поставок виробничого обладнання завозила до СССР заборонені товари військового призначення, допомагаючи режиму Брежнєва обходити американські санкції. Точно так само, як і тепер. Лише режим цей вже не наш і займаються цим вже інші фірми. Мені ж залишається тішитись тим, що на тій фабриці я попрацював недовго. А значить, не дуже сильно допоміг агресивному СССР зміцнювати свою боєздатність.
![]()
я бы сразу спросил почему не празднуем победу на сталинизмом? Нам говорили "война с гитлеровской Германией" и "победа над гитлеровской Германией". Вопросов не возникало. поэтому странно читать Лада что оказывается в 1945 СССР и союзники победили нацизм. Разве что случайно. Сомневаюсь, что вообще стояла такая задача. Её уже позже придумали, чтобы увековечить героизм советской армии. Так же как и сейчас воюем со всей рф, а не какой-то определенной её идеологией. Потому что налоги каждого русского идут на войну. И невозможно вычленить запутинец он или кто-то ещё. Кричал в 2014 Крым наш или нет. Наверное, потом тоже будут украшать эти события бантиками и подавать их иначе, как будто Украина боролась с путинизмом а рускийнарот белый и пушистый. Фигня это всё.. Востаннє редагувалось Wirująświatła в Нед 07 тра, 2023 18:47, всього редагувалось 3 разів.
![]()
спільне і там і там "соціалізм", тільки в одному випадку націонал, а в іншому інтернаціонал (глобалісти по-модному)
|
|