fox767676 написав:проснулся в холодном поту от одной лишь мысли что эта шайка скрытых троцкистов чуть не сохранила власть в прошлом году был бы трындец США, за ними и всему свободному миру демократско-троцкисткая сволочь гадила годами подводя весь свободный мир к капитуляции сначала восточную Европу перед путинско-чекистскими бандами а потом и остальных перед пекинско-маоистскими были в шаге от цивилизационной катастрофы
Проснулся ты от того, что сердце в фанеру начала стучать от выпитого накануне
И начал нести бред
Всё, что ты написал делает твой любимый Трамп - Европу сдаёт, перед Путиным и Мао прыгает на задних лапках ...
ЛАД написав:Если "идентичности" были разные в 1991, не сблизились за 30 лет и остались такими и сегодня, то что изменится после того, как эти территории какое-то время пробудут в составе РФ?
Холодильник перемагає телевізор. Цивілізація європейського стилю йде з Заходу на Схід. Приклад НДР і ФРН... Пройшло 45 років коли Німеччина втратила частину територій, які на 45 років потрапили під вплив совка... але економіка своєю кістлявою рукою задушила совок на території НДР....І в 1990 східні німці своїми руками зломали берлінську стіну...
fox767676 написав:в 2022 году Вашингтон должен был либо поддержать стамбульский процесс, либо дать Украине оружия столько, сколько надо чтобы оперативно выбить русских с новооккупированных территорий, пока те ни успели там закрепиться институционально и инфраструктурно. Ни то, ни то не было сделано.
Что надо сделать сейчас? Есть конкретные предложения?
fox767676 написав: Байденов, Бернса, Салливана, Блимкина, Остина нужно прогнать через Гуантанамо с подкошенными ногами, поломанными ребрами и выбитыми зубами, как китайско-московских шпионов. А потом местных гордонов-романенок туда же за компанию, чтобы их по рецептам доктора менгеле и "отряда 731" обработали
Вечно какие-то порывы кого-то жестоко наказать... Вас что в детстве все время били/наказывали?
Є такий Світан... Ніби каже правильні речі( видно воєнпенс воєнпенса чує здалеку) Одна з них Розбомбити Нафтові Підприємства, порти, газо і нафтогони і так далі...
Ніби й правильно каже Теоретично вірно і по підручниках так треба... А ми все якось не хочемо виконувати ці геніально просту річ.... От тільки поспілкувавшись з хлопцями - починаєш розуміти. Що робити - це знають всі.. Як це зробити - знає на порядок менше А може зробити - на порядок менше від тих хто знає..
От і виходить Якщо хтось показує як він зробив... то ті хто навіть ЦЬОГО не зробили - отримують унікальну можливість не набивати шишки пробуючи по своєму ( хоча й права набити шишки пробуючи по своєму в них ніхто не забирав..)
Тому Обговорювати дії Трампа чи Зеленського - тут = маразм Як варіант розвага після трудового дня (щось типу кімнат в японії де на стіні висить портрет керівника і ти в цій закритій кімнаті можеш дозволити собі висказати все що хочеш)
А от варіант як і кому і скільки задонатити на дрон , де приєднатись до волонтерської кухні, чи до плетіння маскувальних сіток - дуже навіть правильний. Тому висновок Для воєнпенсів які хочуть поговорити з такими самими але розумнішими про кіосакі - знайдіть тих хто плете сітки.. Часу море, хтось розмову підтримає , руки будуть зайняті а язик зможе молоти все що завгодно.
Німеччина остаточно відмовляється постачати Україні ракети Taurus, - Пісторіус
"Німеччина не буде постачати Україні свої ракети великої дальності Taurus, навіть попри хвилю недавніх російських авіаударів і повторний запит Києва", - підкреслив міністр.
Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що передача Україні Taurus досі залишається варіантом.
Чому внутрішні кризи б’ють по тилу сильніше за ракети Коли в країні саботуються реформи і починаються політичні репресії, атакується та сама надія, яка тримає тил Сергій Фурса
Коли крадуть надію…
Росіяни ніч за ніччю атакують міста України. Намагаючись вдарити не так по військових об'єктах, як по розуму українців. Викликати зневіру, яка має штовхати до капітуляції. Змусити людей бігти, не озираючись. Їхати з України і не повертатись. Вони не мають сили проломити фронт і тому атакую тил.
Сама собою така тактика ніколи не працювала. Ще з часів варварських бомбардувань Лондона Гітлером.
І з українцями не працює. Українці лишаються у своїй країні, навіть коли ворог намагається показати, що тут немає безпечних місць. Більшість лишається.
Але що тримає людей? Багато чого, насправді. Але для багатьох, особливо тих, хто може собі дозволити поїхати, – це надія. Надія, що коли війна закінчиться, вони житимуть у заможній європейській країні. Країні можливостей. Ця надія – великий фактор стійкості країни.
Ця надія живить українську економіку і суспільство. Стримає від відчаю молодих і не дуже молодих представників офісного пролетаріату, утримує в країні хлопчиків 15-16 років, чиї батьки вирішують не вивозити свою дитину, стимулює українських підприємців інвестувати. Ця надія тримає тил.
І раптом цю надію атакують зсередини. Коли в країні саботуються реформи й починаються політичні репресії, то удар іде не тільки по реформаторах і борцях з корупцією. Атакується та сама надія, яка тримає тил.
Хіба може ця надія вижити поряд із кроками, які ведуть до авторитаризму? Риторичне запитання.
Навіщо терпіти війну, якщо після неї ми станемо маленькою Росією?
Навіщо лишатись в країні, де не буде змін і де всі спроби вибудувати верховенство права саботуються?
Чи стане країна членом ЄС, якщо держава рухається до автократії? Чи будуть вибори після війни відкритими і чесними, коли зараз ми бачимо ганебні практики, наче списані з дій Путіна?
І ці запитання, ці кляті запитання. Питання, що руйнують надію. Вичавлюють її навіть із затятих оптимістів.
Всі ці запитання з'являються в головах людей. І велика частина відповідей може змусити людей зневіритись і поїхати. Ефективніше, ніж "шахедні" атаки.
Немає більшого злочину під час війни, ніж забирати у людей надію. Ніщо не послаблює український тил сильніше, ніж втрата надії на гідне майбутнє після війни. Там, де росіяни не здатні викликати зневіру, можуть впоратись наші можновладці. І дуже не хочеться, щоб у них вдалось. І надія, що вони отямляться, ще не вмерла. Надія, що хтось важливий з ЄС зателефонує і скаже "так не можна" – і скаже це таким тоном, що буде зрозуміло, що не можна. Ця надія ще жива. Вона ж помирає останньою… https://www.liga.net/ua/politics/opinio ... -za-rakety
1 Я ділюсь 30-річним досвідом 2 Добрий він чи поганий, підходять такі алгоритми дій чи ні, буде людина ознайомившись з цим досвідом так робити чи модернізує його під себе( або повністю відкине) -кожен вирішить сам для себе. Тобто для тих хто збирається рухатись в тому ж напрямку в якому я почав рух 30 років тому - це корисно. Дуже зручно подивитись хто і де набив шишки і обійти ці місця.
А чим ділишся ти? Досвідом читання книжок? Так книжки треба читати.. а далі то що? Фонтануєш трьома прізвищами... - так в мене кількість цих прізвищ більша, бо я по роду діяльності деколи ЗМУШЕНИЙ був почитувати теоретиків 19-го століття бо якраз їх праці відповідали тій каші в головах , яку намішав совок українському суспільству.
Тому Досвід практика каже Перше - розділи проблему на три частини Сьогоднішню - вона на тебе впливає найсильніше Завтрішню - ти ж маєш уявляти куди йдеш , а тому можеш припустити що тебе чекає Вчорашню - ця проблема виникла з тих помилок які ти вже накоїв і заважає тобі рухатись...
найменше ресурсів( якщо ти звичайно рухався поступово а не кидався з крайнощі в крайність під впливом різних авантюристичних теорій) - забирає вчорашня проблема, бо тобі треба просто мінімізувати її вплив( як правило вирішити повністю те що було - практично не можливо , можна мінімізувати) Трошки більше тресурсів забирає ЗАВТРІШНЯ... бо реальних проблем ще немає , але віртуальних вже можна було намалювати десяток Максимальну кількість ресурсів відбирає СЬОГОДЕННА.. бо це ресурси які ти ПОВИНЕН витратити на мінімізацію вчорашньої , закласти підвалини для вирішення майбутньої і ЖИТИ СЬОГОДНІ...
Так от те що ти робиш - це ЗАВАЖАЄШ ЖИТИ СЬОГОДНІ тим хто ще не визначився куди їм до розумних чи до красивих.