Отечественная экономика остается слишком зависимой от спроса на внешних рынках. И эту зависимость следует балансировать развитием производства, ориентированного на внутренний рынок. То есть импортозамещением.
.........
Ммм. Может это эффект выходного дня, но мне кажется, что автор цитируемой статьи не в состоянии понять отличие импорта от экспорта?? Авторов, допускающих такие ляпы, я в дальнейшем стараюсь не читать.
Це Вам так здається.Перечитайте ще раз уважно цитату Ukrainian і я думаю Ви і в майбутньому його читатимете, бо він написав вірно, ніякого ляпу там немає.
Аlександр написав:Еще бы преимущественно в нацвалюте люди сбережения держали. Интересно, сколько сейчас стоят гривневые купюры 1992 года выпуска в хорошем или отличном состоянии? Дороже 4-х номиналов?
І мені це цікаво. Під час реформи 1996р. зберіг на пам*ять всі номінали купоно-карбованців від 100 до 1000000 по одному екземпляру в ідеальному стані (деякі навіть в обігу не побували). А ще зберіг так звані "Зразки", тобто купюри які випускались Національним банком для використання в повсякденній роботі касирів для візуальної звірки із купюрами, що надходять від клієнтів до кас банків, з метою уникнення прийому фальшивих купюр або для навчання новеньких касирів. Під час реформи, по завершенню обміну купоно-карбованців на гривню, на вимогу НБУ "зразки" мали бути знищені створеними у банках комісіями - але взяв гріх на душу і не знищив, а зберіг для нащадків.
Дякую за інформацію. На жаль вдома збережені купоно-карбованці не тримаю, тому зараз не маю можливості переглянути їх дати випуску із вказаною інформацією у Вашому посиланні. Треба ще буде пошукати вдома по шухлядах і купони, здається деякі номінали теж повинні були зберегтись. По купонах у свій час не додумався, як по купоно-карбованцях, залишити на пам*ять по одному екземпляру різних номіналів. А до купонів були ще й купони, які використовувались разом з радянськими рублями. Хто пам*ятає? Я дуже добре пам*ятаю, бо був тоді молодим начальником відділу в областному управлінні банку "Україна" і безпосередньо сам разом з інкасаторами НБУ розвозив по всій області до районних відділень тонни цих купонів. Тонни без перебільшення,возили на броньованому Камазі, працював як вантажник, бо у відділеннях в основному жінки, доводилось допомагати з вивантаженням цих купонів з машини до сховищ. Бувало за день не справлялись, доводилось ночувати у якомусь райцентрі, а зранку розвозити залишок по остальним відділенням.Цікавий був час.
Сеть банкоматов в Украине в 2013 году впервые за всю историю уменьшится. Сокращение составит от 2% до 5%.
1. Избыточность сети
Украина «перебанкомачена», то есть банкоматов более чем достаточно для обслуживания существующих клиентов. Например, по банкам-клиентам UPC среднее количество транзакций по снятию наличных на 1 АТМ составляет приблизительно 2000 в месяц. А банкомат может обслуживать в месяц около 5000 транзакций без особых проблем. Разумеется, есть банкоматы-чемпионы, где число операций — свыше 10 000 в месяц. Но есть и такие, где их не больше 500. То есть даже существующая сеть могла бы спокойно обслуживать минимум в 2.5 раза больше операций. При этом рост числа снятий наличных в банкоматах замедляется и составляет не более 10% год к году, и перспективы его ускорения нет — скорее, наоборот.
2. «Пожилой» возраст
Проблема старения сети банкоматов в ближайшие годы только усугубится, так как сети АТМ начали расти с начала этого века практически с нуля. Даже при сроке службы около 10-12 лет с каждым годом банкам потребуется все больше денег на ремонт и замену старых банкоматов, поэтому о расширении сети многие банки даже задумываться не будут.
3. Банкоматные объединения
Банки понимают, что сеть банкоматов перестает быть конкурентным драйвером. Конкуренцию сегодня преимущественно определяют бренд и присутствие на рынке, продвижение, организация продаж и обслуживания, тарифная политика и т.д. А банкоматы — это, скорее, часть необходимой и достаточно дорогой инфраструктуры, потому возникли объединения сетей разных банков, которые хорошо покрывают всю страну. Вступив в такое объединение, банк теперь хорошо подумает, стоит ли устанавливать новый публичный банкомат без привязки к какому-то крупному з/п проекту или отделению.
4. Перемешивание
Некоторые банки пошли еще дальше: после снижения платежными системами платы за обслуживание в чужих сетях они начинают предлагать бесплатное снятие в любом банкомате. Если такая практика себя хорошо зарекомендует, это еще больше усилит нежелание банков покупать новые АТМ, так как клиенты просто «перемешаются» и потеряют привязку к банкомату своего финучреждения. Тем более, это удобно для клиентов: увидел ближайший банкомат и снимай без мысли о дополнительной комиссии. Но согласятся ли банки на такое массово, покажет время.
5. Экономия — всему голова
Основная же причина уменьшения числа банкоматов — бережливость банков. Она-то и движет финучреждениями к поиску новых способов снижения затрат и повышения доходов в сети АТМ. Потому, я думаю, что 2013 год пройдет именно в этой плоскости, продолжится оптимизация сети — перемещение, аутсорсинг, деинсталяция, объединения.
mike41 написав:Кармелюку Шановний Пане! По-перше, хоч із запізненням, дякую Вам за спогад про АПБ. У мене такі самі враження і вдячність за фінансову підтримку (і депозитніми відсотками, і дивідендами) у найгірші часи. Банк "горів" кілька років, і депозити були закриті без втрат. У Харківської дирекції справи були непогані. Ми допомогали її керівництву битися за "Україну" аж до пам"ятного голосування у Раді. Коли для прийняття законопроекту про підтримку банку не вистачило лише десятків голосів. Сталося так, говорили тоді, тому, що дехто вирішив: "нема банку - нема архівів". По-друге. Щодо нинішніх справ. Клієнти не можуть змінювати правила гри, що встановлені банками. "Щось не подобається в угоді? Так ми вас не тримаємо",- це ще відносно ввічлива менеджерська відповідь. Проте клієнти мають право діяти у рамках цих правил на свою користь. Надто активна протидія цим спробам з боку банківських працівників за певною межею починає паралельно економії на процентних видатках спричиняти втрату ресурсної бази. Не говорячи про імідж. Гадаю, місцева "дочка" ВТБ це вже відчула (у порівнянні із Сбєром напевно), і довелося більше просити у Москві, в заможної "мами"
Спасибі за добрі слова. І хоча я пішов з банку ще напочатку 1994р., задовго до його краху, але ностальгія за ним і за проведеними там молодими роками залишилась. Згоден в Вами на 100%.
Аlександр написав:Еще бы преимущественно в нацвалюте люди сбережения держали. Интересно, сколько сейчас стоят гривневые купюры 1992 года выпуска в хорошем или отличном состоянии? Дороже 4-х номиналов?
І мені це цікаво. Під час реформи 1996р. зберіг на пам*ять всі номінали купоно-карбованців від 100 до 1000000 по одному екземпляру в ідеальному стані (деякі навіть в обігу не побували). А ще зберіг так звані "Зразки", тобто купюри які випускались Національним банком для використання в повсякденній роботі касирів для візуальної звірки із купюрами, що надходять від клієнтів до кас банків, з метою уникнення прийому фальшивих купюр або для навчання новеньких касирів. Під час реформи, по завершенню обміну купоно-карбованців на гривню, на вимогу НБУ "зразки" мали бути знищені створеними у банках комісіями - але взяв гріх на душу і не знищив, а зберіг для нащадків.
В хід пішли нафталінові переддевальваційні статейки про нумізматичну цінність вітчизняних фантиків. Значить пан Джоппо на підході.
Козак-характерник де Ви знаходите своїх козаків? Я намагався знайти зображення славного Кармелюка і знайшов не одне, але всі вони за своїм розміром були більші, ніж вимагається для аватару на даному форумі.
Клавдий Шифер написав:
