Купуємо для здачі в ОРЕНДУ Львівську Нерухомість!

Vadim V - поставил "плюс".
Это я, как родившийся на территории частного дома, построенного руками дяди родной тетки и руками отца, и где отец, будучи водителем, свез из разных питомников и посадил лучшие саженцы лучших фруктовых деревьев, вам говорю.
Кто не имел свою усадьбу, не косил газоны, не вырывал бурьян - так чтобы не было ни одного следа вообще присутствия сорной травы, не покупал газонокосилки бензиновые, электрические, а, кроме того, и триммер - все будет рассказывать, что содержание своей территории в приличном виде - легкий труд...
Это - нелегкий труд...
Очень нелегкий и почти ежедневный труд...
Награда только одна: вышел вечером к своему собственному пруду с бутылочкой Брюта, сел на лавочку, открыл бутылочку - карпики плещутся - налил в бокал для шампанского - посмотрел, как пузырьки идут - выпил бокал - выкурил сигаретку - карпик проплыл мимо в пруде - звезда новая засветилась на небе - лепота...
Но это - нелегкий труд...

Но это - нелегкий труд...

некоторые считают, что этот труд еще и приятный.
Знаю людей, которые считают иначе и тупо закатали 10 соток плиткой от края до края
Недалеко от меня есть интересный участок, хозяева лет 10 назад решили, что народу нужен большой теннис и на этом можно заработать, взяли и засыпали свой огород щебнем, сделали покрытие ,сетку натянули ...
Но что-то бизнес-идея не выстрелила
Из хорошего -полоть там ничего не надо

...я вже писав, що "підтримав" плюсами пости про сусідів....
Але! - хотів ще висловити думку з іншого ракурсу:......от ви знайшли будинок "своєї мрії", де по сусідству - мінімум сусідів..... та й не впритул до вас..... - та й ви ще для надійності обгородили свій маєток трьох-метровим муром, щоб сусіди вас не турбували і до вас не заглядали......

..... і от, одного разу, чисто випадково, або і "по наводці" до вас навідуються троє/бандитів/грабіжників/зеків........ і ви вже лежите на підлозі з паяльником у дупі , тихо стогнучи і проклинаючи себе, зате те, що ви немаєте ні сусіда, який голосно смаркає/кашляє/пердить/ригає ..... чи то з великою собакою, яка голосно гавкає/виє/скавулить/пищить ..... - але ПРИБІЖИТЬ вам на допомогу!!!

(і посипляться зараз відповіді: - "та ніхто не прибіжить!" / "та кому нахрін, потрібне твоє життя!
" / та кому захочеться висовуватись?!" і т. п.)
- правда?

та ніхто не прибіжить!

Щоб ніхто не "прибіжав" - дійсно треба, щоби оточуюча ситуація та рівень життя були нормальними.

Наприклад, чому в Нідерландах платять безробітному таку суму допомоги, що у нас рідко який професор отримує та ще й дають гроші додатково на оренду житла? Тому що БАГАТА держава піклується про безпеку своїх громадян: голодна людина є небезпечною.
Сита та зігріта людина є доброю та лагідною.

Однак і цього мало. Навіть перебуваючи неголодним і зігрітим збоченець залишається збоченцем...

Коли я гуляв просто так по Beverly Hills - Los Angeles - там вулиці приватних забудов - з інтересом розглядав архітектуру приватних будинків - з надією зустріти або Тома Круза або Пенелопу Круз - помітив на стовбах таблички із змістом типу того, що "за Вами саме зараз наглядають сусіди і в разі, якщо вони відчують небезпеку - негайно викликають поліцію".
Це, наприклад, мене дуже лякало - я зразу відходив геть від приватних будинків...
Колективна відповідальність за безпеку.
Це виховується роками дисятиріччами століттями...

В нас цього немає... на жаль, думаю, і не буде...

Якось від одного фахівця з охорони почув слова, які мене здивували: "Високий надійний паркан із метода захисту власника оселі від злодія легко перетворюється в надійний захист цього самого злодія від сторонніх очей та сторонньої допомоги власнику..."
Бо за високим парканом ще й нічого не видно і не чутно...
І ніхто Вас не врятує...

Я сам ледве залишився живим, коли мене ледь не зарізав ножем злодій у кабіні ліфта...
Було якесь чудо, додане із тим, що буквально перед нападом прочитав поради психолога, як треба себе вести у разі, коли зустрівся із нелюдом...

До речі, нелюдь може бути зовсім не у вигляді лохматого грязного чудовиська...
Того разу мені "повезло" - нелюдь був одягнений у чудовий чоловічий костюм із білою сорочкою та краваткою... на чому я і "купився"... зайшовши разом із незнайомою людиною у ліфт багатоповерхівки...
А ніби-то все було так безпечно: вхід у будинок - кодовий замок... я набрав код - двері відкрилися і за мною якось так "прослизнув" дуже охайно одягнений хлопець... незнайомий - але не всіх же мешканців ви знаєте в обличчя, вірно ж?
Він - а не я - натиснув кнопку виклику ліфта - але там була особливість натискання кнопки - треба було натискати трохи "лівіше" - я якось так і подумав, що хлопець "не наш"... ліфт якось не йшов, наче щось відчуваючи... В мене було миттєве бажання не сідати у ліфт... піти пішки... але раптом зайшов сусіда з поверху 5 - і ніби-то ситуація стала безпечною... Поїхали втрьох... Сусіда війшов на 5 поверсі... я натиснув кнопку 8... ліфт зрушив і зразу той хлопець натиснув кнопку "СТОП". ліфт зупинився і навпроти мого живота я побачів лезо ножа.
- Давай гроші! Швидко!

Особливих грошей в мене не було... у задньому кармані чоловічих брюк була якась дрібничка... у гаманці за замочком - про всяк випадок - купюра в 100 доларів... і все...
Я відкрив гаманець та показував зміст злодію...

Тут головне - треба трохи "заспокоїти" злодія - він нервується більше за жертву - я про цей "прийом" зовсім недавно прочитав - від психолога - я почав щось таке "базікати", щось весь час тихо говорити - було якось багато слів - відкриваючи почергово відділення мого гаманця і показуючи якісь візитки і коментуючи кожну візитку - ніби-то навть даючи йому змогу навіть читати ту кожну візитку - зовсім його збила з пантелику моя заява про "оці таблетки" (цитрамон) які "...ось повинні допомогти в лікуванні але не допомогли..." - я щось таке молов про лікування цитрамоном - він дивився на мене вже якось розгублено - тому що мова йшла не про гроші - істерики не було - я стояв дуже спокійно - відчуваючи, що саме зараз він може просто пірнути мене в живіт, якщо з мого боку буде хоч якийсь рух...

Раптом ліфт зрушив з місця і почав рухатися...
Злодій дививися на кнопки ліфта і нічого не міг зрозуміти - він їх не натискав, але ліфт рухався...
Секунда - дві - шість... Двері відкрилися - злодій стояв спиною до дверей - я лицем - і у проємі відкритих дверей побачив - не повірите - сусіда по квартирі - Івана...
Получилося, що злодій інтуітивно відчув небезпеку - бо стояв спиною до когось незнайомого... була секундна пауза... Всі завмерли... Тут я сильно закричав:
- Іване! Це вбивця!

Злодій почав виходити спиною з ліфта... його пересування було обмежено відстанню між дверима та Іваном...

Як потім сказав Іван - він в першу мить нічог не зрозумів: він просто зайшов у будинок, викликав ліфт, ліфт прийшов - двері відчинилися - він побачів мене - піджак - краватка - побачив хлопця - піджак - біла сорочка - і раптом почув, як я закричав:
- Іване! Це вбивця!

Вбивця миттєво вихопив у мене з рук мій гаманець і побіг до дверей виходу...

Ви думаєте все закінчилося? Все тільки починалося...

Не буває в цьому світі випадковостей...
Так було, що я в цьому під'їзді піклувався про лампочки, роботу ліфтів (дзвонив у Технічну підтримку, коли він не працював) і таке інше... Коли прийшов час замінити двері на залізні та поставити кодовий замок - то це була саме моя ініціатива поставити замок не так, як зазвичай - сам замок на дверях, а - для "зменшення ваги залізних дверей" (я ж типу самий "вумний") - поставили сам важкий замок на ту частину дверей, яка не відкривалася...
Якщо хочете - "наверле"...
Злодій кинувся до виходу - там у тамбурі було темно і він ніяк не міг намацати кнопку, яку треба було натискати на корпусі замка дверей - замка не було!!!!

Ми з Іваном підбігли вдвох до дверей - побачили, що злодій тупо не може відкрити вихідні двері - почали його намагатися бити ногами в спину - він повернувся - ніж у нього знов шидко опинився у руках та почав оборонятися, розмахуючи ним у наш бік... Ми вдвох (!!!) насідали на нього в темному тамбурі з двох сторін...

"Против лома нет приема!" - згадав я...

У тамбур вели ще одні двері... З дерева... я миттєво відірвав від дверей 2-х метрову накладку - рейку - і ось в руках у мене вже був довгий спис...
Іван бив злодія ногами, увертаючись від ножа, а я почав бити злодія тим списом прямо в обличчя...
Раз - удар!
Іван - удар - йому - перед обличчям - ніж!
Два - удар!
Третім ударом списа я б вибив злодію око або розтрощив би ніс або рота: злодію нема куди було тікати: віни притиснувся спиною щільно до дверей та намагався вже врятуватися...

Третій удар списом....
Він не відбувся: раптом двері за спиною злодія відкрилися і він майже "вивалився" на двір...

Не буває в цьому світі випадковостей...
Десь за тиждень до цього ми з ОСББ зробили "обхід" тих квартир, хто не платив за комунальні послуги... Були вдома і в однієї крупної за розмірами пані, увішаної золотими побрякушками - але грошей на ОСББ в неї не було... Обіцяла погасити борг...

Це саме вона - де її чорти носили??? - як раз підійшла саме в цю мить зовні до дверей та настиснула кнопки кодового замка... Двері відкрилися миттєво - вивалився із дверей злодій.... він не впав... а, може, й впав, але підвівся - все було несподівано та миттєво - і побіг...
Ми з Іваном побігли за ним...
Я закричав: "У нього мій гаманець!" (було шкода купюри в 100 долярів, хі-хі).
Злодій біг... ми бігли вдвох різними шляхами, намагаючиь впіймати...

Головне тут: рівно під прямом кутом до траєкторії злодія рухався так собі простий чоловіче років з 35...
З подивим дивися він на охайно одягненого хлопця, який швидко біг, і на двох телепнів, які женуться за ним...
Я закричав: "Лови злодія!"
Не повірете - той чоловік відразу відреагував - і побіг рівно поперек злодію.
Злодій зупинився, бо йому дорогу перекривав цей реально герой - на мить замислився - і раптом кинув у того реального сміливого героя мій гаманець прямо в обличчя - іншого варанту захисту в нього не було...

"Есть только миг
между прошлым и будущим -
Именно он называется жизнь"

До речі: слова з моєї улюбленої пісні...

Нам з Іваном вистачило цієї миті...

(текст далі було видалено модератором)

P.S. Не намагайтеся нічого повторити - у ліфті багатоповерхівки зарізали насмерть мого однокласника Євгена - світла йому пам'ять... Про перший юнацький хлопчачий секс я дізався від нього. Євген встиг залишити на цьому світі доньку... і все...

это была поседня капля. Последний гвоздь в гроб новостроя! Никаких новостроек! Никаких высоких домов с лифтом!

это была поседня капля. Последний гвоздь в гроб новостроя! Никаких новостроек! Никаких высоких домов с лифтом!

... а Ви знаєте, що і в лісі можна загубитись і в річці - втопитись.......- то може, і грибів не збирати і рибу не ловити?

... а взагалі, колеги, давайте ближче до профілю гілки

... то що там вже з "Хмельницьким парком" - суд відбувся, вже НЕ зносять?......бо, як для здачі, то там ніби хороше місце по локації і ціна приваблива(була, бо тепер не дивився)
....а які ще б, шановне панство, запропонувало варіанти/об'єкти для здачі?(на моменті)

... а взагалі, колеги, давайте ближче до профілю гілки

... то що там вже з "Хмельницьким парком" - суд відбувся, вже НЕ зносять?......бо, як для здачі, то там ніби хороше місце по локації і ціна приваблива(була, бо тепер не дивився)
....а які ще б, шановне панство, запропонувало варіанти/об'єкти для здачі?(на моменті)

Відкупились від садіка 100 квартирами із загальних 600.
відлистайте назад - була стаття - на іншій гілці - про нерухомість у Львові.
там жеж ж були описи цього "чудо-комплексу"
не беріть там хати

...я вже писав, що "підтримав" плюсами пости про сусідів....
Але! - хотів ще висловити думку з іншого ракурсу:......от ви знайшли будинок "своєї мрії", де по сусідству - мінімум сусідів..... та й не впритул до вас..... - та й ви ще для надійності обгородили свій маєток трьох-метровим муром, щоб сусіди вас не турбували і до вас не заглядали......

..... але ПРИБІЖИТЬ вам на допомогу!!!

(і посипляться зараз відповіді: - "та ніхто не прибіжить!" / "та кому нахрін, потрібне твоє життя!
" / та кому захочеться висовуватись?!" і т. п.)
- правда?

Випадок:
знімав помешкання у приватному будинку (1 поверх, на 2-му - власники) один поважний бізнесмен років 50-ти. Їздив на кубіку (гелендваген). Бізнес - магазини на Південному. Розійшовся із жоною, взяв собі молодшу набагато...
Ситуація: Заборгував він кільком кремезним хлопакам якусь суму грошей. Ті спочатку намагались забрати по доброму, не віддавав. Одного вечора, коли він заїжджав кубіком у ворота садиби - зупинив, пішов відкривати браму, тільки вертатись до машини - вибігло здається 3фацетів, били його добряче, зранку усюди була кров, він сильно кричав - ЖОДЕН із мешканців довкола не вийшов на вулицю, навіть власники будинку, де він знімав. Усі, почувши крик, заглядали через фіранки, пороззявлявши роти, аж слина скочувалась із варгуль з цікавістю спостерігаючи за процесом буцання того боржника із опонентами. Хлопці, добряче його віддухопелили і швиденько ретирувались (напевно треба було другого боржника до тями приводити). Потім приїхала тоді ще міліція, невідомо хто викликав, побродили, посвітили ліхтариками тай поїхали собі, зранку приперлись ще раз, опитали усіх сусудів, хто що бачив - НІХТО НІЧОГО НЕ БАЧИВ І НЕ ЧУВ, усі тихо спали, змучені тяжкою працею