asti написав:А валюта всё прет и прет!
Рейд на 24,3 неостановим
|
|
Додано: Пон 11 лис, 2019 12:34
А процентні ставки і доходи за депозитами у Вас які? "Реальні чи мальовані"? Дивно у вас виходить... Тут читаємо тут не читаємо... По внескам з.п. у собівартості продукції - може в агро воно у Вас так і виходить. Але я, наприклад, виробляю запчастини до ексковаторів. Ось, наприклад, потрібен комплект під ЕКГ-6 , до якого входить конічна втулка. Її вартість за кіло - 350 грн. Сировина коштує 130-140 грн. (береться звичайно не чушка, а лом). Плюс електроенергія. Інше - заробітна плата. Я вже писав - спробуйте знайти людей для маленького ливарного цеху. Просто людей, не фахівців. А виробляти ніхто не хочу - зате продавати - не має проблем. Посередників - купа. От ще одне питання. Кольорові метали імпортовані, курс ревальвував на 20% з початку року, чого ж вартість чушки у ціні виросла з початку року на 15%-20%? Востаннє редагувалось lrs7719 в Пон 11 лис, 2019 12:40, всього редагувалось 2 разів.
Додано: Пон 11 лис, 2019 12:34
Кредиты за 20%. По кредиткам ставка под 40%. Еще у банков на балансе 300 миллиардов ОВГЗ по пиковой доходности. В такой ситуации ставки занижают только жадные дочки евро банков, думающие что на украине поголовно темные лошки, которым можно впаривать булшит в обмен на сказки про супер надежность.
Додано: Пон 11 лис, 2019 12:40
Кардіограма ліквідностіВітаюсь совсіма! Коррахунки - 45 191,31(44 563,37 + 627,94) млн. Овернайти дебіт - 13,5%(14,5%) - 15 027(29 221 − 14 194) млн. Овернайти кредіт - 17,5%(18,5%) - 0,00(0,00 + 0,00) млн. Рефинансування залучили 15,5%(16,5%): 130,4(2)-132(2)= - 1,6 Двотижневі залучення НБУ 15,5%(16,5%): 57 707(60)+15 791(32) - 0 = 73498(57 707 + 15 791) Загальна ліквідність 45 191,31 + 15 027 - 0.00 = 60 218,31(73 784,37 − 13 566,06(+ 2 514,68)) млн. гривень. НБУ в пʼятницю купив небагато всього 2 млн.дол. чим і додав на коррахунки 48,96 млн.грн. І Автономні чинники додалиали + 2177,58 млн.грн. Знову додали непогано готівки зменшивши на - 1823,75 млн.грн. коррахунки. Та ось Державна казначейська служби України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб насипалили + 4 015,88 млн.грн. Бюджетнікам видають зарплатню, і під це підкріпляють всіх готівкою. Та Загальна ліквідність сильно впала аж на − 13 566,06 млн.грн, і вона нижче середнього значення. Хтож зʼїв ліквідність  57(61) банк дослухався того, що лепше гроші тримати на овернайтах, ніж на коррахунках, та овернайти дуже сильно сіли, аж на − 14 194 млн.грн. Проте, коррахунки трошки підросли всього на + 627,94 млн.грн., хоча і залишились меньше нормативу ліквідночті. Як бачимо, зменьшення ліквідності визначило зменьшення овернайтів. Так куди у більшу доходність пішли гроші? Отож у пʼятницю ворожив НБУ  1) Йому повернули двотижневе рефинансування 132 млн.грн., та знову залучили 130,4 млн.грн. На різницю -1,6 млн.грн. це вже зменшило ліквідність. Та це все одно копійки. 2) І ось, як на мене не очікувано, та НБУ дав змогу розмістити кошти під 15,5 % (це на 2 відсотки більше овернайтів) провівши додатковий аукціон по залученню грошей на двотижневі свої сертифікати з регулювання ліквідності. Ось туди і піщли гроші аж на сумму 15 791 млн.грн. Гррошей для купівлі доляра мало. Винен НБУ, який гарненько підсушив ліквідність, і це перед наступним аукціоном. Хоча вчора мали повернути купони за ОВДП, та був вихідний і гроші прийдуть лише сьогодні. А це 8 928 135 933,00 грн. Здається сьогодні буде попит на завтрашнійй доляр для аукціону! Першоджерела: ВО PS Вторинний ринок. Зміни ОВДП за пʼятницю: - НБУ без змін 337063,3 млн.грн.; - Банки знову продали на 241929,38 − 242109,42 = −180,04 (− 1 106,63) млн.грн.; - Юрособи навпаки знову трохи прикупили на 20511,14 − 20491,69 = + 19,45(+ 58,01) млн.грн.; - Фізичні також купили і це вони КУПИЛИ ЛЕВОВУ ЧАСТКУ ОВДП аж на 3525,19 − 3411,32 = + 113,87(+ 47,7) млн.грн.; - А нерезиденти впевненно йдуть до 100 млрд.грн. і купили остаток, хоча і всього на 99221,90 − 99175,17 = + 46,73 (+ 1 000,92) млн.грн. Хай щастить!
Додано: Пон 11 лис, 2019 12:52
Проблема у великій кількості посередників в Україні перед кінцевим споживачем. Десь бачив дослідження, що в Україні їх більше ніж у Європі, але не можу знайти посилання. (може хтось допоможе знайти. Там у дослідженні була картинка із ілюстрацією) Всі ці посередники працюють, щоб коефіцієнт ROI наближався до 100% за мінімально короткий період (1-2 роки). Бо не відомо, що буде завтра. Тому ріст цін у нас відбувається більше як геометрична, а не арифметична прогресія. НІХТО у нас не скорочує свої доходи, а перекладає їх на споживача. Це веде до здорожчання кінцевої продукції та втрату ринку на користь імпорту. А низький курс тільки прискорює цей процес. Без девальвації ябо якісних змін в державі ми стрімко йдемо до повторення сценарію 2012 року. Тоді всі теж купались у грошах. Чи я помиляюсь?
Додано: Пон 11 лис, 2019 12:57
По деповідсотках, власне зараз вони десь і відповідають реальній інфляції. Зменшенням відсотків зараз гроші тільки виженуться з БС у валюту, оскільки передумов вкладати в справу поки не створили. Можна трохи зменшити відсотки, але якщо збільшити розмір гарантованої суми в 2-3 рази. Якщо у Вас зп складає 40-50% собівартості і це не дорогі ювелірні вироби ручної роботи чи кошики з лози або банні віники з дубового гілля, тоді це не добре. метал виріс в ціні, оскільки це продукція меткомбінатів, які орієнтовані на експорт і вони зараз втратили з 27,5 до 24,5 (відсотків 15) через курс, от і компенсують це на внутрішньому ринку (я цей феномен раніше уже описував, і, оскільки в них доля експорту більша, то на внутрішньому підняли не на 12-15% а на 20-25%). Ось і питання монополій і їх вседозволеності. І ще раз повторю, доки є попит по такій ціні і товар купують, доти ціну ніхто рухати не буде, ні у нас ні на любому іншому ринку.
Додано: Пон 11 лис, 2019 13:03
У вас виходить класична помилка виробника. Ваше виробництво без якісного збуту нічого не вартує. Ніхто не зобов'язаний купляти вашу продукцію за максимальними цінами і продавати із мінімальною маржею. Подивіться на успіх всіх бізнесменів які в Україні мають вагу. Всі вони щось виробляють, але у них свій маркетинг та збут. За рахунок цього фірми розвиваються. Без власного збуту робота теж можлива, але це аутсорсинг на іноземного замовника або місцевого посередника. Уклали контракт і вперед.
Додано: Пон 11 лис, 2019 13:05
Интересно, в связи с завтрашним аукционом, чего будет больше - продажи доллара для покупки гривневых ОВГЗ, или продажи гривни для покупки валютных ОВГЗ?
Додано: Пон 11 лис, 2019 13:10
Повністю підтримую. Ось де "собака зарита". Пригадую років сім тому, підприємство на якому я працював купляло сталеві труби у Словаччині, бо там було дешевше ніж в Україні від Пінчука чи Ахметова. хотілось би, щоб наші пересічні громадяни голосували "гривнею"... Але здебільшого саме через монополії вони просто не мають інших варіантів.
Додано: Пон 11 лис, 2019 13:27
Производство, оптовая торговля и розничная торговля - это совершенно разные типы бизнесов, с разной стратегией и подходами. Собственный сбыт давно ушел в прошлое, фирменные магазины имеются, но в целом просто как часть рекламного бюджета в основном. Есть какие-то редкие отклонения типа Рошен и то они существуют параллельно со сбытом в других торговых сетях.
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
