Surfer написав:Офигеть , обвалисты, получающие временную выгоду от обвала гривны, за 28 лет наркоманской экономики так и не став конкурентноспособными на внешних рынках , не научившись работать, выезжая из раза в раз на курсовых аферах , делающую бедным свою раб силу, выезжающими фактически за чей то счет, пытаются обвинить стороников возврата курса, искуственно обваленной гривны сывочолым, в получении временной выгоды. Как в старые недобрые времена - Производители заднеприводного в широком смысле этого слова ЗАЗа негодуют, обязуя всех платить непомерные налоги на приобретения качественных авто. А при курсе 8 они все просто помирали , торгуя "ниже себестоимости". И чья бы мычала ? Вот они упыри как есть.
Поки ще ранок. Дозволю собі офтоп. Не рівняйте все під одну гребінку. Ви непевне думаєте, що будь яка країна із розпростертими обіймами готова прийняти наш експорт і сказати давайте ще. Ви глибоко помиляєтесь! Всюди стоять загороджувальні бар'єри. Від наявності сертифікатів GLOBALG.A.P. (для дрібних фірм) до квот на ввезення та загороджувальних мит (для великих). По деяким товарам навіть якщо курс буде 40 - це не призведе до суттєвого росту експорту, а тільки збільшить доходи експортерів. Ну і щоб ріс експорт - потрібно більше вробляти. А хто готовий збільшувати виробництво в час нестабільності та воєнних дій та під час виборів нового президента? От вам і відповідь на ваше запитання. Так, звичайно є винятки у вигляді певних власників бізнесів які просто подвоїли чи потроїли свої доходи при рості курсу. Але це питання складне. Адже воно рано чи пізно приведе нас до того, що будь який інвестор вибираючи чи реінвестувати прибуток у виробництво чи просто його захомячити, спочатку дивиться на ситуацію в країні. Я згідний із вами, що девальвація із 8 до 28 була занадто великою. Але ми вже її відіграли. Все забудьте! Зараз нові реалії і вони прямо прив'язані до теперішнього курсу валют.
Овернайти дебіт - 9%(11,5%) - 15 022(13 290 + 1 732) млн. Овернайти підросли трохи більше коррахунків.
Загальна добова ліквідність 64 719,26 + 15 022 - 0 = 79 741,26(76 484,24 + 3 257,02) млн. гривень.
Загально добова ліквідність виросла!
НБУ додав 978,89 млн.грн. ліквідності купивши десь всього 40 млн.долярів. Та вчора посприяло Казначейство додавши аж 3,7 млрд.грн. На те Інкасаця миттево зʼїла більше третини від доданого. Вона знову додала готівки в оббіг, знизивши коррахунки. Та й і Інші щось там несуттєво забрали.
Коррахунки виросли. Овернайти виросли. Зрозуміло, що і Загально добова виросла.
Цікавина Сьогодні зʼявились нові нормативи резервування. Вони с 10.02.2020 виросли на 4,118 млрд. грн. і склали 60408,74 млн.грн.
Мабуть змога підвищити рівень валютної позиції вдвічі дає себе знати. Та й непонятки з рістом коррахунків за рахунок овернайтів якраз в цей час стають зрозумілими. Та вже сьогодні дохідна частина ліквідності збільшилась більше за коррахунки.
Realist написав:Запитайте у бізнесу на скільки вони конкурентні на зовнішніх ринках? Велика частина нашого експорту була за рахунок демпінгу та високих цін на ринках продукції? Запитайте у бізнесу, як при гострому кадровому голоді платити гідні зарплати працівникам які виросли при курсі 28, а зараз курс 24? Запитайте у бізнесу яким чином вони можуть захистити внутрішній ринок від іноземного виробника якщо 90% високотехнологічного обладнання яке необхідно для виробництва продукції виготовляється не в Україні і поступає сюди із 5-10% націнкою (ми країна 3-го світу і це плата за ризик)? Запитайте у бізнесу як їм конкурувати із іноземним виробником в процесі оновлення основних фондів при наших кредитах у 15-20%? "Не кажіть гоп поки не перескочите". Процес експорту інерційний (контракти). Дайте хоча б два квартали 2020 року пройде. От тоді і повернемось до розмови. Якраз приблизно рік буде як курс нижчий за 25 грн.
Якщо наші бізнесмени можуть конкурувати тільки за рахунок у 3-5 рази нижчої зарплати, то навіщо здався такий бізнес? Не стане їх, прийдуть інші.
Про зарплати взагалі не зрозуміло. Коли гривня девальвує, то ніхто не спішить підвищувати зарплати, бо "ми ж у гривні все рахуємо". Рахуйте в гривні й тоді, коли є невелика ревальвація.
Про обладнання теж щось суперечливе. Воно ж теж дешевшає при ревальвації.
Високі кредитні ставки якраз є наслідком постійної девальвації гривні. Тому першочергове завдання для фундаменту довгострокового розвитку економіки - стабільна національна валюта.
Основна причина падіння українського екпорту полягає в кризових явищах у світовій економіці, а не ревальвації гривні.
Повторюю, нема прикладів успішних країн з валютою, що постійно девальвує, як і країн, де локомотивом економіки є сільське господарство. Радше навпаки, економіка США, Швейцарії цілком добре почувається в останні роки, незважаючи на зміцнення їх валют