matroSkin написав:Я в монетарному комітеті не засідаю і взагалі так, з дивану, міркую. Лагард може 2% діференціал тримати (0 ставка - 2 ІСЦ), Пауел може 5, а ми шо? в нас тіки 2% наразі. Я_ж_не_лох Кажу Вам, хлопці косплеять трохи великх дядєк. Далі дозвольте Вас спрямувати сюди: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komenta ... -2021-roku ...
Дякую, зрозумів Вашу точку зору! Та ми ж не великий Союз, та ми не друкуєм валюту для разрахунків у цілому світі! До чого ж нам та інфляційна політіка???
Навпаки, стриманою дефляційною політікою, ми можемо повернути своїх імігрантів додому! Це моя точка зору.
matroSkin написав:НБУ теж каже, слідом за ДССУ, 9,5% ІСЦ у травні р/р. Щось ми тут хлопським розумом не розуміємо, про підрахунок річної інфляції. Там реально 13 місяців сидить, я слідом за Вами пальцем по екрану водив та губами шевелив, перерахував... червень20 - травень21: 9.1% за 12 міс. виходить.
matroSkin написав:Але це фігня, якщо порівняти з макропрогнозом НБУ (ІСЦ 8% скориговану там малють - та то таке, а ось ІВЦ та дефлятор вразили мене у саму печінку) Раджу, якщо не бачили, заглибитись у Інфляціний звіт за квітень на нього лінк там таки - у коменті до ІСЦ травня). Зокрема, про облікову: ... 3.4. Монетарні умови та фінансові ринки Підвищення та подальше утримання ключової ставки на рівні 7.5% у 2021 році та першому кварталі 2022 року сприятиме зниженню фундаментального інфляційного тиску,поліпшенню очікуван ьта в підсумку – поверненню інфляції до цілі у 2022 році. Вища, порівняно з країнами –ОТП, інфляція в Українізумовлюватиме ревальвацію РЕОК гривні у 2021 році, що погіршуватиме конкурентоспроможність українських товарів. Відновлення економіки та програми державної підтримки сприятимуть подальшій активізації кредитування. Після двох поспіль підвищень облікова ставка залишатиметься незмінною протягом року. Зростання фундаментального тиску на ціни та погіршення інфляційних очікувань визначатиме необхідність утримання ключової ставки на вищому рівні, ніж очікувалося раніше. Прогноз Національного банку України передбачає збереження облікової ставки на рівні 7,5% до кінця року. З огляду на поточну інфляційну динаміку цього має бути достатньо для приведення інфляції до цілі 5% у першому півріччі 2022 року. Жорсткіша монетарна політика за інших рівних умов знижуватиме інфляційний тиск через курсовий канал. Вона має також позитивно відобразиться на інфляційних очікуваннях, оскільки підтвердить наміри НБУ повернути інфляцію до цілі. Після підвищення облікова ставка певний час залишатиметься нижче нейтрального рівня, що матиме стимулюючий вплив на економіку. У 2021 році РЕОК гривні поступово зміцнюватиметься внаслідок більшої внутрішньої інфляції, ніж в країнах – ОТП. Зниження інфляційного тиску у 2022 році сприятиме стабілізації РЕОК гривні. ... Якщо я вірно зрозумів наведене, НБУ стоїть перед диллемою: підняти трохи облікову, щоб стримати інфляцію (в теорії) та трохи захистити наші з вами гаманці, одночано пустивши "курсовий канал" під 27 та 33, через приплив нерезів під підвищену ставку... або ну його, "зберегти поточні політики"(як дорослі дяді та тьоті) та захистити кишені стейкхолдерів уряду, підримати бюджет етц.
От я і кажу - "поганою мітлою". "Тормозять", не поспівають за інфляцією!
ВО
Хай щастить!
Востаннє редагувалось s0v7a в П'ят 11 чер, 2021 17:01, всього редагувалось 7 разів.
Офіційний курс гривні до іноземних валют за 1 одиницю Починає діяти з..............11.06.2021..........14.06.2021 дата розрахунку.............10.06.2021...........11.06.2021 Євро................................32,989..................32,7905...-0.6% Долар США.....................27,1068................27,0404...-0.24% После полудня доллар потерял еще около половины копейки. Открылись на 1.5 копейки ниже вчерашнего закрытия. После утреннего кофе, с запаздыванием отыгрывая падение доллара в мире, достаточно резко опустились на 3 копейки. После этого снижение стало более спокойным. За 25 минут опустились на 2 копейки. В это время участниками рынка был замечен регулятор с тайными интервенциями, который мягко пытался тормозить движение. Котировки ненадолго приостановились, но вскоре опять стали снижаться. Опустившись на 1.5 копейки снова остановились. Не исключено, что эта остановка стала результатом активизации действий НБУ, но данных об это пока нет. В мире доллар, снижавшийся со вчерашнего вечера, с началом нашей сессии пошел в рост и уже почти отыграл утраченные позиции. Справочный курс встретили котировками 27.0200 - 27.0400, что на 6.5 копеек ниже открытия. Предположение о активизации НБУ вскоре подтвердилось. Незадолго до полудня НБУ вышел с откровенной интервенцией, и котировки уперлись в его ставку. После полудня на полкопейки приподнялись, но сразу же вернулись обратно. Больше движений не было. По сообщениям "с полей" обороты после обеда нулевые. В мире доллар после полудня продолжил рост и сейчас торгуется на недельных максимумах. Официальный курс, как и справочный, встретили котировками 27.0200 - 27.0400. За день упали на 6.5 копеек относительно открытия и на 8 копеек относительно вчерашнего закрытия. Если в начале торгов укрепление гривны выглядело скромно на фоне упавшего доллара, то сейчас, когда доллар резко вырос, оно выглядит весьма существенным.
Этот день в истории: 2020 - 26.5999 (-4) +45 2019 - 26.2990 (-8) +83
matroSkin написав:... або ну його, "зберегти поточні політики"(як дорослі дяді та тьоті) та захистити кишені стейкхолдерів уряду, підримати бюджет етц.
...імхо, оберуть саме цей варіант, але який, в перспективі, буде курс гривні - питання
s0v7a У тому і справа, що в Експрес-випуску ДССУ №67 у першому ж рядку воно так і є (9.5%): Травень 2021 до Січень-травень 2021 до квітня 2021 грудня 2020 травня 2020 січня-травня 2020 Споживчі ціни 1,3 6,1 9,5 8,0
matroSkin написав:s0v7a У тому і справа, що в Експрес-випуску ДССУ №67 у першому ж рядку воно так і є (9.5%): Травень 2021 до Січень-травень 2021 до квітня 2021 грудня 2020 травня 2020 січня-травня 2020 Споживчі ціни 1,3 6,1 9,5 8,0
matroSkin.
Дякую, побачив!
Оце статисти! Хай виправлять помилку і не соромляться!
Мабуть то в них обмовка за Фрейдом! Бо в них на думці, що до такої позначки треба облікову підняти
Україна з початку червня імпортувала 15,7 млн кубометрів природного газу, весь обсяг йде з угорського напрямку, повідомив глава ТОВ "Оператор ГТС України" Сергій Макогон, пише "БізнесЦензор".
"Дуже повільно, але вже почався імпорт газу для закачування. Зараз він становить лише 3 млн кубометрів на добу. Імпорт з початку місяця склав 15,7 млн кубометрів, причому 100% біло імпортовано з Угорщини, а не зі стандартного словацького напрямку", - зауважив Макогон.
Всього з початку року було імпортовано 577 млн кубометрів, з них 511 млн кубометрів (88%) - з Угорщини.
Макогон додав, що відкриття віртуального реверсу Оператором ГТС в минулому році дозволило диверсифікувати джерела поставок і створити конкуренцію між ними.
Раніше, як повідомлялося, Кабмін доручив забезпечити на середину жовтня наявність запасів природного газу в підземних сховищах країни в обсязі не менше 17 млрд кубометрів.
Як повідомлялося, Україна в минулий опалювальний сезон використовувала свої "підземки" в режимі відбору більше півроку - з 20 жовтня 2020 року, увійшовши в опалювальний сезон із забитими майже під зав`язку ПСГ в обсязі 28,44 млрд кубометрів. З опалювального сезону 2020/2021 років Україна вийшла з запасами 15,29 млрд кубометрів.
Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ), як і раніше, перебувають у тісних дискусіях щодо програми stand-by, спрямованих на завершення її першого перегляду та виділення другого траншу, повідомив представник МВФ Джеррі Райс (Gerry Rice), пише "Інтерфакс-Україна".
"Певного прогресу досягнуто, але для завершення першого перегляду більше потрібно", - сказав він на традиційному брифінгу у Вашингтоні в четвер.
Райс, не розкриваючи деталей, нагадав, що метою визначених у рамках програми заходів є, зокрема, покращення управління в Нацбанку та законодавства про банківський нагляд, середньострокове зниження бюджетного дефіциту, посилення антикорупційної вертикалі та судової системи.
Нагадаємо, 9 червня 2020 року МВФ затвердив нову 18-місячну програму stand-by для України на SDR3,6 млрд (близько $5 млрд) із негайним виділенням $2,1 млрд першого траншу.
Після виділення першого траншу було намічено чотири перегляди програми - за підсумками червня, вересня і грудня цього року, а також червня 2021 року із завершенням цих переглядів відповідно 1 вересня та 1 грудня цього року і 15 травня і 15 жовтня - наступного. Розміри другого і третього траншу - по $700 млн, третього - $560 млн і завершального четвертого - $980 млн. Передбачалося, що віртуальна місія щодо першого перегляду програми працюватиме 13-23 липня, проте цей план був порушений.
Віртуальна місія щодо першого перегляду програми stand-by, що тривала з кінця 2020 року, у середині лютого завершилася без рекомендації про виділення другого траншу, а голова представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман заявив про необхідність додаткових дискусій і більшого прогресу з боку України.
Серед проблемних питань залишаються, зокрема, ухвалення закону про Вищу раду правосуддя та зняття побоювань МВФ щодо втручання в роботу НАБУ та САП. Для позитивного результату потрібне також ухвалення вже внесених до Верховної Ради нових поправок до закону про Нацбанк і банки, а також більша ясність стосовно бюджетних планів на 2022 рік та аудиту COVID-фонду.
Міністр фінансів Сергій Марченко очікує надходження другого траншу у вересні цього року, а в правлячій партії "Слуга народу" розраховували в травні ухвалити всі необхідні для цього закони, проте це питання було перенесено на червень.