Напад росії і білорусі на Україну

тут питання чисто економічне: а) посудомийка в селі за 100 км від райцентру має зарплату 0 грн (бо нема роботи), б) посудомийка в райцентрі чи облцентрі буде мати наприклад 10тис грн але 5 год в день буде тратити на дорогу, в) посудоймийка в Празі має 1000 евро (і вище). Як на мене вибір очевидний.
Звідсно і в Україні можна було заробити багато грошей, але не кожен народився щоб стати ІТ-шником, чи розкрутити вдалий бізнес і т.д. Жити хочуть всі, і робота в ЄС дає кожному цю можливість.

в) посудоймийка в Празі має 1000 евро (і вище). Як на мене вибір очевидний.

Самая большая ошибка - это видеть европейские ЗП и не учитывать европейские затраты

Ну зарабатывает посудомойка 1000 ойро в Праге и что ?
а сколько она потратить на налоги, жильё, комуналку, питание ?

в) посудоймийка в Празі має 1000 евро (і вище). Як на мене вибір очевидний.

Самая большая ошибка - это видеть европейские ЗП и не учитывать европейские затраты

Ну зарабатывает посудомойка 1000 ойро в Праге и что ?
а сколько она потратить на налоги, жильё, комуналку, питание ?

Це вже 10 питання.
Питання №1 Як посудомийці з села виїхати в Прагу? Враховуємо що посудомийці вже 40-50-60 років, у неї сім'я, діти. Знання мови звичайно нульове, ніколи за кордоном не була. Ось вона все кине і повалить в Прагу.

тут питання чисто економічне: а) посудомийка в селі за 100 км від райцентру має зарплату 0 грн (бо нема роботи), б) посудомийка в райцентрі чи облцентрі буде мати наприклад 10тис грн але 5 год в день буде тратити на дорогу, в) посудоймийка в Празі має 1000 евро (і вище). Як на мене вибір очевидний.

Тільки у варанті а) - є своє житло і город
у варіанті б) - є купа варіантів залежно від графіку, можливості хоча б тимчасово жити в місті, або орундувати, і взагалі, посудомийка - не довічний діагноз. Так чи інакше в цьому варіанті є більш-менш реальні способи переїхати, орендувати, якісь перспективи потім купити своє але ближче. При цьому маючи "запасний аеродром".
варіант в) - житло - тільки винаймати, що з'їсть майже весь заробіток, "городу" немає, витрати в рази вищі, ніж порівняно з попереднім варіантом, є мовний бар'єр, тому все набагато складніше з перпективами, громадянкою не стане (хіба заміж вийде), майже ніяких перспектив заробити на своє (хіба що на своє в Україні), коли не стане сил працювати - або повертатися назад в село без нічого, або маргінальне життя в приймах, або на шиї в дітей. Ні, в принципі, є й більш оптимістичні сценарії, відкриє власний бізнес, заробить на всі базовій й небазові потреби, прилаштує дітей, забеспечить старість у Празі. Ймовірність оцініть самі

в) посудоймийка в Празі має 1000 евро (і вище). Як на мене вибір очевидний.

Самая большая ошибка - это видеть европейские ЗП и не учитывать европейские затраты

Ну зарабатывает посудомойка 1000 ойро в Праге и что ?
а сколько она потратить на налоги, жильё, комуналку, питание ?

Це вже 10 питання.
Питання №1 Як посудомийці з села виїхати в Прагу? Враховуємо що посудомийці вже 40-50-60 років, у неї сім'я, діти. Знання мови звичайно нульове, ніколи за кордоном не була. Ось вона все кине і повалить в Прагу.

Выезжают аж бегом. Особенно сейчас . Вместе в детьми и семьей. Вот только мужей вынуждены тут оставить, это трагедия для людей, сколько семей разъединено

К сожалению действительно выезжают на "попробовать" как с деньгами, так и без.
Сейчас барышня мылит в Ирландию на 3 +- месяцв. На бумаге все красиво, посмотрим по факту.
А обещают (и знакомые такое имеют) жилье бесплатно (тут как повезет какое именно, номер в отеле, или в семье, или апартаменты), еда бесплатно, и 200+ юро на взрослого, 40+ юро на ребенка В НЕДЕЛЮ.
у нее трое детей, и она сможет получать полтораху в месяц. У себя в банке ей платили ,(а может продолжить дистанционно работу ) 12-13 т грн. Хочет подтянуть язык в их среде (тут сомневаюсь) и скопить немного.
Те, кто без детей, будут спокойно до года сидеть , иметь подработки и в ус не дуть, если тут работали на минималку.

в) посудоймийка в Празі має 1000 евро (і вище). Як на мене вибір очевидний.

Самая большая ошибка - это видеть европейские ЗП и не учитывать европейские затраты

Ну зарабатывает посудомойка 1000 ойро в Праге и что ?
а сколько она потратить на налоги, жильё, комуналку, питание ?

Це вже 10 питання.
Питання №1 Як посудомийці з села виїхати в Прагу? Враховуємо що посудомийці вже 40-50-60 років, у неї сім'я, діти. Знання мови звичайно нульове, ніколи за кордоном не була. Ось вона все кине і повалить в Прагу.

в Західній Україні в 99% людей є родичі які давно живуть/працюють за кордоном. тому без проблем можна виїхати. особисто знаю багато прикладів виїзду на роботу в ту же Чехію після 45 років (діти виросли - потребуюють не маминих поцілунків а грошей на оплату освіти і квартир)

[2]

Це вже 10 питання.
Питання №1 Як посудомийці з села виїхати в Прагу? Враховуємо що посудомийці вже 40-50-60 років, у неї сім'я, діти. Знання мови звичайно нульове, ніколи за кордоном не була. Ось вона все кине і повалить в Прагу.

Выезжают аж бегом. Особенно сейчас . Вместе в детьми и семьей. Вот только мужей вынуждены тут оставить, это трагедия для людей, сколько семей разъединено

Рынок труда в Европе не резиновый. И одна "условная посудомойка" никак не сможет обеспечить сколь-нибудь приемлемую жизнь семье и престарелым родителям.

И бегут в основном от бомбежек и из-за потери жилья, многие надеются только на пособие.

Можливо комусь потрібна порція позитиву на тлі важких новин, в яких ми живемо достатньо давно.

Був на ПП Шегині пару годин (доречі, черг нема ні в один бік) , так за цей час зайшло 2 окремі групи українських військовослужбовців в формі. Я не звертався до них, але впевнений, що вони повертались з навчання і підготовки на західну техніку. Думаю це вже безперервний потік. Майбутнє наших ЗСУ - техніка країн НАТО. А далі і до членства недалеко.

тут питання чисто економічне: а) посудомийка в селі за 100 км від райцентру має зарплату 0 грн (бо нема роботи), б) посудомийка в райцентрі чи облцентрі буде мати наприклад 10тис грн але 5 год в день буде тратити на дорогу, в) посудоймийка в Празі має 1000 евро (і вище). Як на мене вибір очевидний.

Тільки у варанті а) - є своє житло і город
у варіанті б) - є купа варіантів залежно від графіку, можливості хоча б тимчасово жити в місті, або орундувати, і взагалі, посудомийка - не довічний діагноз. Так чи інакше в цьому варіанті є більш-менш реальні способи переїхати, орендувати, якісь перспективи потім купити своє але ближче. При цьому маючи "запасний аеродром".
варіант в) - житло - тільки винаймати, що з'їсть майже весь заробіток, "городу" немає, витрати в рази вищі, ніж порівняно з попереднім варіантом, є мовний бар'єр, тому все набагато складніше з перпективами, громадянкою не стане (хіба заміж вийде), майже ніяких перспектив заробити на своє (хіба що на своє в Україні), коли не стане сил працювати - або повертатися назад в село без нічого, або маргінальне життя в приймах, або на шиї в дітей. Ні, в принципі, є й більш оптимістичні сценарії, відкриє власний бізнес, заробить на всі базовій й небазові потреби, прилаштує дітей, забеспечить старість у Празі. Ймовірність оцініть самі

Мені трохи смішно це читати. Я вам пишу з особисного досвіду. Я живу біля Ужгороду, маю родичів по всій області. Десятки тисяч земляків (якщо не сотні) успішно працюють за кордоном багато років - ще з кінця 90-х. У когось лише чоловік, у когось навпаки, багато є таких що їдуть разом (діти або дома ящо старші, або теж з батьками). Цілі династії працюють в Чехії - а купляли квартири, будували будинки у нас дома.
Типовий портрет жінки-заробчатки : а) вік 35-50 р, діти виросли, треба помогти з освітою / побудуватися / купити квартиру. Сімейний стан : незаміжня/розлучена або чоловік теж там / або чоловік невиправдовує сподівання у фннансовому плані