в данной ситуации язык это как пароль-ответ. свой-чужой. так как на нас напали московиты. во время ВОВ попробовали бы вы заговорить на немецком на улице. и язык является одним из столпов идеологии ненавистничества из-за которого идут убивать украинцев. потому как не крути - но сознательный переход русскоговорящих на украинский это более правильный выбор чем уперто разговаривать на русском. хотя бы на время войны.
Ну да. Ещё была АССР немцев Поволжья. До августа 1941. По аналогии можете предложить депортацию русскоязычных. Правда, небольшая проблема - у нас нет Сибири.
ЛАД написав:Я хоть раз поднимал здесь вопросы вины Порошенко/Зеленского? Хоть раз начинал обвинять кого-то из них в сегодняшней ситуации? Прочитайте чуть выше посты pesikot и sergey_sryvkin. Это из свежего. И не самое характерное.
Я всё ждал, пока ты вспомнишь обо мне Так вот, тебе лучше читать меня или sergey_sryvkin, медленно шевеля губами
Но ты хочешь советский союз, где все поют одну песню
А поводу вины Порошенко или Зеленского То достаточно того, что ты поддержал выброс из эфира трёх каналов. Это прекрасно отображает твою позицию
ЛАД написав:Вы занимаете позицию, аналогичную Эмнести интернешнел в их отчёте о нарушении правил войны ВСУ.
Та ні, я просто займаю позицію, зачно ближчу до pesikot и sergey_sryvkin, але вважаю, що це зараз не на часі, і категорично не згоден з їхніми методами. "Російськомовні патріоти" в своїй більшості - це просто жертви русифікаторської політики імперії(якщо не вони то їхні батьки). Стокгольмський синдром, таким людям потрібна терапія, а не тиск. Але по суті ситуації це не міняє. Вони вас провокують, але саме ви, пробуючи відстояти свою позицію, реально часом перетворюєтесь на агентів впливу москви, на жаль...
Востаннє редагувалось sashaqbl в Пон 15 сер, 2022 15:32, всього редагувалось 1 раз.
vitaliian написав:Язык=культарная ценность которая к пуйлу и дебильной русне отношения не имеет
Автор - пиши ще ))).
Як боролися з українською мовою. Хроніка заборон за 400 років Українську мову обмежували, забороняли і відміняли протягом останніх чотирьох сторіч. Офіційно - циркулярами, указами, законами, анафемами тощо. З
"Історична Правда" пропонує згадати, скільки разів за останні 400 років намагалися обмежити вживання української.
---------
1622 — наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні "Учительного Євангелія" К. Ставровецького.
1696 — ухвала польського сейму про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.
1690 — засудження й анафема Собору РПЦ на "кіевскія новыя книги" П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радзивиловського та інших.
1720 — указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.
1729 — наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.
1763 — указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1769 — заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.
1775 — зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
1789 — розпорядження Едукаційної комісії польського сейму про закриття всіх українських шкіл.
1817 — запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.
1832 — реорганізація освіти на Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.
1847 — розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.
1859 — міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку латинською.
1862 — закриття безоплатних недільних українських шкіл для дорослих в підросійській Україні.
1863 — Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: "жодної окремої малоросійської мови не було і бути не може".
Консул Росії: Україну придумали австріяки, а українську мову - комуністи
1864 — прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.
1869 — запровадження польської мови в якості офіційної мови освіти й адміністрації Східної Галичини.
1870 — роз'яснення міністра освіти Росії Д.Толстого про те, що "кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечно повинно бути обрусіння".
1876 — Емський указ Олександра про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень.
1881 — заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.
1884 — заборона Олександром IIІ українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.
1888 — указ Олександра IIІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.
1892 — заборона перекладати книжки з російської мови на українську.
1895 — заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.
1911 — постанова VII-го дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах Росії.
1914 — заборона відзначати 100-літній ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1914, 1916 — кампанії русифікації на Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
1922 — проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У "теорії" боротьби в Україні двох культур — міської (російської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
1924 — закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 — закон Румунського королівства про зобов'язання всіх "румун", котрі "загубили матірну мову", давати освіту дітям лише в румунських школах.
1925 — остаточне закриття українського "таємного" університету у Львові
1926 — лист Сталіна "Тов. Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У" з санкцією на боротьбу проти "національного ухилу", початок переслідування діячів "українізації".
1933 — телеграма Сталіна про припинення "українізації".
1933 — скасування в Румунії міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
1934 — спеціальне розпорядження міністерства виховання Румунії про звільнення з роботи "за вороже ставлення до держави і румунського народу" всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 — постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) "Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей", відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947 — операція "Вісла"; розселення частини українців з етнічних українських земель "урозсип" між поляками у Західній Польщі для прискорення їхньої полонізації.
Акція "Вісла" - останній акт польсько-української трагедії
1958 — закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960-1980 — масове закриття українських шкіл у Польщі та Румунії.
1970 — наказ про захист дисертацій тільки російською мовою.
1972 — заборона партійними органами відзначати ювілей музею І.Котляревського в Полтаві.
1973 — заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського "Енеїда".
1974 — постанова ЦК КПРС "Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік", де вперше проголошується створення "нової історичної спільноти — радянського народу", офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках" ("Брежнєвський циркуляр").
1983 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік" ("Андроповський указ").
Книговидання в УРСР: скільки російською і скільки українською
1984 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи".
1984 — початок в УРСР виплат підвищеної на 15% зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.
1984 — наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.
1989 — постанова ЦК КПРС про "законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної".
1990 — прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної.
ЛАД написав:Те, кто не хочет Притуле, могут перечислить Чмуту. Хотя я этого не понимаю.
Тим не менше, я теж вважаю, що є певний відсоток, який перерахує швидше Кошовому, ніж Притулі чи Чмуту(хоч "Повернися живим" і намагаєтсья максимально дистанціюватися від будь-яких політичних сил).
Возможно, Вы правы. Но для меня логика непонятна. Я считаю, что вообще достаточно одного крупного фонда Чмута. И могут быть мелкие, решающие задачи обеспечения одного какого-то конкретного батальона/полка/бригады.
Я поступаю проще: перечисляю часть пенсии и все выплаты ВПО через Дию в фонд United24.
vitaliian написав:Книги сжигать будем? А звезду давида на спину пришивать?
До речі за книги, хто знає, при забороні російськомовного публічного контенту з бібліотек їх вже видалили (про спалили ще не питаю)? В зірка Давида тут до чого? Може краще тризуб?
Sidus написав:, вы не уехали из Ирпеня? Как там вообще, вы в эпицентре ада оказались?
ну до ада ещё далеко, хотя условия далеко не сахар.
Я уже уехал, те кто остались сегодня набирали талую воду из подземного паркинга. Вода - проблема номер 1.
По улицам города лежат трупы, которые никто не собирает, фактически город - серая зона, нельзя сказать что он оккупирован... сейчас там работают наша тероборона и дрг противника.
vitaliian написав:я встретил войну в маленьком городке откуда до любой границы 400+км так вот сразу закрылись все аптеки (те что в пешей доступности), обменки, мелкие магазины и большинство сетевиков (по пальцам посчитать кто работал).
При том, что даже в Чернигове всё сразу не закрылось. Многое работало А по нам гатылы
vitaliian написав:Книги сжигать будем? А звезду давида на спину пришивать?
До речі за книги, хто знає, при забороні російськомовного публічного контенту з бібліотек їх вже видалили (про спалили ще не питаю)? В зірка Давида тут до чого? Може краще тризуб?
pesikot где написано что я 24.02 сидел в Ирпене? там написано что на 12.03 я ОТ ТУДА УЖЕ УЕХАЛ. По другой причине. Не из-за начала войны. Войну я встретил в другом городе.
Востаннє редагувалось Wirująświatła в Пон 15 сер, 2022 16:15, всього редагувалось 3 разів.
mephala написав:
