Валютний ринок в контексті ДС

Интересно, в каком виде будет существовать экономика в следующем году, в свете обещания НБУ отказаться от станка? Да и остальные пункты меморандума с МВФ интересные, типа повышения собираемости налогов и сборов, урезания расходов и т.д.

Киев 40,50/40,65 немного подросли

Запорожье
40,55/40,90
42,35/42,90

40,55/40,80
42,40/42,50

Давайте трохи про терміни. Якщо ніхто не бажає питати, то буду відповідати.

Грошова база та грошова маса – що в них однакове та в чому різниця, й що правильніше називати грошима, зростання чого свідчить саме про емісію.

Що в них загальне? Загальне – це агрегат М0 або готівка поза банками – в нашій країни її відсоток суттєвий. На 01 листопада – це 624 ярд грн. Ще є готівка, яка знаходиться в банках – на 1 листопада це 43 ярдів грн. Тут вже відмінність – в грошовій базі це враховано, в грошовій масі (агрегатах М) – ні. Чому дані на 1 листопада – бо останні агрегати М є тільки на цю дату.

Агрегати М1 та М2 – це М0 плюс гроші на рахунках в банках від фізичних та юридичних осіб. М1 від М2 відрізняються лише тим, що до М1 входить лише поточні суми, а в М2 – й строкові. Для мети розмови це несуттєве, тому зразу переходимо до М2. На 01 листопада – це 2,3 трлн грн - 624 ярда грн М0 плюс 1,7 трлн грн вкладів. Але вкотре звертаю уваги – НБУ в М1 та М2 враховує й гривневі, й валютні вклади – великий привіт всім, хто використовує М2 для розрахунку курсу. З 1,7 трлн грн вкладів грн – 1,1 трлн грн, валюта – десь 600 ярдів грн. десь – тому що в різних звітах цифри трохи різняться, чому не знаю. Але порядок цифр вірний.

В грошовій базі звісно враховані тільки грн, бо НБУ не емітує валюту. Й головна відмінність – раз в банки вкладено 1,1 трлн грн, всі вони на рахунках в банку – ці гроші банк вклав – в кредити, в ОВДП, ну й зараз велика частина в депосертифікати (хоча за суттю це залишки грошей на коррахунках в банках). От як раз ці залишки на рахунках й враховуються в грошову базу. На листопада – це 387 ярдів грн (це з депосертифікатами).

Тобто в умовній нульовій точці, коли ще немає кредитів, то М2 в грн частині та грошова база приблизно дорівнюють. Потім зі зростанням кредитів – М1 та М2 збільшується, а грошова база – взагалі не змінюється – ось це головна методологічна відмінність. При зростанні грошової бази грошові агрегати М1 та М2 збільшуються автоматично.

Зараз ми бачимо як раз таку картину, що за рахунок зростання грошової бази зростають й грошові агрегати, але повільніше, бо кредити зменшуються, а відповідно розрив між грошовою базою та агрегатами М зменшується.

Й до речі, фокус з депосертифікатами, який маскує суттєве зростання грошової бази не торкається агрегатів М1 та М2 – там це враховано.

Виходячи з написаного, кількістю грошей, які емітовано НБУ, як раз правильно вважати грошову базу, тобто готівку та залишки на коррахунках банків (з урахуванням депосертифікатів), або як ще тут називають - ліквідність банківської системи.

Якось так. Маю надію, що не дуже плутано, та було комусь цікаво

Habib
Я як працював ( цілодобово)...так і працюю( цілодобово не залежно від того є чи нема світла, бо поставив автономну систему живлення) в реальній економіці і податки плачу і ВВП створюю
І мільйони роблять так само..
а ви як виявляється бігаєте між обмінками( в періоди коли є світло/інтернет) з затиснутою в потній руці купюрою в пошуках щастя.

Реальна економіка - це завжди вирішення виникаючих проблем
багато гривні - погано
мало гривні - ще гірше
на все вистарчає - пора придивлятись до білих тапочок.

багато хто думає більше про їжу та максимум про пауєрбанки.
до того, їжу значна частина населення навіть не купує, а отримує по гуманітарці...

Маю підозру що в них немає питань куди наскирдовані гроші прилаштувати

клацніть на картинку, щоб розкрилася, а то так не вся влазить, а зменшиш розмір картинки, так піксельно робиться

в одессе генераторов, аккумуляторов и другого оборудования связанного с электроснабжением "импортированно"(+эшелоны гуманитарки) продано и продолжиться на миллиарды гр. с накруткой в 3-5 раз - стервятники...

пишуть дурню, а доводиться дивитися, а що там насправді.
хоча є привід подивитися

за 10 місяців 2022 - дефіцит товарів та послуг - 17,5 ярдів дол проти 1 ярду дефіциту за аналогічний період 2021. 10 ярдів товари, що зрозуміло та 7 ярдів послуги, що не дуже зрозуміло.

Експорт товарів впав з 50 до 34 ярдів дол, імпорт - з 54 до 44 ярдів дол.
Експорт - це метали - 7,6 ярдів дол. продовольство всього 2,4 ярдів дол, з 20,8 до 18,5.
Імпорт - машини, обладнання, транспортні засоби - майже 6 ярдів грн.

Експорт послуг на рівні, зменшення 1,6 ярдів дол, з 14,7 до 13,1 - тобто не все погано, не всі ІТ поїхали
Незрозуміло зростання імпорту послуг - було 12, стало 20 ярдів дол - які є думки, за рахунок чого?

надходження переказами - на рівні - 11 ярдів дол.
виплати по інвестиціям - за 2021 вивели 16 ярдів, за 2022 - лише 4 - ну це завдяки обмеженням.

суттєве зростання надходження по вторинним доходом - з 5,5 до 20 ярдів дол - але без коментарів, як й по руху по фінансовому рахунку. як проводиться допомога у вигляді грантів та кредитів - треба вивчати.

дефіцит валюти видно неозброєним оком. але закриває його НБУ не за рахунок резервів, а за рахунок зовнішньої допомоги.

якось так