Валютний ринок в контексті ДС

те що з 1 трлн грн на 350 ярдів нараховано резерв - іншими словами, 350 ярдів кредитів визнано проблемними, скоріше за все їх не повернуть.

то что не вернут кредиты не означает что раньше не привлекались средства на 1 трлн и что 350 ярдов привлеченных денег не нужно будет возвращать так как кредиты не вернут.

те що з 1 трлн грн на 350 ярдів нараховано резерв - іншими словами, 350 ярдів кредитів визнано проблемними, скоріше за все їх не повернуть.

то что не вернут кредиты не означает что раньше не привлекались средства на 1 трлн и что 350 ярдов привлеченных денег не нужно будет возвращать так как кредиты не вернут.

без образ, але схоже ви плутаєте дебет та кредит - мені легше, я бачу баланс перед очима.

щоб видати 1 трлн кредити свого часу дійсно було залучено 1 трлн депозитів. оскільки частину кредитів визнано проблемними, то в дебеті у вас 664 ярдів, а в кредиті - ті ж самі 1 трлн - балансується - збитком банків. доки збиток не перевищує статутний капітал - то це більше проблеми банків.

довідково, в нашому випадку майже половина цих 350 ярдів грн - це резерв на кредити Привату. в цьому випадку держава внесла ОВДП на баланс банку, щоб його вирівняти.

якось так

Висновок – тільки третина грошей вкладена в бізнес, де відсотки реально заробляються.

Тут есть один интересный момент. Как бы ни зарабатывались проценты, для возможности из выплаты в полном объеме нужна эмиссия. Иначе денег на всех не хватит, начнется дефляция, и всем будет очень плохо.

це вже теорія - % в реальному секторі можуть спокійно виплачуватися й без емісії. емісія потрібна при постійному зростанні ВВП

Відсотки по депосертифікатах – а це 80-100 ярдів грн на рік – це чиста емісія. Але вона, до речі, неявна – офіційно всі кажуть, що емісії немає.

Официально все говорят, что нет эмиссионного финансирования бюджета. Это совершенно другая формулировка, которая означает, что эмиссия не направляется непосредственно в бюджет. Если где-то утверждение об отсутствии эмиссии, выдается за официальное, это значит, что "ученый изнасиловал журналиста".
Эмиссия есть всегда и везде.

це розуміють профі. більшість населення про такі нюанси навіть не знає

Як на мене, ставка НБУ 25% - завелика, її потрібно зменшувати. Оживляти економіку потім буде важче, ніж підтримувати її зараз.

Возможно, но тут возникает вопрос пресловутой трансмиссии. По классике, снижение ставки должно приводить к оживлению экономики в целом и кредитования в частности. Вот только проблема возникла задолго до чрезвычайного повышения ставки в условиях войны. Из соображений банальной эрудиции следует, что если тогда не было достаточной возможности кредитовать, то сейчас ее не будет и подавно. Поэтому больше внимания стоит обращать на положительные последствия высокой ставки.

у високої ставки тільки одна мета - стримання інфляції та девальвації. але тоді все одно потрохи ціни потрібно відпускати. перший індікатор - це ціни на еенергію та газ. пора закінчувати епоху майже безкоштовно.

Чи може я надто переймаюсь, й все не так погано – хоча це навряд…

Проблема существует. Она достаточно серьезна. Даже слишком серьезна, чтобы быть решенной простыми методами. Если у Вас и присутствует перебор, то только в эмоциональности ее восприятия. Не мы первые, не мы последние - перенасыщение долговых рынков случается везде и регулярно. У нас есть много более актуальных проблем.
Кстати, тот факт, что прожив более года в состоянии полномасштабной войны, мы можем себе позволить обсуждать структуру банковских активов, а не где раздобыть пожрать, должен заставить нас заподозрить, что приоритеты решаемых проблем расставлены не совсем глупо.

ЗЫ Хранение средств в валюте я не назвал бы инвестицией.
ЗЗЫ Существование инвестиций, выгодных для всех - миф. Массового обогащения не бывает. Поэтому ту каждый сам за себя, причем без анонсов.

в гру "повітряних" грошей ми тільки почали грати - я вже приводив графік по долару. гра почалась в 2008, продовжили в 2012 та 2020. до цього так стрімко долар не друкували.

чим це скінчиться подивимось
але як показує попередній досвід країн, що розвиваються, - це стрибок девалу - інших варіантів не бачив. наведіть, якщо знаєте

те що з 1 трлн грн на 350 ярдів нараховано резерв - іншими словами, 350 ярдів кредитів визнано проблемними, скоріше за все їх не повернуть.

то что не вернут кредиты не означает что раньше не привлекались средства на 1 трлн и что 350 ярдов привлеченных денег не нужно будет возвращать так как кредиты не вернут.

без образ, але схоже ви плутаєте дебет та кредит - мені легше, я бачу баланс перед очима.

щоб видати 1 трлн кредити свого часу дійсно було залучено 1 трлн депозитів. оскільки частину кредитів визнано проблемними, то в дебеті у вас 664 ярдів, а в кредиті - ті ж самі 1 трлн - балансується - збитком банків. доки збиток не перевищує статутний капітал - то це більше проблеми банків.

довідково, в нашому випадку майже половина цих 350 ярдів грн - це резерв на кредити Привату. в цьому випадку держава внесла ОВДП на баланс банку, щоб його вирівняти.

якось так

не знаю хто що плутає але ви вже згодились на 1 трлн а не 664 ярди
ну і часом ви не плутаєте списання та резервування?
погані кредити ще ніхто нікуди не списав. тільки нарахував кошти на спец рахунок.
зарезервувати кошти на спец рахунку можна тільки за рахунок збитків?

пора закінчувати епоху майже безкоштовно.

Ее пора было заканчивать 30 лет тому назад.
А вот в целесообразности дополнительных социально-экономических потрясений именно сейчас я серьезно сомневаюсь. В конце концов, даже в благополучной, мирной и жутко рыночной Европе были попытки смягчить последствия дикого подорожания энергоресурсов для населения. Никто не знает, на каких уровнях все это устаканится.

але як показує попередній досвід країн, що розвиваються, - це стрибок девалу - інших варіантів не бачив. наведіть, якщо знаєте

Я также серьезно сомневаюсь в целесообразности проецирования прошлого опыта на нашу сегодняшнюю ситуацию. Она достаточно уникальна.
Вероятность девальвации я оцениваю как весьма высокую, о чем уже не раз писал. Задачу вижу в том, чтобы она произошла в тот момент, когда это нанесет минимум вреда. Но и другие варианты я исключить не могу. Уровень внешнего финансирования сейчас беспрецедентный, какой будет переход к самостоятельному плаванию, не знает никто.

Щось подивися на ситуацію в банківський системі станом на 1 березня, й вона мені не дуже сподобалась. Що саме?

Дивиться, зараз ліквідність банківської системи (залишок грошей) значна. Вкладено в банки зараз майже 2 трлн грн (це й грн, й валюта). але як їх розмістили банки. Й тут починається…
В кредитах у нас розміщено лише 664 ярди грн. В живих кредитах. Бо насправді кредитів в нас 1 трлн грн, але на 350 ярдів грн нараховано резервів.
Ще 529 ярдів грн – це ОВДП.
520 ярдів грн – на рахунках НБУ (включно з депосертіфікатами) - це наша ліквідність
Й 400 ярдів на рахунках іноземних банків – це валюта.

Висновок – тільки третина грошей вкладена в бізнес, де відсотки реально заробляються.

Відсотки по депосертифікатах – а це 80-100 ярдів грн на рік – це чиста емісія. Але вона, до речі, неявна – офіційно всі кажуть, що емісії немає.

Відсотки по ОВДП – а де держава їх візьме? – з податків в ліпшому випадку, але не в нашому. Оскільки в планах збільшення ОВДП – то % будуть сплачуватися з нових запозиченнь. Як це називається – отож, піраміда. Враховуючи кількість вільних грошей, 200-300 ярдів грн ще можливо залучити.

Загалом не дуже радісна картинка. Ця картина погіршується тим, що в країні немає інструментів інвестицій в бізнес, як фондовий ринок. Й банкам насправді взагалі непотрібні гроші клієнтів, бо їх нема куди дівати. Точніше зараз можна в депосертифікати, а потім?..

Як на мене, ставка НБУ 25% - завелика, її потрібно зменшувати. Оживляти економіку потім буде важче, ніж підтримувати її зараз.

Питання до товариства – хто знає, чи є якийсь стандарти, як оптимально мають бути розміщені гроші банками? Взагалі хтось таке досліджував, може є книжки якийсь?

Чи може я надто переймаюсь, й все не так погано – хоча це навряд…

й ще один висновок - інших шляхів інвестицій, крім як у валюту, наразі не видно...

По-перше усім католикам хочу сказати ХРИСТОС ВОСКРЕС три рази!

А я б зверну увагу на той факт, що банківська система збалансована, в неї немає мильних бульбашок і навіть більшість активів це по суті це живі гроші, а не кредити, тобто система самодостатня!!!
Немає такої ситуації, коли перші банки закредитовані по самі вуха, а кредити ніхто не збирається віддавати... бо війна і по рахункам платять тільки лохи і труси.
Ось наприклад в бензоколонці другий і четвертий банк по активам, які займають 25% ринка показали якійсь страшні збитки, може вже відрами сосуть рефінанс, щоб не збанкрутувати, така ситуація вам би більше подобалась?
Щоб не платити 200 ярдів ЗА РІК по депосертифікатам і ОВДП і мати прибуткову банківську сисему, а вливати сотні ярдів постійно і не знати чи виживуть ці банки, чи краще їх одразу під ніж?

Так що все норм, зараз форсмажок вищого левела, завдяки західній допомозі все достатньо гуд, а ось що буде після припиненя вогню побачимо, якщо доживемо, гадаю теж вирулемо, треба думати, що гірше вже позаду)))

зарезервувати кошти на спец рахунку можна тільки за рахунок збитків?

У банків є 2 типу резервів:
1. Фонди (наприклад резервний фонд), що формуються за рахунок відрахувань з існуючого прибутку. Вони обліковуються на пасивних рахунках і відносяться до капіталу банку (тобто є пасивом - джерелом коштів банку). Якщо немає прибутку - вони не формуються. За рахунок них можуть покриватись збитки банку.
2. Резерви на покриття збитків, які формуються проводкою віднесення відповідної суми на витрати. Витрати в підсумку зменшують фінансовий результат банку. Якщо доходи перевищують витрати - банк в підсумку матиме прибуток, якщо навпаки - збиток. Самі резерви обліковуються на котрактивних рахунках (тобто воний йдуть зі знаком мінус в частині активів балансу). Якщо кредит (або інший актив) під який сформовані такі резерви погашається (або продається) - на відповідну суму резерв розформовується - тобто зменшуються витрати по відповідній статті

Наступний тиждень перед Пасхою доллар скоріше на південь.

Наступний тиждень перед Пасхою доллар скоріше на південь.

100 пудів
тренд на зростання потримається до 10 травня
як завжди в цей період
помітив вже давно таке: чим ближче до суботи і до різних свят, тим спекулі (обмінки) підвищують курс долара

НБУ купил на межбанковском валютном рынке $1 млн и продал $126,34 млн.

Отрицательное сальдо интервенций составило $125,34 млн против $343,18 млн на прошлой неделе.

Ось що значить збіг гарних факторів для гривні, аграрії лили валюту, населення зливало на святковий стіл перед Пасхою, перетарені пальним нафтотрейдери взяли паузу і мало імпортували нафтопродуктів, готівкові скупщики валюти теж притормозили, бо курс укріплювався і вони чекали ще кращої ціни, все до кучі і в результаті мали рекордне укріплення гривні і відносно смішні інтервенції НБУ на міжбанку.
Що буде на наступному тижні?
Я гадаю, що потихеньку попит на валюту зросте на міжбанку, але буде відносно не значний, в межах 200-250 мільйонів.
Готівка буде теж крутитися біля позначок 37.50.
Нічого з точку зору економіки не повинно вплинути на гривню, м'яч на полі фронта, якщо там щось буде не гарне, то можливо це погано вплине на гривню.