Еміграція, заробітчанство

ви іронізуєте, але не забувайте, що завдяки сотням тисяч на фронті та сотням тисяч волонтерів у Європі є можливість бути прихистком для біженців

Намагався це пояснити рибам-шукачам "де глибже", але марно. Поточна ситуація з тимчасовим прихістком сприймається ними як само собою. "Бо ми такі красиві і самі обираємо де жити".

Так а що з прихистком не так? До війни мільйони тільки в Польщу емігрували. І після війни теж будуть емігрувать. Україні не потрібні в майбутньому ледацюги-невдахи.

якщо це дивимось в контексті еміграції, то вірогідність зайняти ту ж саму посаду в новій країни тим нижча, чим вища посада. прибирати вулиці можна однаково й в України, й в Європі. а от деякі посади майже неможливо повторити в новій країні.

й тут виникає питання житла - з низьких посад заробити собі на житло - важко чи майже неможливо - гадаю з цим погодяться всі. а дійти до рівня, щоб дозволити собі іпотеку - це вже такий квест - я гадаю його не всі проходять.

Таких людей відносно небагато. Для більшості перепонами будуть незнання мови (і небажання її вчити) та відсутність впевненості у собі. Кілька років тому дивився відео якогось "недоблогера", де він розповідав про своє життя та працю у Польші. За освітою хлопак інженер (енергетика чи залізниця - щось таке, здається), мав навіть якійсь досвід праці в Україні. І ось він на той момент вже 2 чи 3 роки був у Польші, вже й навіть мову більш-менш знав. Працював у Макдональдсі, ще десь, під кінець займався прокладкою оптоволокна. Отримував вже не мінімалку, але усе рівно небагато - щось там коло 4000 зл. І в кожному відео жалівся як йому важко, як його задовбала праця, що грошей не вистачає. Я його запитав у коментарях: чому він не пробує знайти собі працю за фахом? Напевно зарплата була б більшою. На що він відповів що "та, все це фігня, що ти тут пишеш, це нереально". "А ти пробував?". "Ні і не збираюся час витрачати". Десь приблизно такий діалог відбувся. Тож у більшості проблема в них самих, а не у тому, що диплом не такий, чи що "іноземців не беруть".

-------------------
наличие диплома о высшем образовании тем более украинского не говорит о том что его обладатель реально умнее или профессиональнее простого птушника.Никогда не понимал тех кто думает что если он отучился в вузе то его должны все и везде брать начальником)))

Складності добавляє те, що більшість новобудов мають планування просто шлак (а-ля Фана Таун - хто знає) велика кімната з кухонною плитою, маленька спальня, та сумісний санвузол (21 століття на хвилиночку)!

Гм... половина нашего 230-квартирного кондо (дальний пригород Вашингтона) живет именно в таких квартирах Дом, правда, 1970 года постройки. И рядом серия 16-этажек примерно такого же типа. Потолки, кстати, 2.40. Окна - тихий ужас, как в какой-то старой промзоне.

One bedroom-це насправді дуже популярне планування для одиноких людей та пенсіонерів, яких стає все більше в розвинутих країнах. Компактність, мінімалізм, швидко прибирати, економія на опаленні(кондиціонерах), а головне невеликий метраж і відповідно ціна.

якщо це дивимось в контексті еміграції, то вірогідність зайняти ту ж саму посаду в новій країни тим нижча, чим вища посада. прибирати вулиці можна однаково й в України, й в Європі. а от деякі посади майже неможливо повторити в новій країні.

й тут виникає питання житла - з низьких посад заробити собі на житло - важко чи майже неможливо - гадаю з цим погодяться всі. а дійти до рівня, щоб дозволити собі іпотеку - це вже такий квест - я гадаю його не всі проходять.

Таких людей відносно небагато. Для більшості перепонами будуть незнання мови (і небажання її вчити) та відсутність впевненості у собі. Кілька років тому дивився відео якогось "недоблогера", де він розповідав про своє життя та працю у Польші. За освітою хлопак інженер (енергетика чи залізниця - щось таке, здається), мав навіть якійсь досвід праці в Україні. І ось він на той момент вже 2 чи 3 роки був у Польші, вже й навіть мову більш-менш знав. Працював у Макдональдсі, ще десь, під кінець займався прокладкою оптоволокна. Отримував вже не мінімалку, але усе рівно небагато - щось там коло 4000 зл. І в кожному відео жалівся як йому важко, як його задовбала праця, що грошей не вистачає. Я його запитав у коментарях: чому він не пробує знайти собі працю за фахом? Напевно зарплата була б більшою. На що він відповів що "та, все це фігня, що ти тут пишеш, це нереально". "А ти пробував?". "Ні і не збираюся час витрачати". Десь приблизно такий діалог відбувся. Тож у більшості проблема в них самих, а не у тому, що диплом не такий, чи що "іноземців не беруть".

-------------------
наличие диплома о высшем образовании тем более украинского не говорит о том что его обладатель реально умнее или профессиональнее простого птушника.Никогда не понимал тех кто думает что если он отучился в вузе то его должны все и везде брать начальником)))

це дивлячись який ВНЗ. навіть зараз наявність диплома, тим більше червоного, з деяких спеціальностей щось каже про власника. хоча більшість дипломів згоден - ні про що не каже. але відсутність диплому мені теж багато про що каже про людину - що їй краще працювати руками

а в Європі без місцевого диплому ні лікарем, ні вчителем працювати не зможеш...

ви іронізуєте, але не забувайте, що завдяки сотням тисяч на фронті та сотням тисяч волонтерів у Європі є можливість бути прихистком для біженців

Намагався це пояснити рибам-шукачам "де глибже", але марно. Поточна ситуація з тимчасовим прихістком сприймається ними як само собою. "Бо ми такі красиві і самі обираємо де жити".

Так а що з прихистком не так? До війни мільйони тільки в Польщу емігрували. І після війни теж будуть емігрувать. Україні не потрібні в майбутньому ледацюги-невдахи.

Так всі ледацюги поїдуть, залишаться найкращі

Порівняння рівня життя спирається на цифри. Та й тема пішла з того що начебто в Україні не можна заробляти навіть на рівні просто заробітчанина, а це геть неправда

Вже кілька разів пропонував порівняти рівень життя людей однакових професій. Наприклад, водія київського автобуса та водія автобуса у Парижі. Чи бухгалтера у Вінниці та бухгалтера у Філаделфії. Працівника складу у Броварах із працівником складу у передмісті Варшави. Ось і все.
Які продукти купують, яке житло, який автомобіль можуть собі дозволити, як часто та куди можуть поїхати у відпустку. І т.д.

а навіщо? що це дасть? можна ще порівняти з бухгалтером Сомалі чи Афганістану - правда не певен, що вони там є

ніхто не заперечує, що в розвинених країнах люди живуть краще. але співвідношення зп-ціни теж має місце.

якщо це дивимось в контексті еміграції, то вірогідність зайняти ту ж саму посаду в новій країни тим нижча, чим вища посада. прибирати вулиці можна однаково й в України, й в Європі. а от деякі посади майже неможливо повторити в новій країні.

й тут виникає питання житла - з низьких посад заробити собі на житло - важко чи майже неможливо - гадаю з цим погодяться всі. а дійти до рівня, щоб дозволити собі іпотеку - це вже такий квест - я гадаю його не всі проходять. у rjkz багато таких кейсів, але це коло спілкування. статистика я гадаю трохи інша. бо мої знайомі більшість теж отримують зп на рівні декілька тис дол - але це не значить, що всі так отримують.

що на Заході дійсно краще - це медицина. але її вартість - це окреме питання.

висновок - є певний прошарок активних людей, які роблять успішну еміграцію. для більшості еміграція успішною не буде - зараз побачимо це на прикладі з поточною ситуацією з українцями в Європі. й та активна більшість при бажанні непогано могла жити й в України - це теж майже факт.

У rjkz есть только 2 кейса возврата из США, я когда-то о них писал.
1. Пожилая пара...очень пожилая, 80+...3 раза уезжала к дочке, последний раз даже продали 2 к на Оболони. Но там то-ли не сошлись характерами с ее мужем, офицером армии, то-ли еще что. ВЕрнулись и на оставшееся купили 1к на Трое. Ковид забрал как минимум одного из этой пары.
2. Очень много лет назад мама моего почти ровестника выиграла гринкард, пожила в США, сделала ему вызов, он приехал в начале 00-х, пошатался, поступил в каледж, потом бросил, вернулся в Киев (там у негоо осталась большая квартира в р-не м.Л.Толстого (или как там оно сейчас?)). Катается раз в год в США, чтобы не пропала гринка. "Инсталирует" пенсам скайпы, чинит компы, и пр. Этого ему хватает, чтоюы потом еще полгода жить в Киеве не работая и на перелет туда-обратно.
Все. Больше не знаю. У всех остальных все сложилось. И это очень много . И тех кого знал еще в Украине и тех,. с кем уже тут познакомился.
Никто не жалеет.
Вот что действительно есть, и это у многих, в том числе у меня было, это эмоциональное желание вернуться. Многие ютуберы иммигрант-блогеры описывают эту стадию адаптации. Если понимать что с тобой происходит закономерная ситуация, то спокойно дожидаешься когда она закончится. Это как головная боль - таблетку принял, башка болит, но знаешь, что через полчаса все закончится.

якщо це дивимось в контексті еміграції, то вірогідність зайняти ту ж саму посаду в новій країни тим нижча, чим вища посада. прибирати вулиці можна однаково й в України, й в Європі. а от деякі посади майже неможливо повторити в новій країні.

й тут виникає питання житла - з низьких посад заробити собі на житло - важко чи майже неможливо - гадаю з цим погодяться всі. а дійти до рівня, щоб дозволити собі іпотеку - це вже такий квест - я гадаю його не всі проходять.

Таких людей відносно небагато. Для більшості перепонами будуть незнання мови (і небажання її вчити) та відсутність впевненості у собі. Кілька років тому дивився відео якогось "недоблогера", де він розповідав про своє життя та працю у Польші. За освітою хлопак інженер (енергетика чи залізниця - щось таке, здається), мав навіть якійсь досвід праці в Україні. І ось він на той момент вже 2 чи 3 роки був у Польші, вже й навіть мову більш-менш знав. Працював у Макдональдсі, ще десь, під кінець займався прокладкою оптоволокна. Отримував вже не мінімалку, але усе рівно небагато - щось там коло 4000 зл. І в кожному відео жалівся як йому важко, як його задовбала праця, що грошей не вистачає. Я його запитав у коментарях: чому він не пробує знайти собі працю за фахом? Напевно зарплата була б більшою. На що він відповів що "та, все це фігня, що ти тут пишеш, це нереально". "А ти пробував?". "Ні і не збираюся час витрачати". Десь приблизно такий діалог відбувся. Тож у більшості проблема в них самих, а не у тому, що диплом не такий, чи що "іноземців не беруть".

це я теж не заперечую
але як наслідок - успішна еміграція лише для активних

Абсолютно согласен.
Вопрос, если активные эмигрируют все, то кто останется?

Таких людей відносно небагато. Для більшості перепонами будуть незнання мови (і небажання її вчити) та відсутність впевненості у собі. Кілька років тому дивився відео якогось "недоблогера", де він розповідав про своє життя та працю у Польші. За освітою хлопак інженер (енергетика чи залізниця - щось таке, здається), мав навіть якійсь досвід праці в Україні. І ось він на той момент вже 2 чи 3 роки був у Польші, вже й навіть мову більш-менш знав. Працював у Макдональдсі, ще десь, під кінець займався прокладкою оптоволокна. Отримував вже не мінімалку, але усе рівно небагато - щось там коло 4000 зл. І в кожному відео жалівся як йому важко, як його задовбала праця, що грошей не вистачає. Я його запитав у коментарях: чому він не пробує знайти собі працю за фахом? Напевно зарплата була б більшою. На що він відповів що "та, все це фігня, що ти тут пишеш, це нереально". "А ти пробував?". "Ні і не збираюся час витрачати". Десь приблизно такий діалог відбувся. Тож у більшості проблема в них самих, а не у тому, що диплом не такий, чи що "іноземців не беруть".

це я теж не заперечую
але як наслідок - успішна еміграція лише для активних

Абсолютно согласен.
Вопрос, если активные эмигрируют все, то кто останется?

Тут теж логічна помилка - якщо людина активна, це не означає, що вона обов'язково емігрує. То ж обов'язково залишаться, різні

Складності добавляє те, що більшість новобудов мають планування просто шлак (а-ля Фана Таун - хто знає) велика кімната з кухонною плитою, маленька спальня, та сумісний санвузол (21 століття на хвилиночку)!

Гм... половина нашего 230-квартирного кондо (дальний пригород Вашингтона) живет именно в таких квартирах Дом, правда, 1970 года постройки. И рядом серия 16-этажек примерно такого же типа. Потолки, кстати, 2.40. Окна - тихий ужас, как в какой-то старой промзоне.

One bedroom-це насправді дуже популярне планування для одиноких людей та пенсіонерів, яких стає все більше в розвинутих країнах. Компактність, мінімалізм, швидко прибирати, економія на опаленні(кондиціонерах), а головне невеликий метраж і відповідно ціна.

Я так і не можу звикнути до цієї ідеології приміщення де людина проводить більше часу (спальня) робити меншим за те де проводить менше часу (кухня). Ну і сумісний туалет.

Гм... половина нашего 230-квартирного кондо (дальний пригород Вашингтона) живет именно в таких квартирах Дом, правда, 1970 года постройки. И рядом серия 16-этажек примерно такого же типа. Потолки, кстати, 2.40. Окна - тихий ужас, как в какой-то старой промзоне.

One bedroom-це насправді дуже популярне планування для одиноких людей та пенсіонерів, яких стає все більше в розвинутих країнах. Компактність, мінімалізм, швидко прибирати, економія на опаленні(кондиціонерах), а головне невеликий метраж і відповідно ціна.

Я так і не можу звикнути до цієї ідеології приміщення де людина проводить більше часу (спальня) робити меншим за те де проводить менше часу (кухня). Ну і сумісний туалет.

Сумісний с/в норм, коли їх хоча б два (а в ідеалі - на кожну спальню)
А тема з великою кухнею мені насправді подобається, збільшується її функціональність