Напад росії і білорусі на Україну

Командир фактично домовляється з підлеглими. Підлеглі домовляються з командиром. Тому й лідер (на що вказав сам Залужний), й свідомість (на що навіть ви самі вказуєте "в нашого солдата відчуття власної відповідальності за результат на полі бою" "вірить собі, своєму командиру, своїй сімї..." - в основі.
Це система -- Запоріжська Січ...
Отаманство з свідомими козаками.

Так я й відстоюю цю систему координат
Коли не діє
я начальник- ти дурень
і діє
начальник враховує інтереси підлеглого , підлеглий старається виконати вимоги начальника...

І в цій системі координат , начальнику треба не тупо виконувати папірчик який в основній своїй масі затверджений раднаркомом в 1937 році
а враховувати що МОЖЕ виконати його підлеглий...

Але й підлеглий повинен не закидувати начальниками зносками на пільги..а самому старатись зробити краще/більше..

Тоді й буде максимальний ефект навіть в різношерсної( по рівню вміння/мотивації/професіоналізму) компанії

Але
В кожній компанії є гнила вівця....яка як тільки побачить що можна зробити по мінімуму ( а ще й коли хтось їй навіяв думку що всі працюють в пів-сили і по мінімуму) - так відразу згниє і весь колектив ( або людина з гнильцою буде викинута за межі цього колективу)

От і виходить
Чим більше в колективі здорових - тим менше в ного шансів згнити.

якщо і будуть зміни під час війни (коли отой ресурс для підтримки січового формату вичерпається), то тільки в совковий бік.

І це стратегічно - програш...
Бо якщо людина повернеться в совок на війні, то в що вона перетворить мирне життя після повернення з війни?
А за що тоді боролись?
Якщо совок влаштовує - то треба було відразу здаватись, ха й би промарширували вулицями Києва...

Тепер розумієте мою категоричність проти совка..
Адже совок це не тільки бюрократія ( бюрократії і в ЄС вистарчає)
Совок в першу чергу це теза про те що ти гвинтик від якого мало що залежить і ти повинен не придумувати як щось зробити краще( в тому числі і своє життя) а просто виконувати вказівки ..бо жираф великий - йому видніше.

Якщо потрібен результат, то найефективніше він досягається комбінацією системних інструментів і позасистемного досвіду..
Був в мене в роті алконавт , не такий щоб насмерть...але бувало.
Вплив був простий
Якщо вчора він напився..то сьогодні взвод або рота ( в залежності від ступеня його напився+наганяє від вищестоящих) - займалась системними вправами ( стройова, якщо неділя то вивчення творів маркса/енегельса/леніна...) і так далі
На ранок , в цього аватара зявлявся знак від швабри під оком, але він писав десять пояснюючих на всі інстанції що наступив сам...

З точки зору прокурора - якби я сказав що змусив роту навести всередині себе порядок - я б отримав пару років
З точки зору порядку в роті - я отримував результат з мінімальними затратами зусиль і часу.
При цьому перших два рази з ним говорили усі, я , замполіт , взводний, ротний....
А далі вже по досвіду.

Звідси висновок
Система - це інструмент, який використовується на тому рівні, який є всередині підрозділу(міста/Держави).

Ще раз кажу - на ранок може з'явитися знак від швабри в командира)), якщо він повівся/показав, що "він начальник, ти - дурак", або якщо ще жорсткіше поводження проти декількох хлопціів(нехай навіть аватарів) - то він ризикує (якщо в піхоті, то умовно на 99%), а (якщо в нас, то умовно на 60%) - бути на нулі/на вогневій - раптово пропасти безвісти/десь лежати в корчах застреленим... наче ворогом...

От і цікаво, чи довго - умовний будівельник, протримався тут командиром - чи все ж таки б домовлявся з хлопцями/йшов на поступки?

#ажититохочіцццо!

Будівельник
Чому натівська система передбачає надання повноважень, ініціативи тощо підлеглому?

Тому що цей підлеглий є фахівцем, навченим, досвідченим, мотивованим і т.д.

А якщо він не такий, то що?
Давати йому ініціативу?

Спочатку треба отримати цих таких підлеглих, а потім вже їм надавати...
Поки ж обирають найменше лихо.
Працюють з тим що є.

А за умов, що і сам вищекомандир (вводу, роти, б-ну) може бути не таким.
То й оптимальнішим виявляється формат Січі.

якщо і будуть зміни під час війни (коли отой ресурс для підтримки січового формату вичерпається), то тільки в совковий бік.

І це стратегічно - програш...
Бо якщо людина повернеться в совок на війні, то в що вона перетворить мирне життя після повернення з війни?
А за що тоді боролись?
Якщо совок влаштовує - то треба було відразу здаватись, ха й би промарширували вулицями Києва...

Тепер розумієте мою категоричність проти совка..
Адже совок це не тільки бюрократія ( бюрократії і в ЄС вистарчає)
Совок в першу чергу це теза про те що ти гвинтик від якого мало що залежить і ти повинен не придумувати як щось зробити краще( в тому числі і своє життя) а просто виконувати вказівки ..бо жираф великий - йому видніше.

Яка стратегія, коли необхідний буде результат???
Для виживання потрібен.

Ви оці свої стратегії (куди вони повертають) розкажіть отим пакувальникам...
Що таке може бути я не міг уявити в жахливому сні.

Совок - це не ваші трактування, а це життя не по демзаконах, по законах, а по -- як хтось (влада, партія, головний на районі, в місцевій посаді) схотів.
Схотів і пакує...
І всім пофігу. На закони і права. Хоча все це можна було зробити законно, не по совковому. І виживанню поки не загрожує.

І ще(якось не спеціально, але так вийшло)... що сьогодні, отой солдат, про якого я вранці описував, на якого повісили купу паперів/документів... знаючи вже орієнтовно, коли йому світить відпустка... каже до побратима(а поруч комбат стоїть) - "я десь приблизно їду в таких то числах такого-то місяця у відпустку..."
А комбат хотів піджартувати, та й каже - "...та ти, взагалі, в самому кінці/після всіх поїдеш..." і сміється...
А той солдат зразу йому теж жартуючи відповідає - "...ну, тоді ті всі папки з документами можуть десь пропасти/згоріти...")))
Комбат такий - "...я тобі згорю..." сміється, але розуміє - що реально таке може статись, якщо він "зажереться/ввімкне позицію "я начальник, ти -дурак"

Так що тут без домовленостей/взаємної "любові" - далеко не зайдеш/довго не проживеш!)))
Бо тут не шмаркачі/призовники 18-20р - а дорослі люди!

він ризикує (якщо в піхоті, то умовно на 99%), а (якщо в нас, то умовно на 60%) - бути на нулі/на вогневій - раптово пропасти безвісти/десь лежати в корчах застреленим... наче ворогом...

От і цікаво, чи довго - умовний будівельник, протримався тут командиром - чи все ж таки б домовлявся з хлопцями/йшов на поступки?

#ажититохочіцццо!

чув достатньо таких історій. Але підозрюю що в будівельника зараз буде купа заперечень

Успіх
Нічого нового в світі...

Колись перед переводом до іншої частини на не жарт комчастини спалити обидві особі справи (і спробуй їх потом оновити...), він отримав відповідь -- тоді сгорить куплена на цій неділі "Волга".
В результаті - командир ще премію виписав. На всяк випадок.

Будівельник
Чому натівська система передбачає надання повноважень, ініціативи тощо підлеглому?
Тому що цей підлеглий є фахівцем, навченим, досвідченим, мотивованим і т.д.
А якщо він не такий, то що?
Давати йому ініціативу?
Спочатку треба отримати цих таких підлеглих, а потім вже їм надавати...
Поки ж обирають найменше лихо.
Працюють з тим що є.
А за умов, що і сам вищекомандир (вводу, роти, б-ну) може бути не таким.
То й оптимальнішим виявляється формат Січі.

Говоримо про одне і те саме - тільки кожен з свого боку..
Я звик покладатись на себе - тому мені потрібно більше ініціативи і менше вказівок
Ви звикли виконувати вказівки - тому Вам навпаки краще коли відповідальність за правильність вказівки несе той хто її дає.

Але Сутністю автократії(диктатури/монархії/чи генсеків) було те що вважалось що лідер краще знає куди йти
(монарх - влада від Бога
Генсек - провідник бідних)
І кожна з цих систем має сильні і слабі сторони..
Сильна сторона диктатора - якщо він правий - то швидше приведе туди куди треба
Слабка сторона диктатора - якщо він помилився...то точно заведе всіх в дупу...
Один і той самий в різні періоди свого керування може бути як хорошим управлінцем так і бездарою..при чому
як правило - хорошим спочатку (перших 2-10 років) а далі він дебілізується

Слабка сторона демократії - багато векторів руху
Сильна сторона демократії - хоч векторів і багато , але чим далі тим правильніший вектор.

Тобто Демократія можлива тільки тоді, коли зовнішній вплив на людину є меншим ніж внутрішні переконання.

От і виходить
Племя мумбу-юмбу мусить пройти через вождів, і тільки після того як еволюційно до йде до усвідомлення переважною більшістю племені значення ОСОБИСТОЇ відповідальності за результат - тільки тоді це племя буде ефективно розвиватись як демократичне суспільство.

Тому в нас ( якщо не хочемо наступних 70 років блукати совковими доріжками) - немає іншого варіанту ніж
кожному брати максимальну відповідальність на себе...
навіть у випадку, коли велика частина суспільства без нагляду навіть на хліб собі заробити не може.

ПС
був торговець велозапчастинами на базарі
коли взяв на себе відповідальність і постояв 10 років на базарі - заробив на 2 квартири...і якби зрозумів що якщо і далі він буде приймати все більше і більше відповідальності на себе і все менше делегувати комусь - він буде ще швидше розвиватись..
Але хтось переконав його що він перепрацював, і цей успішний на той момент поліз в пошуки халяви...халяви не знайшов...бізнес загнувся..і тепер він з точки зору бізнесу - люмпен
але сталась в Державі біда
Зібралась Держава( і люди) з силами і заплатила простому продавцю( вже не бізнесмену, бо бізнес вмер) суму в 3-5 разів більшу ніж він заробляв останніх пару років ( коли халяву шукав)
От якщо зрозуміє що це його останній шанс стати успішним - добре
А повірить нашіптувачам щов його бідах винуватий хтось - максимум за рік протринькає в чергових пірамідах зароблене за 1,5 року на війні і піде найманим з оповіданнями який він був класний артилерист...

Будівельник
Я поясню чому ми не розуміємо один одного.
Ви мені намагаєтеся довести, що Вам хочеться, щоб було так-то і так-то -- всі були заможними і здоровими.
Так і я за це.
Ви кажете - що це буде (і це можливо), коли люди будуть отакими-то ...
Так і я за це.


Але я веду мови, що робити (і що роблять!), коли люди отакі, як є зараз.

Ви про свої бажання, а я про те, що є.
Бажання в мене такі, як і у вас))

І забудьте нарешті про генсеків, Лідерів тощо. В Україні хрін на них кладуть. І без ваших закликів))
І кожен йде, куди хоче.

Але посадові рішення приймають посадовці. Без вас.
Звичайно в межах. Але про повний беспредел, вихід за межі мова не йде. Це виняток. А-ля Яник з відмовою від підписання асоціації.