Валютний ринок в контексті ДС

На 99% впевнений, що левова частка нашого валютного боргу з часом буде списана/реструкторизована.

На чому заснований цей авторський висновок?
(Варто пам'ятати що списано нерівно реструктуризовано)

На 99% впевнений, що левова частка нашого валютного боргу з часом буде списана/реструкторизована.

На чому заснований цей авторський висновок?
(Варто пам'ятати що списано нерівно реструктуризовано)

Левова частка не означає все.
Авторський висновок заснований на життєвій мудрості.
Коли ти позичаєш комусь 100 грн, то це проблема того кому позичаєш
Коли ти позичаєш 100 000 грн, то це проблема того хто позичив.

У нас війна. Ми захищаємо себе і частину цивілізованого світу. Якщо під час війни (в якій ми захищаємо своє) ми будемо віддавати всі надані нам під час війни кредити - тоді (перепрошую) ми дурні із наголосом на "у".

Ось і свіжа комунікація від НБУ. Відчувають, що питання "на слуху"
Що НБУ планує робити з курсом та валютними обмеженнями?

Водночас наголошується, що НБУ не встановлює ніяких конкретних дат навіть для переходу до керованого гнучкого курсу чи пом'якшення обмежень.

Будь-які кроки в цьому напрямі здійснюватимуться лише тоді, коли будуть сформовані належні стійкі передумови. НБУ враховуватиме такі показники:

темпи зростання споживчих цін: інфляція має бути помірною та мати загальну тенденцію до зниження;
очікування громадян, бізнесу, фінустанов та аналітиків щодо майбутньої інфляції: вони мають і надалі знижуватися;
рівень міжнародних резервів: НБУ повинен мати достатньо резервів для збереження курсової стійкості;
процентні ставки: банківські депозити мають забезпечувати захист заощаджень громадян від інфляційного знецінення;
параметри фінансової стабільності: банки мають і надалі залишатися стійкими.

Як читач форуму, спробую припустити чи є підстави до збільшення ОФ курсу.
Так - є підстави для росту. Ні - не має.

темпи зростання споживчих цін - в процесі (швидше Так)
очікування громадян, бізнесу, фінустанов та аналітиків - в процесі (швидше Ні)
рівень міжнародних резервів: Так
процентні ставки: станом на зараз - Так. Що буде взимку - не відомо
параметри фінансової стабільності: - Так (дохідність банків тому підтвердження)

Резюме: Три -Так. Два фактори поки що без чіткої відповіді. Фактор очікування громадян в моєму розумінні має найбільшу "вартість" серед інших факторів.

На 99% впевнений, що левова частка нашого валютного боргу з часом буде списана/реструкторизована.

На чому заснований цей авторський висновок?
(Варто пам'ятати що списано нерівно реструктуризовано)

Левова частка не означає все.

Ви самі себе коректуєте, я не наголошував на "все".

Авторський висновок заснований на життєвій мудрості.
Коли ти позичаєш комусь 100 грн, то це проблема того кому позичаєш
Коли ти позичаєш 100 000 грн, то це проблема того хто позичив.

У нас війна. Ми захищаємо себе і частину цивілізованого світу. Якщо під час війни (в якій ми захищаємо своє) ми будемо віддавати всі надані нам під час війни кредити - тоді (перепрошую) ми дурні із наголосом на "у".

Тобто, ми позичаємо гроші і нам повинні їх дати, але ми розумні та красиві і нам повинні їх списати?
Опустимо самолюбування і пафос про те, що світ нам винен.

Якщо робиш позику - це фінансово-економічно-соціальний тягар, тобто ти прораховуєш і знаєш, як будеш позику повертати і які кроки в тебе є для маневру, що не погіршує стан у своїй країні до критичної у разі виникнення прорахованих ризиків, інакше ти просто не володієш ситуацією, з усіма наслідками.
Не варто вважати, що здатний перехитрити всіх.

Форумчанин з ніком реаліст мав на увазі, що переможців не судять, а програти Україна не може.
Останнє твердження базується на тому, що у разі настання перемоги росії світовий порядок опиниться у стані на початку 20 сторіччя.
Що розвинені країну і у першу черга США не приймають категоричео.
І ціна, що вони сплачують зараз, дійсно невелика порівняно з.
Але щодо списання боргів я теж на 💯 не впевнений.
Як це можна стверджувати?
На це можна сподіватися.
Впевнений, що голоду тут не буде.

Пан реаліст мав на увазі, що переможців не судять, а програти Україна не може.
Останнє твердження базується на тому, що у разі настання перемоги росії світовий порядок опиниться у стані на початку 20 сторіччя.
Що розвинені країну і у першу черга США не приймають категоричео.
І ціна, що вони сплачують зараз, дійсно невелика порівняно з.
Але щодо списання боргів я теж на 💯 не впевнений.
Як це можна стверджувати?
На це можна сподіватися.
Впевнений, що голоду тут не буде.

Насамперед намагаюся розглядати факти, Ви пропонуєте розглядати безпідставні хотілки, та ще й стверджуєте від чужої особи.
До того ж стверджуєте, що війна йде за інтереси розвинених країн та США та їхні інтереси. Не бачу також у написаному прямих інтересів України.
Дякую за думку, але вона також заснована лише на релігії.

п.с. Останнє твердження взагалі у стилі нинішньої влади, "аля шашлики".
Але якість діалогу його наповненість та підтримка говорить про ірреальність.

Якщо під час війни (в якій ми захищаємо своє) ми будемо віддавати всі надані нам під час війни кредити - тоді (перепрошую) ми дурні із наголосом на "у".

Чому Ви не вважаєте, що під час війни люди несучи її тягар так само не повинні виплачувати всі борги та їхнє приріст - так і вважаючи їх дурнями?

Тобто, ми позичаємо гроші і нам повинні їх дати, але ми розумні та красиві і нам повинні їх списати?
Опустимо самолюбування і пафос про те, що світ нам винен.

Якщо робиш позику - це фінансово-економічно-соціальний тягар, тобто ти прораховуєш і знаєш, як будеш позику повертати і які кроки в тебе є для маневру, що не погіршує стан у своїй країні до критичної у разі виникнення прорахованих ризиків, інакше ти просто не володієш ситуацією, з усіма наслідками.
Не варто вважати, що здатний перехитрити всіх.

Давайте внесем ясність. Я використав доволі широке поняття: Списання/реструктуризація.
Ви правильно підмітили, що списання не дорівнює реструктуризації. Погоджуюсь.
Моя особиста думка, що борг має бути більшою частиною списаний. Але якщо він буде реструктуризований, - ну що ж. Такий шлях (с)
Нам зараз позичають не приватні інвестори, а Держави (платники податків тих держав), тому питання із чисто економічної площини стає набагато більш політичним.

Тепер, що ви пропонуєте:
ми воюємо;
ми позичаємо, щоб воювати проти загарбника;
ми віддаємо все позичене бо ми порядні позичальники
якщо не зможемо потім віддати, (а ми не зможемо 100%) то не повинні позичати та змиритись і згинути як країна/держава/нація.
Серйозно?
Ідіть..., виховуйте наших олігархів а не формчан.
Я теж можу "тупати ніжкою" та продукувати твердження подібні вашим. Ось для прикладу: Ми не повинні воювати За нас це мають робити підписанити Будапештського меморандуму

Ось вам цифри. Як ви собі уявляєте ми повинні діяти у прийдешньому році? Уряд схвалив проект Державного бюджету на 2024 рік: від бюджету війни до економіки перемоги
Доходи загального фонду державного бюджету (без урахування офіційних трансфертів і грантів) становлять 1 560,4 млрд грн, видатки загального фонду державного бюджету становлять 3 108,2 млрд грн.
Так, у проекті Державного бюджету України передбачено:
сектор оборони і безпеки – 1 692,6 млрд грн. Це складає 21,6 % ВВП.

банки і не тільки....
Прошу совета
Ребёнок приезжает в воскресенье
Деньги заработанные потом и нервами на карте Шпаркассе дойчбанка
Если с приватовских банкоматов снимать с неё нал, то они же евро не дадут, а выдадут гривны по курсу покупки привата? Где найвыгоднейший курс снятия по банкам? Вроде в дойче даже без% снятие нала именно на ней
А при покупке в магазе по какому курсу они списываться будут - по курсу продажи банка терминала?

Якщо під час війни (в якій ми захищаємо своє) ми будемо віддавати всі надані нам під час війни кредити - тоді (перепрошую) ми дурні із наголосом на "у".

Чому Ви не вважаєте, що під час війни люди несучи її тягар так само не повинні виплачувати всі борги та їхнє приріст - так і вважаючи їх дурнями?

Ви змішуєте мухи із котлетами.
Не потрібно прирівнювати/ототожнювати приватні борги держави/бізнесу/громадян із боргами від держав донорів.
В першому випадку ці борги з'явились через прохання/потребу позичальника.
В другому через бажання/потребу того хто позичає.
Ви самі бачите, що частина тих грошей, щ нам зараз позичають йдуть як ґранти, а частина як кредити.
Це політичні позики. А раз вони політичні, то є шанс/можливість/потреба скористатись правом їх списання/реструктуризації.

Якщо під час війни (в якій ми захищаємо своє) ми будемо віддавати всі надані нам під час війни кредити - тоді (перепрошую) ми дурні із наголосом на "у".

Чому Ви не вважаєте, що під час війни люди несучи її тягар так само не повинні виплачувати всі борги та їхнє приріст - так і вважаючи їх дурнями?

Ви змішуєте мухи із котлетами.
Не потрібно прирівнювати/ототожнювати приватні борги держави/бізнесу/громадян із боргами від держав донорів.
В першому випадку ці борги з'явились через прохання/потребу позичальника.
В другому через бажання/потребу того хто позичає.
Ви самі бачите, що частина тих грошей, щ нам зараз позичають йдуть як ґранти, а частина як кредити.
Це політичні позики. А раз вони політичні, то є шанс/можливість/потреба скористатись правом їх списання/реструктуризації.

Я не змішую, я проектую ситуацію на людей, які не відокремлені від держави, якщо вони знаходяться зараз в ізоляції.
І несучи цей тягар вони також за рішенням державних органів мають право на реструкторизацію та списання.
Люди – це держава, а не навпаки.