_hunter написав: нічого не робити це найгірше рішення
Реєстр , або ЦНАП і поновлення данних це вимушена позиція , я наприклад підтримую - все одно за 2 роки вже треба розуміти скільки в Україні залишається населення , поновлення данних нажаль треба робити навіть примусово , інакше і далі будуть 5 млн в резерві,а фактичну кількість ніхто не розуміє
скільки в Україні залишається населення нужно знать только в одном случае: если все это население планируют "куда-то деть".
В остальных случаях важно знать моб. резерв -- т.е. количество добровольцев. А активные "не добровольцы" -- если по пол ляма в год начнут загребать -- в какой-то момент скорее всего просто решат, что проще 5 лет отсидеть чем ... (ну, вы поняли).[/quote]
5 років відсидіти ?) Сісти при таких раскладах можна в Україні,а вийти десь в Сибіру!?[/quote]
всяко лучше чем месяц/два в харьковских окопах, а потом "ой, пропал без вести"...[/quote]
є рішення для справжніх ухилянтів - можна навідитися до будь-якого маркету з охороною . Виносити речі не розрахувавшись за товар . Далі вас затримує охорона і намагається від вас дочекатися сплати - не важливо , що саме хоча на 500 грн вартості . Далі охоронці викликають 102 . Приїде СОГ , запросять свідків і на камеру повторять ваші дії . Вам нічого не буде . Навіть арешта . Підете додому , через 2 тижні слідчий з Вами звяжеться і ви підпишите обвинувальний вирок. В суді визнаєте свою провину - отримаєте 5 років по
ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 ККУ Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Якщо раніше не судимий або по ККУ
Стаття 89. Строки погашення судимості Такими, що не мають судимості, визнаються:
1) особи, засуджені відповідно до статті
75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання - отримаєте умовний термін Стаття 75 Кримінального кодексу України. Звільнення від відбування покарання з випробуванням від 1 до 3 років - Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
за
ст 76 Обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням .
1. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов’язки:
1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
2. На осіб, засуджених за злочини, пов’язані з домашнім насильством, суд може покласти інші обов’язки та заборони, передбачені статтею 91-1 цього Кодексу
3. На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов’язки:
1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;
2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
5) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб;
6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.
На особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов’язки, передбачені частиною другою цієї статті, необхідні і достатні для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання.
4. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.