Bobua написав:Але особливість у тому, що Україні випало бути дамбою. Тією самою дамбою, що бере на себе удар стихії. Тією, що захищає Європу від глобальної війни. Тією самою дамбою, в разі руйнування якої всім решта доведеться не загравати зі своїми фермерами, а підбирати їм військову форму і відправляти в окопи.
Скільки можна бути дамбою, то від монгол, то від турків, то від інших завойовників з глибин континенту
Так це ще не враховуючи коли були дамбою, але з іншого боку - напад Гітлера, Наполеона і т.п. Така доля - знаходимося на перетині цивілізаційних шляхів та світів
двостороння дамба, то туди, то сюди, то знов туди, "задамбалі"
Bobua написав:Питання знавцям: як швидко фронт має відступати на захід, аби решта країни знову вирішила теж включитись на повну?
Зустрічне питання вам, як військовому. Що в країні повинно включитися на повну, щоб фронт пішов не те що на північ (до москви, по аналогіям з другою світовою, на яку посилаєтесь) а хоча б на схід, до кордонів 91-го?
Доброго дня . Ви кожного дня маєте нагоду читати форум . Кожного дня тут виступають УКРАЇНЦІ . Щирі , патріотичні , ...... бажаючі перемоги , тільки ЧУЖИМИ руками . Щоб хтось воював , щоб хтось ризикував жіттям , хтось донатив , тільки не вони . Це УКРАЇНЦІ . За те нас і ненавидять . Поїхав за кордон , як тільки в державі скрута і звітти усіляки приголомшеві вислови , мол ви там одне , а ми тут у Німеччині , Польщі , Гишпаніях щось інше . Тому ми достойні пошани . Хто уїхав з країни -герой , хто не зміг - треба "стремітса". Ні одного натяка , що треба щось робити для перемоги . ..... як так можна мене в ЗСУ , мені вже 50 і я не здатен . (даже лячно спитати , а як з жінкой ...) Ось такі вони українці , ..... Е виключення , але вони зараз в армії і їх рахують божевільними .
А ще питанни мови -ГОЛОВНЕ . Не було би питання нема про що балакати . Я коли служив , то на питання де болить , хочь на будь який мові ,завжди зразу відповідали . -ніяких проблем .
ЛАД написав:Интересно, никто не замечает, что народ беднеет? Или это только на востоке?
На заході бідніння не відчувається. Хоча напевно пенсіонери/бюджетники бідніють. Але коли таке в Україні за 34 роки було щоб пенсіонери/бюджетники багатіли? У них завжди все погано.
Україна отримає 54 самохідні артилерійські установки RCH 155 від оборонного підприємства німецького та французького виробників бронетехніки Krauss-Maffei Wegmann і Nexter Systems (KNDS). Про це йдеться у заяві компанії.
У KNDS заявили, що наразі українська армія підписала з їхнім підприємством контракт щодо постачання 54 САУ RCH-155.
Конкретних деталей угоди компанія не надає.
У грудні 2023 року директор Krauss-Maffei Wegmann Аксель Шайбель зазначав, що виробництво RCH-155 вже розпочато й цю техніку планують передати українським військовим наприкінці 2024 року.
За його словами, Україна тоді стала першим замовником цих САУ.
У вересні 2022 року у Німеччині погодились продати Україні 18 RCH-155. Вартість ухваленого контракту становила 216 млн євро. Однак тоді заявляли, що перші екземпляри установок будуть готові приблизно у березні 2025 року. 6 червня 2024 року в KNDS заявляли, що певний час не зможуть постчати зброю Україні через те, що їхня здатність до швидкого виробництва вичерпана. 7 червня KNDS оголосило про створення свого підприємства в Україні.
ЛАД написав:Интересно, никто не замечает, что народ беднеет? Или это только на востоке?
На заході бідніння не відчувається. Хоча напевно пенсіонери/бюджетники бідніють. Але коли таке в Україні за 34 роки було щоб пенсіонери/бюджетники багатіли? У них завжди все погано.
Немного не так. Бюджетники не богатели. Жили бедно, но и не беднели.
холява написав:Ви кожного дня маєте нагоду читати форум . Кожного дня тут виступають УКРАЇНЦІ . Щирі , патріотичні , ...... бажаючі перемоги , тільки ЧУЖИМИ руками . Щоб хтось воював , щоб хтось ризикував жіттям , хтось донатив , тільки не вони . Це УКРАЇНЦІ . За те нас і ненавидять .
Не треба всіх рівняти. Українці бувають різні. Чимала частка тільки й чекає як би поїхати на війну на заробітки, но наша влада категорично проти. У а щирі патріоти вже давно закінчились, нажаль їх фронт перемолов.
Останні два роки Захід відчайдушно намагається уникнути Третьої світової. Обмежує використання своєї зброю для ударів по Росії. Навіть не намагається збивати ракети, які пролітають над його територією. Жахається від ідеї відправити інструкторів на українські полігони. Раз по раз твердить про необхідність «уникнути ескалації». У всьому, що відбувається, ввижається спроба втримати війну у двосторонніх межах. Утримати у просторі та географії. Захід відчайдушно намагається зберегти себе в тій логіці, в якій жив останні десятиліття. І нашу війну сприймає як головну перешкоду. Дуже мило, але це не спрацює. Історія не повторюється — вона лише римується. Та коли вже шукати у ХХ столітті аналогію, яка могла б підійти Україні, — це передвоєнна Чехословаччина. З тією лише різницею, що в нашій версії історії Чехословаччину не покинули на самоті, а навпаки — допомагають їй грошима та зброєю. І в цьому сенсі надворі такий собі 1940 рік, тільки Вермахт досі не вторгся в Польщу, не окупував Францію, не бомбить британські міста — бо, як і раніше, стирає свої військові зуби об армію Чехословаччини. У цьому й особливість ситуації. Наші партнери поводяться так, немов ми ведемо свою власну війну. Не беручи до уваги, що лише наш опір дозволяє їм, як і раніше, перебувати в ситуації миру. Усією своєю стабільністю Європа зобов’язана Україні. Це ми виграємо їм час для переозброєння. Це ми даємо їм шанс наростити військові бюджети. Це наш досвід дає їм можливість адаптуватися до сучасної війни. Європейцям випала нагода дізнатися, який вигляд має війна двох кадрових армій, бо раніше весь їхній воєнний досвід зводився до протистояння партизанським рухам. Коли вони розмірковують про наслідки війни — лякаються російської поразки. Їм ввижається в цьому загроза ядерного удару. Загроза неконтрольованого розпаду імперії. Другий фронт у країнах Балтії та диверсії у центрі Європи. Але їм не завадило б запитати себе про те, що буде в разі поразки України. Мільйони біженців. Концтабори і репресії. Десятки нових Маріуполів і сотні нових Буч. Гуманітарна катастрофа та російські танки біля кордонів Альянсу. А головне — переконаність Москви в тому, що вона зуміла виграти перший акт війни з Північноатлантичним альянсом. Захід може не сприймати себе стороною конфлікту, але набагато важливіше те, що його вважає стороною конфлікту Москва. Росія живе у своїй власній логіці, і в її описі реальності вона вже два роки бореться не з незалежною державою, а з авангардом ворожої імперії. Програш України Москва розцінить лише як свідчення чужої слабкості. І може вирішити, що успіх треба розвивати. Кремль встиг попрощатися зі старою епохою — на відміну від наших партнерів. Тому Німеччина відмовляє Україні в постачанні ракет Taurus. Тому США просять не бомбити російську нафтопереробку. Тому Польща закликає обмежити український експорт до Європи. На їхньому тлі Франція, яка обіцяє віддавати Україні списану військову техніку замість того, щоб відправляти її на брухт, виглядає зразком рішучості. Але особливість у тому, що Україні випало бути дамбою. Тією самою дамбою, що бере на себе удар стихії. Тією, що захищає Європу від глобальної війни. Тією самою дамбою, в разі руйнування якої всім решта доведеться не загравати зі своїми фермерами, а підбирати їм військову форму і відправляти в окопи. Наша війна залишається двосторонньою і локалізованою тільки тому, що ми ще тримаємося. Щойно в нас зникнуть для цього ресурси — війна добереться до решти. В імперії немає кордонів — у неї є тільки горизонти. І якщо російський президент вважає ідеальним той світ, у якому він виріс, то можете зазирнути в карти Європи 70‑х років. Усе, в чому ми живемо, — це не девіація. Не випадкове спотворення, не помилка історії і не примха диктатора. Це реальність, яка була уготована всім, але на шляху якої випало опинитися нашій країні. Якщо ми програємо, ті, хто виживуть, завжди зможуть вимовити сакраментальне «ми попереджали». Головне, аби було кому. Не стоїть питання про те, чи буде європейська зброя воювати. Питання в тому, хто саме буде нею воювати. Може, Україна — і тоді наші сусіди зможуть зберегти для себе комфортну роль тилу, гаманця і ремонтної майстерні. А може, сама Європа — якщо її виборці «втомляться від війни» та вирішать, що Україна має оборонятися самостійно. Якби Чехословаччину не залишили на самоті, доля Другої світової могла опинитися під питанням. А Третя світова не починається лише тому, що Україна досі воює. 4 год · Публічно
Але ключове, як мені здається: ми ще тримаємося. Щойно в нас зникнуть для цього ресурси — війна добереться до решти
Ми. Фронт. ~1% населення України, ~4% чоловіків. Поки решта країни “поводяться так, немов ми ведемо свою власну війну”. 😒 Для нас, фронту -- ні заміни, ні демобілізації, ні хоч би тривалого відпочинку вдома... За 27міс+ 😒
Питання знавцям: як швидко фронт має відступати на захід, аби решта країни знову вирішила теж включитись на повну?
Рідко цитую отакенну простинь, але спеціально зацитував.
В мене нема слів.... Ну невже форумчани (я вже не кажу за авторів статей, експертів, посадовців) не розуміють!!! або не бачать ключового??? наприклад, по даному піднятому питанню.
Що ключове? До якого спільного бачення необхідно!!! прийти, щоб розглядати отак, як в статті? Ну от чого Ви мовчали, коли я не раз вже піднімав оце ключове? Де були аргументи від вас та інших?
Всоте: або рфія слабка (не може взяти умовний Вовчанськ); або рфія потужна і загрожує Європі (НАТО). Або українська влада знає реальні розклади (наприклад, що в самому самому неймовірно найгіршому випадку -- по Дніпру) і саме цієї причини отак себе поводить, отакі рішення, аналогічно і партнери; Або рфія дійсно потужна і результат поразки невідворотній (тобто ми, як Маріуполь для України, лише виграємо час для Європи).
З.и. лунала лише одна думка --- рфія слабка... Впевнена думка. І умовний Вовчанськ - це її максимум по можливостям. А там і Деніка прогнози економічного пипця в Мордорі. І таблички закінчення техніки. І національне загострення в них. І зточують їх ЗСУ аж гай шумить. Тощо. А в нас і мобресурс... І допомога. І досвід. І чого тільки нема.
З корінця треба все починати розглядати... Буде визначенність в кореневому питанні, то стане зрозумілим всі інші наслідки... По вас, фронтовиках, буде ясно. Стосовно вас. Чому саме отак з вами... Питань у вас не буде.
Востаннє редагувалось detroytred в Сер 19 чер, 2024 15:53, всього редагувалось 1 раз.
холява написав:Ви кожного дня маєте нагоду читати форум . Кожного дня тут виступають УКРАЇНЦІ . Щирі , патріотичні , ...... бажаючі перемоги , тільки ЧУЖИМИ руками . Щоб хтось воював , щоб хтось ризикував жіттям , хтось донатив , тільки не вони . Це УКРАЇНЦІ . За те нас і ненавидять .
Не треба всіх рівняти. Українці бувають різні. Чимала частка тільки й чекає як би поїхати на війну на заробітки, но наша влада категорично проти. У а щирі патріоти вже давно закінчились, нажаль їх фронт перемолов.
Что их останавливает? Отсутствие гарантии, что через 3 месяца дембильнутся? Заробитчане? Привыкли наниматься на короткий срок?