Напад росії і білорусі на Україну

а про об'єднання влади з військовими -- зміщення балансу у бік лобіювання інтересів військових.

с вашей точки зрения что входит в топ 3 интересов военных?

Якщо владі буде загрожувати зовнішня агресія втратою, то на кого їй спиратися, як не на військо?
Самий що не є спільний інтерес.
Спільніше нікуди.

всё правильно только интересы военных так же само игнорируются как интересы пэрэсичных.

На разі:
1. Поповнення особим складом.
2. Забезпечення автівками, пальним, грошима і т.д.
В принципі -- грошима. На гроші самі куплять дрони, авто і т.д.

Зрозуміло, що гроші треба, щоб тил заробляв. Але чомусь в США навіть за легших умов війни по суті в цивільних забирали для війсових золото і т.д.; вводили обмеження навіть на зубні пасти, бляшанки, резину і т.д.

То в Аргентині, а як може бути саме в нас?

не понял вопроса... - где-то было не как в Аргентине? (на всякий случай - с 19го года)

Я веду мову не про захоплення влади військовими (приходу до влади військових), а про об'єднання влади з військовими -- зміщення балансу у бік лобіювання інтересів військових.
Накшалт -- все для фронту, все для перемоги.

Бо поки баланс інший: як приклад - військові на корчах і з лопатами, цивільні на добрих машинах і з технікою, яка будує новобудови тощо.

А власть и не нужно захватывать - вариант "я устал, я ухожук" принципиально не отличается.
В вашем вопросе все сильно зависит от того, _насколько_ этот баланс смещается. Если как Letusrock там чуть раньше писал - да и ваш "Накшалт" - это именно Аргентина и есть Ну или Сталин - что кому ближе.
Повторюсь: военные у власти _никогда_ (в современной истории) ни к чему хорошему не приводили...

Елітні війська воєнпенсів. І не кажіть що такого не було.

Попрошу конкретики: де, коли і як.

Але чомусь в США навіть за легших умов війни по суті в цивільних забирали для війсових золото і т.д.; вводили обмеження навіть на зубні пасти, бляшанки, резину і т.д.

Ібо нєфіг, всі так всі "переносити тяготи і лішенія".
Ти спробуй лиши памперсів, то такий вий підметься, що аніжематі/аніжєдєті.

Не думаю, що в Україні менталітет азіатського типу (матка і решта саранчі/мурашок).

как раз поэтому у русских нет проблем с мобилизацией, рабу всё равно как умереть от алкоголя или на войне. Ценность человеческой жизни на рф = 0, отсюда и поддержка сво, русскому обществу реально покуй, что где то умирают люди. Даже если превратить Белгород в Мариуполь им будет покуй. На последние теракты очень слабая реакция.

не понял вопроса... - где-то было не как в Аргентине? (на всякий случай - с 19го года)

Я веду мову не про захоплення влади військовими (приходу до влади військових), а про об'єднання влади з військовими -- зміщення балансу у бік лобіювання інтересів військових.
Накшалт -- все для фронту, все для перемоги.

Бо поки баланс інший: як приклад - військові на корчах і з лопатами, цивільні на добрих машинах і з технікою, яка будує новобудови тощо.

А власть и не нужно захватывать - вариант "я устал, я ухожук" принципиально не отличается.
В вашем вопросе все сильно зависит от того, _насколько_ этот баланс смещается. Если как Letusrock там чуть раньше писал - да и ваш "Накшалт" - это именно Аргентина и есть Ну или Сталин - что кому ближе.
Повторюсь: военные у власти _никогда_ (в современной истории) ни к чему хорошему не приводили...

Ні. Не є.
Приклад, США 2 СВ.
У влади суто цивільні.
Які змішують баланс від пересічних цивільних до військових.

Зрозуміло, що гроші треба, щоб тил заробляв. Але чомусь в США навіть за легших умов війни по суті в цивільних забирали для війсових золото і т.д.; вводили обмеження навіть на зубні пасти, бляшанки, резину і т.д.

Принципиальный момент, границы США тоже закрывали? кто не хотел покупать мыло по талонам могли выехать? Если да, эти ограничения не имеют значения, не нравится - выехали в другую страну и забыли. Я понимаю любые ограничения, кроме ограничений прав на свободу (за исключением осуждённых). Если мыло по талонам можно обосновать общим благом (чтобы всем хватило) то ограничения свобод на общее благо при всём желании не налазит. Потому что это феодализм, одна группа лиц решила жить за счёт эксплуатации другой.

Але чомусь в США навіть за легших умов війни по суті в цивільних забирали для війсових золото і т.д.; вводили обмеження навіть на зубні пасти, бляшанки, резину і т.д.

Ібо нєфіг, всі так всі "переносити тяготи і лішенія".
Ти спробуй лиши памперсів, то такий вий підметься, що аніжематі/аніжєдєті.

Чому я розглядаю це питання?
Бо що буде, коли (вий) невдоволення підніметься у самих військових?
Справжній. А не у відосах та форумах.
Поки вони тягнуть воза.
Але ж втомлюються-то, більшого забезпечення потребують з кожним днем, да і справедливості бажають.

Я веду мову не про захоплення влади військовими (приходу до влади військових), а про об'єднання влади з військовими -- зміщення балансу у бік лобіювання інтересів військових.
Накшалт -- все для фронту, все для перемоги.

Бо поки баланс інший: як приклад - військові на корчах і з лопатами, цивільні на добрих машинах і з технікою, яка будує новобудови тощо.

А власть и не нужно захватывать - вариант "я устал, я ухожук" принципиально не отличается.
В вашем вопросе все сильно зависит от того, _насколько_ этот баланс смещается. Если как Letusrock там чуть раньше писал - да и ваш "Накшалт" - это именно Аргентина и есть Ну или Сталин - что кому ближе.
Повторюсь: военные у власти _никогда_ (в современной истории) ни к чему хорошему не приводили...

Ні. Не є.
Приклад, США 2 СВ.
У влади суто цивільні.
Які змішують баланс від пересічних цивільних до військових.

Это вы что имеете в виду? - массовые запуски ориентированных на новый рынок заводов/фабрик - взамент стоящих из-за Великой Депрессии?
Ну и повторюсь: все зависит от длины сдвига. Штаты ну никак не тянут на пример "все для фронта"...

да і справедливості бажають.

для справедливости нужны ресурсы, все что сейчас происходит говорит о том, что запаса по ресурсам нет. Доллары и мыло по талонам ещё впереди. На фоне падения собираемосьи ралогов и снабжения. И никакими рокировками (за кого власть за армию или за народ) это не изменить. Экономика натуральна, и от того кто с кем дружит хлеба больше не становится.