Пенсії в Україні

Все, прасок стало багато, але грошей під ці праски майже зовсім вже не треба! Але якщо всі ці гроші залишились в обігу, то й ціни на праски почнуть зростати (кому треба все одно куплять, бо гроші є), а відповідно і інфляція. Щоб цього не сталося, гроші повинні поступово вилучатись із економіки, і центробанк може це робити, адже його кредити постійно йому повертаються, і досить просто видавати менше нових.

Це фантазії на вільну тему.
Дайте собі відповідь
Номенклатура і кількість товарів які ви використовуєте в повсякденному житті - збільшилась чи зменшилась?..
Тепер по праскам - приклад хороший..але досить примітивний.
а - підошва праски стирається( до неї починає все липнути) на протязі рік-три( якщо ви дуже акуратні)
б - кількість прасок в використанні сімї-збільшується( є великі, маленькі, для рукавів і так далі) на відміну від праски вашої бабусі яка переходила у спадок разом з швейною машинкою зінгер...

Тому можете й далі фантазувати...
Просто Ваші фантазії це навіть не прояснення напрямку...

А Дюрі-Бачі продовжує стверджувати, що оті багатії -- вони набагато продуктивніші за інших,

Ви не правильно трактуєте те що читаєте, тим більше що це я стверджував про багатих як платників......
1 Для того щоб пересічні ставали БІЛЬШ продуктивно працювати - то звідкись треба брати інструменти вартістю в 50-60 місячних зарплат працівника
2 В самого пересічного таких заощаджень немає ( і не буде як би тонко не регулювався друк грошей)
3 Тому пересічному треба чекати поки в БАГАТОГО зявляться зароблені ним кошти за які цей багатий купить пересічному інструменти/технології і після того як пересічний навчиться їх використовувати -його погодинна плата зросте...Тобто якщо в пересічного вистарчить клепки заощадити на майбутнє-він з часом перетвориться в багатого
Не вистрачить -він і далі буде ОРЕНДУВАТИ інструменти в тих хто є їх власником

Всі ми чудово розуміємо, що багаті (ті хто може жити на пасивний дохід від своїх капіталів і нічого не робити) ніколи не відмовляться від поточної моделі, тому доводиться жити в реальному світі і пристосовуватись до його умов.
Тобто в України зараз є 3 шляхи:
1. Знайти спонсора, який буде виконувати наші зобов'язання перед існуючими пенсіонерами, і запропонувати робочу модель накопичень для майбутніх пенсіонерів.
2. Кинути і існуючих і майбутніх пенсіонерів через постійну девальвацію гривні.
3. Кинути існуючих пенсіонерів відмовившись виплачувати свої зобов'язання і запропонувати робочу* модель накопичень для майбутніх пенсіонерів, але з дуже високими ризиками.
Перший варіант вже 2,5 роки працює чудово

1 Для того щоб пересічні ставали БІЛЬШ продуктивно працювати - то звідкись треба брати інструменти вартістю в 50-60 місячних зарплат працівника
2 В самого пересічного таких заощаджень немає ( і не буде як би тонко не регулювався друк грошей)

Це неправда. Досить згадати, що в період становлення капіталізму було можливо стати бізнесменом, заробивши початковий капітал на звичайній роботі, або з підработкою. І не в останню чергу тому, що за час збирання необхідний для старту мінімум не зростав в три рази.
До того ж, інструмент, можливо, не коштував би 50 місячних зарплат, якщо б БАГАТИЙ не мав змоги взяти ці гроші у держави, а йшов би за позикою до БІДНОГО, пропонуючи йому цікаві для нього умови. Тут ще такий момент, скількі там доходність по облігаціям держказначейства США? Відсотків 3-4? Так ось, якщо до мене прийде хтось із пропозицією вкластись під 3-4 відсотки, то мені буде зовсім не цікаво дати йому грошей, бо прибуток від тієї кількості, що я можу дати, не вартує ризиків і турбот. Але ФРС залюбки купляє ці облігації, отримуючи мільярдні доходи, тому що має необмежений ресурс грошей. І навіть якщо уряд раптом не поверне гроші ФРС, вакуму від цього не стане гірше, на відміну від мене. Якщо б уряд США не мав змоги звернутись до ФРС, йому б довелося звертатись до мене, і пропонувати щось вигідніше (так, я знаю, что облігації не тільки ФРС купляє, але там той самий принцип). Через кілька років я вже мав би вибір - продовжувати давати в борг, або все ж таки купити той станок за 50 зарплат (який би так і коштував 50 початкових зарплат, а можливо й менше, але не 150 тих початкових зарплат).

3 ... він і далі буде ОРЕНДУВАТИ інструменти в тих хто є їх власником

В нинішній моделі в пересічного ніколи не з'явиться можливість стати власником, так як він ніколи не зможе накопичити необхідний капітал. І те саме із пенсіями -- пересічний не зможе назбирати на 15-20 років безтурботного життя, і вимушений чекати подачки від держави. Єдиний спосіб побороти це -- приборкати інфляцію, але цього не дадуть зробити багаті.

Дайте собі відповідь
Номенклатура і кількість товарів які ви використовуєте в повсякденному житті - збільшилась чи зменшилась?..

Якщо б в мене збільшувалась кількість предметів, в мене б не вистачило часу їх всі використовувати. Тому -- ні, не збільшилась, навіть не беручи до уваги те, що багато чого залишилось на окупованій території.

Тепер по праскам - приклад хороший..але досить примітивний.

Модель повинна бути якмога простішою.

а - підошва праски стирається

Тут ви зачіпили ще одну тему: тренд на штучне обмеження терміну використання предметів. Знову-таки, щоб постійно стимулювати купляти нові, за відсутності потреби у цьому, і тим самим виправдати подальший друк грошей (продажі збільшуються, економіка зростає, треба більше грошей). Хоча реальний результат цієї діяльності - від'ємний. Звісно ж, товари приходять у непридатність і природним шляхом, але капіталістів темпи не влаштовують. Вони хочуть безперервного збільшення попиту, як в період насичення ринку, так і потім.

Всі ми чудово розуміємо, що багаті (ті хто може жити на пасивний дохід від своїх капіталів і нічого не робити) ніколи не відмовляться від поточної моделі, тому доводиться жити в реальному світі і пристосовуватись до його умов.
Тобто в України зараз є 3 шляхи:
1. Знайти спонсора, який буде виконувати наші зобов'язання перед існуючими пенсіонерами, і запропонувати робочу модель накопичень для майбутніх пенсіонерів.
2. Кинути і існуючих і майбутніх пенсіонерів через постійну девальвацію гривні.
3. Кинути існуючих пенсіонерів відмовившись виплачувати свої зобов'язання і запропонувати робочу* модель накопичень для майбутніх пенсіонерів, але з дуже високими ризиками.
Перший варіант вже 2,5 роки працює чудово

Щось дивлячись на нинішніх пенсіонеров (окрім тих самих привелійованих категорій, та й частково на них також), а також на деякі плани, що озвучуються, тут більше здається всеж-таки другий варіант.

Всі ми чудово розуміємо, що багаті (ті хто може жити на пасивний дохід від своїх капіталів і нічого не робити) ніколи не відмовляться від поточної моделі, тому доводиться жити в реальному світі і пристосовуватись до його умов.

У Вас і Вам подібних - викривленне розуміння терміну - багаті...
Багаті в Швеції - це одне
Багаті в Україні -це інше...
При чому першим критерієм різниці є відсоток населення який МОЖЕ собі позволити жити за рахунок відсотків на власний капітал
В Швеції - таких приблизно 30+%...тому там стоїть проблема як би ЗМЕНШИТИ дохід на капітал який може отримати його власник...
В Україні тих хто може жити на дохід з СВОГО капіталу - точно менше 2 %.

В Швеції проблема, де 70% населення повинні створити товари/послуги для 100% населення...
В Україні ж
98% населення повинні створити товари/послуги для 100% населення.
Як бачите, співвідношення між нами і шведами -кардинально розрізняються..
Але й у нас є проблема
За рахунок ДЕШЕВОГО власного капіталу ШВЕЦІЇ - там для МІСЦЕВИХ працівників доступні складні інструменти/технології..тому там продуктивність вища і 70% можуть створити стільки товарів/послуг які задовільнять 100%.
У нас, вартість власного капіталу ЗАШКАЛЮЄ9 по тій простій причині що ціна це співвідношення попиту і пропозиції, попит шаленний, пропозиція відсутня.)

Досить згадати, що в період становлення капіталізму було можливо стати бізнесменом, заробивши початковий капітал на звичайній роботі, або з підработкою. І не в останню чергу тому, що за час збирання необхідний для старту мінімум не зростав в три рази.

1 І зараз це можливо
2 Капіталіст це не людина яка дико розумна чи дико працьовита...
Щоб стати власником капіталу достатньо заробляти більше ніж витрачаєш...
А от розмір витрат-кожен собі планує сам.
Наприклад пенсіонери виживають за 3000-5000 грн в місяць...раз так , то навіть працівник на мінімальній зарплаті може сьогодні відкласти 15% від того що заробляє
8000 мінімалка-1600ПДФО+військовий-5000 на життя=1400 відкладених...
За рік ця людина може відкласти на мотокосарку чи який моторолер і може починати якийсь власний бізнес типу доставки чи прибирання чужих територій...А ландшафтний дизайн(особливо його підтримування) коштує досить непоганих грошей.

Звідси висновок
Хто хоче - той може
Хто не хоче-той завжди пояснить чому в нього не вийшло і в цих поясненнях завжди буде фігурувати якась ТОСЯ яка не дала йому піднятись.

ПС
а піднятись 100% не вийде, в цьому й полягає систама капіталізму де йде чітке ранжування досягнень по отриманому результату...

1 І зараз це можливо
2 Капіталіст це не людина яка дико розумна чи дико працьовита...
Щоб стати власником капіталу достатньо заробляти більше ніж витрачаєш...

Життя занадто коротке щоб так накопити достатній капітал для богатства.

1 І зараз це можливо
2 Капіталіст це не людина яка дико розумна чи дико працьовита...
Щоб стати власником капіталу достатньо заробляти більше ніж витрачаєш...

Життя занадто коротке щоб так накопити достатній капітал для богатства.

Прекрасно
Ніхто не заважає Вам мріяти далі, як хтось на розовому поні принесе Вам стартовий капітал...Можете навіть лотарейний квиток купити..
Я ж ризикнув в 1997...
Так життя коротке, але приблизно після 2010 - я вже жив так само як міг би жити не ризикнувши..але при цьому в мене б нічого не змінилось до 2024...
А так
Ризикнув в 1997...жив важко , але в 2010 повернувся на той рівень який в тих хто не ризикував(моїх так-би мовити однолітків) так само зявився в 2010.
Після 2010 - вони потихеньку почали мені програвати...

Тому у Вас ЗАВЖДИ є вибір
Жити так само як і всі не напружуючись але й не хапаючи зірок з неба
Чи спробувати покращити своє майбутнє за рахунок погіршення свого сьогодні...
Пройде три-пять покольнь(100-150 років) і в Україні виявиться таж проблема...що і в Швеції - ЩО РОБИТИ з КАПІТАЛОМ...
але є нюанс
Ваших нащадків це питання може й не зачепити через 100-150 років, бо їх пращур був лінивим і не застовбив участочок бізнесу за сімєю...

До речі
Якщо місць всього 30% від наявного населення
То коли легше відгризати своє місце? коли там вже 29% відгризено чи коли там кінь не валявся і всього 5% заповнено?

Ще раз
Поки ваші фантазії крутяться навколо того кого обібрати щоб правильно поділити...
Хтось працює над тим щоб в нього було що після себе залишити...
Але навіть як він набере жирок - як думаєте наскільки висока ймовірність того що ледарі які не хотіли працювати на себе - зможуть щось відібрати надовго в не ледарів?