Игорь Алексеевич написав:для чего вообще следить на форумах за курсом?
наприклад 2 року по тому дійсно виходив гарний прибуток через валютообмін . на сьогодні умовно можна сумою в 50 к уо по євро купити по 46 ( коли є ) і продати хоча б по 46,35 . На різниці можна спокійно жити , якщо сума більше в 2...5 разів , то не треба себе дурити щодо оренди - на курсі ви отримаєте прибуток і готівкові кошти ,без проблем як в банках .
Ну влеты на сдачах , откупах мы конечно же не учитываем
Пс. Это хорошо если (пока) есть клуб50 и клуб200, - частично может помочь, и то не сильно , если на кону постоянно вертящиеся суммы = 50-100 к евробаксов.
П.с2. Это надо иметь хотя бы пару сот кило кеша, а лучше 500-1000к, что бы всегда была "моментальная" ликвидность для игр в валютные 50-100к , на случаи типа если часть бабок "спасаясь", заморозились где-то в клубе200 на 3 месяца Имея пару сот кило валюты уже наверное проще свой кантор открыть.
Це додаткове благо , тому влаштовує цілком. Фактично, ми маємо качелі . Поки що все нормально.
После возвращения из-за океана, какую финансовую помощь для Украины привезут наши лидеры? Кто что думает. Сколько это будет десятков миллиардов долларов США?
В Україні, де-факто облікова ставка у 13% не вирішує НІЧОГО ні для інфляційної динаміки, ні для фінансової стабільності.
Численні фактори призвели до дисфункції облікової ставки, як інструмента стабілізації економіки, а саме: - український бізнес переважно працює за власні (а не за позикові) кошти; - населення загалом має низьку схильність до банківських заощаджень (60% вкладів належать 1% вкладників), банківські заощадження становлять менше 20% від обсягу річних споживчих витрат; - воєнні ризики невизначеності нівелюють ринкові стимули і спонукають населення зберігати у більш надійних активах, аніж у гривні; - структурні фактори росту собівартості домінують в структурі інфляції, - банківська маржа в рази перевищує показники інфляції, що з’їдає значну частину початкового імпульсу облікової ставки.
За час війни банки змогли залучити в банківську систему лише 100 млрд. грн строкових гривневих вкладів населення (приріст нетто-залишку). Натомість на придбання іноземної валюти населення з початку війни спрямувало понад 450 млрд. грн. (в т.ч. за останній плинний рік населення придбало рівно 10 млрд.дол. США). З часом ситуація стає лише гіршою. Так, з початку 2024 р. населення вклало у валютні активи 280 млрд. грн (нетто), тоді як у приріст банківських гривневих строкових вкладів спрямувало лише 19 млрд. грн. Пропорція складає 15 до 1, тоді як ще рік тому назад дана пропорція становила лише 3 до 1.
Висока облікова ставка не вплинула і на стабілізацію валютного ринку. Лише з початку цього року НБУ витратив на підтримку гривні 23 млрд. дол, а всього з почату війни – вже понад 70 млрд. дол. США. Джерелом для валютних інтервенцій НБУ звісно є зовнішня допомога.
Натомість висока ключова ставка допомогла суттєво посилити фінансову стійкість банків. Завдяки росту процентних доходів від держави (проценти за ОВДП, депозитними сертифікатами та пільговими кредитними програмами), банківська система вже другий рік поспіль демонструє історично рекордні показники прибутковості, ліквідності та адекватності капіталу. За 8 місяців 2024 р. банки отримали 137 млрд. грн прибутку до оподаткування. Понад 50% процентних доходів банки отримують від держави. В 2024 р. за оцінкою банки отримають від держави близько 200 млрд. грн процентних доходів. І такі астрономічні доходи – прямий результат процентної політики НБУ останніх років
Victor8 написав:После возвращения из-за океана, какую финансовую помощь для Украины привезут наши лидеры? Кто что думает. Сколько это будет десятков миллиардов долларов США?
Victor8 написав:После возвращения из-за океана, какую финансовую помощь для Украины привезут наши лидеры? Кто что думает. Сколько это будет десятков миллиардов долларов США?
Victor8 написав:После возвращения из-за океана, какую финансовую помощь для Украины привезут наши лидеры? Кто что думает. Сколько это будет десятков миллиардов долларов США?
Вот, вроде, грамотный человек, но почему от его постулатов так веет политической борьбой в худших традициях журналистики?
- населення загалом має низьку схильність до банківських заощаджень (60% вкладів належать 1% вкладників), банківські заощадження становлять менше 20% від обсягу річних споживчих витрат;
Последнее, что бы в этом обвинял - учетная ставка. То, что "60% вкладів належать 1% вкладників" говорит скорее о слишком большом материальном расслоении населения. Именно это определяет и "малый" процент вкладов от потребительских затрат. Кавычки здесь потому, что в благополучных странах большая часть населения не только не откладывает серьезные суммы, по крайней мере на банковских вкладах, а живет в кредит. Такое сверхпотребление стараются всячески стимулировать. Не скажу, что эта модель мне нравится, но более успешную пока не придумали. Я бы как распределение вкладов так и их немалый объем счел бы следствием отсутствия более интересных методов инвестирования. Фондовый рынок у нас все еще находится в противозачаточном состоянии.
- воєнні ризики невизначеності нівелюють ринкові стимули і спонукають населення зберігати у більш надійних активах, аніж у гривні;
На третий год пан заметил, что существует фактор, в огромной мере невелирующий все остальные.
За час війни банки змогли залучити в банківську систему лише 100 млрд. грн строкових гривневих вкладів населення (приріст нетто-залишку).
Прирост объема вкладов на 100 млрд. - это мало? По активности освещения проблемы я, грешным делом, подумал, что у нас серьезное падение. И все равно спасибо за то, что мне не пришлось самому искать эту информацию.
Лише з початку цього року НБУ витратив на підтримку гривні 23 млрд. дол, а всього з почату війни – вже понад 70 млрд. дол. США. Джерелом для валютних інтервенцій НБУ звісно є зовнішня допомога.
Виной этому монетарная политика или война? Вроде, простой и известный факт, но как умело он вплетен в контекст. Ученый такого уровня не может не понимать крайнюю ограниченность возможности влияния на этот показатель монетарной политики. Стоило сократить этот объем до 68 млрд. за счет возникновения проблем в других местах?
Натомість висока ключова ставка допомогла суттєво посилити фінансову стійкість банків.
Что? Опять отнять и поделить?
Банки весьма активно снижают процентные ставки, хотя формально следовать за учеткой не обязаны. Нам, хомякам, это не нравится, но мы прекрасно помним, чем заканчиваются ситуации, когда проценты по депозитам значительно превышают учетку. Я бы не стал обвинять НБУ в перестраховке при обеспечении устойчивости банков, особенно учитывая процент участия государства в банковской системе.
Ну и главное: я не понимаю, зачем так активно бороться с учетной ставкой, одновременно утверждая, что она никакой роли не играет?
ЗЫ Я наверняка тоже перегибаю палку (свою антипатию никогда не скрывал). Все написанное - всего лишь повод относиться к подобным заявлениям с осторожностью. К моим тоже.
a77 написав:
Имея пару сот кило валюты уже наверное проще свой кантор открыть.
оце тому і йде мб донизу ? 
