budivelnik написав:Тяжко комусь пояснити , якщо він не знав+не знав+ а потім забув
и что вы мне обьяснили? Во всех ваших примерах низкий iq. Который еще любят называть "человеческий фактор" Это же не физики ядерщики который погибли при испытаниях андронного колайдера. N% дураков есть везде, поэтому травматизмы были и будут. Хоть в школе, хоть в армии. Кто не умеет плавать, тот и не тонет. Потому что не лезет в воду.
С таким подходом Вы и физиков обвините в глупости, если коллайдер взорвется - тщательнее надо было. Или нефиг было строить какую-то страшную фигню, чтобы рассмотреть то, что никто не видит, и на что, по большому счёту, всем наплевать. Не надо было лезть в воду 😁 На той же стройке есть много возможностей убиться, не нарушая ТБ. Если не ты навернешься, на тебя что-то упадет. Без чьей-то вины. Например, порвётся то, что выглядело совершенно исправным.
Как называется психологический эффект, когда человек обвиняет в любых происшествиях потерпевших, пытаясь побороть страх, что это про зойдет и с ним?
У темі час від часу виступають особи, для яких гітлери-фашисти-нацисти є найбільшим злом світу, а московія-московізм -- дрібним і незначним.
Це явна брехня, бо москвини у мирний час закатували голодом десять мільйонів українців (в Україні, а також і на Кубані, Поволжі...) А німці навіть у військовий час(!) такої мерзоти не робили... Тобто, українцям взагалі елементарно просто визначити хто тисячекратно гірший -- москвини чи німці
Іншим країнам важче. От навіть білоруси вже інакше все це розуміють і досліджують. Хоч і з тими ж висновками... Аналіз чекістської брехні москвинів ще від ІІ світової у довгій статті:
Дмитро Галко 17 год ·
Вся ця історія з “незграбним жестом” Маска від серця до Марса та його звернення до німців з метою позбавлення їх від химери совісті – набагато важливіша, ніж може здатися. Вона про те, як Гітлер досі визначає світову політику, а наслідками цієї гітлероцентричної політики може стати знищення України та західного демократичного світу. Тема настільки важлива, що заради неї я вирішив повстати з мертвих. І дуже непроста та заплутана, тому вимагає багатьох літер. Під “Гітлером” я розумію новий світовий порядок, який склався після перемоги над Німеччиною у 1945 році, та пов’язані з цим політичні, культурні та історичні наративи. Отруєні викривленнями, лицемірством та брехнею – головним чином через те, що серед “переможців над нацизмом” опинився один з найжахливіших тоталітарних режимів в історії людства. За це він отримав безлімітну індульгенцію, а вона, у свою чергу, стала тим поживним середовищем, у якому зародився Путін. То геть не випадково, що один з ключових напрямків його боротьби – це боротьба із “фальсифікацією історії”. Чим насправді є ця боротьба? Вона є змаганням за повернення привілейованого статусу “супер-держави” зі своєю виключною “зоною інтересів”. Зокрема за право визначати долю країн Східної та Центральної Європи. Право, отримане колись в Ялті, частково підманом, частково через певну імпотентність західних держав. Але повернемося до Маска з його закликом до німців перестати перейматися з приводу історичної провини, якій “приділяється занадто багато уваги”. Щоб зрозуміти, що з цим закликом не так, та яким чином він пов’язаний з радянсько-російською брехнею, потрібна історична та політична довідка. АфД, оці дещо сором'язливі нащадки НСДАП, які геть не випадково є водночас проросійською партією, найбільш популярні в зоні колишньої радянської окупації, тобто на теренах екс-НДР, маріонеткової держави, контрольованої з Кремля. Фактично АфД є такою собі німецькою версією “Партії регіонів”. Політикою НДР ніколи не була підтримка наративу “історичної провини” чи колективного сорому, як у Західній Німеччини. Навпаки, німці в радянській зоні окупації отримали від Кремля статус жертв і переможців нацизму, а також “антифашистського форпосту”. Тоді як “нащадки фашистів” були там, за Берлінським муром. Цей мур так і називали – “антифашистським кріпосним валом”. Бо він захищав від “фашистського” НАТО. І це є великою історичною брехнею. Брехнею, яку вже у сьогоденні відтворює Джей Д. Венс, віце-президент США. Коли каже, що “АфД найбільш популярна в тих самих районах Німеччини, які чинили найбільший опір нацистам”. Венс попросту відтворює радянській міф про “антифашистську державу” НДР, весь “антифашизм” якої полягав у протистоянні НАТО та Заходу. В реальності саме німці з цих теренів привели Гітлера до влади. Його підтримка на виборах 1932 року тут сягала, а часом навіть перевищувала 50%. Тоді як на теренах Західної Німеччини часом не дотягувала навіть 20%, а на виборах 1928 року нацисти не отримали тут навіть 1%. Гітлер геть не був популярним серед консервативних католиків, сконцентрованих саме на теренах Західної Німеччини. Попри те, що верхівка Рейху здебільшого походила також звідти, 60-70% були з протестантських родин, тобто чужинцями. І його партію тут сприймали як “прусську”. Католицька церква стала однією з найбільш переслідуваних інституцій у Рейху, десь третину католицьких священиків було репресовано. Найвідоміший публічний протест проти нацистських практик у 1941 році – це протест католицького єпископа. Найвідоміша змова проти Гітлера, Операція “Валькірія”, за яку було розстріляно тисячі осіб, походила з середовища німців з теренів майбутньої ФРН. Також звідти походив Вільгельм Франц Канаріс, голова Абвер, німецької розвідки, який протягом усієї війни зливав інформацію британцям. Я роблю наголос на католицизм з того приводу, що католицьке виховання дійсно було однією з основних причин неприйняття Гітлера. Отже, Венс поширює маячню, висмоктану з радянського міфу про “антифашистську державу”. А Маск закликає позбутися почуття історичної вини тих, кому її не було щеплено. Тоді як щеплено було акурат тим, хто заслуговував на це значно меншою мірою. *** Це нібито маленька брехня, але вона є частиною великої брехні, як маленька “антифашистська держава” НДР була лише апендиксом великої “антифашистської держави” СРСР, від якої цей імідж перейшов у спадок сьогоднішній Росії. Мабуть, зайвим буде нагадувати моїм читачам про те, що ця “антифашистська держава” була рівною мірою відповідальна за розв’язування Другої світової війни, ви про це самі знаєте. Хоча західним елітам про це варто було б наполегливо та постійно нагадувати. Дещо менш відомий момент, занадто складний для рамок допису у фейсбуці, він заслуговує ретельних досліджень, це варваризація німецької армії в умовах східного фронту, тобто ескалація брутальності через те, з чим зіткнулися німці на радянських теренах. Цей момент важче сформулювати та закріпити у вигляді юридичного звинувачення, але, як на мене, сталінський режим безумовно має нести частину відповідальності за жахіття Другої світової, навіть якщо вважати, що тільки опосередковано. Ця тема мало досліджена, бо фактично є табуйованою: порівняння з Гітлером нівелює все щодо порівнюваного – це така величина, як гігантська зірка або чорна діра, поруч із якою меркне все, і сталінський режим успішно за цією “чорною дірою” сховався, ставши збавцем світу від абсолютного зла. Я вважаю, що СРСР цілеспрямовано докладав чималих зусиль, щоб закріпити образ нацистів як абсолютного, унікального, недосяжного і позамежного зла. Свідомо фальшуючи та перебільшуючи звинувачення. Які ніхто ніколи не перевіряв та не ставив під сумнів. Просто подивіться на те, як його нащадки роблять це тепер. Якби вони зараз перемогли, ми б “знали”, що масакра в Бучі була британською постановкою, а Маріуполь знищили азовці. Цей образ абсолютного зла не мав педагогічного ефекту “це не має повторитися”. Бо щось абсолютно унікальне, позамежне, недосяжне в принципі повторитися не може. Водночас це релятивізувало і применшило всі інші злодіяння, знецінивши їхніх жертв, яких поглинула “чорна діра” Гітлера. Мільйони жертв більшовицького терору фактично невідомі світові, тому що Гітлер воював у тому числі проти більшовизму, отже більшовизм – на світлому боці історії. В той же час Вітольд Пілецький, польський підпільник, який сам посадив себе в Аушвіц (Освенцим), щоб розвідати обстановку і створити групу опору, після війни заарештований і розстріляний комуністами, сказав дружині на останньому побаченні: "Mnie tutaj wykończyli. Oświęcim to była igraszka..." У нього були зламані ключиці та вирвані нігті. Оця виписана колись Росії безлімітна індульгенція з медалькою “рятівника світу від коричневої чуми” працює досі. Повірте, не меншою, а може, навіть більшою мірою, ніж ядерна зброя, ця індульгенція, разом із “великою культурою”, стримує Захід. А врешті може змусити його капітулювати. Коли Шульман каже, що Путін, мовляв, це не справжній Гітлер, він тільки понарошку Гітлер, виріб з пап’є-маше, це відгукується у західної аудиторії: бо її протягом десятиліть вчили, що Гітлер – недосяжне та унікальне зло, а Росія посідає перше місце серед переможців, тому що саме вона принесла найбільші жертви. Наразі про це вже не дуже прийнято говорити, але в підсвідомості, гадаю, застряг теж розкручений СРСР образ українців як найжахливіших посіпак того абсолютного зла. *** У мене нещодавно викликала шок мапа нацистської окупації, яку я побачив у статті енциклопедії Британіка. На цій мапі окупованою позначена величезна частина Росії. Я написав у підтримку, мені обіцяли це переглянути, але, боюся, через мій один лист цього не станеться. В реальності нацисти окупували заледве декілька відсотків території Росії. Вона майже не зазнала жахіть окупації, якщо порівнювати з Україною та Білоруссю, які були окуповані на 100%. Нацисти знали різницю, під час Нюрнберзького процесу вони згадували здебільшого саме Україну та Білорусь. А ось радянські обвинувачі – радянську Росію. Оскільки “історію пишуть переможці”, німців навчили врешті відчувати провину саме перед Росією. Тому що, як і на цій мапі в Британіці, Україну та Білорусь записували саме до Росії. При цьому найбільшим колаборантським утворенням була так звана РОА, армія Власова – російського генерала, “збавці Москви”. Над Росією наразі майорить прапор цієї армії, ба більше, вона веде війну, яка відповідає поглядам, що сповідувала РОА, вважаючи Україну частиною “русского міра”. Зараз я розповім не дуже широко відому історію про конфлікт двох нацистських високопосадовців – Альфреда Розенберга, рейхсміністра у справах окупованих східних територій, та Еріха Коха, рейхскомісара в Україні. Однією з причин напруженого конфлікту між ними було різне ставлення до України. Ще до початку війни проти СРСР Розенберг намагався переконати Гітлера, що Україні, частиною якої він вважав у тому числі Крим (!), треба надати незалежність. Але Розенберг був такий собі недолугий інтелігентський телепень, Гітлер не дуже до нього дослухався, кепкував з нього, злився за симпатії до українців, кажучи, що той “про цих своїх українців дбає більше, ніж про німців”. Щодо ідеї надання незалежності, Гітлер її категорично відкинув. Втім, Розенберг плекав її до кінця війни, часом намагаючися знову просунути. Окрім плекання цієї політичної ідеї, Розенберг змагався за прави українців, зокрема проти “бусифікації” остарбайтерів, вважаючи, що праця в Німеччині має бути добровільною, а реклама такої праці – правдивою. Коли в Рейху намагалися понизити юридичний статус українців, Розенберг домігся, щоб цього не сталося. Також він намагався дбати про організацію освіти, медицини, харчування, розвитку культури тощо. Розенбергові відверто антипатило ставлення, наприклад, з боку Бормана до українців як до “бидла” і “рабів”. Відомий випадок, коли Розенберг написав меморандум, в якому звинуватив Коха в розстрілі жителів Цумані – нібито лише через те, що тому Кохові потрібен був навколишній ліс для полювання. З його щоденнику виникає, що він по-справжньому жахнувся від цього злочину. (До речі, цей та інші приклади, коли німецькі функціонери або військові непідробно жахалися з приводу таких розстрілів з відносно невеликою кількістю жертв, змушує мене думати, що розстріли тисяч мирних громадян, про які писала радянська пропаганда, не могли бути аж настільки звичайним та поширеним явищем.) Кох, у свою чергу, був категоричним противником надання Україні незалежності, розглядав її виключно як кормову базу Рейху, а українців не вважав народом, вартим уваги. І ось тут найцікавіше – Кох, принаймні у минулому, був симпатиком більшовизму, і залишався поціновувачем “великої російської культури” та в цілому русофілом. Який поділяв світогляд РОА, в якому не було місця для України та Білорусі. Кох захоплювався тим, як більшовики залізною рукою підкоряли та тримали під контролем різні народи. Отже, врешті решт саме погляд радянських прокурорів, РОА та Бормана з Кохом став поглядом, поширеним на Заході. *** Ми живемо у викривленому світі, де нащадки генерала Власова намагаються доробити те, чого він зробити не встиг – відвоювати “велику Росію”, щонайменше з Україною та Білоруссю у своєму складі, а західний світ готовий перед ними капітулювати, бо це ж “переможці нацизму”. А тепер це ще супроводжується “незграбними жестами” від серця до Марсу та закликами позбутися почуття історичної вини – але не вини перед Росією, яка насправді культивувалася протягом десятиліть, а справжньої вини. За злочини перед окупацією України та Білорусі та ставлення до їх народів у дусі Бормана і Коха. Маск ніколи цього не скаже, можливо, навіть сам не усвідомлює, але має на увазі він саме це. Цей його “незграбний жест” – це жест зневаги до “східних окупованих територій”, заклик до нового поділу світу між сильними, без уваги до менших та слабших, відмашка Путінові, що його “законні інтереси” прийняті до уваги.
❗️Україна може перестати існувати, якщо до літа не відбудуться серйозні переговори, – УП з посиланням на слова Буданова у Раді.
*Нещодавно в Раді відбулася одна закрита зустріч. Керівники парламенту і фракцій запросили до себе командування Сил оборони, щоби зрозуміти реальний стан справ у війні.
"Спочатку багато, заплутано, але дуже цікаво розповідали представники Генштабу. Потім були різні доповіді ще. Але найбільше запам'яталася відповідь Буданова. Хтось запитав його, скільки часу ми ще маємо. І Кирило зі своєю холодною усмішкою каже: "Якщо до літа не буде серйозних переговорів, то далі можуть запуститись дуже небезпечні процеси для самого існування України", – пригадує в розмові з УП один із учасників зустрічі.
"Всі так перезирнулись і замовкли. Мабуть, треба, щоб все вийшло", – трохи розгублено резюмує депутат. *
budivelnik написав:Але є РЕАЛІЇ життя і саме ці реалії зробили нас з перевагами і недоліками... Переваги - ми можемо себе змусити робити те що нам може й зле але для інших - добре. Макаки тут і близько не стояли
Думаете самки макаки не погибают при родах или не получают травм при обороне? Или среди макак есть акушеры и медики с антибиотиками? рожают они не для себя, а для стаи. Через год ребенок получает лапой под зад и мамы рожают нового
budivelnik написав:Недоліки - ми можемо себе змусити робити те що може принести шкоду для оточуючих-але нам пофіг Макаки й тут близько не стояли
макаки живущие в городах пищу воруют у людей. Ну нет в городах достаточно растительности, а макаки есть. Некоторые макаки воруют смартфоны.
Хотя это несопоставимо с вредом от человека. Если уже проводить прямые аналогии. Макака не хочет делать вред. Воровство от необходимости питаться. В зоопарках где еды достаточно макаки еду не воруют.
Сырский прокомментировал перевод военных ВС в пехоту Однозначно, это потраченные средства, специалисты, которые имеют опыт и которых фактически некем заменить, с одной стороны. С другой, мы в принципе нуждаемся на фронте, мы должны поднять адекватное количество личного состава в наших механизированных бригадах. Возможности мобилизации, к сожалению, не покрывают эту потребность, — сказал главнокомандующий.
даже бусифицированных нехватает, если дёргают со всех войск, а ты говоришь не всех.. Да конечно, техническую обслугу систем ПВО IRIS-Т переводут в пехоту , а бусифицированного посадят на его место. Наивность запредельная.
Висновок з цих слів головнокомандувача, також може трактуватись і як . Цікаво, чи такий же висновок роблять і присутні тут офіцери?
Wirująświatła написав:
и что вы мне обьяснили? Во всех ваших примерах низкий iq. Который еще любят называть "человеческий фактор" Это же не физики ядерщики который погибли при испытаниях андронного колайдера. N% дураков есть везде, поэтому травматизмы были и будут. Хоть в школе, хоть в армии. Кто не умеет плавать, тот и не тонет. Потому что не лезет в воду.
