Ігор Терехов Маємо влучання FPV-дрона у Київському районі Харкова. 72.3Kviews 20:48
Ігор Терехов Маємо влучання БпЛА типу «шахед» у Холодногірському районі Харкова. Попередньо - промислова зона. Щонайменше шість влучань ворожих БпЛА зафіксовано в Холодногірському районі Харкова.
Інформація щодо наслідків ударів, руйнувань та постраждалих уточнюється.
Сьогодні на Всеукраїнському форумі Асоціації прифронтових міст та громад говорили саме про це - як зберегти науку і молодь на українському прифронті.
Пропоную три кроки.
Перше. Міські тендери мають працювати не лише на закупівлі, а й на розвиток. Громади можуть надавати перевагу тим компаніям, які інвестують у місцеву науку: лабораторії, дослідження, університетські розробки. Бізнес має приходити в місто не тільки заробляти, а й вкладатися в його майбутнє.
Друге. Нам потрібні стартап-простори на базі університетів. Місця, де студентська ідея може пройти шлях від першого ескізу в зошиті до реального продукту, робочого місця і власної справи. Де університет, бізнес і місто працюють разом - не на папері, а в реальних проєктах.
Третє. Нам потрібен Муніципальний фонд підтримки молодіжної науки. Гранти для студентів і аспірантів, які пропонують рішення для життя громад: у транспорті, енергетиці, міському плануванні, відновленні. Бо дуже часто найсвіжіші й найсміливіші ідеї народжуються саме у молодих людей. Їм треба не заважати. Їм треба допомагати.
Окремо говорив і про наших випускників з прифронтових територій. Складати іспити, коли поруч постійні тривоги, обстріли, руйнування, - це зовсім інша реальність. Ці діти не просять потурання. Але вони мають право на справедливість. І ми повинні боротися за кожного з них.
Бо стіни ми відбудуємо. Дороги відремонтуємо. Інфраструктуру відновимо.
Але якщо втратимо молодь, університети й наукові школи - будувати майбутнє буде нікому.
Наука має стати сильним партнером для влади й бізнесу. А молодь має бачити своє майбутнє тут, в Україні. І наше завдання - зробити все, щоб це майбутнє було не абстрактною мрією, а реальною можливістю.
Нам потрібна відповідь на головне питання: якою буде країна після війни. Не просто відновленою, а сильнішою. З новою індустріалізацією, сучасними виробництвами, технологічним експортом та потужною економікою.
Не менш важливими є енергетична безпека, повернення українців додому, підтримка внутрішньо переміщених осіб та гідна інтеграція ветеранів у мирне життя.
Сергій Флеш 1 дн. · На жаль, важливість атак на логістику розуміємо не лише ми. З початку місяця противник почав атакувати транспортне сполучення між Харковом і Сумами. Для цього обрано ділянку в районі Богодухова, яка розташована найближче до кордону — на відстані 20 кілометрів. Прохання до водіїв бути уважними в цій ситуації звучать безглуздо, треба думати, що робити.
Из комментов:
Филлип Дик От я хз. В нас по бригаді вже більше ніж півроку заборони руху по цій дорозі БУДЬ-ЯКИМ транспортом. Піхуй це пікап, бус або щось велике. Богодухів теж десь з піврочки їбуть в хвост і в гриву. На кільці Охтирки теж прилітає. Про що думають люди, які заганяють туди фури - мені радикально невідомо.
Анатолий Карась Приділіть увагу прибрежним містам і селам від Херсона до Запоріжжя. Берислава вже немає. Нікополь почали відселять. В січні по Нікополю прилітало 7 дронів,а в березні-70 дронів ! Арта і міномети кожний день.
Краткое содержание - Американские военнослужащие находятся в состоянии повышенной боевой готовности во время хрупкого перемирия. - Раненые солдаты и их семьи сталкиваются со стрессом, неопределенностью и боевыми травмами. - Запасы боеприпасов в США истощены, Хегсет предупреждает, что пополнение может занять годы. ВАШИНГТОН, 7 июня (Reuters) — Спустя четырнадцать недель после того, как президент Дональд Трамп отдал приказ о нападении на Иран, американские военные адаптируются к необычному состоянию конфликта, который не является полномасштабной войной, но и далек от мира. На кораблях и базах на Ближнем Востоке американские войска — некоторые из которых восстанавливаются после ранений — действуют в условиях перестрелок с Ираном каждые несколько дней, поскольку ВМС США блокируют иранские порты. Внутри страны Пентагон прилагает все усилия для наращивания производства истощенных боеприпасов, в то время как семьи военнослужащих справляются со стрессом, связанным с длительными командировками. ..........Джозеф Вотел, бывший командующий Центральным командованием вооруженных сил США, охарактеризовал нынешний этап конфликта как «очень и очень опасный период для нас». Он сказал, что поддержание боеготовности войск во время прекращения огня — непростая задача. «Это оказывает огромное давление на руководителей, заставляя их следить за тем, чтобы люди оставались на пределе своих возможностей», — сказал Вотел. ..........Для американских военнослужащих, восстанавливающихся после ранений, переход к длительному военному режиму требует серьезной адаптации. 37-летний сержант первого класса резерва армии США Кори Хикс входит в число раненых, восстанавливающихся после атаки иранского беспилотника в начале войны, в результате которой у него на несколько минут пропал пульс. ......Вернувшись в Мэриленд, Хикс поддерживает связь с другими американскими солдатами на Ближнем Востоке, некоторые из которых недовольны продлением сроков командировок по мере затягивания конфликта. «Сейчас у них дела обстоят намного лучше, чем раньше. Угроза не так велика», — сказал он, имея в виду сокращение масштабов боевых действий. Но Хикс хранит в памяти память о шести своих сослуживцах, погибших во время нападения в Кувейте, в результате которого он получил ранения, в том числе о сержанте первого класса Николь Амор, 39 лет. «Я разговаривал с сержантом Амор, когда беспилотник врезался в меня. Она была примерно в десяти футах от меня», — сказал он. «С этим мне придется мириться всю оставшуюся жизнь».
Это об иранской войне. А у нас война чуть дольше и жёстче.
И ещё там же:
Признаки напряженности в военных операциях очевидны по огромным расходам на боеприпасы во время войны. Министр обороны США Пит Хегсет заявил, что для полного пополнения американских запасов ракет и перехватчиков могут потребоваться годы. Том Карако, директор проекта противоракетной обороны в Центре стратегических и международных исследований в Вашингтоне, округ Колумбия, заявил, что сокращаются не только запасы. «Войны обходятся дорого. Они истощают технику и людей, а также ракеты, которые запускаются», — сказал Карако.
