Напад росії і білорусі на Україну

потрібна коаліція з провідних військових країн НАТО

я тоже думаю если договориться не получится (из рф звучат хрюки что договариваться нет смысла т.к. инициатива на их стороне) тогда остаётся один приемлимый вариант - все страны заинтересованные в завершении конфликта могут включиться со своим арсеналом и бюджетом и закончить войну за неделю.

Ещё в 22м было понятно одна Украина не справится. До сих пор кроме подачек не сделано ничего. Да нам ничего не должны (и в НАТО нас принять никто не обещал) но есть другая плоскость, насколько запад готов терпеть беспредел пуйла?

Допустим нас ни в один союз (НАТО/ЕС) не берут, неприятно но это только один вопрос, а разрешать гопнику быковать - другой. Этот момент не понятен. Вроде бы все цивилизованные страны за Украину, почему тогда события развиваются не в нашу пользу?

поки тузік рве грілку до інших в нього нема інтересу
мене інше смущає, що там борцуни за гендерну рівність навіть не заїкаються про попрання прав М1860 в країні кандидаті в члени ЄС

У колеги взимку мобілізували брата, 54 роки, жив один в селі, розлучений. Під час підготовки у таборі, захворів на запалення легенів. Відправили у госпіталь у Чернігів, якщо не помиляюся. Через два тижні виписали, відправили назад до навчальної частини. Через декілька днів знов стало погано, потрапив у госпіталь вже у Київ. Діагностували ковід. Стан був дуже важкий: місяць в без свідомості, в трахею вставили трубку для кисню, в шлунок штрубку щоб кормити зі шприця. Випорожнювався у пришитий до нього мішок. Трохи привели до ладу, виписали. Через стан здоров'я вивели за штат. Волонтери відвезли додому, в село.
Колега на вчора відпросився з'їздити до брата, ще не бачились, потрібно дещо допомогти було. Сьогодні розповідає, стан брата порівнював з ув'язненними концтаборів з кінохроніки. "Ми ужаснулісь, жєна плакала". Шкіра, кості та очі. Людина недієздатна. Через час має бути перекомісія. Як жити зараз не зрозуміло. Отримав зарплатню за три місяци по 20 тис, поки був у навчальній частині та нарахування за час у госпіталі. Тепер виведений за штат, але не демобілізований. Фактично інвалід, нарахування будуть по 800грн/міс.
Вже не перше чую історії про скалічених військовослужбовців, яким не дають інвалідність, не мобілізують, а виводять за штат і виплачують по 800грн.
Захворіти, звісно, може будь-хто. Але результат і відношення держави до моб.м'яса.

З ППО дійсно хрєнь...

Рівень постачання ППО регулює рівень руйнувань від ракет.
По суті виходить, що партнерів задовольняє отакі рівні руйнувань...
Отже поставити ППО (яке в них було) могли і раніше.
До! вибиття ракетами генерації електрики.

Позиція "Заходу" зрозуміла і незмінна - ні перемоги, ні поразки, все має закінчитись перемовинами. То ж допомогу надали не для нових контрнаступів, а лише щоб повернути баланс сил, покращити наші переговорні позиції, бо пуйло, окрилене щоденними просуваннями, значно збільшило апетити. Мало ППО, затримки з F16..., щоб і ми не окрилялись кордонами 91, не затягували війну ще на роки, а стали реалістами.

ні перемоги, ні поразки

это границы 2022. Потеря Мелитополя, Мариуполя почти всей херсонской области - поражение, какими бы вишенками его не украшали. В 2022 смотрел марафон помню как после Стамбула там все запели типа всё мы побеждаем.

У колеги взимку мобілізували брата, 54 роки, жив один в селі, розлучений. Під час підготовки у таборі, захворів на запалення легенів. Відправили у госпіталь у Чернігів, якщо не помиляюся. Через два тижні виписали, відправили назад до навчальної частини. Через декілька днів знов стало погано, потрапив у госпіталь вже у Київ. Діагностували ковід. Стан був дуже важкий: місяць в без свідомості, в трахею вставили трубку для кисню, в шлунок штрубку щоб кормити зі шприця. Випорожнювався у пришитий до нього мішок. Трохи привели до ладу, виписали. Через стан здоров'я вивели за штат. Волонтери відвезли додому, в село.
Колега на вчора відпросився з'їздити до брата, ще не бачились, потрібно дещо допомогти було. Сьогодні розповідає, стан брата порівнював з ув'язненними концтаборів з кінохроніки. "Ми ужаснулісь, жєна плакала". Шкіра, кості та очі. Людина недієздатна. Через час має бути перекомісія. Як жити зараз не зрозуміло. Отримав зарплатню за три місяци по 20 тис, поки був у навчальній частині та нарахування за час у госпіталі. Тепер виведений за штат, але не демобілізований. Фактично інвалід, нарахування будуть по 800грн/міс.
Вже не перше чую історії про скалічених військовослужбовців, яким не дають інвалідність, не мобілізують, а виводять за штат і виплачують по 800грн.
Захворіти, звісно, може будь-хто. Але результат і відношення держави до моб.м'яса.

Инвалидность выдаёт местная МСЕК. Учитывая описанное он минимум инвалид 2 группы. МСЕК в первый раз что бы прикрыться выдаст термином на 1 рік. После он сможет списаться. И в пенсионном сделать удостоверение.
Один человек это не потянет, должны помочь родственники. Доки все с госпиталей на руках? Тогда комиссия может и пробить безтерминово, если трубки в желудке.

У колеги взимку мобілізували брата, 54 роки, жив один в селі, розлучений. Під час підготовки у таборі, захворів на запалення легенів. Відправили у госпіталь у Чернігів, якщо не помиляюся. Через два тижні виписали, відправили назад до навчальної частини. Через декілька днів знов стало погано, потрапив у госпіталь вже у Київ. Діагностували ковід. Стан був дуже важкий: місяць в без свідомості, в трахею вставили трубку для кисню, в шлунок штрубку щоб кормити зі шприця. Випорожнювався у пришитий до нього мішок. Трохи привели до ладу, виписали. Через стан здоров'я вивели за штат. Волонтери відвезли додому, в село.
Колега на вчора відпросився з'їздити до брата, ще не бачились, потрібно дещо допомогти було. Сьогодні розповідає, стан брата порівнював з ув'язненними концтаборів з кінохроніки. "Ми ужаснулісь, жєна плакала". Шкіра, кості та очі. Людина недієздатна. Через час має бути перекомісія. Як жити зараз не зрозуміло. Отримав зарплатню за три місяци по 20 тис, поки був у навчальній частині та нарахування за час у госпіталі. Тепер виведений за штат, але не демобілізований. Фактично інвалід, нарахування будуть по 800грн/міс.
Вже не перше чую історії про скалічених військовослужбовців, яким не дають інвалідність, не мобілізують, а виводять за штат і виплачують по 800грн.
Захворіти, звісно, може будь-хто. Але результат і відношення держави до моб.м'яса.

Инвалидность выдаёт местная МСЕК. Учитывая описанное он минимум инвалид 2 группы. МСЕК в первый раз что бы прикрыться выдаст термином на 1 рік. После он сможет списаться. И в пенсионном сделать удостоверение.
Один человек это не потянет, должны помочь родственники. Доки все с госпиталей на руках? Тогда комиссия может и пробить безтерминово, если трубки в желудке.

На комісію чогось потрібно буде їхати в Чернігів. Документи виписні є, але я не вникав достеменно. Навіть якщо колись через час дадуть інвалідність, за який кошт мають існувати весь цей час люди, яких "родіна позвала", а тепер оцінює їх у 800грн на місяць.

ні перемоги, ні поразки

это границы 2022. Потеря Мелитополя, Мариуполя почти всей херсонской области - поражение, какими бы вишенками его не украшали.

Для колективного заходу це не поразка, а лише незначні територіальні уступки заради миру.

На комісію чогось потрібно буде їхати в Чернігів. Документи виписні є, але я не вникав достеменно. Навіть якщо колись через час дадуть інвалідність, за який кошт мають існувати весь цей час люди, яких "родіна позвала", а тепер оцінює їх у 800грн на місяць.

Соц.страх по месту прописки заявление на субсидию и через месяц выдаётся субсидия, покрывающая полностью электрику и коммуналку.
Ещё раз, в любой стране очень плохо быть одиночкой попавшим в трудные, жизненные обстоятельства. Если человек в депрессии то он не бегает по инстанциям, мы с Вами уже насчитали их 3. И так в любой стране, не за тобой бегают, а ты бегаешь. Долежн быть минимум один человек готовый бегать и возить и сражаться за своего.

У колеги взимку мобілізували брата, 54 роки, жив один в селі, розлучений. Під час підготовки у таборі, захворів на запалення легенів. Відправили у госпіталь у Чернігів, якщо не помиляюся. Через два тижні виписали, відправили назад до навчальної частини. Через декілька днів знов стало погано, потрапив у госпіталь вже у Київ. Діагностували ковід. Стан був дуже важкий: місяць в без свідомості, в трахею вставили трубку для кисню, в шлунок штрубку щоб кормити зі шприця. Випорожнювався у пришитий до нього мішок. Трохи привели до ладу, виписали. Через стан здоров'я вивели за штат. Волонтери відвезли додому, в село.
Колега на вчора відпросився з'їздити до брата, ще не бачились, потрібно дещо допомогти було. Сьогодні розповідає, стан брата порівнював з ув'язненними концтаборів з кінохроніки. "Ми ужаснулісь, жєна плакала". Шкіра, кості та очі. Людина недієздатна. Через час має бути перекомісія. Як жити зараз не зрозуміло. Отримав зарплатню за три місяци по 20 тис, поки був у навчальній частині та нарахування за час у госпіталі. Тепер виведений за штат, але не демобілізований. Фактично інвалід, нарахування будуть по 800грн/міс.
Вже не перше чую історії про скалічених військовослужбовців, яким не дають інвалідність, не мобілізують, а виводять за штат і виплачують по 800грн.
Захворіти, звісно, може будь-хто. Але результат і відношення держави до моб.м'яса.

54 роки це найкращій вік для проходження військової служби
Знаю багато військових пенсіонерів
Жодного старшого за 47 не мобілізували
Один в 50 пішов добровольцем - Комбат інженерного підрозділу, якій на 70% складається з алкащів

В ссср мобілізували з 15 років.
Молоді, дурні в атаку з однією гвинтівкою мосіна на трьох хоч які шанси на успіх.
40 річні віддавали перевагу кулі в спину від НКВДешника.

На війні важливий рівень адреналину та тестостерону.
Навчання, при арт обстрілі чи авіаударі підвищую шанси на виживання на 5-10%, не більше.
Як співав відомий корейській виконавець