Напад росії і білорусі на Україну

Після військової кафедри зазвичай лейтенант, чи молодший це для тих хто погано вчився?

лейтененат, потім через рік, чи півроку дорисують старшого і забудуть до АТО
така ось історія лейтенанта КПІ 1994 року.
все прелесть, що вже тоді був на руках Военний билет офицера запаса СССР, серпасто-молоткастий.

В ЦНАПі і т.д. - місце проживання чи реєстрації?
Наче ж саме реєстрація.

Проживання -- це ЖЕК, домова книга в кооперативі? І то це, якщо офіційна фіксація.

Флай -- дані, які в реєстрах, вони повинні взяти самі. Від пересічного -- тлф, адреса проживання, ел.пошта (якщо є).
Це так як повинно. А вимагати зі стелі кожен посадовець на місці буде, як схоче.

а хз, держава настворювала клаудних мікросервісів, а девопсити оркестрацію мусить вміти кожен, називається це в діджіталізаторів як скрам

Проживання -- це ЖЕК, домова книга в кооперативі? І то це, якщо офіційна фіксація.

Тік токовські юристи радять оформляти у нотаріуса довідка по єдину дитину.
ЖБ аргумент , щоб не флудити з довідками про склад сім"ї.

Мифология, окружающая путинский культ Дня Победы, — это не просто восстановление уязвленной российской национальной гордости. Он также способствовал укреплению представлений о российской армии как о непобедимой. Как внутри России, так и среди международной аудитории, помпезность и пропаганда, окружающие этот праздник, побуждают людей считать российскую армию просто слишком огромной и мощной, чтобы ее можно было победить. Это полная чушь. Последние несколько столетий российской истории пестрят громкими военными поражениями, включая Крымскую войну, Русско-японскую войну и неудачное советское вторжение в Афганистан. Россия даже умудрилась проиграть Первую мировую войну, несмотря на то, что начала ее на стороне победителей.

Исторически необоснованная, но широко распространенная вера в неизбежность победы России помогла сформировать слабую реакцию Запада на вторжение в Украину. Когда началась война, большинство западных наблюдателей были уверены, что Украина падет в считанные дни. Даже после того, как украинские военные потрясли мир, выигрывая битву за битвой и освобождая половину оккупированной Россией территории, многие продолжали придерживаться мнения, что победа России в конечном итоге неизбежна. Это пораженческое мышление стало важным фактором, препятствующим усилиям по адекватному вооружению Украины. И это может стать самоисполняющимся пророчеством.

С февраля 2022 года репутация некогда великой армии Путина резко упала, Россия потерпела ряд поражений на поле боя и не смогла добиться решительного перелома в борьбе со своим гораздо меньшим соседом. Российские вооруженные силы остаются грозной силой, и их нельзя недооценивать, но события последних двух лет продемонстрировали, что их также можно победить. Если партнеры Украины наконец дадут ей необходимые инструменты, она доведет дело до конца.

перевод Питера Дикинсона

В ЦНАПі і т.д. - місце проживання чи реєстрації?
Наче ж саме реєстрація.

Проживання -- це ЖЕК, домова книга в кооперативі? І то це, якщо офіційна фіксація.

Флай -- дані, які в реєстрах, вони повинні взяти самі. Від пересічного -- тлф, адреса проживання, ел.пошта (якщо є).
Це так як повинно. А вимагати зі стелі кожен посадовець на місці буде, як схоче.

а хз, держава настворювала клаудних мікросервісів, а девопсити оркестрацію мусить вміти кожен

Вперто вимагаєш ПОКАЗАТИ підставу вимоги --- і буде щастя)))
Інакше з чиновниками хоть де ніззя.
Нехай хоч по стелі бігають і верещать хатєлки...

Всюди такі ж вимоги-хатєлки (бо я так хочу), як у деяких тутошніх.

перевод Питера Дикинсона

дякую, але мені вистачило ойськового московитського параду.
одні поліцейські машини, для придушення смути і міцності маразматичної влади.
ну ще були .... масогабаритні макети чогось там.... хз чого.

Після військової кафедри зазвичай лейтенант, чи молодший це для тих хто погано вчився?

лейтененат, потім через рік, чи півроку дорисують старшого і забудуть до АТО
така ось історія лейтенанта КПІ 1994 року.
все прелесть, що вже тоді був на руках Военний билет офицера запаса СССР, серпасто-молоткастий.

Так якщо піджак звичайний, не служивший, запасний, то підвищення звання ж не повинно відбуватися. Чи то заочно на практиці робиться?

Флай
Це коли отримаєш статус військовослужбовця от тоді будеш беззаперечно виконувати УСІ! БУДЬ-ЯКІ! законні вимоги (хотєлки) накази командири-начальника.
І лише потім, після виконання, якщо схочеш)), то робити інші рухи (обжалувати, в суд, виражати невдоволення тощо).
А))) Ще маєш право перед виконанням -- уточнити наказ. Або одразу доповісти про незмогу виконати.

Це поки цивільні лафа... Яку не кожен з них усвідомлює.

Хоча на практиці не зовсім так.

На диво, в Києві, напливу нових переселенців харків'ян не спостерігається.

а как вы их узнаёте, по кепке Харків? В Ирпене очень много людей и авто, значительно больше чем до 2022. Особенно авто. По крайней мере на моём районе перейти дорогу еще тот квест. За парковку молчу. Скоро на деревьях будут парковаться. Стала нормальной парковка на тротуарах и сзади кого-то с номерком телефона под лобовым стеклом. Откуда люди естественно хз, номера на авто самые разные, в основном восток. В сильпо очередь чего никогда не было, цены не для бедных.

Після військової кафедри зазвичай лейтенант, чи молодший це для тих хто погано вчився?

лейтененат, потім через рік, чи півроку дорисують старшого і забудуть до АТО
така ось історія лейтенанта КПІ 1994 року.
все прелесть, що вже тоді був на руках Военний билет офицера запаса СССР, серпасто-молоткастий.

Так якщо піджак звичайний, не служивший, запасний, то підвищення звання ж не повинно відбуватися. Чи то заочно на практиці робиться?

Нема різниці в запасі. Хоч кадровий, хоч контрактний, хоч служивший піджак, хоч не служивший піджак.

Після зборів є точно підстава підвищити звання.
Але на практиці - да, ростуть і без отих зборів. Чому? Хз. Мабуть все ж таки є в них (військомів) папірчик. Який не кожному показують.

Ще може бути (як припущення) -- банально вписували фіо у збори. Бо плани по зборах. Збори на папері. Не всі, бо була і частина реальних зборів.
Ну і відповідно підвищували звання в особових справах. Робота кипіла. На папері. Люди в запасі росли в званнях навіть не знаючи про це.
Звісно до 2014... Коли оті військомати мало кого цікавили.