Валютний ринок в контексті ДС

Київ 40.62-40.68

шо тепер робити з інсайдом, що з 20 жовтня курс НБУ буде 42 ?

[1]

Однією з причин зростаючих державних боргів у всіх країнах світу є… старіння населення. І не лише через пенсійні та медичні видатки. Принаймні до такого висновку дійшли аналітики The Economist в одному зі своїх останніх «спеціальних звітів».

📊Частка населення старше 50 років у всьому світі зросла з 15% у 1950-х роках до 25% зараз. Прогноз до кінця ХХІ століття – 40%.

Парадокс в тому, що глобальне старіння населення змушує держави витрачати більше, але і робить гроші дешевими.

Перед виходом на пенсію люди схильні багато заощаджувати, а потім – не так багато витрачати 🏦

При цьому через все те ж старіння, економічне зростання сповільнюється, а з ним скорочуються інвестиційні можливості. Такий дисбаланс знижує облікові ставки 📉

А низькі ставки створюють сприятливі умови для все більших державних боргів📈

Втім, ця ілюзія швидких легких рішень замість непопулярних пенсійних реформ чи підвищення податків може в будь-який момент розбитися об якусь чергову непередбачувану кризу типу пандемії чи війни 🤷‍♂️

Лапша это все, вялая попытка оправдать непопулярные реформы по сбросу социала в пропасть.
Понятия раньше и сейчас без сравнения предыдущих и нынешних человекочасов на единицу продукции - циничная игра цифрами (там где хочу - покажу, а остальное припрячу).

Дякую за аналіз, дуже цікаве спостереження. Тут ще питання скільки з тих грошей, які підуть на будівництво, піде на вітчизняні будівельні товари. Тому як навіть на львівщині, для прикладу, арматура у мого забудовника була з азовсталі. А вже в квітні забудовник чухав голову і думав чим її замінити. Шось казав про Чехію. Не знаю чим закінчилося, і де купили, але відчуваю що подібна ситуація може бути по багатьом позиціям. В Харкові скільки було промисловості, і скільки лишиться під кінець війни. Багато питань. Особисто я рахую що інфляція після війни неминуча, нажаль. Але з іншого боку буде попит на будівництво, економіка почне дихати. Ну і багато чого залежить з яким рахунком завершиться війна. Якщо на правах переможця - напевно сценарій буде для нас позитивний, з інвестиціями та національною ейфорією. Якщо на правах потерпілої сторони - то тоді точно гіпер інфляція, незадоволене населення та економічна стагнація.

А у мене альтернативна точка зору на будівництво. Через чменшення кількості населення та привичку будівельників тримати маржу прибутковості в $ не прогнозую жодного буму будівництва. Так, продовження тих темпів які є зараз.
Всі хочуть будувати мурашники, бо це вигідно. Але хто буде будувати інфраструктуру? Дороги, розвязки, садочки, школи? Муніпацилітети ітак закредитовані бо до війни активно вкладали в дороги, тротуари та громадський транспорт. Франківськ он, без державних грошей простий міст збудувати не може. Потрібна допомога держбюджету. А після закінчення війни всі гроші підуть на відбудову в ті міста які найбільше постраждали. На інфраструктурні проекти в містах які будують мурашники просто не буде грошей. Тай не відомо як зима пройде. Ще може бути таке, що наступного року всі будуть ганятись за будь-якими особняками, навіть в глухих селах де можна вести яке не яке натуральне господарство.

Що з грошима?
Висновок – тиск на валюту буде. Але він залежить, скільки з цих 200 ярдів грн піде на споживання імпорту – умовно можно вважати, що половина – тобто ситуація ще не така критична. Дивимось, що далі, бо емісія не скінчилась, з якою сумою грошей ми закінчимо війну – наразі спрогнозувати не може ніхто – разве що вгадати.
Можна новий конкурс організувати – «Кількість грошей на кінець війни»

Є ще такий варіант. Війна триватиме довго, суми на рахунках в банках будуть великі, а відсотки по депозитах рано чи пізно хоч трохи та й піднімуть. І багато хто зможе спробувати жити на відсотки. І не тільки військові, але і сімї тих, хто на жаль загинув. Або хоча б отримувати додатковий дохід не витрачаючи основної суми коштів. Тут все буде залежіти виключно від комбінації факторів: Інфляція/девальвація/дохідність по депозитах.
Якщо після закінчення війни вдасться стабілізувати ситуацію в країні, то є шанс, що велика частина цих коштів взагалі не потраплять в споживання.

я гадаю, що ні.

кількість людей, яка спробує жити на відсотки, як на мене не досягне й 10 відсотків. непряме підтвердження тому - де люди тримають гроші - це раз. по-друге, для більшості вояків такі гроши перевищують їх попередні заробітки - тому великий ризик, що гроші взагалі спустять незрозуміло на що. не хочу нікого образити, але досвід життя підказує велику вірогідність такого варіанту. В нашій країни фінансова грамотність ще на дуже низькому рівні.

я дойшов іншого висновку - що така ситуація - гроші виплачуються та накопичуються на рахунках може існувати деякий час, і до якого рівня можуть дійти такі залишки грошей - питання цікаве.

але деякий час емісія може проходити без значних наслідків для курсу - спостерігаємо

Запорожье
40,70/40,90
38,80/39,40

40,60/40,80
38,75/39,30

Київ 40.62-40.68

шо тепер робити з інсайдом, що з 20 жовтня курс НБУ буде 42 ?

тут таких мамкиних інсайдерів половина форуму. якщо б за кожен такий промах їх перманентно банити то форум став би краще... а так маємо що маємо...

Київ 40.62-40.68

шо тепер робити з інсайдом, що з 20 жовтня курс НБУ буде 42 ?

А що вже 20те число? Тут за 1-2 дня курс може вирости на 3-5 грн

Дякую за аналіз, дуже цікаве спостереження. Тут ще питання скільки з тих грошей, які підуть на будівництво, піде на вітчизняні будівельні товари. Тому як навіть на львівщині, для прикладу, арматура у мого забудовника була з азовсталі. А вже в квітні забудовник чухав голову і думав чим її замінити. Шось казав про Чехію. Не знаю чим закінчилося, і де купили, але відчуваю що подібна ситуація може бути по багатьом позиціям. В Харкові скільки було промисловості, і скільки лишиться під кінець війни. Багато питань. Особисто я рахую що інфляція після війни неминуча, нажаль. Але з іншого боку буде попит на будівництво, економіка почне дихати. Ну і багато чого залежить з яким рахунком завершиться війна. Якщо на правах переможця - напевно сценарій буде для нас позитивний, з інвестиціями та національною ейфорією. Якщо на правах потерпілої сторони - то тоді точно гіпер інфляція, незадоволене населення та економічна стагнація.

А у мене альтернативна точка зору на будівництво. Через чменшення кількості населення та привичку будівельників тримати маржу прибутковості в $ не прогнозую жодного буму будівництва. Так, продовження тих темпів які є зараз.
Всі хочуть будувати мурашники, бо це вигідно. Але хто буде будувати інфраструктуру? Дороги, розвязки, садочки, школи? Муніпацилітети ітак закредитовані бо до війни активно вкладали в дороги, тротуари та громадський транспорт. Франківськ он, без державних грошей простий міст збудувати не може. Потрібна допомога держбюджету. А після закінчення війни всі гроші підуть на відбудову в ті міста які найбільше постраждали. На інфраструктурні проекти в містах які будують мурашники просто не буде грошей. Тай не відомо як зима пройде. Ще може бути таке, що наступного року всі будуть ганятись за будь-якими особняками, навіть в глухих селах де можна вести яке не яке натуральне господарство.

натуральне господарство

це дурне заняття з самого початку, може один раз поталанить і випадково щось вродить, але в загалі це тотальні збитки, або зайва трата часу і сил(навіть якщо виростити для себе), на кажучи скільки зараз коштує вода, гербіциди, мінеральне(або органічне) добриво, а якщо ділянка соток 30-50 або декілька гертарів (3-5) як у селян, то треба трактор найняти з плугом та іншими приладдями, то дай боже вам вийти в нуль після оплати послуг тільки тракториста

стосовно інфраструктури -згоден на 100%
на 90% інфраструктура залишилась ще часів срср, нові забудовники майже нічого нового не збудували, як в Києві на місті старого будували новий будинок, комунікацій 100-200м максимум, зараз коли місто обновлює старі (радянськи) комунікації (водогони, електрокабель, або газову трубу), то мєр міста з таким пафосом доповідає, що це робиться перший раз за останні 50 років, і не один мєр до нього цим питанням не займався і фанфари

Одеса

долар капут

40,50-40,60(опт)

Національний банк України звернувся до Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (Financial Action Task Force on Money Laundering – FATF) із закликом на наступному Пленарному засіданні FATF 18–21 жовтня 2022 року розглянути питання та прийняти рішення щодо:

- виключення російської федерації з числа країн-членів FATF;
- звернення до регіональних органів за типом FATF з вимогою припинити членство рф та позбавити її статусу спостерігача в цих органах;
- включення рф до "чорного списку FATF" (списку юрисдикцій із високим рівнем ризику, на які поширюється заклик до дії).

Про це йдеться у зверненні до FATF за підписом Голови Національного банку України Андрія Пишного.